Рішення

від 30.07.2019 по справі 826/14953/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 826/14953/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укргазтех доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Укргазтех (далі також - позивач, ТОВ Укргазтех ) з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.09.2017 року №7152615141, № 7162615141, № 7172615141 (далі - оскаржувані рішення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 23.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.01.2018.

У вказане судове засідання з`явились уповноважені представники сторін. Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, судом задоволено його та оголошено перерву до 12.03.2018.

У зазначене судове засідання прибули уповноважені представники сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту про проведення податкової перевірки діяльності товариства та винесені на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та спростовуються наявними доказами, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до заперечень відповідача, під час перевірки податковим органом було встановлено ряд порушень ведення господарської діяльності позивача з контрагентами, про що складено Акт перевірки, на підставі якого і винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому відповідач діяв в межах встановлених законом норм, а винесені податкові повідомлення-рішення є законними та скасуванню не підлягають.

Сторонами заявлено клопотання про перехід в розгляді справи до письмового провадження та на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Укргазтех податкового законодавства по за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, за результатом якої складено акт від 16.08.2017 № 335/26-15-14-01-03/302655715 (далі - акт перевірки).

На підставі зазначеного Акту винесено податкові повідомлення-рішення від 06.09.2017 №7152615141, №7162615141, №7172615141, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 457 524 грн. ( в т. ч. штрафні санкції у сумі - 118000 грн.), податку на додану вартість на 2 364 257,00 грн. (в т. ч. штрафні санкції у сумі - 788086 грн.) та зменшена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 294 990 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з висновками, зробленими на підставі податкової перевірки, що викладені в Акті перевірки, відповідно до якого і винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із зазначеним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до встановлених в Акті перевірки обставин взаємодії позивача з контрагентом ТОВ Мастер-Вектор та відповідно до пояснень, викладених в Запереченнях відповідача, останнім встановлено, що зазначене товариство виписало на адресу позивача акти приймання виконаних робіт, підписаних директором ТОВ Мастер-Вектор ОСОБА_1 ( у графі підпис зазначено факсиміле)

Також відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність найменування назв товарів на які виписано податкові накладні, з тими, що отримані від позивача.

Крім того, відповідач, посилаючись на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/10074/16-к від 21.03.2016, відповідно до якого невідомі особи в період 2014-2015 років створили та придбали на ім`я ОСОБА_1 ряд товариств, серед яких і вказаний контрагент позивача.

Також, як зазначає відповідач, вказаною ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ Вельф Дім податковим органом також встановлено невідповідність виписаних податкових накладних отриманим, відсутність основних засобів, виробничих запасів.

Щодо господарських операцій позивача та контрагента ТОВ БК Прайм , відповідачем встановлено, що товариством на адресу позивача надано акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні, які не зареєстровані в ЄДРПН на загальну суму 211 870 грн., крім того ПДВ 42 374 грн.

Позивачем на адресу ТОВ БК Прайм перераховано грошові кошти на загальну суму 254 244 грн.

Свідоцтво ТОВ БК Прайм анульовано 20.08.2014 у зв`язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, остання звітність з ПДВ подана за липень 2014 року, встановлено, що працюючих нараховується в кількості 8 чоловік, також відсутня будь-яка інформація щодо наявності основних засобів, виробничих запасів тощо.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ Сілтек , укладено договори поставки обладнання на суму 146 574 грн., ПДВ на суму 24 429 грн.

Позивачем на адресу ТОВ Сілтек перераховано грошові кошти на загальну суму 146 574 грн.

Заборгованість по договорах відсутня.

Податковим органом встановлено, що свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульоване 02.03.2015, у зв`язку з тим, що внесені дані про відсутність місцезнаходження платника податків.

Крім цього, щодо зазначеного товариства відкрито кримінальну справу за ознаками фіктивного товариства.

Зважаючи на встановлені вказані порушення діяльності позивача з контрагентами, податковий орган в Акті перевірки дійшов висновку про наступні порушення:

- П. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, п.9.1, п.9.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996- XIV, п. 2.4 п. 2.16, п. 2.7 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства України № 88 від 24.05.1995, п. 6, п.п. 9.4 п. 9, п. 10, п. 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 339 524 грн., в тому числі по періодах: за 2014 рік на суму 235 999 грн., за 2015 рік на суму 103 525 грн.

- П. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 ПК України, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996- XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 715 529 грн., а саме по періодах:

червень 2014 - 139 358 грн.;

листопад 2014 -110 936 грн.;

грудень 2014 - 669 200 грн.;

січень 2015 - 148 928 грн.;

грудень 2015 - 647 107 грн.;

та завищення залишку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2017 року на загальну суму - 294 990 грн.

- П. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України - ТОВ Укргазтех за період жовтень 2015 - грудень 2016 виписано податкові накладні на загальну суму 156 223,20 грн., в т.ч. ПДВ 26 037,20 грн. та зареєстровано з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме п`ятнадцяти календарних днів, що настають за днем виписки податкової накладної.

Перевіркою фінансово-господарських операцій ТОВ УКРГАЗТЕХ за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 з питань дотримання вимог у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом встановлено наступне:

- наявність сумнівних фінансових операцій на суму 7 517 126,00 грн., які відповідають критеріям (п.10) регламентованих Положенням про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до наказу ДФС України від 01.04.2015 року № 230.

- пп. 168.1.1, 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4 п.168.4 ст. 168 ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в період, що перевірявся на загальну суму 432 222,47 гривень;

- пп.168.1.1, 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4 п.168.4 ст. 168 з урахуванням пп. 1.1, пп.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано військового збору в період що перевірявся на загальну суму 36 403,19 грн.

Відповідно до встановлених в Акті перевірки порушень відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2017 № 7152615141, яким зобов`язано позивача сплатити 339 524 грн. за податковим зобов`язанням та 11 800 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2017 № 712615141, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 294 990 грн., податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2017 № 716215141, яким встановлено суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням + 1 576 171 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 788 086 грн. та податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2017 № 7182615141, яким застосовано штраф у розмірі 2 603,72 грн.

Позивачем до матеріалів справи надано договір № П08-08/14 на виконання робіт від 03.06.2014, який засвідчений печатками та підписами директорів позивача та його контрагента, підсумкову відомість ресурсів, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за 2014 рік, що підписані уповноваженими особами товариств та засвідчені печатками, довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за 2014 рік та копії належним чином засвідчених платіжних доручень, що свідчать про рух коштів між позивачем та його контрагентами, в яких зазначено, що сума платівки - це плата за виконання робіт відповідно до Договору № П08-08/14.

Також, до матеріалів справи надано копії Договору № 0207/14 від 02.07.2014 з Додатками, Акти приймання виконаних робіт за липень 2014, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014.

Натомість позивачем не надано виписок з банківського рахунку або платіжних доручень, які б свідчили про рух коштів між позивачем та його контрагентом ТОВ БК Прайм .

При цьому, позивачем не надано суду жодних первинних документів щодо його відносин з ТОВ Сілтек та не надано виписок з банківського рахунку або платіжних документів, які б свідчили про реальність руху грошових коштів за виконані-отримані роботи (послуги) за перевіряємий період між позивачем та ТОВ Сілтек , а отже суд не може спростовувати висновки податкового органу про фіктивність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що викладені в Акті перевірки, відповідно до якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтех (03148, м. Київ, вул. Верховинця, 10, офіс 430, код ЄДР 30265715) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР 3943980) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укргазтех , 03148, м. Київ, вул. Верховинця, 10, офіс 430, код ЄДР 30265715;

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві, 04655, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР 3943980.

Суддя Л.О. Маруліна