Рішення

від 29.07.2019 по справі 910/6407/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2019справа №910/6407/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/6407/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕС-Поінт (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10 А, офіс 2/50; ідентифікаційний код 41432408)

до акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його регіональної філії Одеська залізниця (65012, Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; ідентифікаційний код 40081200)

про стягнення 129 506,80 грн.,

за участю представників:

позивача - Дехтярьова Є.В. (ордер від 15.05.2019 серія ЛГ №002229; адвокат);

відповідача - Котовської Т.О. (довіреність від 19.02.2019 №б/н; адвокат).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕС-Поінт (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Залізниця) в особі його регіональної філії Одеська залізниця (далі - Філія): 595 200 грн. боргу, який утворився у зв`язку з неналежним виконанням Філією умов договору поставки від 12.12.2018 №ОД/НХ-18-1215-НЮ (далі - Договір); 36 689,60 грн. втрат від інфляції; 12 094,24 грн. 3% річних; 72 365,85 грн. пені, а всього 716 349,69 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- на виконання умов Договору позивачем було поставлено Філії продукцію на загальну суму 1 640 400 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 21.12.2018 №51 на суму 865 920 грн.; від 21.12.2018 №52 на суму 268 560 грн.; від 28.12.2018 №53 на суму 505 920 грн.;

- продукція була поставлена своєчасно та прийнята замовником; реєстрація податкових накладних здійснена у встановлені чинним законодавством строки;

- враховуючи пункти 7.2 і 7.3 Договору строк оплати товару сплив: за поставку згідно з видатковою накладною №51 - 25.01.2019; за поставку відповідно до видаткової накладної №52 - 25.01.2019; за поставку згідно з видатковою накладною №53 - 28.01.2019, проте відповідач у зазначені строки товар не оплатив;

- в подальшому Філією було частково сплачено заборгованість, а саме: 20.03.2019 (рахунок від 28.12.2018 №53) сплачено 250 000 грн.; 02.04.2019 (рахунок від 21.12.2018 №51) сплачено 200 000 грн.; 26.04.2019 (рахунок від 21.12.2018 №52) сплачено 134 280 грн.; 26.04.2019 (рахунок від 21.12.2018 №51) сплачено 332 960 грн.; 08.05.2019 (рахунок від 28.12.2018 №53) сплачено 127 960 грн.;

- отже, відповідачем не погашено борг у сумі 595 200 грн.;

- у зв`язку з неналежним виконанням Філією умов Договору позивачем нараховано 36 689,60 грн. втрат від інфляції, 12 094,24 грн. 3% річних та 72 365,85 грн. пені.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

06.06.2019 Філія подала суду відзив на позовну заяву , в якому зазначила про те, що: відповідно до пункту 7.2 Договору строк оплати товару сплив: за поставку згідно з видатковою накладною №51 - 13.02.2019; за поставку відповідно до видаткової накладної №52 - 14.02.2019; за поставку згідно з видатковою накладною №53 - 13.02.2019, а тому поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій не є обґрунтованим; крім того позивачем не подано документального підтвердження витрат на правничу допомогу.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.06.2019.

Позивач 10.06.2019 подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача: 595 200 грн. боргу за Договором; 36 689,60 грн. втрат від інфляції; 13 317,13 грн. 3% річних; 79 500,07 грн. пені, а всього 724 706,95 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2019 прийнято вказану заяву до розгляду та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.07.2019.

13.06.2019 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій вказав таке:

- на виконання умов Договору та законодавства позивачем було складено податкові накладні, які були передані на реєстрацію до АС Єдине вікно подання електронних документів ; реєстрація була здійснена у встановлені статтею 210 Податкового кодексу України строки:

• за поставлену продукцію 21.12.2018 на загальну суму 865 920 грн. податкова накладна була складена з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, тобто 21.12.2018, та зареєстрована до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, а саме 14.01.2018; таким чином, строк оплати продукції за вказаною поставкою сплив в тридцяти денний термін з дня поставки продукції - 24.01.2019;

• за поставлену продукцію 21.12.2018 на загальну суму 268 560 грн. податкова накладна була складена з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, тобто 21.12.2018, та зареєстрована до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, а саме 15.01.2018; таким чином, строк оплати продукції за вказаною поставкою сплив в тридцятиденний термін з дня поставки продукції - 24.01.2019;

• за поставлену продукцію 28.12.2018 на загальну суму 505 920 грн. податкова накладна була складена з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, тобто 28.12.2018, та зареєстрована до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, а саме 14.01.2018; таким чином, строк оплати продукції за вказаною поставкою сплив в тридцяти денний термін з дня поставки продукції - 28.01.2019;

- отже, Товариство під час виконання своїх обов`язків діяло відповідно до законодавства, не порушувало граничних строків реєстрації податкових накладних та відповідно до умов договору визначило строк оплати;

- відповідачем у розрахунку, наведеному у відзиві, порушено методику розрахунку втрат від інфляції та не включено до нього такі періоди прострочення як березень та квітень 2019 року;

- на підтвердження витрат на правову допомогу Товариством подано суду додаткову угоду до договору про надання правової допомоги та платіжне доручення, що підтверджує факт оплати адвокатського гонорару; відповідно до вказаних документів було визначено орієнтовний перелік дій адвоката у справі - як в частині підготовки позовної заяви, так і його участі в судовому розгляді; станом на момент звернення із позовною заявою до суду в позивача не було змоги заздалегідь визначити точний опис усіх наданих послуг, оскільки була незрозуміла позиція відповідача щодо досудового вирішення спору, а також його позиція щодо визнання ним позовних вимог; в подальшому з урахуванням перебігу судового розгляду в суд будуть надані всі акти виконаних робіт у вказаній справі.

Позивач 01.07.2019 подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача: 297 600 грн. боргу за Договором; 36 689,60 грн. втрат від інфляції; 13 317,13 грн. 3% річних; 79 500,07 грн. пені, а всього 427 106,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2019 прийнято до розгляду зазначену заяву та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.07.2019.

01.07.2019 Товариство подало суду клопотання про повернення 4 464 грн. судового збору, мотивоване тим, що 01.07.2019 позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, а тому згідно з частиною другою статті 6 Законом України Про судовий збір у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2019 клопотання Товариства про повернення судового збору пропорційно розміру зменшених позовних вимог задоволено; повернуто Товариству судовий збір у сумі 4 464 грн., сплачений за платіжними дорученнями від 16.05.2019 №511 та від 07.06.2019 №535.

08.07.2019 відповідач подав суду заперечення, в яких зазначив таке: Філія вважає, що відлік 30 календарних днів починається з моменту реєстрації податкової накладної, оскільки не має можливості знати заздалегідь, чи буде зареєстрована податкова накладна постачальником, чи ні, тому що без реєстрації податкової накладної постачальником відповідач, здійснивши оплату, втратить право на податковий кредит, тобто саме з цих підстав був внесений пункт 7.2 Договору; крім того, подані позивачем копії документів не містять інформації про підготовку та надання правничої допомоги саме у цій справі.

12.07.2019 позивач подав суду Уточнений розрахунок , в якому вказав таке:

- станом на 11.06.2019 Товариство просило суд стягнути з відповідача: 595 200 грн. боргу, який утворився у зв`язку з неналежним виконанням Філією умов Договору; 36 689,60 грн. втрат від інфляції; 12 094,24 грн. 3% річних; 72 365,85 грн. пені, а всього 716 349,69 грн.;

- 12.06.2019 Філією в межах Договору частково сплачено суму основного боргу в сумі 297 600 грн.; вказана оплата врахована позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині основного боргу було зменшено до 297 600 грн.;

- 01.07.2019 відповідачем в межах Договору сплачено ще 148 800 грн., у зв`язку з чим позивачем розмір позовних вимог в частині основного боргу було зменшено до 148 800 грн.;

- 10.07.2018 Філією в межах Договору сплачено 148 800 грн.;

- таким чином, станом на 12.07.2019 сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі;

- з огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача: 36 689,60 грн. втрат від інфляції; 13 317,13 грн. 3% річних та 79 500,07 грн. пені, а всього 129 506,80 грн.; крім того, 28 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Судом розцінено вказану заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог та ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2019 прийнято її до розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6407/19 до судового розгляду по суті на 29.07.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2019 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти розрахунку сум втрат від інфляції, 3% річних і пені.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.07.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

12.12.2018 Товариством (постачальник) і Залізницею (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до Договору і є його невід`ємною частиною; постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у Договорі (пункт 1.1 Договору);

- найменування товару - вкладиші (пункт 1.2 Договору);

- товар має бути поставлений на підставі письмових заявок впродовж 60 календарних днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом; електронною поштою: info@s-point.me ; листом за адресою: 01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10А, офіс 2/50) постачальником у кількості, визначеній у заявці; замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 60 календарних днів від дати одержання постачальником заявки замовника (пункт 5.1 Договору);

- замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації (пункт 6.1 Договору);

- загальна сума за Договором 1 640 400 грн., у тому числі ПДВ 20% 273 400 грн. (пункт 6.4 Договору);

- розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій з постачання товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки; у разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (пункт 7.2 Договору);

- днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткових накладних (пункт 7.3 Договору);

- підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін (пункт 9.5 Договору);

- у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати (пункт 11.2 Договору);

- строк дії Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2018, а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків за Договором - до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями за Договором (пункт 16.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 640 400 грн., що підтверджується видатковими накладними від 21.12.2018 №51 на суму 865 920 грн., від 21.12.2018 №52 на суму 268 560 грн. та від 28.12.2018 №53 на суму 505 920 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Отже, товар є належним чином поставленим позивачем та прийняти відповідачем без будь-яких зауважень.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури від 21.12.2018 №51 на суму 865 920 грн., від 21.12.2018 №52 на суму 268 560 грн. та від 28.12.2018 №53 на суму 505 920 грн.

Товариством 14.01.2019 було зареєстровано податкові накладні від 21.12.2018 №9304828289 на суму 865 920 грн. і від 28.12.2018 №9304875328 на суму 505 920 грн., а 15.01.2019 - податкову накладну від 21.12.2018 №9305681719 на суму 268 560 грн.

Претензією від 15.03.2019 №047-03 позивач вимагав сплатити наявну у відповідача заборгованість та суму нарахованої пені.

Вказану претензію було надіслано Залізниці 15.03.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінне відправлення від 15.03.2019 і службовим чеком від 15.03.2019.

Згідно з інформацією з офіційного сайту публічного акціонерного товариства Укрпошта претензію від 15.03.2019 №047-03 отримано відповідачем 18.03.2019 з штрихкодовим ідентифікатором 0303914073726.

Відповідно до виписок з рахунку позивача 20.03.2019 відповідачем сплачено 250 000 грн. за рахунком-фактурою від 28.12.2018 №53, 02.04.2019 - 200 000 грн. за рахунком-фактурою від 21.12.2018 №51, 26.04.2019 - 134 280 грн. за рахунком-фактурою від 21.12.2018 №52, 26.04.2019 - 332 960 грн. за рахунком-фактурою від 21.12.2018 №51, 08.05.2019 - 127 960 грн. за рахунком-фактурою від 28.12.2018 №53.

Крім того, протягом розгляду даної справи Філією 12.06.2019 сплачено 297 600 грн. основного боргу, 01.07.2019 - 148 800 грн., а 10.07.2018 - 148 800 грн.

Таким чином сума основної заборгованості погашена відповідачем у повному обсязі.

За порушення строків плати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача 36 689,60 грн. втрат від інфляції та 13 317,13 грн. 3% річних.

Позивач розраховує 3% річних за такі періоди:

- 4 768,49 грн. з 26.01.2019 (нарахованих на 865 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 02.04.2019;

- 1 313,60 грн. з 03.04.2019 (нарахованих на 665 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 26.04.2019;

- 547,20 грн. з 27.04.2019 (нарахованих на 332 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 16.05.2019;

- 2 008,68 грн. з 26.01.2019 (нарахованих на 268 560 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №52) по 26.04.2019;

- 220,73 грн. з 27.04.2019 (нарахованих на 134 280 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №52) по 16.05.2019;

- 2 120,71 грн. з 29.01.2019 (нарахованих на 505 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 20.03.2019;

- 1 030,69 грн. з 21.03.2019 (нарахованих на 255 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 08.05.2019;

- 84,14 грн. з 09.05.2019 (нарахованих на 127 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 16.05.2019;

- 1 223,01 грн. з 17.05.2019 (нарахованих на 595 200 грн. заборгованості) по 10.06.2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та періодів їх нарахування, суд встановив, що він неправильний.

Так, за перерахунком суду сума 3% річних і періоди їх нарахування становлять:

- 4 554,98 грн. з 29.01.2019 (оскільки 28.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №9304828289 на суму 865 920 грн.) по 02.04.2019 (оскільки 02.04.2019 відповідачем сплачено 200 000 грн. за видатковою накладною від 21.12.2018 №51);

- 1 313,60 грн. з 03.04.2019 (нарахованих на 665 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 26.04.2019 (оскільки 26.04.2019 відповідачем сплачено 332 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51);

- 547,27 грн. з 27.04.2019 (нарахованих на 332 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 16.05.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку);

- 1 920,39 грн. з 30.01.2019 (оскільки 29.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №9305681719 на суму 268 560 грн.) по 26.04.2019 (оскільки 26.04.2019 відповідачем сплачено 134 280 грн. за видатковою накладною від 21.12.2018 №52);

- 220,73 грн. з 27.04.2019 (нарахованих на 134 280 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №52) по 16.05.2019;

- 2 120,71 грн. з 29.01.2019 (оскільки 28.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №9304875328 на суму 505 920 грн.) по 20.03.2019 (оскільки 20.03.2019 відповідачем сплачено 250 000 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53);

- 1 030,69 грн. з 21.03.2019 (нарахованих на 255 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 08.05.2019 (оскільки 08.05.2019 відповідачем сплачено 127 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53);

- 84,14 грн. з 09.05.2019 (нарахованих на 127 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 16.05.2019;

- 1 223,01 грн. з 17.05.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 595 200 грн. заборгованості) по 10.06.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку).

Отже, стягненню з відповідача за перерахунком суду підлягає 13 015,52 грн. 3% річних.

Втрати від інфляції позивач розраховує за такі періоди:

- лютий 2019 року (нарахованих на 1 640 400 грн. заборгованості) - 8 022 грн.;

- березень 2019 року (нарахованих на 1 640 400 грн. заборгованості) - 14 763,60 грн.;

- квітень 2019 року (нарахованих на 1 390 400 грн. заборгованості) - 13 904 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції та періодів їх нарахування, суд встановив, що він неправильний.

За перерахунком суду сума втрат від інфляції і періоди їх нарахування становлять:

- 12 161,85 грн. з 29.01.2019 (оскільки 28.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №9304828289 на суму 865 920 грн.) по 01.04.2019 (оскільки 02.04.2019 відповідачем сплачено 200 000 грн. за видатковою накладною від 21.12.2018 №51);

- 6 659,20 грн. з 02.04.2019 (нарахованих на 665 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 25.04.2019 (оскільки 26.04.2019 відповідачем сплачено 332 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51);

- 0,00 грн. з 26.04.2019 (нарахованих на 332 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 30.04.2019;

- 6 495,24 грн. з 30.01.2019 (оскільки 29.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №9305681719 на суму 268 560 грн.) по 25.04.2019 (оскільки 26.04.2019 відповідачем сплачено 134 280 грн. за видатковою накладною від 21.12.2018 №52);

- 0,00 грн. з 26.04.2019 (нарахованих на 134 280 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №52) по 30.04.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку);

- 7 105,65 грн. з 29.01.2019 (оскільки 28.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №9304875328 на суму 505 920 грн.) по 19.03.2019 (оскільки 20.03.2019 відповідачем сплачено 250 000 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53);

- 2 559,20 грн. з 20.03.2019 (нарахованих на 255 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 30.04.2019.

Таким чином, за перерахунком суду стягненню з відповідача підлягає 34 981,14 грн. втрат від інфляції.

Суму пені позивачем розраховує за такі ж періоди як і 3% річних.

Разом з тим, періоди нарахування суми пені визначені позивачем неправильно.

Так, за перерахунком суду сума пені та періоди її нарахування становлять:

- 53 805,66 грн. з 29.01.2019 (оскільки 28.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №9304828289 на суму 865 920 грн.) по 01.04.2019 (оскільки 02.04.2019 відповідачем сплачено 200 000 грн. за видатковою накладною від 21.12.2018 №51);

- 7 881,57 грн. з 02.04.2019 (нарахованих на 665 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 25.04.2019 (оскільки 26.04.2019 відповідачем сплачено 332 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51);

- 6 704,01 грн. з 26.04.2019 (нарахованих на 332 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №51) по 16.05.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку);

- 22 779,77 грн. з 30.01.2019 (оскільки 29.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №9305681719 на суму 268 560 грн.) по 25.04.2019 (оскільки 26.04.2019 відповідачем сплачено 134 280 грн. за видатковою накладною від 21.12.2018 №52);

- 2 703,99 грн. з 26.04.2019 (нарахованих на 134 280 грн. заборгованості за видатковою накладною від 21.12.2018 №52) по 16.05.2019;

- 24 949,48 грн. з 29.01.2019 (оскільки 28.01.2019 десятий банківський день після дати реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №9304875328 на суму 505 920 грн.) по 19.03.2019 (оскільки 20.03.2019 відповідачем сплачено 250 000 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53);

- 6 142,08 грн. з 20.03.2019 (нарахованих на 255 920 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 07.05.2019 (оскільки 08.05.2019 відповідачем сплачено 127 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53);

- 1 104,31 грн. з 08.05.2019 (нарахованих на 127 960 грн. заборгованості за видатковою накладною від 28.12.2018 №53) по 16.05.2019;

- 14 268,49 грн. з 17.05.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 595 200 грн. заборгованості) по 10.06.2019 (дата, визначена позивачем у розрахунку).

Отже, за перерахунком суду сума пені становить 140 339,36 грн.

5. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з листом Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Абзацом першим пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Позивачем вказане положення постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань не враховане.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

6. ВИСНОВКИ

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13 015,52 грн. 3% річних і 34 981,14 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

У стягненні решти сум 3% річних (301,61 грн.) і втрат від інфляції (1 708,46 грн.) слід відмовити.

Що ж до стягнення 140 339,36 грн. пені (за розрахунком суду), то відповідно до частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 79 500,07 грн. пені за розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 28 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою і третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

25.04.2019 позивачем (замовник) і адвокатським бюро Раков і Партнери (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір від 25.04.2019), за умовами якого:

- виконавець зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів замовника та надавати інші види правової допомоги замовнику на умовах і в порядку, що визначені даним договором, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншим чинним законодавством, а замовник зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1 Договору від 25.04.2019);

- виконавець має право вести справи у судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та третейських судах, підписувати та подавати позовні заяви, скарги, клопотання, інші документи, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, визнати позов повністю або частково, закінчити справу мировою угодою, оскаржувати судові рішення, постанови, ухвали суду (підписувати апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими та винятковими обставинами тощо), подавати виконавчі документи до стягнення, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у провадженні виконавчих дій, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом України Про виконавче провадження , оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження, подавати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, проновлення строку виконавчого документу до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами та користуватися правами, наданими учаснику виконавчого провадження (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору від 25.04.2019).

Згідно з додатковою угодою від 25.04.2019 №1 до Договору від 25.04.2019 замовник і виконавець домовилися про визначення обсягу послуг за основним договором у такому переліку: подання до господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення заборгованості Залізниці за Договором, що включає в себе аналіз і моніторинг законодавства та судової практики, вироблення правової позиції, збір документів, отримання та відправлення від імені замовника поштової кореспонденції, розрахунок заборгованості та підготовку позовної заяви з додатками; представництво інтересів Товариства в господарському суді міста Києва у справі щодо стягнення заборгованості Залізниці за Договором, що включає участь у судових засіданнях, підготовку та подання необхідних процесуальних документів та доказів, а також здійснення інших дій, спрямованих на забезпечення реалізації прав позивача; вартість зазначених послуг складає 28 000 грн.

Оплата правової допомоги підтверджується платіжним дорученням від 26.04.2019 №499 на суму 28 000 грн., випискою з рахунку адвокатського бюро Раков і Партнери і актом від 27.06.2019 №2 виконаних робіт за договором правової допомоги від 25.04.2019.

Враховуючи викладене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на відповідача.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕС-Поінт (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10 А, офіс 2/50; ідентифікаційний код 41432408) до акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його регіональної філії Одеська залізниця (65012, Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; ідентифікаційний код 40081200) про стягнення 716 349,69 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його регіональної філії Одеська залізниця (65012, Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; ідентифікаційний код 40081200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕС-Поінт (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10 А, офіс 2/50; ідентифікаційний код 41432408): 13 015 (тринадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 52 коп. 3% річних; 34 981 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) грн. 14 коп. втрат від інфляції; 79 500 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 07 коп. пені; 20 000 (двадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу і 6 675 (шість тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 99 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.07.2019.

Суддя О.В. Марченко