Постанова

від 25.07.2019 по справі 915/1180/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1180/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Безпалюк А.В.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «Марчук Інжинірінг» - адвокат Надточиєва А.П.

від ПП «Океаніка» - адвокат Пересунько Р.В., директор Шликов Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Океаніка»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019

по справі №915/1180/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марчук Інжинірінг»

до Приватного підприємства «Океаніка»

про стягнення 1273224,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Марчук Інжинірінг» (далі - ТОВ «Марчук Інжинірінг» ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Приватного підприємства «Океаніка» (далі - ПП «Океаніка» ) в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 1 273 224,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Марчук Інжинірінг» посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду в частині остаточного розрахунку за виконанні позивачем роботи.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 952000,0 грн. основного боргу, 253517,00 грн. втрат від інфляції, 67707,02 грн. - 3% річних, 19098,37 грн. судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилаючись на умови укладеного між сторонами договору підряду зазначив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе договірні зобов`язання, у той час як відповідач, у порушення взятих на себе договірних зобов`язань, оплатив здійснені позивачем роботи лише частково. При цьому, як відзначено місцевим господарським судом, жодних доказів щодо неналежного або невчасно виконання позивачем робіт наявні матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції відхилено твердження відповідача про те, що за договором підряду позивачем виконано лише частину роботи, та в подальшому сторони дійшли взаємної згоди щодо припинення дій цього договору та проведення виконання залишку робіт іншим підрядником - товариством «Мартал Н» , оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Господарським судом Миколаївської області також відхилено твердження відповідача щодо необхідності надання йому позивачем повідомлення про готовність до приймання результату робіт відповідно до умов п. 8.2 договору підряду, та за відсутності такого повідомлення, відповідно, відсутності підстав для оплати, оскільки відповідно до умов п. 8.2 вказаного договору підряду повідомлення має бути саме про готовність до приймання результату робіт, а в силу приписів п. 2.7 цього ж договору обов`язок прийняти роботи покладений саме на замовника - ПП «Океаніка» .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що замовник безпідставно відмовився від оплати робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Судом першої інстанції також відхилено заперечення відповідача з приводу пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, по-перше, відповідач не надав суду відповідної заяви про застосування позовної давності в ході підготовчого провадження у строки, встановлені ГПК України для вчинення процесуальних дій, по-друге, подання відповідної заяви передбачає надання позивачу можливості надати свої міркування стосовно цієї заяви, та у випадку необхідності, заяву про захист порушеного права, дослідження даних заяв, аргументів та доказів тягне за собою повернення на стадію підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті, що нормами ГПК України не передбачено, та по-третє, відповідач листом від 23.10.2018 р. за вих. №16 підтвердив факт отримання спірних акту та рахунку на оплату залишку вартості виконаних робіт та не відхилив їх за безпідставністю, а зазначив про залишення їх без руху з мотивів відсутності повідомлення про готовність до приймання результату робіт, фактично визнавши існування між сторонами триваючих незакінчених правовідносин за договором підряду від 23.02.2015 р.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ПП «Океаніка» з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019 по справі №915/1180/19 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Марчук Інжинірінг» .

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм процесуального права, не правильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з огляду на наступне.

Так апелянт зазначає, що на час укладення договору підряду керівником ТОВ Марчук Інжинірінг був громадянин ОСОБА_1 , який від імені підприємства вів усі переговори з відповідачем. Перед укладенням договору та після укладення договору між позивачем, та відповідачем велось електронне листування.

За твердженням апелянта, на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду, ним було сплачено на користь позивача 748000 грн.

При цьому, як стверджує апелянт, позивачем не надано жодних доказів на підтвердженням виконання робіт на суму 952000 грн.

Апелянт відзначає, що позивачем на виконання умов договору було проведено роботи на суму 748000 грн. про що сам позивач зазначив в акті здачі-приймання робіт. При цьому укладений між сторонами договір підряду не передбачав укладення проміжних актів здачі-прийому робіт.

Як відзначає апелянт, акт виконаних робіт складався саме позивачем і він не містить жодного посилання на закриття авансу, оскільки аванс це передоплата, а в акті зазначається лише факт виконаних робіт та був наданий відповідачу для його підписання в день приймання робіт.

Не відповідає дійсності, як стверджує апелянт, твердження суду першої інстанції з приводу не надання документальних доказів на підтвердження того які саме роботи були фактично виконані позивачем та на яку суму, оскільки відповідачем надано до суду диск з копіями цифрових доказів, а саме електронним листуванням між сторонами, фотографіями відвантаження, встановлення, доробкою танку бродіння та відповідне відео, але суд даним доказам не надав належної оцінки.

Так, на фотографії, які були зроблені під час відвантаження танку бродіння зафіксовано, що танк був виготовлений частково, потрібно допрацювати: полірування внутрішньої поверхні; виготовлення ізоляції (запінювання пінополіуретаном); доробка захисту ізоляції (зашивка опор танку, виготовлення колодцівтермодатчиків, обшивка оглядового лазу); встановлення верхніх топ-фланців з миючими головками та арматурою; встановлення захисних люків для топ-фланців.

Також на фотографіях зафіксовано, що заготовка танку яку позивач завантажував на транспортний засіб не мала зовнішньої ізоляції, опор танку, зварювання лажоментів, проходи труб через обичайку були відсутні, відсутні верхні топ-фланців та захисні люки. Заготовка танку знаходиться отремо від опор танку. Заготовка ганку вже встановлена на опори, зварений захист лажоментів, проходи труб через обичайку ізоляції та ведуться роботи щодо встановлення захисних лютів топ-фланців.

Зазначені фотографії були надані до суду першої інстанції на цифровому носії, але не були дослідженими.

Наведене, як вважає апелянт, доводить факт того, що танк перебував в неготовому стані, а в стані заготовок, які потребували доопрацювання, що і було зроблено по місцю встановлення танку.

За твердженням апелянта, позивач відвантажив танк в стані заготовок, а роботи по зборці заготовок виконано ТОВ «Мартал Н» , що підтверджується актом здачі-приймання робіт та платіжними дорученнями.

Крім того, як відзначає апелянт, податкова накладна на суму 952000 грн. від 31.08.2015 відсутня в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про невиконання робіт з боку позивача.

Апелянт також наголошує про пропуск позивачем строку позовної давності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №915/1180/18 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Океаніка» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 призначено справу до розгляду на 02.07.2019.

19.06.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що відповідачем не було доведено те, що ТОВ Марчук Інжиніринг не було виконано всі роботи за договором підряду, оскільки не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме роботи позивачем були фактично виконані та на яку суму, а також доказів на підтвердження того, які роботи залишилися не виконані позивачем та яка їх вартість, що було вірно встановлено судом першої інстанції та враховано під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Натомість, за твердженням позивача, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що фактично всі роботи за вказаним договором позивачем були виконані в повному обсязі та прийняті відповідачем, а заперечення останнього щодо цього спростовуються відповідним обставинами, які мають значення для справи, та підтверджуються наданими самим же відповідачем доказами.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на наявність електронного листування з позивачем, відповідно до якого останнім були запропоновані варіанти розрахунків, направлені на зменшення вартості виконаних робіт, не заслуговують, як вважає позивач, на увагу суду, оскільки роздруківки електронних листів сторін не можуть вважатися допустимим доказом узгодження між сторонами зменшення ціни за договором підряду у зв`язку з тим, що відповідно до п. 12.1. договору зміни до даного договору мають відбуватись за взаємною згодою сторін з обов`язковим укладанням письмового документу.

Однак, за твердженням позивача, жодних змін до договору підряду щодо зменшення обсягу робіт, або їх ціни сторонами не вносилось; додаткових угод про зміну ціни та/або обсягу виконання робіт сторони не підписували, а відтак у відповідача відсутні підстави стверджувати, що позивачем виконано роботи лише на суму 748000 грн.

Не заслуговують на увагу, як вважає позивач, й твердження апелянта з приводу того, що судом не надано належної правової оцінки наданим відповідачем доказам у вигляді фотографій та відео, якими нібито підтверджується, що під час відвантаження горизонтального танку бродіння останній був виготовлений частково та потребував доопрацювання, оскільки ані відповідач ані суд не є експертом, який наділений спеціальними знаннями у будівельній сфері, та не наділений повноваженнями під час дослідження фото-, відео-матеріалів робити висновки щодо повного/часткового виготовлення об`єкта будівництва, щодо перебування об`єкта будівництва в готовому/неготовому стані, щодо необхідності/відсутності потреби у доопрацювання такого об`єкта, тощо, як про це наполягає відповідач.

Натомість, як стверджує позивач, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що фактично всі роботи за договором підряду позивачем були виконані в повному обсязі, а результат робіт відповідно до п. 3.1 Договору був 22.06.2015 відвантажений позивачем відповідачу, який 27.06.2015 доставив його до місця встановлення, де після встановлення його на фундаменти, здав об`єкт замовнику, про що підписав акт виконаних робіт.

Позивач також вважає, що твердження відповідача про те, що за спірним договором підряду товариством Марчук Інжиніринг виконано лише частину роботи, та в подальшому сторони дійшли взаємної згоди щодо припинення дій цього договору та проведення виконання залишку робіт іншим підрядником TOB MAPTAJI Н не підтверджені належними та допустимими доказами, що і було встановлено судом під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Вважає позивач необґрунтованими й твердження відповідача про пропуск строку позовної давності, оскільки позивачем не пропущено строк на звернення до суду із відповідним позовом.

01.07.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано клопотання про відкладення від ТОВ «Марчук Інжинірінг» в якому позивач просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із неможливістю участі представника товариства у даній справі, оскільки останній в іншому судовому процесі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 відкладено розгляд справи на 11.07.2019.

В судовому засіданні від 11.07.2019 оголошено перерву до 25.07.2019.

У судовому засіданні від 25.07.2019 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на її задоволенні.

Представник ТОВ «Марчук Інжинірінг» надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Океаніка» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 23 лютого 2015 року між приватним підприємством «Океаніка» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Марчук Інжиніринг» (підрядник) укладеного договір підряду №150223, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи, зазначені в п.1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи.

Відповідно до умов п. 1.2 цього договору, найменування робіт: розробити та виготовити горизонтальний танк бродіння робочим об`ємом 1150 гектолітрів відповідно до технічного завдання, яке міститься в додатку №1 до цього договору та відповідно до креслення, яке міститься в додатку №2 до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з умовами п. 2.6 замовник зобов`язаний виготовити фундаменти під встановлення горизонтального танку бродіння не пізніше двох днів до його транспортування на місце монтажу та письмово сповістити підрядника про готовність фундаментів до монтажу танку.

Замовник зобов`язаний прийняти і оплатити належним чином виконані роботи згідно з вартістю робіт, зазначеною у договорі. При необхідності виконання додаткових робіт, сторони оформляють акти і додаткові договори із зазначенням строків виконання роботи і остаточною вартістю (п. 2.7).

Розділом 4 договору його учасники узгодили вартість робіт - загальна вартість робіт за договором складає 1700000,0 грн. Вартість робіт включає вартість відвантаження горизонтального танка бродіння за адресою: 54052, м.Миколаїв, вул. Ленінградська, 115-В (п. 4.1).

Порядок платежів та розрахунків узгоджений сторонами розділом 5 договору.

Так, відповідно до умов п. 5.1 договору, оплата за виконані роботи проводиться замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно графіка: передплата складає 40% від вартості робіт. Сума передплати становить 680000,0 грн. Остаточний розрахунок складає 60% від вартості робіт та здійснюється не пізніше 15 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Сума остаточного розрахунку становить 1 020 000,0 грн.

Згідно з умовами п. 6.1 договору, виконання робіт повинно починатись в узгоджені сторонами строки (після здійснення передоплати замовником).

Термін виконання робіт до 17.05.2015р. (п. 6.2 договору).

У відповідності до п.7.2 договору, підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника за три дні до своєї готовності до відвантаження готового танку бродіння, для його огляду і інспекції замовником на місці виготовлення.

Відповідно до умов п. 8.1 договору, здача-приймання виконаних робіт виконується сторонами по місцю встановлення горизонтального танку бродіння, згідно акту, протягом 2-х робочих діб з моменту повідомлення замовника про готовність до приймання результату робіт.

Строк дії даного договору визначений сторонами з моменту підписання та скріплення печатками і до 31.12.2015 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків до вищевказаної дати, у тому числі гарантійних.

Згідно з умовами п. 12.1 договору, умови даного договору мають однакову юридичну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою сторін із обов`язковим укладанням письмового документу.

Жодна із сторін не має права передавати свої права чи обов`язки по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п. 12.2 договору).

Додатками до даного договору підряду є технічне завдання (додаток №1) та креслення (додаток №2) стосовно конструкції танку горизонтального бродіння для встановлення на ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» .

На виконання умов договору, замовник здійснив часткову оплату підряднику на загальну суму 748000,0 грн. частинами наступним чином: 480000,0 грн. - 24 лютого 2015 року (платіжне доручення №20 від 24.02.2015р.), 150000,0 грн. - 06 травня 2015 року (платіжне доручення №87 від 06.05.2015р.), 50000,0 грн. - 12 травня 2015 року (платіжне доручення №98 від 12.05.2015р.), 48000,0 грн. - 03 червня 2015 року (платіжне доручення №141 від 03.06.2015р.) та 20000,0 грн. - 04 червня 2015 року (платіжне доручення №156 від 04.06.2015р.).

31.07.2015 р. за №58 між сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 748000,0 грн.

У відповідності до вказаного акту виконавцем були виконані роботи з виготовлення горизонтального танку бродіння робочим об`ємом 1150 гектолітрів на суму 748000,0 грн. та замовник претензій по об`єму та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що ним було завершено виконання робіт за договором підряду та 22.06.2015 р. передано замовнику об`єкт будівництва - танк горизонтального бродіння, який був належним чином того ж дня переданий ПП «Океаніка» транспортній компанії та відправлений до ПАТ «ПБК «Радомишль» , до якого прибув 28.06.2015 р. про що компанією-перевізником складений відповідний акт.

Позивачем було складено акт приймання-передачі №59 від 31.08.2015 р. робіт на суму 952000,0 грн., що складає залишок суми, визначеної сторонами у договорі підряду №150223 від 23.02.2015 р. та разом із рахунком №62 від 31.08.2015 р. направлено на адресу відповідача супровідним листом від 30.03.2016 р. №160330.

Означений лист був отриманий відповідачем 01.04.2016 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з відсутність відповіді та оплати з боку відповідача, позивач листом від 19.10.2018 р. за вих. №191018 просив відповідача сплатити заборгованість по рахунку №62 від 31.08.2015р. на суму 952000,0 грн. протягом п`яти робочих днів від дати отримання листа.

Відповідач листом від 23.10.2018 р. за вих. №16 повідомив позивачу, що ним отримані у 2016 році акт виконаних робіт №59 від 31.08.2015 р. та рахунок №62 від 31.08.2015 р., однак відповідно до п. 8.1 договору підряду, здача-прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами по місцю встановлення горизонтального танку бродіння, згідно акту, протягом 2-х робочих діб з моменту повідомлення замовника про готовність до приймання результату робіт. На підставі цього, відповідач зазначає, що документи ТОВ «Марчук Інжиніринг» були залишені ПП «Океаніка» без руху оскільки до теперішнього часу відповідне повідомлення про готовність до здачі об`єкта від ТОВ «Марчук Інжиніринг» не надходило, а тому відповідні роботи не виконані у зв`язку з чим акт не підписано, підстави для оплати відсутні.

Невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи за договором підряду стало підставою для звернення ТОВ «Марчук Інжиніринг» із позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтями 627, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За положеннями статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частинами 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Статтею 854 ЦК України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт здійснюється після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Так, укладаючи договір сторони у п. 5.1. передбачили, що оплата за виконані роботи проводиться замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно графіка: передплата складає 40% від вартості робіт. Сума передплати становить 680000,0 грн. Остаточний розрахунок складає 60% від вартості робіт та здійснюється не пізніше 15 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Сума остаточного розрахунку становить 1 020 000,0 грн.

Наявні матеріали справи містять акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 31.07.2015 р., який складено та підписано обома сторонами.

В означеному акті вказано найменування робіт (виготовлення горизонтального танку бродіння робочим об`ємом 1150 гектолітрів) та вартість послуг 748000 грн.

При цьому в означеному акті вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не має.

Відтак, з урахуванням п. 5.1. укладеного між сторонами договору та відсутності заперечень замовника з приводу виконаних підрядником робіт, остаточний розрахунок за виконанні позивачем роботи, відповідач мав здійснити не пізніше 15 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, тобто до 15.08.2015 р.

Між тим наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснення повної оплати за виконані позивачем роботи.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги твердження апелянта з приводу того, що ТОВ «Марчук Інжиніринг» було виконано лише частину робіт, та в подальшому сторони дійшли взаємної згоди щодо виконання залишку робіт іншим підрядником - товариством «Мартал Н» у відповідності до договору підряду №150624 від 24.06.2015 з наступних підстав.

Так у відповідності до п. 12.1., 12.2. укладеного між сторонами договору підряду, умови даного договору мають однакову юридичну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою сторін із обов`язковим укладанням письмового документу. Жодна із сторін не має права передавати свої права чи обов`язки по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Колегія суддів відзначає, що наявні матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження погодження та підписання між ТОВ «Марчук Інжиніринг» та ПП «Океаніка» будь-яких додаткових угод на виконання робіт за договором іншою стороною.

При цьому, з огляду на вказані умови договору, електронне листування на яке посилається відповідача не є доказом, який підтверджує виконання позивачем робіт за договором лише частково.

До того ж колегія суддів відзначає, що договір підряду №150624 від 24.06.2015 укладений між ПП «Океаніка» та ТОВ «Мартал Н» , на який посилається апелянт, свідчить про наявність домовленостей означених сторін на виконання робіт зі зборки танку горизонтального бродіння робочим об`ємом 1150 гектолітрів з матеріалів, заготовок, комплектуючих і деталей замовника за адресою: АДРЕСА_1 , вартість робіт - 638000,0 грн.

Проте, жодних посилань на те, що такі роботи будь-яким чином пов`язані з договором підряду №150223 від 23.02.2015 укладеним між ТОВ «Марчук Інжиніринг» та ПП «Океаніка» , договір підряду №150624 від 24.06.2015 не містить.

Не містить означений договір й умов або посилань на те, що роботи за вказаним договором є продовженням виконання робіт, які не виконані позивачем за договором підряду №150223 від 23.02.2015 укладеним між ТОВ «Марчук Інжиніринг» та ПП «Океаніка» .

Також наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме роботи були фактично виконані позивачем та на яку суму, а які залишились не виконані (із зазначенням їх вартості).

Не приймаються колегією суддів до уваги й надані відповідачем фото та відео, які буди оглянуті судом апеляційної інстанції під час судового засідання від 25.07.2019, та які за твердженням відповідача підтверджують часткове виконання позивачем робіт за договором підряду, оскільки умови укладеного між сторонами договору не передбачають виконання позивачем робіт частково та прийняття відповідачем окремих етапів робіт.

Судова колегія наголошує, що відповідач у разі незгоди із об`ємом, якістю, вартістю, тощо виконаних позивачем робіт, не був позбавлений можливості заявити про такі недоліки під час підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Проте, як свідчать наявні матеріали справи, у відповідності до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 31.07.2015 р. відповідачем було прийнято виконанні позивачем роботи та підписано акт без будь-яких зауважень.

З огляду на що, будь-які заперечення пред`явленні відповідачем після прийняття виконаних позивачем робіт, не заслуговують на увагу та не можуть вважатись належними та допустимим доказами на підтвердження неналежного виконання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань.

До того ж наявні матеріли справи містять акт виконаних робіт №01-07-2015 від 31.07.2015 р., складений між ПАТ «ПБК «Радомишль» (замовником) та ПП «Океаніка» (підрядником) та підписаний їх представниками без заперечень, зауважень та за відсутності претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Не заслуговують на увагу й твердження відповідача щодо необхідності надання йому позивачем повідомлення про готовність до приймання результату робіт відповідно до умов п. 8.2 договору підряду від 23.02.2015р., та за відсутності такого повідомлення, відповідно, відсутності підстав для оплати, судом не приймаються, оскільки відповідно до умов п. 8.2 вказаного договору підряду повідомлення має бути саме про готовність до приймання результату робіт, а в силу приписів п. 2.7 цього ж договору обов`язок прийняти роботи покладений саме на замовника - ПП «Океаніка» .

Колегія суддів також відхиляє доданий відповідачем до апеляційної скарги лист від 17.04.2019 від ПАТ «ПБК «Радомишль» наданий на адвокатський запит від 15.04.2019 за змістом якого танк бродіння робочим об`ємом 1150 гектолітрів встановлений ПП «Океаніка» на території підприємства потребує доопрацювання, з наступних підстав.

У відповідності до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так колегія суддів відзначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 05.04.2019 р. В той же час з адвокатським запитом до ПАТ «ПБК «Радомишль» представник ПП «Океаніка» звернувся лише 15.04.2019 та отримав відповідь 17.04.2019. При цьому в апеляційній скарзі ПП «Океаніка» жодними чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження неможливості звернення із відповідним запитом та отримання відповіді на нього під час розгляду справи у суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає доведеними обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної оплати за виконанні позивачем роботи.

Разом з цим, за приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, у відповідності до п. 5.1. укладеного між сторонами договору статочний розрахунок здійснюється не пізніше 15 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

У відповідності до наявних матеріалів справи акт здачі-приймання робіт (надання послуг) складено та підписано сторонами 31.07.2015 р.

Отже, остаточний розрахунок за виконанні позивачем роботи, відповідач мав здійснити 15.08.2015 р.

Відтак перебіг строку позовної давності починається саме з 15.08.2015 р. та з урахуванням приписів ст. 257 ЦК України спливає 15.08.2018 р.

У той же час як із позовом до суду першої інстанції ТОВ «Марчук Інжиніринг» звернулось 29.10.2018 р., тобто із пропуском загального строку позовної давності.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги заперечення позивача з приводу того, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2015 р. був складений на виконання лише частини робіт та вподальшому позивачем було складено на направлено відповідачеві акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2015 р. задля остаточного розрахунку за надані послуги з огляду на таке.

Так, за умовами укладеного між сторонами договору не передбачено виконання підрядником робіт частково (поетапно) та, відповідно, оплату таких робіт замовником в залежності від виконаних робіт.

Колегія суддів наголошує, що роботи, які мав виконати позивач за договором були виконані та передані відповідачеві за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 31.07.2015 р.

Обставини справи свідчать, що будь-якій інші роботи, після підписання вказаного акту, позивачем не виконувались.

Належних доказів зворотного, окрім складеного позивачем в односторонньому порядку акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №59 від 31.08.2015 р., позивачем не надано.

Означене зокрема підтверджено представником ТОВ «Марчук Інжинірінг» під час судового засідання суду апеляційної інстанції.

З урахуванням п. 5.1. укладеного між сторонами договору, обставини щодо виконання та прийняття робіт пов`язуються саме з моментом підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 31.07.2015 р., а не акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №59 від 31.08.2015 р., який, з огляду на вище встановлені обставини справи, взагалі не може бути прийнятий колегією суддів як належний та допустимий доказ виконання будь-яких робіт за договором.

Відтак не заслуговують на увагу пояснення позивача, у відповідності до яких останній пов`язує початок перебігу строку позовної давності саме з дати складення, надсилання відповідачеві та отримання останнім акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №59 від 31.08.2015 р.

Отже, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за надані позивачем послуги, за умовами укладеного між сторонами договору, не пізніше 15 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, тобто до 15.08.2015 р.

Позивачеві було відомо про строки виконання відповідачем договірного зобов`язання в частині повної оплати за надані послуги, проте останній не звернувся із відповідним позовом до суду у законодавчо визначені строки.

За приписами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Таким чином, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.08.2017 №6-2667цс16.

Дослідивши аудиозапис судового засідання Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019 р. колегія суддів встановила, що представником ПП «Океаніка» заявлено про сплив позовної давності щодо спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції з приводу того, що відповідач не надав суду відповідної заяви про застосування позовної давності в ході підготовчого провадження у строки, встановлені ГПК України для вчинення процесуальних дій, оскільки жодними з приписів чинного ГПК України не передбачено подання заяви про сплив строку позовної давності саме в ході підготовчого провадження.

У відповідності до імперативних приписів ст. ст. 267 ЦК України умовою для застосування судом позовна давність є заява сторони у спорі, яка зроблена до винесення ним рішення, що й було здійснено представником відповідача під час судового засідання від 05.04.2019 р.

За приписами ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Колегія суддів наголошує, що наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано жодних доказів на підтвердження визнання відповідачем заборгованості за договором підряду, що зумовлювало б переривання перебігу позовної давності.

При цьому є помилковими твердження суду першої інстанції з приводу того, що відповідач листом від 23.10.2018 р. за вих. №16 підтвердив факт отримання акту та рахунку на оплату залишку вартості виконаних робіт та не відхилив їх за безпідставністю, а зазначив про залишення їх без руху з мотивів відсутності повідомлення про готовність до приймання результату робіт, фактично визнавши існування між сторонами триваючих незакінчених правовідносин за договором підряду від 23.02.2015 р., оскільки в означеному листі не міститься жодних посилань на визнання відповідачем заборгованості за укладеним між сторонами договором підряду.

Не відповідають обставинам справи й твердження місцевого господарського суду про існування між сторонами триваючих незакінчених правовідносин за договором підряду, оскільки підписавши акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2015 р. сторони фактично підтвердили виконання робіт за договором.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі права чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Відтак встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо пропуску позивачем позовної давності зумовлюють відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Океаніка» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019 р. у даній справі скасуванню, із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Марчук Інжинірінг» у повному обсязі.

Відповідно до пунктів «б» , «в» ч. 4 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на ТОВ «Марчук Інжинірінг» .

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2019 р. у справі №915/1180/18 скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марчук Інжинірінг» на користь Приватного підприємства «Океаніка» 28 648,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.07.2019 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.