УХВАЛА
21 січня 2020 року
Київ
справа №640/9006/19
адміністративне провадження №К/9901/36294/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №640/9006/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛІДЕР ЄВРОПА до Головного управління ДФС в м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
26.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у задоволенні клопотань ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 30.07.2019 подано 22.10.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 та від 07.10.2019 подані вперше та вдруге апеляційні скарги було повернуто особі, яка їх подала, оскільки апеляційні скарги подавались представником без належних повноважень.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що строк на апеляційне оскарження не було пропущено, оскільки відповідачем постійно вживались заходи з реалізації свого права на апеляційне осарження, а саме первинну апеляційну скаргу подано у строки, визначені законодавством.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ДФС подало клопотання, в якому повторно вказало про постійне вжиття заходів із реалізації права на апеляційне оскарження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки у зв`язку із незадовільним фінансовим становищем відповідач позбавлений був можливості здійснювати будь-які платежі, в тому числі, і щодо сплати судового збору. Незабезпечення реалізації органами ДФС права на апеляційне і касаційне оскарження позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення. Також ДФС процитовано положення частини четвертої статті 299 КАС України.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не зазначено поважних підстав для поновлення такого строку, як і не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає про безпідставність посилань скаржника у касаційній скарзі на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки підставою для повернення як першої, так і другої апеляційної скарги було саме подання останніх представником без належних повноважень.
Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не змінює загальні строки реалізації цими суб`єктами права на апеляційне оскарження, які встановлені статтею 295 КАС України .
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №640/9006/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 23.01.2020 |
Номер документу | 87079393 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні