Рішення

від 19.07.2019 по справі 914/1188/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2019 справа № 914/1188/18

За позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського-4" (79013, м. Львів, вул Котляревського,4; ідент.код 41618324)

до Відповідача-1: Львівської міської ради (79008, Львівська обл., м.Львів, пл.Ринок,1; ідент.код 04055896),

Відповідача-2: Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; ідент.код 26256622), -

Третя особа-1 (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ),

Третя особа-2 (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; ідент.код 25558625),

Третя особа-3 (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Бацик Мар`яна Геннадіївна (робоча адреса: 79040, м.Львів, вул. Городоцька, 299), -

про:

- визнання незаконним (недійсним) та скасування Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №110 від 02.02.2018 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_2 ";

- скасування державної реєстрації права власності територіальної громади м.Львова (від імені якої діє Львівська міська рада) на нежитлові приміщення підвалу (інд.№№1,2,3,4; загальна площа 74,0 м.кв.) за адресою: АДРЕСА_2 (які є допоміжними приміщеннями під інд.6-1, 6-2, 8-1, 8-2 у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 ).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача: Ковальчук О.А. - керівник; Рісний М.Б. - Ордер ВС №1000281 від 18.06.2019;

Відповідача-1: Піскун А.Й. - Довіреність №2901-вих-68 від 18.01.2018;

Відповідача-2: Піскун А.Й. - Довіреність №2901-вих-70 від 18.01.2019;

Третьої особи-1: не з`явився;

Третьої особи-2: Чернобай С.С. - Довіреність №2302-вих-75 від 09.01.2019;

Третьої особи-3: не з`явився.

Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського-4" подано Позовну заяву до Львівської міської ради з вимогами:

-визнати незаконним (недійсним) та скасувати Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №110 від 02.02.2018 Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_2 ;

-скасувати державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Львова (від імені якої діє Львівська міська рада) на нежитлові приміщення підвалу (інд.№№1,2,3,4; загальна площа 74,0. м.кв.) за адресою: АДРЕСА_3 (які є допоміжними приміщеннями під інд.6-1, 6-2, 8-1, 8-2 у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 ).

Провадження у справі відкрито (судом у попередньому складі) Ухвалою від 17.07.2018.

Судом у даному складі, Ухвалою від 23.10.2018, прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Судом, Ухвалою від 22.11.2018, залучено до участі у справі Третю особу-2, а Ухвалою від 20.12.2018 залучено Відповідача-2 та Третю особу-3.

Ухвалою суду від 21.01.2019 було призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі (на час проведення експертизи).

13.05.2019 у суд повернулися матеріали справи з Висновком експерта, що зумовило постановлення судом Ухвали від 21.05.2019 про поновлення провадження у справі.

Підставами позову, зокрема, зазначено:

-Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Котляревського-4 утворено 27.09.2017 (підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

-Статут ОСББ Котляревського-4 затверджений Установчими зборами співвласників будинку 14 вересня 2017 року та зареєстрований Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради 27.09.2017;

-відповідності до п. 3 Статуту, ОСББ Котляревського-4 у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16 і 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону;

-Установчими зборами членів ОСББ Котляревського-4 , відповідно до ст. 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , 14 вересня 2017 року прийнято рішення стосовно управління багатоквартирним будинком ( АДРЕСА_2 ) через органи управління ОСББ;

-згідно зі ст.1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна;

-відповідно до частини 2 статті 385 Цивільного кодексу України, об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

-2 лютого 2018 року Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв Рішення № 110 Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_2 , яким вирішив:

1.Зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення підвалу під індексами 1, 2, 3, 4 загальною площею 74,0 кв. м на АДРЕСА_10 , які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова, є ізольованими, не належать до житлового фонду , не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними . Технічні характеристики приміщень відображено у технічному паспорті, складеному Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 01.11.2004 за інвентарним № 920.

2.Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ;

-16.02.2018, на підставі вказаного Рішення, було зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на житлові приміщення підвалу під індексами 1, 2, 3, 4 (загальною площею 74,0 кв. м) на АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого ;

-вказане Рішення та реєстрація (на його підставі) права комунальної власності на нежитлові приміщення (за адресою АДРЕСА_11 ) є протиправними, так як зазначені нежитлові приміщення (під індексами №№ 1,2,3,4) не були і не є ізольованими, не є окремим об`єктом цивільних прав, оскільки є допоміжними приміщеннями будинку;

-відповідно до Довідки ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 269 від 26.01.2018, згідно з даними інвентаризаційних матеріалів, нежитлові службові приміщення та коридори під інд. 1,2,3,4, II, IX загальною площею 92,8 кв.м. (у будинку АДРЕСА_4 ), відповідно до Технічного паспорту, виготовленого станом на 12.05.2016, є допоміжними приміщеннями під інд. II, IX, 6-1, 6-2, 8-1, 8-2, загальною площею 92,8 кв.м. у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ;

-тобто, нежитлові приміщення у будинку (на АДРЕСА_4 ), які у Рішенні поіменовані під інд. 1,2,3,4 , є тими ж приміщеннями, що зазначені у Технічному паспорті на будинок під індексами 6-1, 6-2, 8-1, 8-2;

-вказані приміщення жодним чином не відмежовані від житлової частини будинку, так як розташовані у його підвалі та не мають окремих (ізольованих) від його житлової частини входів - виходів (вхід до них здійснюється тільки через під`їзд будинку, що прямо вбачається із поверхових планів підвального та першого поверхів будинку, витягу з Технічного паспорту на будинок (розділ І), Акту загального огляду житлового будинку від 09.11.1981;

-у Листі ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 06.12.2017 (№5712) зазначено, що станом на 29.12.2012 у будинку (на АДРЕСА_4 ) будь-які підвальні приміщення не реєструвались як власність територіальної громади м. Львова;

-за даними Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2017 (сформованої Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради), жодних майнових прав Львівської міської ради на приміщення під інд. 6-1, 6-2, 8-1, 8-2 або під інд. 1, 2, 3, 4 на АДРЕСА_4 зареєстровано не було,і такі приміщення взагалі не зазначалися як окреме самостійне майно;

-на момент прийняття Рішення №110, нежитлові приміщення під індексами №№ 1,2,3,4 у будинку АДРЕСА_4 ) не були окремим об`єктом нерухомості чи окремим об`єктом цивільних прав;

-відсутнє підтвердження виникнення (до моменту прийняття Рішення №110) права комунальної власності на нежитлові приміщення під інд. 6-1, 6-2, 8-1, 8-2 або під інд. 1, 2, 3, 4;

-як окремий об`єкт майнових прав, спірні приміщення вперше починають фігурувати 16.02.2018, - на підставі оспорюваного Рішення;

-відповідно до норми пункту 7 статті 92 Конституції України, правовий режим власності визначається виключно законами України.

-у Рішенні №110 стверджується про належність спірних нежитлових приміщень до комунальної власності територіальної громади м. Львова без посилання на будь - який документ, що підтверджує набуття права комунальної власності на нерухоме майно;

-приміщення, про які йдеться у Рішенні, були і є невідокремлюваною частиною будинку (на АДРЕСА_4 ) а також - не були ізольованими та належали до складу допоміжних приміщень багатоквартирного будинку;

-відповідно до ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), а нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

Таким чином, критеріями розмежування допоміжних та нежитлових приміщень є їх ізольованість і призначення.

-у чинному законодавстві України, визначення поняття ізольоване приміщення надано Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2016 № 929, відповідно до п. З яких, ізольоване приміщення - частина будівлі або її відділення, які мають окремий вхід іззовні, освітлення, вентиляцію (природну або механічну) та відокремлені стінами і перекриттями;

-ані з Технічного паспорту від 01.11.2004, ані з витягу з Технічного паспорту на будинок (розділ І), ані з Акту загального огляду житлового будинку від 09.11.1981 не вбачається наявності окремого входу ззовні до приміщень під інд. 6-1, 6-2, 8-1, 8-2 (інд. 1, 2, 3 , 4) на АДРЕСА_4 ;

-спірні приміщення не є ізольованими, знаходяться у підвалі будинку та не мають окремих (ізольованих) від його житлової частини входів - виходів (вхід до них здійснюється тільки через під`їзд будинку);

-як вбачається із витягу з Технічного паспорту на будинок (розділ І), відповідні приміщення було включено до складу підвалу;

-про наявність підвалу та відсутність будь - яких ізольованих нежитлових приміщень вказано і в Акті загального огляду житлового будинку від 09.11.198;

-Довідка ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 269 від 26.01.2018 прямо вказує на ці приміщення як на допоміжні;

-також, у ході обстеження спірних підвальних приміщень, було складено Акт від 21.02.2018 з додатком, яким зафіксовано наявність у таких приміщеннях димового каналу (із наявною у ньому тягою) та кількох замурованих чисток димових каналів;

-відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування , піч рекомендується розташовувати біля внутрішніх стін та перегородок, передбачаючи розташування в них димових каналів (для кожної печі слід передбачати окремий димохід або димовий канал); допускається приєднувати до одного димоходу (димового каналу) дві печі, розташовані в одній квартирі на одному поверсі, і при приєднанні димової труби в ній слід передбачати розсічку завтовшки 0,12 м і заввишки не менше ніж 1 м від низу приєднання труби;

-наявність у приміщенні димових каналів однозначно та беззаперечно свідчить про призначення таких приміщень для влаштування систем опалення, тому, підвальні приміщення на АДРЕСА_4 слугували і слугують для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців;

-також необгрунтованими є висновки, зазначені у Рішенні №110, про те. що спірні приміщення, нібито, не належать до житлового фонду, так як, відповідно до ст. 4 ЖК УРСР (в редакції, чинній станом на момент винесення Рішення), до житлового фонду не входять лише нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру;

- спірні приміщення належать до складу житлового фонду, і на момент прийняття Рішення вже перебували у власності співвласників будинку на АДРЕСА_4 ;

-правові основи приватизації державного житлового фонду визначені Законом України Про приватизацію державного житлового фонду , а порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та перелік документів, що підлягають оформленню, - Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (затвердженим Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству 15 вересня 1992 року за № 56), яке було чинним на момент приватизації всіх квартир у вищезазначеному будинку, яка відбулась у 1993 - 2000 роках;

-до набрання чинності Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству 15 вересня 1992 року за № 56, приватизація житлових та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків не проводилася, а відбувалась реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР на підставі Інструкції, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, відповідно до якої про проведену реєстрацію видавалось відповідне реєстраційне посвідчення (форма якого наведена у додатку № 3 цієї Інструкції);

-згідно з підпунктом в п. 1.5 Розділу І Правил Державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб (затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 за № 56, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056), які були чинними на момент приватизації приміщень будинку АДРЕСА_4 , до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цього будинку);

-пунктом 8 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, який є додатком № 1 до зазначених Правил, визначені свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, що видаються місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, органами приватизації;

-відповідно до частини третьої пункту 9 статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , у комунальну власність передаються тільки ті нежитлові приміщення багатоквартирних будинків, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення;

-пунктом 40 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян визначено, що приватизація вбудованих у житлові будинки нежилих приміщень, які призначені для соціально-побутового обслуговування громадян за місцем проживання (магазини, аптеки, бібліотеки, поліклініки та інші) або орендуються юридичними чи фізичними особами, здійснюється колишнім власником будинку після завершення в ньому приватизації квартир за погодженням зі створеним товариством власників квартир, а пунктом 41 визначено, що не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (приміщення теплопунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікації, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу, та складські приміщення); власником перелічених приміщень після приватизації квартир будинку є товариство власників квартир, а вільні підвальні приміщення за згодою власників квартир будинку переобладнуються під кладові і передаються їм у власність безкоштовно у встановленому порядку;

-відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку; допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають;

-Рішенням Конституційного суду України від 09.11.2011 у справі № 14-рп/2011 розтлумачено, що положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою;

-відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 у справі № 1- 2/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків; підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій;

-нормою ч. 2 ст. 382 ЦК України також встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, яким є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче - огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території;

-Закон України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку конкретизує норми зазначених нормативно-правових актів, статтею 5 якого встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників будинку;

-відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним;

-відповідно до ст. 346 ЦКУ, право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; в інших випадках, встановлених законом;

-із огляду на це, як станом на момент створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Котляревського-4 , так і станом на дату прийняття Рішення №110, спірні приміщення вже перебували у власності співвласників будинку в силу прямої вказівки закону; при цьому, були відсутніми будь - які передбачені законодавством підстави для вибуття цих приміщень з їх власності чи переходу такого права власності до Львівської міської ради;

-отже, при прийнятті Рішення, Відповідачем-2 було порушено право власності Позивача (співвласників будинку), не було дотримано ст. 41 Конституції України, ст. 346, 382 (ч.2) ЦКУ, п. 9 ст. 8 ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ч. 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку , не враховано Рішень Конституційного суду України від 09.11.2011 (у справі № 14- рп/2011) та від 02.03.04 (у справі № 1-2/2004);

-оскільки при прийнятті Рішення було порушено вимоги чинного законодавства, то і реєстрація права власності на спірні приміщення за Відповідачем-1 на підставі такого Рішення є протиправною;

-також, відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам;

-відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно;

-як це вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер Довідки 127557415), право власності Львівської міської ради на житлові приміщення підвалу під індексами 1, 2, 3, 4 загальною площею 74,0 кв. м (на вул. І. Котляревського, 4) було зареєстровано на підставі Рішення, яке не входить до переліку документів, що є підставою для здійснення державної реєстрації майнових прав;

-також, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні не віднесено рішення виконавчих органів до документів, що підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно;

-відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

-таким чином, реєстрацію права власності Відповідача на спірні приміщення було проведено не лише за відсутності передбачених законодавством підстав, всупереч наявності прав інших осіб на ці приміщення, але й з порушенням норм статей 18, 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ;

-нормою п. а ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено можливість скасування рішення про державну реєстрацію прав, а п. 9 ч. 2 ст. 2 - можливість скасування державної реєстрації прав;

-у зв`язку з тим, що співвласниками будинку були виявлені будівельні роботи у підвальних приміщеннях будинку, які проводилися невідомими особами без їх згоди, ОСББ Котляревського-4 звернулось з інформаційним запитом до Львівської міської ради, на що отримала копії документів, підтверджуючих знаходження в оренді підвальних приміщень під інд. 1, 2, 3, 4 (нумерація відповідає нумерації допоміжних приміщень під інд. 6-1, 6-2, 8-1, 8-2, наведеній у Технічному паспорті на будинок), проте, доказів належності цих приміщень до комунальної власності надано не було (Лист Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 17.11.2017 за № 2302-6603);

-у зв`язку з самоуправством посадових осіб УКВ стосовно надання в оренду нерухомого майна, яке не належить до комунальної власності, ОСББ Котляревського-4 30.11.2016 звернулось з відповідною Заявою до Галицького ВП ГУНП у Львівській області, на підставі якої було відкрито кримінальне провадження за № 12017140050005262 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 356 ККУ (досудове розслідування триває);

-з метою скасування Договору оренди допоміжних приміщень, які належать власникам квартир вищезазначеного будинку, ОСББ Котляревського-4 11.12.2017 звернулось до Галицького районного суду м. Львова з відповідною позовною заявою (провадження у справі № 461/8611/17 триває);

-СББ Котляревського-4 10 січня 2018 року звернулось до члена Виконавчого комітету Львівської міської ради - заступника міського голови з питань ЖКГ з Листом, у якому навело інформацію про обставини, що склались навколо підвальних приміщень внаслідок порушення норм чинного законодавства посадовими особами УКВ та висловило прохання щодо відхилення розгляду документів стосовно реєстрації територіальній громаді м. Львова спірних приміщень (звернення було проігноровано);

-враховуючи норму частини 9 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до якої рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, ОСББ Котляревського-4 під час особистого прийому письмово зверталось до директора Департаменту економічної політики та до голови Постійної комісії з питань комунальної власності Львівської міської ради стосовно ініціювання ними прийняття під час найближчого пленарного засідання Львівської міської ради ухвали щодо скасування рішення Виконавчого комітету від 02.02.2018 за № 110 Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_4 , проте ці звернення були проігноровані (викладені обставини підтверджуються копією Листа від 08.05.2018 за № 17, оригінал якого знаходиться у Постійній комісії з питань комунальної власності Львівської міської ради);

-також, ОСББ Котляревського-4 письмово зверталось до Галицької районної адміністрації м. Львова стосовно передачі житлового комплексу на баланс об`єднання відповідно до вимог Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 за № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ) і протиправність дій Адміністрації зумовила звернення Позивача до Господарського суду Львівської області з відповідним позовом, який задоволено Рішенням від 17.12.2018 у справі №914/1437/18;

Відповідачами заяв по суті справи - не надано. Третіми особами-1 та -2 письмових пояснень - не надано.

Третьою особою-3 надано Пояснення, у яких наведено обґрунтування безпідставності позову та, зокрема, зазначено:

-відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015);

-19.03.2018 мною було прийнято рішення №40171808 про державну реєстрацію права власності за Львівською міською радою на нежитлові приміщення підвалу під інд. №№1,2,3,4 (загальною площею 74 кв. м) за адресою: АДРЕСА_4 ;

-Заявником були подані наступні документи: Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №110 від 02.02.2018 про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення підвалу під інд. №№ 1, 2, 3, 4 у АДРЕСА_4 ; Технічний паспорт на зазначені нежитлові приміщення; Лист № 03-13-01080 від 16.02.2018 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про відсутність перебування цих приміщень у державній власності; Довідку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 656 від 22.02.2018 про те, що нежитлові приміщення під інд. №№ 1, 2, З, 4 (загальною площею 74 кв. м) за адресою: АДРЕСА_4 , є ізольованими; Заяву про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 26821212; Довіреність від 09.01.2018 № 2302-вих-129;

-посилання Позивача, що зазначені документи не могли слугувати підставою для державної реєстрації права власності є необґрунтованими та безпідставними, так як, відповідно до п. 14 ч.1 ст. 27 Закону України, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно;

-згідно з п. 44 Порядку, для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності):

3) документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

-оскільки Львівська міська рада надала усі необхідні документи для реєстрації права комунальної власності, було прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення під інд. №№ 1, 2, З, 4 у АДРЕСА_4 , яке є законним, оскільки надані документи відповідають вимогам для реєстрації права комунальної власності, встановленим законодавством;

-підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначені у ст. 24 Закону;

-відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав (тобто правовстановлюючих документів), до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав;

-з урахуванням викладеного, у разі ухвалення судового рішення, яким скасовано правовстановлюючі документи, позивач не позбавлений права на звернення до відповідного органу реєстрації із заявою встановленого зразка про скасування запису про державну реєстрацію;

-Позивач не надав доказів, що він у встановленому законом порядку звертався до Відповідача із документами, передбаченими Законом для вчинення відповідних реєстраційних дій, а Відповідачем у вчиненні таких було відмовлено, тому, вимога про скасування запису про право власності є передчасною та не підлягає до задоволення;

- разом з тим, нежилі приміщення в жилому будинку, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (ч.3 ст.4 ЖК УРСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає;

-Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку містить визначення нежитлового приміщення: це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

-таким чином, нежитлові приміщення під інд. в„– № 1, 2 , З, 4 у АДРЕСА_4 , є самостійними об`єктами нерухомого майна, власником якого є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради;

-відповідно до ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду;

-ОСБВ Котляревського-4 у позасудовому порядку зверталось із Скаргою від 28 березня 2018 року до Міністерства юстиції України з проханням визнати незаконними дії державного реєстратора та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності територіальної громади м . Львова (в особі Львівської міської ради) на нежитлові приміщення під інд 1, 2, З, 4 в будинку АДРЕСА_4 ;

-оскільки Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації дійшла висновку про відсутність обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги, Міністерством юстиції України прийнято Наказ від 05.05.2018 №1542/7 про відмову у задоволенні скарги.

У судовому засіданні представники Учасників справи надали (усно) пояснення стосовно обставин спору.

При цьому, представник Відповідачів-1 та -2, зокрема, зазначив:

-Висновок експерта не відповідає дійсним обставинам;

-фактично спірні підвальні приміщення - ізольовані і є нежитловими приміщеннями;

-спірні приміщення не використовуються мешканцями будинку;

-реєстрація права комунальної власності відбулась відповідно до норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Представник Третьої особи-2, зокрема, зазначив:

-спірні приміщення - ізольовані, нежитлові і є окремим об`єктом цивільних прав;

-відсутні докази, що спірні приміщення потрібні для забезпечення експлуатації всього будинку;

-Висновок експерта - суперечливий і неповний;

-Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 16.07.2018 у справі №461/8611/17 встановлено, що спірні приміщення є нежитловими.

Суд, на підставі норм ст.118 ГПК України, залишив без розгляду: Клопотання представника Відповідачів (заявлене в усній формі) про виклик експерта для надання пояснень стосовно Висновку та Клопотання Третьої особи-2 про долучення до матеріалів справи, як доказу, судового рішення, - у зв`язку з заявленням вказаних Клопотань з пропущенням процесуальних строків, встановлених законом: нормами статей 80 (ч.ч.3,8), 177 (ч.1), 182 (п.8 ч.2) ГПК України.

Оскільки Відповідачі та Треті особи-1 і -2 не надали заяв по суті справи та пояснень і не виконали вимог статей 13 (ч.3), 74 (ч.1) ГПК України щодо доведення обставин спору (відповідними доказами), тому, згідно з нормою ч.4 ст.13 ГПК України, вказані Учасники справи несуть ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням обов`язкових процесуальних дій (передбачених нормами статей 13 (ч.3), 74 (ч.1) ГПК України).

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив:

Докази виникнення права комунальної власності на увесь багатоквартирний будинок АДРЕСА_4 , - відсутні.

Суд враховує, що до моменту приватизації у будинку першої квартири чи виникнення права приватної (особистої, індивідуальної) власності на квартиру з інших підстав, вказаний будинок повинен був перебувати у комунальній власності.

Проте, згідно з нормами ст.382 (ч.2) ЦК України, ст.10 (ч.2) Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ст.ст.4 (ч.2), 5 (ч.1) Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Рішень Конституційного суду України від 09.11.2011 (у справі №1-22/2011) і від 02.03.2004 (у справі №1-2/2004), у момент виникнення права приватної власності хоча б на одну з квартир у багатоквартирному будинку, виникає право спільної сумісної власності власників квартир на спільне майно будинку, до якого входять приміщення загального користування, зокрема: допоміжні приміщення. Чітке законодавче визначення права спільної сумісної власності власників квартир у будинку закріплено нормами ст.382 Цивільного кодексу України та статей 4, 5 Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Відповідно до Договорів купівлі-продажу (наявних у матеріалах Інвентаризаційної справи на будинок), 04.05.1990 та 31.10.1990 виникло право особистої (індивідуальної, приватної) власності на квартири АДРЕСА_12 та АДРЕСА_13 (відповідно) у вказаному будинку.

За даними Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (Лист №5712 від 06.12.2017), право приватної власності у вказаному будинку на інші квартири АДРЕСА_4 виникло упродовж 1995-2002 років.

Отже, фактично право спільної сумісної власності на приміщення загального користування (спільне майно) у будинку АДРЕСА_4 (включно з усіма допоміжними приміщеннями ) виникло у власників квартир (зазначеного будинку) ще у 1990 році (а саме: 04.05.1990).

Згідно з нормами зазначених законодавчих актів, а також - ст.346 ЦК України, з часу виникнення приватної (особистої, індивідуальної) власності на квартири припинилось право комунальної власності на будинок, - у зв`язку з виникненням права спільної сумісної власності усіх власників квартир на приміщення загального користування (спільне майно) у будинку, включаючи усі допоміжні приміщення.

Згідно з нормами ст.1 (п.2 ч.1) Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій (затверджених Наказом №76 від 17.05.2005 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства), допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців, зокрема: підвали, комори, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.

Спірні приміщення (індекси №№1,2,3,4, які відповідають індексам 6-1, 6-2, 8-1, 8-2) розташовані у підвалах будинку АДРЕСА_4 .

Згідно з Висновком судового експерта від 07.05.2019, приміщення підвалу загальною площею 74,0кв.м (позначені індексами №№1, 2, 3, 4, а також - індексами №№6-1, 6-2, 8-1, 8-2), які знаходяться у багатоквартирному будинку АДРЕСА_4 , за своїм функціональним призначенням та технічними характеристиками, відносяться до допоміжних приміщень зазначеного багатоквартирного будинку та призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, відповідно до наданих на дослідження матеріалів Інвентаризаційної справи та в розумінні Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 №417-VIII, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435- IV, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та вимог ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди, Житлові будинки, Основні положення .

Висновок судового експерта базується на:

-даних візуального обстеження спірних приміщень (та інших приміщень будинку);

-даних матеріалів Інвентаризаційної справи на будинок (наданої суду Обласним комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки із Супровідним листом №3169 від 14.09.2018);

-нормах чинного законодавства України.

Факт належності спірних приміщень підвалів до допоміжних приміщень підтверджено також Довідкою Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №269 від 26.01.2018, у якій зазначено, що, згідно з матеріалами Інвентаризаційної справи та Технічним паспортом (12.05.2016), нежитлові службові приміщення під індексами №1,2,3,4 (у будинку №4) є допоміжними приміщеннями під індексами 6-1, 6-2, 8-1, 8-2 у розумінні норми п.2 ч.1 ст.1 Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Оскільки приміщення підвалів не призначені для проживання людей, тому, до часу встановлення законодавством України терміну допоміжні приміщення, такі приміщення відносили до загальної категорії нежитлових приміщень, тобто, - таких, що не призначені для проживання людей і, при цьому, не мають спеціального статусу.

Згідно з нормою ч.4 ст.4 Житлового кодексу УРСР (введеного у дію 01.01.1984), окремий статус мали лише ті нежитлові приміщення у житлових будинках, які були призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, так як такі нежитлові приміщення не входили до житлового фонду.

Спір між Сторонами виник у зв`язку з ототожненням Відповідачами нежитлових приміщень у загальному розумінні (таких, що не призначені для проживання людей) із нежитловими приміщеннями, які мають окремий статус відповідно до ст.4 (ч.4) ЖК УРСР.

Згідно з нормами ст.1 (п.3 ч.1) Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та ДБН В.2.2-15-2005, нежитловими є приміщення з окремим статусом: приміщення громадського призначення, які:

-є ізольованим приміщеннями у житловому будинку і не належать до житлового фонду;

-є самостійним об`єктом нерухомого майна (та, відповідно, - цивільно-правових відносин);

-мають ізольовані від житлової частини будинку входи та евакуаційні виходи.

Отже, якщо певні нежитлові приміщення не відповідають наведеним критеріям, то такі приміщення не мають окремого статусу і, відповідно, є спільною сумісною власністю усіх власників квартир у будинку.

Згідно з Висновком експерта (не спростованим допустимими та достовірними доказами) та матеріалами Інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_4 , спірні підвальні приміщення не є ізольованими від житлової частини будинку, так як вхід до них можливий лише через загальну сходову клітку спільного користування. При цьому, доступ до приміщення №1 (№6-1) здійснюється з суміжного приміщення коридору спільного користування, що примикає до загально-будинкової сходової клітки, а доступ до приміщень №№2,3,4 (№№6-2, 8-1, 8-2) здійснюється зі спірного приміщенням №1 (№6-1), яке є прохідним.

Отже, окремі виходи зі спірних підвальних приміщень, які б виходили назовні, - відсутні.

Крім цього, додатковим підтвердженням відсутності у спірних підвальних приміщень статусу нежитлових приміщень як самостійних об`єктів нерухомого майна є:

-факт належності їх до житлового фонду (що виключає наявність у них спеціального статусу), так як, згідно з нормою ч.4 ст.4 ЖК УРСР, до житлового фонду не входять лише ті нежитлові приміщення (у житлових будинках), які призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, проте, для спірних підвальних приміщень таке спеціальне призначення (для торгівельних, побутових чи інших потреб непромислового характеру) не визначалось ні при будівництві будинку, ні упродовж усього часу його експлуатації (допустимі і достовірні докази наявності у спірних приміщень спеціального статусу - відсутні);

-спірні підвальні приміщення (як допоміжні приміщення спільного користування) призначені виключно для забезпечення експлуатації будинку АДРЕСА_4 та побутового обслуговування його мешканців, оскільки Експертом (при дослідженні приміщень) встановлено наявність у них димових та вентиляційних каналів блоків №№1, 4, 5, які проходять через усі поверхи будинку № АДРЕСА_4 та виведені назовні вище лінії даху будинку;

-згідно з даними Висновку Експерта та Інвентаризаційної справи, спірні підвальні приміщення раніше функціонували як житлові квартири (і, відповідно, - неминуче належали до житлового фонду);

-факт неповного використання (чи невикористання) мешканцями будинку спірних підвальних приміщень на даний час не є правовою підставою для зміни статусу цих приміщень і виведення їх з житлового фонду (та надання їм статусу самостійних об`єктів нерухомого майна);

-згідно з висновком Верховного суду (Постанова від 18.07.2018 у справі №916/2069/17), допоміжними є всі без винятку приміщення житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності у них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, враховуючи наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням; і лише приміщення, які з самого початку будувались як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються такими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень;

-Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 у справі №914/1437/18 встановлено, що підвалі приміщення під індексами 1, 2, 3,4 є допоміжними приміщеннями житлового будинку АДРЕСА_4 у розумінні Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , відповідно, така обставина не підлягає повторному доказуванню (ч.4 ст.75 ГПК України).

Ствердження представників Відповідачів та Третьої особи-2 про те, що спірні підвальні приміщення є ізольованими - безпідставне, так як допустимих і достовірних доказів такої обставини - не надано, а Експертом встановлено та матеріалами Інвентаризаційної справи підтверджується, що окремий (автономний) вхід у спірні приміщення - відсутній, що унеможливлює визнання приміщень ізольованими.

Тому, Довідка Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №656 від 22.02.2018 (яку видано після Довідки №269 від 26.01.2018) про те, що приміщення є ізольованими, - не відповідає дійсним обставинам. Крім цього, у Довідці №269 від 26.01.2018 чітко зазначено, що спірні приміщення є допоміжними.

Враховуючи зазначене, безпідставним є ствердження представників Відповідачів та Третьої особи-2 про те, що у Львівської міської ради наявним було право комунальної власності на спірні підвальні приміщення як на нежитлові приміщення, що були окремими об`єктами цивільних прав .

При цьому, важливо, що незаконне розпорядження Управлінням комунальної власності ДЕР Львівської міської ради спірними приміщеннями (передання їх в оренду за відповідним Договором), які належать власникам усіх квартир у будинку на праві спільної сумісної власності, не зумовлює виникнення на вказані приміщення права комунальної власності.

Отже, підтверджений належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт належності спірних підвальних приміщень до допоміжних приміщень будинку АДРЕСА_4 (спільних приміщень загального користування) і, відповідно, - до житлового фонду, зумовлює перебування таких приміщень у спільній сумісній власності усіх власників квартир у будинку (ще з 04.05.1990), що унеможливлювало виникнення у територіальної громади міста Львова (після виникнення права спільної сумісної власності) комунальної власності на спірні приміщення.

Згідно з нормами ст.369 (ч.2) ЦК України та статей 1 (п.8 ч.1), 5 (ч.2) Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , володіння, користування і розпорядження спільним майном будинку (до якого входять і допоміжні приміщення) здійснюється виключно співвласниками будинку, і таке спільне майно не може бути поділено між співвласниками (співвласники не мають права на виділення в натурі частки зі спільного майна багатоквартирного будинку).

Відповідно, відсутніми були правові підстави для прийняття Виконавчим комітетом Львівської міської ради Рішення №110 від 02.02.2018, яким, при наявності факту перебування спірних підвальних приміщень у спільній сумісній власності усіх власників квартир у будинку, вирішено зареєструвати територіальній громаді міста Львова (в особі Львівської міської ради) право комунальної власності на нежитлові приміщення підвалу (інд. №№1, 2, 3, 4) загальною площею 74 кв.м .

Крім цього, важливо, що у вказаному Рішенні №110 не зазначено жодних доказів виникнення у територіальної громади міста права комунальної власності на спірні підвальні приміщення.

Оскільки вказане Рішення Виконкому Львівської міської ради було фактично єдиною підставою для державної реєстрації права комунальної власності на спірні підвальні приміщення, здійсненої 10.08.2016, що підтверджують дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому, - факт недійсності такого Рішення (№110 від 16.08.2016) є безумовною підставою для скасування зазначеної державної реєстрації права комунальної власності.

Крім цього, Третьою особою-3 не дотримано вимог ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , так як спірну державну реєстрацію проведено при відсутності передбачених підстав (при відсутності належних правовстановлюючих документів).

При цьому, безпідставними є обґрунтування Третьою особою-3 дій з реєстрації, а саме:

-ствердження, що реєстрація відбулась на підставі п.14 ч.1 ст.27 Закону, - безпідставне, так як зазначеною нормою встановлено, що державна реєстрація права власності може здійснюватись (крім підстав, зазначених у п.п.1-13 ч.1 ст.27) на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття прав на нерухоме майно , проте, Відповідачами не було надано (для проведення реєстрації) жодних допустимих та достовірних доказів набуття права комунальної власності, передбачених законодавством України;

-ствердження, що реєстрація проведена відповідно до п.44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - безпідставне, так як зазначеною нормою визначено порядок державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено , проте, Відповідачами не надано Третій особі-3 (у зв`язку з їх відсутністю взагалі) жодних допустимих та достовірних доказів набуття права комунальної власності на спірні приміщення, а Реєстратором ще й не враховано, що будинок збудовано більше ста років тому (за даними Позивача).

Враховуючи факт порушення Відповідачами права спільної сумісної власності усіх власників квартир у будинку АДРЕСА_4 ) та, відповідно, - норм ст.41 Конституції України і ст.321 ЦК України, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним Рішення №110 від 02.02.2018 Виконавчого комітету Львівської міської ради та скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірні підвальні приміщення.

Правові підстави для скасування судом Рішення Виконкому органу місцевого самоврядування - відсутні.

Інші обставини, які зазначено Учасниками процесу, не впливають на правильне вирішення спору, що зумовлює відсутність підстав для їх встановлення.

При цьому, важливо також, що досліджені судом матеріали Інвентаризаційної справи на будинок не містять допустимих та достовірних доказів наявності у територіальної громади міста Львова права комунальної власності на спірні приміщення, у тому числі:

1)Витяг від 04.10.2004 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, - у якому зазначено про наявність комунальної власності на будинок у частці 16/20, - не є відповідним доказом, оскільки: Рішення Франківського (Радянського) райвиконкому №271 від 26.05.1987, яке відсутнє у матеріалах Інвентаризаційної справи, але зазначене як підстава виникнення права комунальної власності на будинок з часткою 16/20, не могло бути підставою для реєстрації у 2004 році права комунальної власності на 16/20 будинку, оскільки на цей час вже існувало право спільної сумісної власності усіх власників квартир на спільне майно (приміщення загального користування) у будинку, що зумовило припинення права комунальної власності на будинок (з моменту виникнення 04.05.1990 права особистої (приватної) власності на одну з квартир будинку).

Також, важливо, що обставини, які існували у 1987 році, вже не відповідали фактичним обставинам, які виникли, починаючи з 04.05.1990 (і до 04.10.2004).

Крім цього, у зазначеному Витязі вказано, що його видано як дублікат Реєстраційного посвідчення від 17.05.1990 , проте, факт виникнення 04.05.1990 права приватної (особистої, індивідуальної) власності на одну з квартир у будинку зумовив припинення права комунальної власності на будинок та виникнення права спільної сумісної власності усіх власників квартир на усі, без винятку, приміщення загального користування у будинку (у тому числі - допоміжні).

Хоча вказане Реєстраційне посвідчення від 17.05.1990 - відсутнє, проте, важливо, що навіть у випадку його наявності воно б не могло бути підставою для видачі у 2004 році Витягу із зазначенням про наявність комунальної власності на будинок з часткою 16/20, оскільки:

-станом на 17.05.1990 Підприємством БТІ та ЕО ще не визначалось такої частки (16/20), яку вже визначено із врахуванням продажу двох квартир АДРЕСА_4 а і 5, проте, квартиру АДРЕСА_4 відчужено 31.10.1990 (після зазначеної у Витязі дати: 17.05.1990);

-у 2004 році більшість квартир перебували у приватній власності, що унеможливлювало наявність певної (визначеної) частки комунальної власності на будинок, - у зв`язку з наявністю права спільної сумісної власності на усі приміщення загального користування у будинку.

2)Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.03.2011 також не є відповідним доказом, так як у ньому підставою виникнення права комунальної власності на 16/20 будинку зазначено те ж Рішення Франківського (Радянського) райвиконкому м.Львова від 26.05.1987, яке, як уже зазначено, не могло охоплювати усіх обставин, які виникли після набуття (починаючи з 04.05.1990) права приватної (особистої, індивідуальної) власності на квартири у будинку, що зумовило виникнення права спільної сумісної власності на усі приміщення загального користування у будинку (і, відповідно, - припинення права комунальної власності на будинок).

Враховуючи факт виникнення спору внаслідок неправильних дій Відповідачів, наявні підстави, передбачені нормою ч.9 ст.129 ГПК України, для покладення на них у повному обсязі (і у рівних частках) судових витрат у справі, понесених Позивачем, а саме:

-витрат на судовий збір у сумі 3524.00грн;

-витрат на оплату вартості судової експертизи у сумі 12843,00грн.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 326 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №110 від 02.02.2018 Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_2 ;

3. Скасувати здійснену 16.02.2018 державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Львова (від імені якої діє Львівська міська рада) на нежитлові приміщення підвалу загальною площею 74кв.м з індексами №№1,2,3,4 (які відповідають індексам 6-1, 6-2, 8-1, 8-2), що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .

4. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування оскарженого Рішення Відповідача-2.

5. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., м.Львів, пл.Ринок,1; ідент.код 04055896) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського-4" (79013, м. Львів, вул. Котляревського,4; ідент.код 41618324) судові витрати у сумі 8183,50грн.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; ідент.код 26256622) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського-4" (79013, м. Львів, вул. Котляревського,4; ідент.код 41618324) судові витрати у сумі 8183,80грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 29.07.2019.

Суддя Стороженко О.Ф.