Рішення

від 24.07.2019 по справі 120/1330/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2019 р. Справа № 120/1330/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Вербицької Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до записів в трудовій книжці він набув право на отримання пільгової пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв`язку з чим 30.10.2018 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про призначення відповідної пенсії. Однак, УПФУ в м. Вінниці листом від 28.02.2019 за №459/11-32-3/03 відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, покликаючись на відсутність в нього достатнього пільгового стажу, наявність якого передбачена Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зокрема в листі повідомлено, що рішенням Комісії при ГУ ПФУ у Вінницькій області від 15.01.2019 щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні позивачу періодів роботи з 17.03.1998 по 03.05.2001 майстром будівельних й виконавцем робіт у ПБФ "Сан-Буд", з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 виконробом у ПП-БК "Поділля-Буд". Також позивачу не було зараховано до стажу, який дає право на отримання пільгової пенсії його роботи з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра та виконробу БМУ № 3 та БМУ 15 у Новаійському управлінні будівництва (Узбекистан).

Позивач вважає відмову відповідачів у зарахування до його пільгового стажу вищезазначених періодів роботи та відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, оскільки факт його роботи на відповідних посадах підтверджується відомостями, зазначеними в належним чином оформленій трудовій книжці, а також іншими доданими до заяви документами.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

27.05.2019 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області надав на адресу суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , вважаючи позов таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач мотивує тим, що у позивача відсутній необхідний пільгового стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказано, що періоди роботи з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра та виконробу БМУ № 3 та БМУ 15 у Новаійському управлінні будівництва (Узбекистан); з 17.03.1998 по 02.07.2000 на посаді майстра в приватному підприємстві будівельна фірма «САН-БУД» ; з 03.07.2000 по 03.05.2001 на посаді виконробу в приватному підприємстві будівельна фірма «САН-БУД» ; з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 на посаді виконробу в ПП будівельна компанія «Поділля-Буд» зарахувати до пільгового стажу неможливо, оскільки відсутні документи на підтвердження факту трудової діяльності, пільгового характеру виконуваних робіт, проведення й результати проведення первинних і чергових атестацій робочих місць, історичних відомостей про перейменування та реорганізацію підприємств на яких працював позивач, крім того, відсутні відомості про нарахування заробітної плати за вересень 2000 року та січень-квітень 2001 року. На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Також, 31.05.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від УПФУ в м. Вінниці, в якому представник пенсійного фонду зазначив, що доводи наведені у адміністративному позові не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути задоволені, з мотивів, які є ідентичними тим, що наведені у відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Ухвалою від 08.07.2019 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання на 17.07.2019.

Ухвалою від 17.07.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті 24.07.2019.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені в відзивах на позовну заяву від 27.05.2019 за вх. №27992, від 31.05.2019 за вх. №29195, а також усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як вбачається з відомостей трудової книжки Серії НОМЕР_1 , в період з 13.08.1986 позивач був прийнятий майстром в будівельно-монтажне управління № 3 Навоійське управління будівництвом (Узбекистан) на підставі наказу 13/618 ЛС від 11.08.1986, з 26.12.1988 переведений майстром будівельно-монтажного управління № 3 у відповідності з Постановою РМ СРСР № 1115 від 17.09.1986. 01.04.1989 позивач переведений виконробом в БМУ 15, в зв`язку з ліквідацією БМУ 3, згідно наказу 13/277 ЛС від 12.04.1989, призначений головним інженером дільниці з 15.10.1990 згідно наказу 13/793 СЛ від 15.10.1990.

З 13.08.1991 позивач прийнятий по переведенню з Навоійського управління будівництвом на посаду виконробу у БМУ № 3 орендне підприємство «Вінницябуд» згідно наказу № 104-к від 13.08.1991, яке згідно наказу № 62 від 05.05.1993 перетворено в колективне підприємство «Вінницябуд» , та 30.08.1996 звільнений з посади, згідно наказу №65-к від 30.08.1996.

З 08.10.1996 позивач прийнятий на посаду виконроба будівельного майданчика ТПО «Південний Буг» , згідно наказу № 69-к від 07.10.1996, звільнений 12.12.1996, згідно наказу № 86-к від 12.12.1996.

17.03.1998 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в приватну будівельну фірму «САН-БУД» на посаду майстра, згідно наказу № 32 від 17.03.1998.

17.02.2000 приватна будівельна фірма «САН-БУД» була перейменована в приватне підприємство будівельна фірма «САН-БУД» згідно наказу № 23 від 17.02.2000.

03.07.2000 позивач переведений на посаду виконробу, згідно наказу №123к від 03.07.2000, з 03.05.2001 звільнений з роботи за переведенням п. 5 ст. 36 КЗпП України, згідно наказу № 56 к від 03.05.2001.

З 03.05.2001 позивач був переведений на приватне підприємство будівельна компанія «Поділля-Буд» і прийнятий на посаду виконробу, згідно наказу № 17 від 03.05.2001, з 01.06.2001 звільнений з роботи в зв`язку з переведенням п. 5 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу № 28 від 01.06.2001.

З 01.06.2001 позивач прийнятий на роботу ДП «Інвест» ППБФ «Сан- Буд» виконробом в порядку переведення на підставі наказу № 3 від 01.06.2001; 03.09.2001 був звільнений з роботи в зв`язку з переведенням в ППБК «Поділля-Буд» п. 5 ст. 36 КЗпП України, на підставі наказу від 03.09.2001 (відносно даного запису в трудовій книжці відсутня печатка, а тому даний період роботи дійсно не може підтверджувати мій пільговий трудовий стаж).

03.09.2001 ОСОБА_1 прийнятий на роботу виконробом в приватне підприємство будівельна компанія «Поділля-Буд» , та 19.08.2004 звільнений з посади виконробу за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 65 від 19.08.2004.

Таким чином загальний трудовий стаж позивача згідно відомостей трудової книжки становить 31 рік 1 місяць 27 днів.

Також судом встановлено, що 30.10.2018 позивач звернувся до УПФУ в м. Вінниці із заявою про нарахування пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, листом УПФУ в м. Вінниці №459/11-32-3/04 від 28.02.2019 отримав відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Дане рішення про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах мотивоване тим, що ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні періодів роботи з 17.03.1998 по 03.05.2001 - майстром будівельних й виконавцем робіт у Приватній будівельній фірмі «САН-БУД» ; з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 - виконробом у ПП- БК «Поділля-Буд» до стажу роботи, який дає право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2. Також, повідомлено про необхідність уточнення періоду роботи в шкідливих і важких умовах праці з 13.08.1986 по 14.10.1990. Відповідно, пільговий стаж ОСОБА_1 становить 4 років 9 місяців 4 дні.

Крім того, згідно рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 15.01.2019 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років встановлено про неможливість зарахуванні періодів роботи з 17.03.1998 по 03.05.2001 - майстром будівельних й виконавцем робіт у Приватній будівельній фірмі «САН-БУД» ; з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 - виконробом у ПП- БК «Поділля-Буд» до пільгового стажу, оскільки професія - майстер, зазначена в трудовій книжці не передбачена чинними списками виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах; відсутні будь-які документи для підтвердження трудової діяльності, пільгового характеру виконуваних робіт, крім того, відсутні відомості про нарахування заробітної плати за вересень 2000 року та січень-квітень 2001 року, історичні відомості про перейменування та перереєстрацію та повну ліквідацію ПП-БК "Поділля-Буд", а також відсутні дані про проведення та результати атестації робочих місць.

З рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 15.01.2019, а також відмовою УПФУ в м. Вінниці №459/11-32-3/04 від 28.02.2019 в призначенні пенсії на пільгових умовах позивач не погодився, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-Х11 встановлено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Комплексний аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку 637 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до наявних в матеріалах спарив доказів, загальний трудовий стаж позивача становить 31 рік 01 місяць 27 днів.

Як уже зазначалося, УПФУ в м. Вінниці під час розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах не було зараховано до пільгового стажу період його роботи з 13.08.1986 по 14. 10.1990 на посаді майстра в будівельно-монтажному управлінні № 3 Навоійське управління будівництвом (Узбекистан) з підстав не отримання відповіді на надісланий до Республіки Узбекистан запит щодо пільгового характеру виконуваних позивачем робіт на посаді майстра та виконроба на зазначеному вище підприємстві. Отже відповідачем було відмовлено у врахуванні вказаного періоду, в зв`язку з неможливістю їх підтвердження первинними документами.

Надаючи оцінку даним посиланням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Так, як уже було встановлено судом вище, відповідачем вживались заходи щодо отримання первинних документів та проведення зустрічної звірки, шляхом надсилання запитів до Республіки Узбекистан. Однак з незалежних від позивача та відповідача причин відповідь станом на час розгляду справи в суді не було отримано.

Суд звертає увагу на те, що у зв`язку із необхідністю захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, 13.03.1992 між державами - учасниками Співдружності Незалежних Держав підписано Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держави-учасника Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СССР, або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держави-учасника Співдружності без легалізації.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів належним чином оформленої трудової книжки первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки трудова книжка містить усі необхідні реквізити та відомості, необхідні.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 (справа №583/392/17).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці в частині відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду його роботи з 13.08.1986 по 14. 10.1990 на посаді майстра в будівельно-монтажному управлінні № 3 Навоійське управління будівництвом (Узбекистан) порушує конституційне право позивача на соціальний захист.

Визначаючись щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача в приватному підприємстві будівельна фірма «САН-БУД» в період з 17.03.1998 по 02.07.2000 на посаді майстра та з 03.07.2000 по 03.05.2001 на посаді виконроба, суд виходить з наступних міркувань.

В позовній заяві позивач стверджує, що в період з 17.03.1998 по 03.07.2000 працював на посаді майстра будівельних робіт на будівельній фірмі та у будівельному управлінні, в зв`язку з чим, з огляду на п. 27 б Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 за №162, має право на включення даного періоду до пільгового стажу.

Разом з тим, суд відповідні твердження позивача оцінює критично, оскільки єдиним документом, який свідчить про характер виконуваної роботи та займану посаду, яку виконував та обіймав ОСОБА_1 у вказаний період є його трудова книжка. Зокрема, згідно відомостей трудової книжки, що у період з 17.03.1998 по 03.07.2000 позивач працював на посаді майстра в приватній будівельній фірмі «САН-БУД» , яка згодом була перейменована в приватне підприємство будівельна фірма «САН-БУД» .

Як вже зазначалось вище, відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до норм чинного на період роботи позивача законодавства, право на пільгове пенсійне забезпечення надається майстрам будівельних і монтажних робіт та виконавцям робіт, що передбачено розділом XXVII Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162.

В контексті наведеного слід зазначити, що зазначене в трудовій книжці позивача найменування посади майстер , яку ОСОБА_1 обіймав у період з 17.03.1998 по 03.07.2000 не дає змоги визначити, чи входить відповідна посада до Списку №2, що був чинний на час перебування позивача у трудових відносинах з ПП будівельна фірма «САН-БУД» .

Згідно архівних довідок від 22.10.2018 №Г-24-107701/24-30, виданої архівним відділом Вінницької Міської Ради, від 22.10.2018. №07-393/3 та від 31.10.2018 №07-70/2, виданих державним архівом Вінницької ОДА, первинні документи Приватної будівельної фірми САН-БУД до відповідних архівних установ не надходили, а відтак надати довідки про трудову діяльність й заробітну плату ОСОБА_1 неможливо.

Будь-яких документів для підтвердження факту трудової діяльності, пільгового характеру виконуваних робіт, як до пенсійного фонду так і до суду позивачем не було надано.

Таким чином, за відсутності документів, які б могли підтвердити пільговий характер виконуваної позивачем роботи у період з 17.03.1998 по 02.07.2000, останній правомірно не був зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.

Разом з тим, зазначена у трудовій книжці посада виконроба, яку обіймав позивач у період перебування в трудових відносинах з ПП будівельна фірма «САН-БУД» , а саме з 03.07.2000 по 03.05.2001, входить до Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 за №16. Таким чином, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, у відповідачів були відсутні законодавчо визначені підстави для відмови позивачу у включенні вказаного періоду до його пільгового стажу.

Щодо періоду роботи позивача з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 виконробом у ПП-БК "Поділля-Буд" суд виходить з наступних міркувань.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер, дата, час формування витягу: 24011193, 22.10.2018, 15:06:48): Приватне підприємство - Будівельна компанія Поділля-Буд , ПП-БК Поділля-Буд , код ЄДРПОУ 31128117, місцезнаходження юридичної особи: 21001, Вінницька область, місто Вінниця, Замостянський район, вул. Стеценка, будинок 58; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: 11.04.2018, 11741170017001907, припинено за судовим рішенням, судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, 28.03.018, 15/78-10, Господарський суд Вінницької області.

В даному випадку, займана позивачем посада виконроба була передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 та постановою КМУ від 16.01.2003 за №36.

Також, відомості про вказану посаду належним чином відображені в трудовій книжці позивача, за цей період роботодавцем сплачувалися страхові внески, що підтверджується Витягом з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_1 .

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

В контексті вищенаведеного суд враховує, що під час розгляду справи в суді позивачу виповнилось повних 56 років. При цьому, з урахуванням вищенаведених висновків суду, спеціальний стаж ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах становить понад 10 років, а загальний страховий стаж понад 31 рік. Отже, починаючи з 14.06.2019 (з моменту досягнення 56-річного віку) позивач набув право на призначення пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 4 роки.

Враховуючи набуття позивачем необхідного стажу, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, з 14.06.2019.

Також, при вирішенні цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду у місті Вінниці від 28 лютого 2019 року за № 459/11-32-3/04 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 січня 2019 року про результати розгляду заяви від 19 грудня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні періодів роботи.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 згідно п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , періоди роботи:

з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра та виконробу БМУ № 3 та БМУ 15 у Новаійському управлінні будівництва (Узбекистан);

з 03.07.2000 по 03.05.2001 на посаді виконробу в приватному підприємстві будівельна фірма САН-БУД ;

з 03.05.2001 по 01.06.2001 на посаді виконробу в приватному підприємстві будівельна компанія Поділля-Буд ;

з 03.09.2001 по 19.08.2004 на посаді виконробу в приватному підприємстві будівельна компанія Поділля-Буд .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 14.06.2019 (з моменту досягнення 56-річного віку).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 512,27 грн. (пятсот дванадцять гривень 27 коп.) (судовий збір, що був сплачений згідно квитанції №0.0.1326945142.1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905)

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 31.07.2019

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна