Постанова

від 31.07.2019 по справі 140/432/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5873/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Шевчук С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу комунального закладу Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, ухвалене суддею Мачульським В.В. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 140/432/19 за адміністративним позовом комунального закладу Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради до управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області Про усунення порушень від 16.01.2019 року № 13-03-04-14/218-2019 (далі - вимога).

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскарженою вигою відповідача встановлено, що в порушення вимог п. 4 Додатку 4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року № 308/519 та Переліку підрозділів та посад, робота на яких дає право на підвищення схемних посадових окладів у зв`язку зі шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого головним лікарем, за погодженням з профспілковим комітетом комунального закладу Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради від 01.04.2009 встановлено, що працівникам відділу контролю якості комунального закладу Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради, які проводять лабораторні дослідження крові населення та матеріалів, які надходять від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих підвищення посадових окладів в розмірі 60% посадового окладу, у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці, здійснювалось за весь період роботи в зазначеному підрозділі, а не за фактичні години проведення цих досліджень.

Позивач вважає вимогу щодо усунення порушення законодавства протиправною, з огляду на те, що працівники лабораторії діагностики ВІЛ-інфекції комунального закладу Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради, яким встановлена надбавка у розмірі 60 % посадового окладу при проведенні досліджень постійно працюють з сироваткою крові, отриманою від ВІЛ-інфікованих пацієнтів, тобто матеріалами, які надходять від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, тому на думку позивача фактично відпрацьований час для цих працівників, і є весь період їх роботи. Крім того, позивач вважає, що вимога відповідача є неконкретизованою, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання позивачем для усунення виявлених порушень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, комунальний заклад Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради (далі - ВВСПК), який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає, що вимога відповідача про усунення виявлених під час ревізії порушень є неконкретизованою. Крім того, вважає, що вимога про усунення порушень законодавства за якою визначено розмір збитків повинна розглядається судом за позовом підконтрольної установи про її скасування, оскільки відповідає обов`язковим ознакам рішення суб`єкта владних повноважень.

Позиція відповідача зводиться до того, що ревізією встановлені порушення в частині підвищення посадових окладів працівникам відділу контролю якості ВВСПК, які проводять лабораторні дослідження крові населення та матеріалів, що надходять від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, в розмірі 60% посадового окладу, у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці, за весь період роботи в зазначеному підрозділі, а не за фактичні години проведення цих досліджень. Внаслідок цього порушення, п`ятьом працівникам відділу контролю якості ВВСПК, які працюють з вірусом імунодефіциту людини, зайво нараховано та виплачено заробітної плати за період з 01.01.2010 року по 31.12.2018 року в загальній сумі 224676,07 грн., та відповідно сплачено єдиного соціального внеску на суму 46812,76грн., чим завдано ВВСПК збитків на загальну суму 271488,83 грн. Відповідач окремо наголошує на тому, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Позивачу пред`явлено лист-вимогу Про усунення порушень , виявлених під час ревізії ВВСПК. У вимозі зазначено про виявлені збитки та їхній розмір. Оскільки, оскаржувана вимога вказує на стягнення збитків, то вона має перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судом апеляційної інстанції розглянуто справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ВВСПК, зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄРПОУ 13366524, місцезнаходження: Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Северина Наливайка, будинок 18.

ВВСПК згідно зі Статутом є медичним закладом, що входить до Переліку закладів охорони здоров`я, в групу закладів переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 року № 385 Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я, перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада або уповноважений нею орган.

Відповідно до п.2.3.2.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на IV квартал 2018 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 07.11.2018 року № 418 та від 20.12.2018 року № 481, головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ВВСПК за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, з окремих питань відповідно до програми за період з 01.01.2010 року по 31.12.2018 року. Ревізію проведено в період з 12.11.2018 року по 10.01.2019 року у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома в.о. головного лікаря в присутності головного бухгалтера. Ревізію було зупинено у період з 14.11.2018 року по 02.12.2018 року, з 10.12.2018 року по 26.12.2018 року, з 27.12.2018 року по 08.01.2019 року у зв`язку із виконанням інших завдань, відповідно до повноважень, передбачених Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні .

За результатами проведеного заходу державного фінансового контролю складено акт ревізії від 10.01.2019 року № 04-22/02, який підписано позивачем без заперечень.

В акті ревізії зафіксовано, що позивачем в порушення вимог п. 4 Додатку 4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року № 308/519 та Переліку підрозділів та посад, робота на яких дає право на підвищення схемних посадових окладів у зв`язку зі шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого головним лікарем, за погодженням з профспілковим комітетом ВВСПК від 01.04.2009 року працівникам відділу контролю якості ВВСПК які проводять лабораторні дослідження крові населення та матеріалів, які надходять від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих підвищено посадові оклади, виплата яких в розмірі 60% посадового окладу, у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці, здійснювалась за весь період роботи в зазначеному підрозділі, а не за фактичні години проведення цих досліджень.

У зв`язку з допущеним порушенням, п`ятьом працівникам відділу контролю якості ВВСПК, які працюють з вірусом імунодефіциту людини, зайво нараховано та виплачено заробітну плати за період з 01.01.2010 року по 31.12.2018 року в загальній сумі 224676,07 грн., та відповідно сплачено єдиний соціальний внесок на суму 46812,76грн., чим завдано ВВСПК збитків на загальну суму 271488,83 грн.

Також, ревізією встановлено порушення вимог статті 8 Закону України Про відпустки , п. 72 списку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1290 Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці , в частині надання додаткової відпустки лікарю відділу контролю якості ОСОБА_1 за період, коли він фактично був зайнятий на таких роботах менше половини тривалості робочого дня, що підтверджено відповідними записами в журналах реєстрації лабораторних досліджень крові, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ - інфікованих та журналах реєстрації відпрацьованого часу при проведенні лабораторних досліджень сироватки/плазми крові на ВІЛ-інфекцію.

У зв`язку з допущеним порушенням, лікарю ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року зайво нараховано та виплачено заробітну плату за час перебування у додатковій відпустці в загальній сумі 4000,92 грн. і, як наслідок, зайво перераховано єдиний соціальний внесок - в сумі 880,20 грн., чим завдано збитків ВВСПК на загальну суму 4880,20 грн.

16.01.2019 року управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на адресу позивача направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 13-03-04-14/218-2019 із зазначенням строку зворотного інформування про вжиті заходи до 19.02.2019 року.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованість і правомірність вимоги органу фінансового контролю про стягнення заборгованості (чи заподіяних збитків) має перевірятися у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги (в частині тих її пунктів, які вказують на стягнення збитків) протиправною.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пп.3 п.4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань зокрема реалізує державний фінансовий контроль через здійснення перевірки державних закупівель.

Відповідно до пп.6, 16 п.6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, дані на електронних носіях, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Також, п. 9 п. 4 Положення встановлено у разі якщо підконтрольною установою незабезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держаудитслужба має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Така вимога є обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Разом з тим, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Зважаючи на те, що збитки чи інші суми, які підлягають стягненню, відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та обґрунтованість вимог перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не суд, який розглядає адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постановах від 23 квітня 2019 року в справі № 820/339/17, від 19 березня 2019 року в справі № 813/1745/17.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що оскаржена вимога, вказує на виявлені збитки та їх розмір.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв`язку із визначенням розміру збитків у спірній вимозі, перевірку обґрунтованості вимог контролюючого органу має здійснювати суд, що розглядає позов про стягнення відповідних збитків, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального закладу Володимир-Волинська станція переливання крові м. Володимир-Волинський Волинської обласної ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року в справі № 140/432/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко С. М. Шевчук Повний текст постанови складено 31.07.2019 року