Рішення

від 30.07.2019 по справі 826/17563/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 826/17563/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп доДержавної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1, ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2018 року №635341/40793313, від 05.04.2018 року №635344/40793313, від 05.04.2018 року №635338/40793313;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних від 10.11.2017 року №51, виписану постачальником ТОВ Венчурс Груп покупцю ПАТ Українська залізниця , Регіональна філія Львівська залізниця , Виробничий підрозділ Головний матеріально-технічний склад на суму 412 920 грн., в т.ч. ПДВ 68 820 грн., днем її фактичного подання - 30.11.2017 року; від 10.11.2017 року №72, виписану постачальником ТОВ Венчурс Груп покупцю ПАТ Українська залізниця , Регіональна філія Львівська залізниця , Виробничий підрозділ Головний матеріально-технічний склад на суму 325 040 грн., в т.ч. ПДВ 53 840 грн., днем її фактичного подання - 30.11.2017; від 14.11.2017 року №53, виписану постачальником ТОВ Венчурс Груп покупцю ПАТ Українська залізниця , Регіональна філія Південна залізниця , Виробничий підрозділ Харківський головний матеріально-технічний склад на суму 155 846,52 грн. в т.ч. ПДВ 25 974,42 грн., днем її фактичного подання - 30.11.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що відповідачем не взято до уваги специфіку діяльності позивача, проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК, порушено порядок блокування податкових накладних, порушено правило розблокування податкових накладних та своїм рішенням відповідачем порушено основні права платника податків, тобто позивача, а тому оскаржувані рішенні підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Через канцелярію суду 27.11.2018 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що ДФС України прийнято оскаржувані рішення відповідно до норм чинного законодавства, а документи, які надані позивачем на підтвердження реальності проведення господарських відносин з контрагентами, не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

У встановлений судом строк, відповідачем не надано витребуваних судом протоколів засідання Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Через канцелярію суду 29.11.2018 року відповідачем подано клопотання про залучення співвідповідача у справі №826/17563/18 - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 року зобов`язано ТОВ "Венчурс Груп" надати до суду письмові пояснення, міркування щодо клопотання ДФС України про залучення співвідповідача у строк до 28.12.2018 року шляхом подання до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва, яка знаходиться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус "А". Подати до суду заяву в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України із наданням суду доказів направлення такої заяви відповідачам, у разі, якщо позивач не заперечує проти залучення співвідповідача ГУ ДФС у м. Києві до у часті у справі №826/17563/18. Ухвалено вирішити клопотання ДФС України про залучення співвідповідача після надходження відповідних пояснень позивача та/або заяви позивача в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України до суду.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 17.12.2018 року уповноваженою особою позивача отримано 27.12.2018 року, проте, станом на 17.01.2019 року ухвалу суду від 17.12.2018 року позивачем не виконано.

Водночас, через канцелярію суду 15.01.2019 року представником позивача подано заяву про прискорення розгляду справи.

З огляду на те, що позивачем не виконано ухвалу суду від 17.12.2018 року, проте клопотання відповідача про залучення співвідповідача підлягає вирішенню, оскільки має значення для подальшого об`єктивного розгляду справи, судом поставлено питання призначення розгляду справи №826/17563/18 у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2019 року призначено розгляд справи №826/17563/18 в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи №826/17563/18 розпочати зі стадії відкриття провадження у справі шляхом проведення підготовчого засідання. Призначено підготовче засідання на 04.03.2019 року.

Відповідно до Довідок секретаря судового засідання від 04.03.2019 року та 15.04.2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, справи, призначені до розгляду 04.03.2019 року та 15.04.2019 року, зокрема, справу №826/17563/18, знято з розгляду.

В порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України сторін повідомлено про дату наступного підготовчого засідання - 23.05.2019 року.

У підготовче засідання 23.05.2019 року прибула представник позивача. Відповідачем 1, належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Під час підготовчого засідання судом залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві) та встановлено відповідачу 2 десятиденний строк з моменту отримання позовних матеріалів для подання відзиву на позовну заяву.

Судом відкладено підготовче засідання до 13.06.2019 року.

Через канцелярію суду 07.06.2019 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ Венчурс Груп не надано документів, що підтверджували б факти проведення розрахунків із контрагентами та не надано інформації та документального підтвердження щодо наявності складських приміщень, що унеможливлювало ідентифікувати документи, подані позивачем та підтвердити реальність господарських операцій позивача із контрагентами, на підставі чого виписані податкові накладні.

У підготовче засідання 13.06.2019 року прибув представник відповідачів 1, 2. Позивачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Представник відповідачів проти закінчення підготовчого провадження не заперечував.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 08.07.2019 року.

Через канцелярію суду 14.06.2019 року представником позивача подано клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника.

У судове засідання 08.07.2019 року прибули представники сторін.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ Венчурс Груп зареєстровано в ЄДРПОУ за кодом 40793313, основним видом діяльності за КВЕД є 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі здійснених господарських відносин з контрагентами, позивачем виписано податкові накладні від 10.11.2017 року № 51 на суму 412 920 грн., в т.ч. ПДВ 68 820 грн., від 10.11.2017 року № 72 на суму 325 040 грн., в т.ч. ПДВ 53 840 грн. та від 14.11.2017 року № 53 на суму 155 846,52 грн., в т.ч. ПДВ 25 974,42 грн. 30.11.2017 року зазначені податкові накладні було подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією №1, яку отримано позивачем 30.11.2017 року, вказані податкові накладні №51, №72 та №53 прийняті податковим органом, але реєстрацію зупинено та зазначено підстави зупинення, а саме: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8535 (щодо податкової накладної №51), 7501, 8535 (щодо податкової накладної №72), 8504, 8537 (щодо податкової накладної №53).

Також, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

02.04.2018 року позивачем направлено на адресу ДФС Повідомлення №16, №17, №53 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, та пояснення з пакетом документів, які, на думку позивача, підтверджують дійсність проведення господарських операцій з контрагентами.

Однак, рішеннями Комісії ДФС від 05.04.2018 року №635341/40793313, від 05.04.2018 року №635344/40793313, від 05.04.2018 року №635338/40793313 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 10.11.2017 року № 51 від 10.11.2017 року № 72 та від 14.11.2017 року № 53.

13.04.2018 року позивачем подано на вказані рішення відповідні скарги до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, на які 30.07.2018 року отримано рішення Комісії з питань розгляду скарг №21675/40793313/2, №21670/40793313/2 та №21681/40793313/2, якими скарги щодо відмови у реєстрації податкових накладних №51, №72 та №53 залишено без задоволення, а рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Вважаючи вказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10. ст. 201 ПК України)

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій №1 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 (далі - Критерії №567).

Суд вказує, що ні в квитанціях про неприйняття податкових накладних, ні в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, який став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Проте, фіскальним органом зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД.

З даного приводу суд зазначає, що п. 6 Критеріїв №567 містить у собі визначення різних критеріїв моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування, а відтак контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 6 Критеріїв №567.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію(їв).

Відповідачами також не надано будь-яких пояснень з приводу того, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку, так і витребуваних судом доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких ГУ ДФС у м. Києві дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Станом на дату зупинення реєстрації податкових накладних вичерпний перелік документів у розрізі оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, був визначений в підпункті 1 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, що втратив чинність 06.04.2018 року.

З 22.03.2018 року перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі визначено в пунктах 14-15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктами 18-20 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, проте в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено чітких підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій у спосіб, визначений Порядком №117, надано: документи довільного формату: договір суборенди приміщення №2017-04/134 від 30.03.2017 року, акт прийому-передачі об`єкта нерухомості об`єкта суборенди від 01.04.2017 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3737 від 31.10.2017 року, №4001 від 30.09.2017 року, №4261 від 30.11.2017 року, №4449 від 30.11.2017 року, №4721 від 31.10.2017 року, копії Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за період за 3 та 4 квартал 2017 року з квитанціями №1 та №2, штатний розпис та наказ про його затвердження від 30.08.2017 року №5-п, Договір поставки №Л/НХ-171319/НЮ від 06.11.2017 року та Специфікацію №1 та лист-заявку від 09.11.2017 року №НХЛьв-1/7381 до нього, рахунок на оплату від 10.11.2017 року №49, Договір поставки №171114-01 від 14.11.2017 року та специфікацію №2 від 14.11.2017 року та заявку на відвантаження товару від 09.11.2017 року №09-11/004 до нього, видаткову накладну від 09.11.2017 року №13 та платіжні доручення від 08.12.2017 року №489 та від 15.12.2017 року №515, лист від 15.12.2017 року №15-12/001 щодо уточнення призначення платежу, податкові накладні від 09.11.2017 року №5 та від 09.11.2017 року №6, видаткову накладну від 10.11.2017 року №49, Акт прийому-передачі товару від 10.11.2017 року, ТТН від 10.11.2017 року №46, паспорт якості на роз`єднувачі типу РЛНД-10/400 УХЛІ, податкові накладні від 10.11.2017 року №51 та від 10.11.2017 року №72, платіжні доручення від 22.12.2017 року №571087, №571101, №571110, Договір поставки №П/МХ-172154/НЮ від 11.10.2017 року, специфікацію №1 та лист-заявку від 07.11.2017 року №НХ05/22-475 до нього, рахунок на оплату від 14.11.2017 року №51, Договір поставки обладнання №БЛГ-03-2017 від 23.10.2017 року та специфікацію №1 від 30.10.2017 року, видаткову накладну від 30.10.2017 року №69, Акт прийому-передачі товару від 30.10.2017 року, платіжне доручення від 03.01.2018 року №589, податкову накладну від 30.10.2017 року №76, Договір поставки №2017-1 від 06.07.2017 року та специфікацію №2 до нього, видаткову накладну від 10.11.2017 року №206, платіжне доручення від 13.10.2017 року №330, від 07.11.2017 року №386, від 30.11.2017 року №460, податкові накладні від 13.10.2017 року №13, від 07.12.2017 року №5, від 30.10.2017 року №147, акти передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 30.10.2017 року та від 10.11.2017 року, видаткову накладну від 14.11.2017 року №51, Акт приймання-передачі від 14.11.2017 року, довіреністю на отримання ТМЦ від 14.11.2017 року №1117, ТТН від 14.11.2017 року №48, декларації про відповідність №ВГ-17/09-13/3, №ВГ-17/09-13/2, №ВГ-17/09-13/1, податкову накладну від 14.11.2017 року №53, платіжні дорученнями від 12.12.2017 року №531794, від 27.12.2017 року №567608, від 28.12.2017 року №579597, від 15.01.2018 року №654697 та пояснення, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Судом встановлено, що спірні податкові накладні були складені у зв`язку з настанням першої події - постачання товару, а не оплати, що засвідчено відповідними первинними документами, тобто на момент виписки податкових накладних та направлення їх на реєстрацію оплату за ними ще не було здійснено, що відповідає умовам Договорів.

Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що були надані в електронному варіанті відповідачу, ТОВ Венчурс Груп отримало рішення комісії ДФС України, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 10.11.2017 року № 51 від 10.11.2017 року № 72 та від 14.11.2017 року № 53, в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вище вимог, оскаржувані рішення, прийняті за формою згідно Додатка до Порядку №117, містять лише загальне твердження про ненадання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, без конкретизації, зокрема, у графі Додаткова інформація конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Щодо позовної вимоги про реєстрацію вказаних податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, з метою ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 10.11.2017 року № 51 від 10.11.2017 року № 72 та від 14.11.2017 року № 53 днем їх фактичного подання - 30.11.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то необхідно зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що Державною фіскальною службою України та Головним управлінням ДФС у м. Києві під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність прийнятих рішень від 05.04.2018 року №635341/40793313, від 05.04.2018 року №635344/40793313, від 05.04.2018 року №635338/40793313 про відмову у реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 18.10.2018 року №1197 за подання позову до адміністративного суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 10 572 грн. 00 коп.

З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовано рішення, прийняті Комісією Головного управління Державної фіскальної служби, в той час, як позовна вимога, заявлена до Державної фіскальної служби України, має характер зобов`язальної за наслідками скасованих рішень, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві від 05.04.2018 року №635341/40793313, від 05.04.2018 року №635344/40793313, від 05.04.2018 року №635338/40793313 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп від 10.11.2017 року № 51 від 10.11.2017 року № 72 та від 14.11.2017 року № 53 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп від 10.11.2017 року № 51 від 10.11.2017 року № 72 та від 14.11.2017 року № 53, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Венчурс Груп (код ЄДРПОУ 40793313) днем її подання - 30.11.2017 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, будинок 40, ЄДРПОУ 40793313) судові витрати у розмірі 10 572, 00 грн. (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 3943980).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп", 03151, м. Київ, вул. Ушинського, будинок 40, код ЄДРПОУ 40793313;

Відповідач 1: Державна фіскальна служба України, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197;

Відповідач 2: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 3943980.

Повне рішення складено 30.07.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна