Рішення
від 30.07.2019 по справі 640/9006/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 640/9006/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ЄВРОПА" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ЄВРОПА" (далі також - позивач, ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС України) та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

1. визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2019 року №1130168/34663970;

2. визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.04.2019 року №24477/34663970/2;

3. зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 28.01.2019 №36 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер Європа" датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер Європа 5 763 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено податкову накладну та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, ГУ ДФС у м. Києві спочатку зупинено реєстрацію податкової накладної, а потім відмовлено у реєстрації податкової накладної відповідним рішенням від 03.04.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 року відкрито провадження у справі №640/9006/19, зобов`язано відповідачів подати відзив на позовну заяву, позивачу надано термін для подачі відповіді на відзив.

19.06.2019 року від представника ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання про надання додаткового часу на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року Клопотання представника ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2019 року про надання додаткового часу на подання відзиву на позовну заяву повернуто без розгляду.

21.06.2019 року від представника ДФС України засобами поштового зв`язку до суду надійшов Відзив на адміністративний позов, в якому ДФС України просить суд прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА , в обґрунтування відзиву ДФС України посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , крім того, у відзиву звернуто увагу на те, що позивачем в даній справі оскаржуються саме рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА .

09.07.2019 року від представника позивача засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги позивача, викладені у позовній заяві, повністю, крім того, зазначено, що законні вимоги позивача та реальність здійснення господарської операції підтверджуються наданими суду і Відповідачам у додатках до позовної заяви належним чином засвідченими копіями документів, оригінали яких зберігаються у Позивача, а саме: копії договорів купівлі-продажу з додатками, довіреностей, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, актів розрахунків залікової ваги та кінцевої продажної ціни, податкових накладних, платіжних доручень, відомостей про вантаж, розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), накладних (передача готової продукції), розпоряджень-актів доробки зерна, насіння олійних культур і трав, пояснень до ДПІ у Печерському районі, підтверджень надання до ДПІ у Печерському районі, комісії ГУ ДФС України у м. Києві та комісії Державної фіскальної служби України, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, первинних документів, щодо здійснення операцій, а також інших документів, наданих до позовної заяви Суду та Відповідачам.

12.07.2019 року від представника ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА та зазначено, що згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА зупинено реєстрацію податкової накладної від 28.01.2019 року №36. Платником податку не було надано копій документів, а саме: договори, довіреності , акти керівного органу платника податку, якими повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Крім того, представник ГУ ДФС у м. Києві посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Разом з тим, у відзиві зазначено, що за результатами розгляду документів наданих до розгляду Комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації від 03.04.2019 року №1130168/34663970 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.01.2019 №36 ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА (код ЄДРПОУ 346639701). Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА зупинено реєстрацію податкової накладної від 28.01.2019 року №36.

18.07.2019 року від представника позивача засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Вищезазначене клопотання обґрунтовано тим, що невирішеність питання стосовно реєстрації податкової накладної чинить перешкоди належного декларування наступних податкових операцій позивача та призводить до великих труднощів у здійсненні його поточної господарської діяльності, а також створює для контрагентів враження ненадійного бізнес-партнера.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОЛІДЕР ЄВРОПА складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.01.2019 року №36.

Водночас, позивачем отримано квитанцію від 28.01.2019 року, у якій зазначено, що документ прийнято, але реєстрацію податкової накладної від 28.01.2019 року №36 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено: ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6. пункту 1 "Критеріїв ризиковості платників податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.04.2019 року позивачем подано Пояснення на зупинену реєстрацію податкової накладної від 28.01.2019 року №36, крім того, разом із Поясненнями надіслано копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній.

03.04.2019 року Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі також - Комісія), прийнято рішення №1130168/34663970, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 28.01.2019 року №36 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскаржуване рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

11.04.2019 року ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА подано скаргу на Рішення Комісії від 03.04.2019 року №1130168/34663970.

Проте, Рішенням Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 22.04.2019 року залишено скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Не погоджуючись з рішеннями Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних, а також із Рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду скарг та вважаючи їх протиправними, ТОВ "АГРОЛІДЕР ЄВРОПА" звернулось до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі також - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1 .3 і 200 1 .9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок № 117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом у даних квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, в той час, як контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Натомість, необхідно звернути увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Проте, контролюючим органом не зазначено обставин, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок фіскального органу вказувати у квитанціях конкретний вид критерію ризиковості, встановлений підпунктом 1.6 пунктом 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого платника податків внесено до переліку ризикових платників.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не допускають неоднозначного (множинного) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої товариством податкової накладної від 28.01.2019 року №36 зупинено, як зазначено в квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачено Порядком № 117.

Водночас, згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено до ГУ ДФС у м. Києві повідомлення, в якому надано Пояснення разом з копіями документів, а саме: копія Договору купівлі-продажу №А150918/002-К від 15.09.2018 року; копія довіреності №090818-3 від 09.08.2018 року; копія товарно-транспортної накладної №ПК000000496 від 17.09.2018 року; копія видаткової накладної № 151 від 18.09.2018 року; копія акту розрахунку залікової ваги № 4 від 18.09.2018 року; копія акту розрахунку кінцевої продажної ціни Товару; копія податкової накладної від 18.09.2018 року № 26; копія видаткової накладної №152 від 18.09.2018 року; копія акту-розрахунку залікової ваги № 5 від 18.09.2018 року; копія акту розрахунку кінцевої ціни Товару; копія податкової накладної від 18.09.2018 року; копія товарно-транспортної накладної №ПК000000497 від 18.09.2018 року; копія видаткової накладної №155 від 21.09.2018 року; копія акту розрахунку залікової ваги №6 від 21.09.2018 року; копія акту розрахунку кінцевої ціни Товару; Копія податкової накладної № ЗО від 21.09.2018 р. на 1 арк.; копія товарно-транспортної накладної № ПК000000517 від 21.09.2018 року; платіжне доручення № 421 від 03.10.2018 року; копія Договору купівлі-продажу № А190918/004-К від 19.09.2018 року; копія видаткової накладної №41 від 19.09.2018 року; копія податкової накладної від 19.09.2018 року № 43; копія товарно-транспортної накладної від 19.09.2018 року; платіжне доручення №98 від 28.09.2018 року; платіжне доручення №554 від 11.10.2018 року; копія Договору купівлі-продажу №А140918/003-К від 14.09.2018 року; платіжне доручення №230 від 19.09.2018 року; копія податкової накладної від 19.09.2018 року; копія видаткової накладної №639 від 19.09.2018 року; копія видаткової накладної №640 від 19.09.2018 року; копія розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 19.09.2018 року №19 до податкової накладної від 19.09.2018 року №18; копія договору №07092018ТЗ про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.09.2018 року; копія довіреності від 01.08.2018 року №01/08/18-1; копія заявки на перевезення №58 додаток до договору № 07092018ТЗ; копія товарно-транспортної накладної №269 від 19.09.2018 року; копія товарно-транспортної накладної №274 від 19.09.2018 року; копія Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №84 від 19.09.2018 року; копія податкової накладної від 19.09.2018 р. № 10; платіжне доручення №326 від 25.09.2018 року; платіжне доручення № 639 від 19.10.2018 року; копія договору купівлі-продажу № А160918/005-К від 16.09.2018 року; копія видаткової накладної № 151 від 21.09.2018 року; копія податкової накладної від 21.09.2018 року № 41; копія товарно-транспортної накладної № 21/1 від 21.09.2018 року; копія видаткової накладної № 152 від 21.09.2018 року.; копія податкової накладної від 21.09.2018 року № 42; копія товарно-транспортної накладної №20/2 від 20.09.2018 року; платіжне доручення № 430 від 05.10.2018 року; платіжне доручення № 431 від 05.10.2018 року; платіжне доручення № 556 від 11.10.2018 року; копія Договору №010818-1 про виконання робіт від 01.08.2018 року; копія додаткової угоди №1 до Договору №010818-1 від 01.08.2018 р. від 01.08.2018 року; копія видаткової накладної (у переробку) №36 від 18.09.2018 року; копія видаткової накладної (у переробку) №37 від 19.09.2018 року; копія видаткової накладної (у переробку) № 38 від 20.09.2018 року; копія видаткової накладної (у переробку) № 39 від 21.09.2018 року; копія акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 28.01.2019 року №б/н; копія накладної від 28.01.2019 року № б/н; копія акту надання послуг з переробки № 8 від 29.01.2019 року; платіжне доручення № 175 від 30.01.2019 року; копія договору купівлі-продажу № П291018/1-К від 29.10.2018 року; копія видаткової накладної №34 від 28.01.2019 року; копія довіреності № 7 від 28.01.2019 року; копія податкової накладної від 28.01.2019 року № 36; копія квитанції про реєстрацію податкові накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реестрі податкових накладних від 28.01.2019 року №9006768664; копія наказу №3 від 20.07.2018 року; копія штатного розпису 2019 рік; витяг зі статуту ТОВ АГРОЛІДЕР ЄВРОПА ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.01.2019 року складено та подано на реєстрацію податкову накладну №36.

Між тим, квитанцією від 28.01.2019 року контролюючим органом, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено.

Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано контролюючому органу ряд копій документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкової накладної від 28.01.2019 року №36

Вказані первинні документи досліджені судом в повному обсязі та містяться в матеріалах справи.

Тобто, наведені обставини свідчать, що ГУ ДФС у м. Києві формально підійшло до встановлення правомірності формування позивачем податкової накладної, а висновки, викладені в рішенні Комісії від 03.04.2019 №1130168/34663970 про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладались між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене, контролюючим органом, здійснено не було.

Форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд наголошує на тому, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкову накладну від 28.01.2019 року №36 оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120 1 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Отже, суд доходить висновку, що ТОВ "АГРОЛІДЕР ЄВРОПА" подано до контролюючого органу всі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 28.01.2019 року №36 в ЄРПН.

Таким чином, оскаржуване рішення від 03.04.2019 року №1130168/34663970 Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної позивача 28.01.2019 року №36 в ЄРПН є таким, що винесене без належних на це правих підстав, а тому підлягає скасуванню як протиправне, у зв`язку з чим, позовні вимоги ТОВ "АГРОЛІДЕР ЄВРОПА" є обґрунтованими в цій частині та підлягають задоволенню.

Суд також враховує, що Комісією ДФС України з питань розгляду скарг не враховано вказаних вище обставин щодо необґрунтованості рішення від 03.04.2019 №1130168/34663970 та за результатами розгляду скарг позивача, залишено відповідне рішення без змін.

Водночас, прийняте за результатом розгляду скарг позивача рішення Комісії з питань розгляду скарг від 22.04.2019 року №24477/34663970/2 не містить жодних обґрунтувань його прийняття та відхилення скарги позивача.

При цьому, суд враховує, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

У Постанові від 28.02.2019 року у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин має виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому, рішення про результати розгляду скарги не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляд скарг від 22.04.2019 року №24477/34663970/2.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 28.01.2019 року №36 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер Європа" датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ "АГРОЛІДЕР ЄВРОПА" податкову накладну від 28.01.2019 року №36 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 22.05.2019 року №1953 на суму 5 763,00 грн. за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5 763 грн.00 коп.

З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовано рішення, прийняте Комісією Головного управління Державної фіскальної служби, в той час, як позовна вимога, заявлена до Державної фіскальної служби України, має характер зобов`язальної за наслідками скасованого рішення, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Разом з тим, оскільки, позовна вимога, в задоволенні якої відмовлено, є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2019 року №1130168/34663970, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судового збору в повному обсязі, а саме в сумі 5 763,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263, 22, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2019 року №1130168/34663970.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 28.01.2019 року №36 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер Європа" датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. В іншій частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер Європа (код ЄДРПОУ 34663970, адреса: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, кв. 81) 5 763 гривень 00 копійок (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОЛІДЕР ЄВРОПА (код ЄДРПОУ 34663970, адреса: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, кв. 81);

Відповідач 1: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 02000, м. Київ, Львівська площа, буд. 23-А, кв.41).

Відповідач 2: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19);

Суддя Л.О. Маруліна

Дата ухвалення рішення30.07.2019
Оприлюднено02.08.2019
Номер документу83354441
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/9006/19

Ухвала від 21.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 12.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 31.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 07.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 05.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Рішення від 30.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 01.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 29.05.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні