Постанова

від 05.11.2019 по справі 120/1330/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1330/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.

05 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьменко Л.В.

суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (рішення ухвалене суддею Жданкіною Н.В. в м.Вінниця, повний текст судового рішення складено 31 липня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач набув право на отримання пільгової пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яке підтверджується записами у трудовій книжці позивача, в зв`язку з чим 30.10.2018 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з заявою про призначення вказаного виду пенсії. Однак, УПФУ в м. Вінниці листом від 28.02.2019 за №459/11-32-3/03 відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах покликаючись на відсутність в нього достатнього пільгового стажу. Зокрема в листі зазначено, що рішенням Комісії при ГУ ПФУ у Вінницькій області від 15.01.2019 щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні позивачу періодів роботи з 17.03.1998 по 03.05.2001 майстром будівельних й виконавцем робіт у ПБФ "Сан-Буд", з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 виконробом у ПП-БК "Поділля-Буд". Також позивачу не було зараховано до стажу, який дає право на отримання пільгової пенсії його роботи з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра та виконроба БМУ № 3 та БМУ 15 у Новаійському управлінні будівництва (Узбекистан).

Позивач вважає відмову відповідачів у зарахування до його пільгового стажу вищезазначених періодів роботи та відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, оскільки факт його роботи на відповідних посадах підтверджується відомостями, зазначеними в належним чином оформленій трудовій книжці, а також іншими доданими до заяви документами.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення управління Пенсійного фонду у місті Вінниці від 28 лютого 2019 року за №459/11-32-3/04 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Визнав протиправним та скасував рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 січня 2019 року про результати розгляду заяви від 19 грудня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні періодів роботи.

Зобов`язав Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 згідно п.2) ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди роботи:

з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра та виконроба БМУ № 3 та БМУ 15 у Новаійському управлінні будівництва (Узбекистан);

з 03.07.2000 по 03.05.2001 на посаді виконроба в приватному підприємстві будівельна фірма "САН-БУД";

з 03.05.2001 по 01.06.2001 на посаді виконроба в приватному підприємстві будівельна компанія "Поділля-Буд";

з 03.09.2001 по 19.08.2004 на посаді виконробу в приватному підприємстві будівельна компанія "Поділля-Буд".

Суд зобов`язав Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2) ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.06.2019 (з моменту досягнення 56-річного віку).

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

На користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати в розмірі 512,27 грн. (п`ятсот дванадцять гривень 27 коп.) судового збору, що був сплачений згідно квитанції №0.0.1326945142.1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з`ясування обставин справи, недотримання норм процесуального закону, просить скасувати судове рішення з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію відповідач мотивує тим, що у позивача відсутній необхідний пільгового стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що періоди роботи з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра та виконробу БМУ №3 та БМУ 15 у Новаійському управлінні будівництва (Узбекистан); з 17.03.1998 по 02.07.2000 на посаді майстра в приватному підприємстві будівельна фірма "САН-БУД"; з 03.07.2000 по 03.05.2001 на посаді виконробу в приватному підприємстві будівельна фірма "САН-БУД"; з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 на посаді виконробу в ПП будівельна компанія "Поділля-Буд" зарахувати до пільгового стажу неможливо, оскільки відсутні документи на підтвердження факту трудової діяльності, пільгового характеру виконуваних робіт, проведення й результати проведення первинних і чергових атестацій робочих місць, історичних відомостей про перейменування та реорганізацію підприємств на яких працював позивач, крім того, відсутні відомості про нарахування заробітної плати за вересень 2000 року та січень-квітень 2001 року. Тому просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 проведено заміну відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Зі змісту записів трудової книжки позивача Серії БТ -І за №5797068 вбачається, що в період з 13.08.1986 позивач був прийнятий майстром в будівельно-монтажне управління №3 Навоійське управління будівництвом (Узбекистан) на підставі наказу 13/618 ЛС від 11.08.1986, з 26.12.1988 переведений майстром будівельно-монтажного управління №3 у відповідності з Постановою РМ СРСР №1115 від 17.09.1986. З 01.04.1989 позивач переведений виконробом в БМУ 15, в зв`язку з ліквідацією БМУ 3, згідно наказу 13/277 ЛС від 12.04.1989, призначений головним інженером дільниці з 15.10.1990 згідно наказу 13/793 СЛ від 15.10.1990.

З 13.08.1991 позивач прийнятий по переведенню з Навоійського управління будівництвом на посаду виконробу у БМУ № 3 орендне підприємство "Вінницябуд" згідно наказу №104-к від 13.08.1991, яке згідно наказу №62 від 05.05.1993 перетворено в колективне підприємство "Вінницябуд". 30.08.1996 позивач звільнений з посади на підставі наказу №65-к від 30.08.1996.

З 08.10.1996 позивач прийнятий на посаду виконроба будівельного майданчика ТПО "Південний Буг", згідно наказу №69-к від 07.10.1996, з якої звільнений 12.12.1996 згідно наказу № 86-к від 12.12.1996.

17.03.1998 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в приватну будівельну фірму "САН-БУД" на посаду майстра на підставі наказу №32 від 17.03.1998.

17.02.2000 приватну будівельну фірму "САН-БУД" перейменовано в приватне підприємство будівельна фірма "САН-БУД" згідно наказу № 23 від 17.02.2000.

03.07.2000 позивач переведений на посаду виконробу, згідно наказу №123к від 03.07.2000, з 03.05.2001 звільнений з роботи за переведенням відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України, підстава - наказ №56 к від 03.05.2001.

З 03.05.2001 позивач був переведений у приватне підприємство будівельна компанія "Поділля-Буд" і прийнятий на посаду виконроба, згідно наказу №17 від 03.05.2001. З 01.06.2001 звільнений з роботи в зв`язку з переведенням (п. 5 ст. 36 КЗпП України) на підставі наказу №28 від 01.06.2001.

З 01.06.2001 позивач прийнятий на роботу ДП "Інвест" ППБФ "Сан - Буд" виконробом в порядку переведення на підставі наказу №3 від 01.06.2001. З 03.09.2001 позивач звільнений з роботи в зв`язку з переведенням в ППБК "Поділля-Буд" (п. 5 ст. 36 КЗпП України), на підставі наказу від 03.09.2001 (відносно даного запису в трудовій книжці відсутня печатка, що унеможливлює зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу.

03.09.2001 ОСОБА_1 прийнятий на роботу виконробом в приватне підприємство будівельна компанія "Поділля-Буд", та 19.08.2004 звільнений з посади виконроба за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України на підставі наказу №65 від 19.08.2004.

Таким чином, загальний трудовий стаж позивача згідно записів у трудовій книжці становить 31 рік 1 місяць 27 днів.

30.10.2018 позивач звернувся до УПФУ в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, листом УПФУ в м. Вінниці №459/11-32-3/04 від 28.02.2019 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідач не зарахував ОСОБА_1 до стажу періоди роботи, який дає право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2, а саме: з 17.03.1998 по 03.05.2001 - майстром будівельних й виконавцем робіт у Приватній будівельній фірмі "САН-БУД"; з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 - виконробом у ПП- БК "Поділля-Буд". Також, повідомлено про необхідність уточнення періоду роботи в шкідливих і важких умовах праці з 13.08.1986 по 14.10.1990. Відповідно, пільговий стаж ОСОБА_1 за висновками пенсійного органу становить 4 років 9 місяців 4 дні.

Крім того, згідно рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 15.01.2019 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років встановлено про неможливість зарахування періодів роботи з 17.03.1998 по 03.05.2001 - майстром будівельних й виконавцем робіт у Приватній будівельній фірмі "САН-БУД"; з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 - виконробом у ПП- БК "Поділля-Буд" до пільгового стажу, оскільки професія - майстер, зазначена в трудовій книжці не передбачена чинними списками виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах; відсутні будь-які документи для підтвердження трудової діяльності, пільгового характеру виконуваних робіт, крім того, відсутні відомості про нарахування заробітної плати за вересень 2000 року та січень-квітень 2001 року, історичні відомості про перейменування та перереєстрацію та повну ліквідацію ПП-БК "Поділля-Буд", а також відсутні дані про проведення та результати атестації робочих місць.

З рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 15.01.2019, а також з відмовою УПФУ в м.Вінниці №459/11-32-3/04 від 28.02.2019 в призначенні пенсії на пільгових умовах позивач не погодився, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому дійшов висновку щодо протиправності рішення відповідача.

Колегія суддів надаючи оцінку спірним правовідносинам та наявним у справі письмовим доказам виходить з такого.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Отже, з урахуванням завдань адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що необхідною при вирішенні даної справи є перевірка дотримання відповідачем законодавчо визначених підстав для прийняття рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №1788-XII).

Згідно з пунктом б статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Уряду від 16.01.2003 року №36 (у редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пільгової пенсії) затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Серед них, у п.27 розділ XXVII Будівництво зазначені керівники та фахівці, в тому числі: виконавці робіт, а також майстри будівельних та монтажних робіт.

Аналогічні норми діяли і на час роботи позивача, зокрема в постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, постанові Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (2290000б-23419 Майстри будівельних і монтажних робіт; 2290000б-24441 Виконавці робіт).

Судами встановлено, що посада виконроб передбачена Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим Радою Міністерств СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Системний аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку №637 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до наявних в матеріалах спарив доказів, загальний трудовий стаж позивача становить 31 рік 01 місяць 27 днів.

Як уже зазначалося, УПФУ в м. Вінниці під час розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах зараховано до пільгового стажу період його роботи з 13.08.1986 по 14. 10.1990 на посаді майстра в будівельно-монтажному управлінні №3 Навоійське управління будівництвом (Узбекистан) з підстав не отримання відповіді на надісланий до Республіки Узбекистан запит щодо пільгового характеру виконуваних позивачем робіт на посаді майстра та виконроба на зазначеному вище підприємстві. Отже відповідачем було відмовлено у врахуванні вказаного періоду, в зв`язку з неможливістю їх підтвердження первинними документами.

Як зазначено вище, відповідачем вживались заходи щодо отримання первинних документів та проведення зустрічної звірки, шляхом надсилання запитів до Республіки Узбекистан. Однак з незалежних від позивача та відповідача причин відповідь станом на час розгляду справи в суді не було отримано.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку із необхідністю захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, 13.03.1992 між державами - учасниками Співдружності Незалежних Держав підписано Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держави-учасника Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СССР, або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держави-учасника Співдружності без легалізації.

Неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів належним чином оформленої трудової книжки первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку доказування на позивача, оскільки трудова книжка містить усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 (справа №583/392/17).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці в частині відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду його роботи з 13.08.1986 по 14.10.1990 на посаді майстра в будівельно-монтажному управлінні №3 Навоійське управління будівництвом (Узбекистан) порушує конституційне право позивача на соціальний захист.

Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача в приватному підприємстві будівельна фірма "САН-БУД" в період з 17.03.1998 по 02.07.2000 на посаді майстра та з 03.07.2000 по 03.05.2001 на посаді виконроба, суд виходить з такого.

В позовній заяві позивач стверджує, що в період з 17.03.1998 по 03.07.2000 працював на посаді майстра будівельних робіт на будівельній фірмі та у будівельному управлінні, в зв`язку з чим, з огляду на п. 27 б Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 за №162, має право на включення даного періоду до пільгового стажу.

Проте єдиним документом, який свідчить про характер виконуваної роботи та займану посаду, яку виконував та обіймав ОСОБА_1 у вказаний період є його трудова книжка. Зокрема, згідно відомостей трудової книжки, що у період з 17.03.1998 по 03.07.2000 позивач працював на посаді майстра в приватній будівельній фірмі "САН-БУД", яка згодом була перейменована в приватне підприємство будівельна фірма "САН-БУД".

Як вже зазначалось вище, відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до норм чинного на період роботи позивача законодавства, право на пільгове пенсійне забезпечення надається майстрам будівельних і монтажних робіт та виконавцям робіт, що передбачено розділом XXVII Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162.

В контексті наведеного відомості щодо роботи позивача на посаді майстер , яку ОСОБА_1 обіймав у період з 17.03.1998 по 03.07.2000, як зазначено в трудовій книжці, не дає змоги встановити належність цієї посади до Списку №2 в редакції, чинний на час перебування позивача у трудових відносинах з ПП будівельна фірма "САН-БУД".

Згідно архівних довідок від 22.10.2018 №Г-24-107701/24-30, виданої архівним відділом Вінницької Міської Ради, від 22.10.2018. №07-393/3 та від 31.10.2018 №07-70/2, виданих державним архівом Вінницької ОДА, первинні документи Приватної будівельної фірми "САН-БУД" до відповідних архівних установ не надходили, а відтак відсутні відомості, що підтверджують характер роботи ОСОБА_1 в цей період.

Будь-яких документів для підтвердження факту трудової діяльності, пільгового характеру виконуваних робіт, як до пенсійного фонду так і до суду позивачем не було надано.

Таким чином, за відсутності документів, які б могли підтвердити пільговий характер виконуваної позивачем роботи у період з 17.03.1998 по 02.07.2000, відповідач правомірно не зараховав його до пільгового стажу позивача.

Разом з тим, зазначена у трудовій книжці посада виконроба, яку обіймав позивач у період перебування в трудових відносинах з ПП будівельна фірма "САН-БУД", а саме з 03.07.2000 по 03.05.2001, входить до Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 за №16. Таким чином, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, у відповідача не було підстав для відмови позивачу у включенні вказаного періоду до пільгового стажу.

Щодо періоду роботи позивача з 03.05.2001 по 01.06.2001 та з 03.09.2001 по 19.08.2004 виконробом у ПП-БК "Поділля-Буд" встановлено таке.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер, дата, час формування витягу: 24011193, 22.10.2018, 15:06:48): Приватне підприємство - Будівельна компанія Поділля-Буд , ПП-БК Поділля-Буд , код ЄДРПОУ 31128117, місцезнаходження юридичної особи: 21001, Вінницька область, місто Вінниця, Замостянський район, вул. Стеценка, будинок 58; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: 11.04.2018, 11741170017001907, припинено за судовим рішенням, судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, 28.03.018, 15/78-10, Господарський суд Вінницької області.

В даному випадку, займана позивачем посада виконроба була передбачена Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 та постановою КМУ від 16.01.2003 за №36. Також, відомості про вказану посаду належним чином відображені в трудовій книжці позивача, за цей період роботодавцем сплачувалися страхові внески, що підтверджується Витягом з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_1 .

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

В контексті вищенаведеного слідує, що на час розгляду справи в суді першої інстанції позивачу виповнилось повних 56 років. При цьому, з урахуванням вищенаведених висновків, спеціальний стаж ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах становить понад 10 років, а загальний страховий стаж понад 31 рік. Отже, починаючи з 14.06.2019 (з моменту досягнення 56-річного віку) позивач набув право на призначення пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 4 роки.

Отже наявні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, з 14.06.2019.

Також, при вирішенні цього спору, в силу приписів частин першої та другої статті 6 КАС України, суду належить керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 листопада 2019 року

Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.