Постанова

від 23.07.2019 по справі 804/886/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2019 року м. Дніпросправа № 804/886/18 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (головуючий суддя: Жукова Є.О) по адміністративній справі №804/886/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, 3 осіб Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 01.02.2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), 3 осіб Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), Дніпровської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №13645-1302 від 11.08.2017 року, яким йому визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік в загальному розмірі 737 077,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем невірно здійснено розрахунок розміру орендної плати у 2017 році належної йому до сплати, як користувача земельної ділянки загальною площею 0,8734 га., кадастровий номер - НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ), виходячи з її нормативної грошової оцінки в розмірі 24 569 234,60 грн., замість вірної 14 741 540,76 грн. Також позивач вважає неправомірним нарахування відповідачем йому орендної плати за користування даною ділянкою в період з 20.09.2017 року по 31.12.2017 року, в зв`язку з переходом права власності на будівлі, що на ній знаходяться, іншій особі.

У відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає про безпідставність доводів позивача та правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення №13645-1302 від 11.08.2017 року. Даної позиції дотримується також 3 особа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в наданих до суду першої інстанції поясненнях.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №13645-1302 від 11.08.2017 року в частині визначення позивачу суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 260 947,53 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2 500 грн.

Рішення суду обґрунтовано вірністю висновків відповідача щодо наявності в позивача обов`язку сплати орендної плати з фізичних осіб у 2017 році, як користувача земельної ділянки загальною площею 0,8734 га., кадастровий номер - НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ). Часткове скасування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення в розмірі 260 947,53 грн., суд першої інстанції пояснює наявністю доказів самостійної сплати позивачем зазначеної орендної плати в частині даної суми.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених позивачем в позовній заяві.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року не відповідає в повній мірі, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 206 ЗК України, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п.286.1 ст. 286, п.287.1 ст.287, п.288.2,288.3,288.5 ст.288 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки.

Із матеріалів справи вбачається, що 20.07.2010 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір про надання останньому у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,8734 га., кадастровий номер - НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 , цільове використання - 1.10.5 підприємства іншої промисловості, нормативна грошова оцінка на час укладання договору 5 940 024,34 грн. строк дії договору 15 років (т.1 а.с.25).

11.08.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №13645-1302, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік в загальному розмірі 737 077,04 грн. (т.1 а.с.18).

Сума орендної плати розрахована відповідачем позивачу за повний календарний рік користування землею, виходячи з її нормативної грошової оцінки в розмірі 24 569 234,60 грн., з урахуванням приписів п. 288.5 ст. 288 ПК України (24 569 234,60 х 3%) (т.1 а.с. 101).

Вважаючи, що відповідачем неправомірно взято за основу дану нормативну грошову оцінку, замість вірної 14 741 540,76 грн., а також посилаючись на відсутність обов`язку сплати орендної плати за вищезазначену земельну ділянку в період з 20.09.2017 року по 31.12.2017 року, в зв`язку з переходом права власності на будівлі, що на ній знаходяться іншій особі, позивач звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

В частині доводів позивача щодо відсутності підстав для сплати ним орендної плати за вищезазначену земельну ділянку в період з 20.09.2017 року по 31.12.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору дарування від 20.09.2017 року передано їй у власність об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: виробничого корпусу, літ. А-1, А1 - 1, загальною площею 135,9 кв.м., гаража літ, Б-1 загальною площею 40,8 кв.м., прохідної лтВ-1, загальною площею 17,2 кв.м., убиральні літ. Г, складу Д-1 загальною площею 36,9 кв.м. навісу літ. Е, огорожі 1, 2.

Приписами ч. 1, 2 ст.120, ст.125, 126 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Право власності на земельну ділянку, а також право користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріали справи не містять, та сторонами додатково не надано доказів наявності реєстрації за ОСОБА_2 права власності або права користування вищезазначеною земельною ділянкою, а також доказів припинення користування цією ділянкою позивачем, що свідчить про наявність в нього обов`язку сплати орендної плати за неї в період з вересня по грудень 2017 року.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

В частині доводів позивача щодо невірного застосування відповідачем нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки в розмірі 24 569 234,60 грн., при здійсненні розрахунку розміру її орендної плати у 2017 році, колегія суддів зазначає наступне.

З наявних в матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №330/0/197-17 та №2/060917/03-07 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,8734 га., кадастровий номер - НОМЕР_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 18.08.2017 року складала 24 569 234,60 грн., станом на 07.09.2017 року складала 14 741 540,76 грн. (т.1, а.с.38,40). Будь - яка інша інформація в цій частині в матеріалах справи відсутня та сторонами додатково не надана.

Викладене свідчить про обов`язок сплати позивачем орендної плати за вищезазначену земельну ділянку за 2017 рік в розмірі 638 800,04 грн., а саме за вісім місяців 2017 року (січень - серпень) в розмірі 491 384,64 грн. (24 569 234,60 х 3%/12 х 8), за чотири місяці 2017 року (вересень - грудень) в розмірі 147 415,40 грн. (14 741 540,76 х 3 %/12 х 4).

В матеріалах справи наявні докази часткової сплати позивачем орендної плати за 2017 рік в розмірі 260 947,53 грн., що свідчить про залишення за ним обов`язку здійснити доплату орендної плати в розмірі 377 852,51 грн. (638 800,04 - 260 947,53).

Суд апеляційної інстанції вважає, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №13645-1302 від 11.08.2017 року протирічить даним обставинам, в зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у 2017 році в розмірі 359 224,53 грн. (737 077,04 - 638 800,04 = 98 277 + 260 947,53).

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, це є підставою для його скасування та прийняття постанови.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачена сума судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 8 980,60 грн.

Керуючись ст. 139, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року по адміністративній справі №804/886/18 - скасувати та прийняти постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №13645-1302 від 11 серпня 2017 року, в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у 2017 році в розмірі 359 224,53 гривень.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області сплачену суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 8 980,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 липня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 31 липня 2019 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай