Рішення

від 31.07.2019 по справі 904/2305/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2305/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Комунальник плюс", с. Златоустівка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 2 941,10 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Комунальник плюс" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 2 941,10 грн , з яких: 2 738,49 грн пеня, 202,61 грн 3% річних та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2019 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд справи №904/2305/19, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за спожитий природний газ. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних у розмірі 202,61 грн та пеню у розмірі 2 738,49 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 526, 530, 549, 610, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Комунальник плюс" (споживач) укладено договір постачання природного газу №4101/16-БО-5, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.с.14).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами (пункт 1.2 договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.12.2015, арк.с.21).

Згідно з пунктом 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.2016 (арк.с.25), постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ у обсязі 30 тис.куб.м, у тому числі по місяцях: січень - 11,4, лютий - 8,5, березень 10,1. Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно) газ у обсязі 4,0 тис.куб.м, у тому числі по місяцях: квітень - 4,0, травень - 0, червень - 0, липень - 0, серпень - 0, вереснь - 0.

Право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. (арк.с.25).

Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 109 757,82 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

- від 31.01.2016 за січень на суму 92 869,20 грн,

- від 29.02.2016 за лютий на суму 78 706,35 грн,

- від 31.03.2016 за березень на суму 61 817,73 грн, копії яких містяться в матеріалах справи (арк.с.31-33).

Відповідно до п. 6.1 договору з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.2016, оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з розрахунку позивача (арк.с.11), відповідач оплатив поставлений природний газ у повному обсязі, але з прострочкою. Останній платіж було здійснено відповідачем 19.05.2016.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з розрахунку позивача, за спожитий природний газ відповідач розраховувався несвоєчасно, останній платіж проведено 19.05.2016.

Щодо суми пені та 3% річних

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору зокрема передбачено, що у разі невиконання споживачем п. 6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого природного газу, позивачем нараховано пеню у розмірі 2 728,49 грн за період з 15.03.2016 по 18.05.2016.

Також відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 202,61 грн за період з 15.03.2016 по 18.05.2016.

Відповідно до нарахованих сум пені та 3% річних, суд зазначає таке.

Комунальне підприємство «Комунальник плюс» є теплопостачальним підприємством, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.с.43).

Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» (далі - Закон) набрав чинності 30.11.2016.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (стаття 2 Закону).

Відповідно до статті 1 Закону, процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, зазначеною нормою передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання ним грошового зобов`язання у сфері теплопостачання, зокрема у такий спосіб, як списання цих нарахувань.

При цьому, частиною 3 статті 7 Закону не ставиться право ненарахування (списання) неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом і виконання цієї норми не потребує включення підприємства до Реєстру.

Як вбачається з розрахунку позивача та нарахованих відповідачу пені та 3% річних, відповідач сплатив заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ 19.05.2016 (останній платіж), тобто до набрання чинності відповідним Законом (30.11.2016).

Відтак, нараховані пеня та 3% річних відповідно до частини 3 статті 7 вказаного Закону підлягають списанню з дня набрання ним чинності.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.06.2019 у справі 911/2024/18.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про наявність у відповідача непогашеної заборгованості за договором на момент набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» , що виключає можливість стягнення пені та 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул..Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства "Комунальник плюс" (53073, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Златоустівка, вул.Підстепна, 29-А каб.10, код ЄДРПОУ 35527753) відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 31.07.2019

Суддя Я.С. Золотарьова