Рішення

від 31.07.2019 по справі 400/547/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р. № 400/547/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГРЕЙН", вул. Янтарна, 318/6, м. Миколаїв, 54050 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2019 № 00010311202. № 00010301202,

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ГРЕЙН (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 13.02.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00010311202;

визнати протиправним та скасувати прийняте 13.02.2019 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00010301202.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на незаконність проведеної відповідачем перевірки та, відповідно, на протиправність прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначив, що Управління не довело факт порушення Товариством вимог податкового законодавства та не спростувало показники податкової звітності позивача, що ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського обліку.

У відзиві (арк. спр. 146-149) Управління пояснило, які обставини стали підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства та, з посиланням на рішення Вищого адміністративного суду України, вказало, що питання законності перевірки має вирішуватися до того, як платник податків допустив посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Відповідач зазначив, що проведеною перевіркою було встановлено недотримання Товариством норм Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Товариство подало відповідь на відзив (арк. спр. 165-171).

Управління правом подання заперечень на відповідь не скористалося.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримала, представник Управління просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

З 03.01.2019 по 10.01.2019 посадова особа Управління провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства … з питань достовірності нарахування сум від`ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року … , результати якої оформила атом від 17.01.2019 № 77/14-29-12-02-06/36536224 (надалі - Акт, арк. спр. 57-77).

Як вказано у висновках Акта, Товариство порушило пункт 198.5 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до:

заниження податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2018 року на суму 75 007 грн. та позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 13 744 грн.;

завищення від`ємного значення на 61 263 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року на 58 000 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2019 № 00010311202 (надалі - Рішення 1, арк. спр. 42-43) Управління, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшило суму податкового зобов`язання Товариства з ПДВ на 13 744 грн. та, на підставі статті 123 Податкового кодексу України, застосувало до Товариства штраф в сумі 3 436 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2019 № 00010301202 (надалі - Рішення 2, арк. спр. 44-45) Управління, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, зменшило Товариству суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку за жовтень 2018 року, на 58 000 грн., та, на підставі статті 123 Податкового кодексу України, застосувало до Товариства штраф в сумі 14 500 грн.

Відповідно до тексту Акта (стор. 9), Товариством … порушено вимоги п.198.5 ст.198, ст.193 Податкового кодексу України … в частині не нарахування сум податкових зобов`язань за ставкою 20% по операціях з придбання товарів (послуг), що не є господарською діяльністю платника податку … .

Відповідач вказав (стор. 13-15 Акта), що у жовтні 2018 року Товариство придбало:

у ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ - газ скраплений, сума ПДВ - 62 640,86 грн.;

у АТ МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО , ФІЛІЯ АТ МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО ПІВДЕННА - активну електроенергію та послуги з перетікань реактивної електроенергії, сума ПДВ - 12 365,73 грн.

Загальну суму нарахованого (сплаченого) ПДВ - 75 006,59 (75 007) грн. Товариство включило до податкового кредиту за жовтень 2018 року.

На думку відповідача (стор. 17 Акта), позивач використав придбані товарі (послуги), в операціях, що нє є господарською діяльністю платника податку, тому був зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання в сумі 75 007 грн.

З урахуванням показників податкової декларації Товариства з ПДВ за жовтень 2018 року (арк. спр. 36-41), Управління, як вказано вище, збільшило суму податкового зобов`язання Товариства з ПДВ на 13 744 грн. та зменшило заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 58 000 грн.

Позивач доводи відповідача заперечив, вказавши на те, що придбані товари (послуги) він використав у господарській діяльності. Товариство зауважило (відповідь на відзив, стор. 6), що предметом перевірки був лише один місяць - жовтень 2018 року, тому … податковий орган не мав підстав за її результатами робити висновки про господарську діяльність платника податків та використання чи невикористання придбаних позивачем ТМЦ у господарській діяльності, оскільки відповідно до положень ПКУ право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду … .

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі закріплений у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтями 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо доказів в адміністративному судочинстві: ці докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (нормою, якою Управління обґрунтувало Рішення), контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунків.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, який, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 2 розділу і затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами .

З урахуванням цього, обов`язком суду є надання оцінки акту документальної перевірки на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності цього доказу.

Частиною першою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Товариство заперечило дотримання відповідачем порядку, встановленого законом (відповідними нормами Податкового кодексу України), одержання доказу порушення платником податків податкового законодавства - Акта, тому суд надав оцінку відповідним доводам позивача.

Правовою підставою для проведення документальної позапланової перевірки Товариства в Акті вказаний підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно з яким документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, умовами для проведення документальної позапланової перевірки Товариства мали бути:

1. Виявлення Управлінням недостовірності показників податкової декларації позивача з ПДВ за жовтень 2018 року.

2. Отримання Товариством письмового запиту відповідного змісту.

3. Ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язав Управління надати належним чином засвідчені копії всіх документів на підтвердження наявності законних підстав для проведення перевірки.

У відзиві відповідач вказав: … при проведенні камеральної перевірки достовірності нарахування ТОВ Агро-Грейн суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року встановлено, що причиною виникнення суми бюджетного відшкодування є здійснення операцій з придбання у жовтні 2018 року газу скрапленого … .

Повідомлена Управлінням інформація судом до уваги не прийнята, оскільки копію акта камеральної перевірки відповідач не надав. Крім того, Управління навіть не повідомило, в чому саме полягає виявлена ним недостовірність задекларованих позивачем даних.

До позову Товариство додало копію листа від 20.12.2019 № 17105/10/14-29-12-02-09 Про надання інформації (надалі - Лист від 20.12.2018, арк. спр. 49-51). Цей лист не є запитом, оскільки не відповідає вимогам статті 73 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Лист від 20.12.2018 зазначеної вище інформації не містить, оскільки в ньому не міститься підстава для його надіслання відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

Крім того, Лист від 20.12.2018 взагалі не може бути визнаний запитом, про який йдеться у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки був направлений після видання наказу про проведення перевірки (19.12.2018), в той час, як саме відсутність належної реакції платника податків на запит є підставою для здійснення документальної позапланової перевірки.

У листі від 29.12.2018 № 11 (арк. спр. 52-53) Товариство надало пояснення та запропонувало відповідачу уточнити перелік документів, що їх необхідно надати. Відповідач на цей лист не відреагував.

З урахуванням наведеного, суд визнав, що відповідач не довів наявність умов, встановлених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто не довів, що перевірку Товариства було проведено законно.

Про те, що встановлення судом при розгляді справ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення факту незаконності перевірки тягне за собою висновок про незаконність податкового повідомлення-рішення, зазначено, зокрема, у постановах Верховного Суду (від 30.10.2018 у справі № 806/2419/16, від 24.10.2018 у справі № 808/1746/15, від 16.01.2018 у справі № 2а1570/4582/11, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 30.01.2018 у справі № 821/1957/16), тексти яких позивач додав до відповіді на відзив (арк. спр. 226-240).

Товариство отримало Акт 21.01.2019 (арк. спр. 151) та 31.01.2019 (в межах встановлених абзацом першим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України 10 робочих днів) подало заперечення (арк. спр. 81-85).

Згідно з абзацом четвертим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У позовній заяві Товариство вказало, що відповідь на заперечення воно не отримало.

До відзиву Управління додало копію повідомлення про вручення поштового відправлення 54050 0506608 3 (арк. спр. 151) на підтвердження того, що 13.02.2019 позивач отримав відповідь на заперечення. Проте, копію самої відповіді Управління не надало, тому суд визнав, що відповідач не спростував доводи позивача.

За таких обставин, суд визнав, що відповідач прийняв Рішення в порушення статті 86 Податкового кодексу України.

Стосовно висновків Акта суд зазначив таке.

Відповідно до абзацу п`ятого (підпункт г ) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В Акті відсутня інформація про те, що посадова особа Управління встановила факт використання позивачем у жовтні 2018 року придбаних у жовтні 2018 року товарів/послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В Акті (частина, що має відношення до газу скрапленого) відповідач вказав, що підтвердженням порушення позивачем підпункту г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України є, зокрема, таке: … відображення операцій з придбання газу скрапленого та розрахунки з ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ за жовтень 2018 року на рахунках бухгалтерського обліку перевірити неможливо, оскільки регістри бухгалтерського обліку та оборотно-сальдові відомості по розрахункам з вітчизняними постачальниками до перевірки не надані … направлено запит … для проведення зустрічної звірки … отримання послуг з транспортування, зберігання, навантаження - розвантаження газу скрапленого відсутнє. Дані бухгалтерського обліку щодо руху (отримання, використання та залишків) газу скрапленого, а також інших документів стосовно обладнання … дозволів … до перевірки не надано …обстеженням території, приміщень та іншого майна … не встановлено фактичної наявності скрапленого газу та відповідних ємностей для забезпечення умов його належного зберігання … (стор. 14-16).

На стор. 15 Акта відповідач вказав, що … відображення операцій з придбання активної електроенергії та послуг з перетікань реактивної електроенергії та розрахунки з АТ МИКОЛАЇВОЛБЛЕНЕРГО , ФІЛІЯ АТ МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО ПІВДЕННА за жовтень 2018 року по рахунках бухгалтерського обліку перевірити не можливо, оскільки регістри бухгалтерського обліку та оборотно-сальдові відомості по розрахункам з вітчизняними постачальниками до перевірки не надані … . Інших доводів, на підставі яких відповідач визнав необхідність застосування за наслідками придбання позивачем цих товарів/послуг пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, Акт не містить.

Виходячи з наведеного, Управління заперечило факт придбання у зазначених осіб товарів/послуг, але, якщо прийняти до уваги ці доводи, недоречним є твердження відповідача про порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в якому йдеться саме про придбані товари/послуги (платник податків відображає ПДВ у складі вартості придбаних товарів/послуг як податковий кредит, а у випадку використання таких товарів/послуг в операціях, що не є його господарською діяльністю, - нараховує собі податкові зобов`язання у відповідній сумі). Не може використовуватися у будь-яких операціях товар, що не був придбаний.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом стягненню з відповідача на користь позивача суми сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГРЕЙН" (вул. Янтарна, 318/6, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 36536224) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 13.02.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00010311202.

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 13.02.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00010301202.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГРЕЙН" (вул. Янтарна, 318/6, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 36536224) судовий збір в сумі 1921 грн., що був сплачений платіжним дорученням від 26.02.2019 № 174.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна