Постанова

від 30.07.2019 по справі 821/35/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №821/35/18

адміністративне провадження №К/9901/18289/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді: Стас Л.В., Турецька І.О.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №821/35/18 за позовом Приватного підприємства "Органік Сістемс" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання Міністерства аграрної політики та продовольства України про зупинення виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у справі № 821/35/18. Відмовлено в задоволенні заяви Міністерства аграрної політики та продовольства України про роз`яснення рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року. Відмовлено в задоволенні заяви Міністерства аграрної політики та продовольства України про розстрочення виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року.

Не погодившись з указаною ухвалою, Міністерство аграрної політики та продовольства України подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року повернуто апелянту у зв`язку з відсутністю повноважень у особи, яка її подала.

30 листопада 2018 року Міністерством аграрної політики та продовольства України вдруге подано апеляційну скаргу на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року залишено без руху. Надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.

Відповідно до вказаної ухвали, апеляційний суд вказав на подання скаржником апеляційної скарги з пропуском п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ним оскаржуваного судового рішення. На переконання суду, сам по собі факт подання первісної апеляційної скарги у строк, встановлений законом, та її подальше повернення не може свідчити про поважність причин такого пропуску.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скаржник не виконав вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та в межах строку наданого судом, з урахуванням строку поштового пересилання, не надав заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Міністерство аграрної політики та продовольства України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що повторно апеляційну скаргу скаржником було направлено у найкоротший термін після отримання ухвали про повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Колегія суддів погоджується із твердженням апеляційного суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Специфіка повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України, полягає, зокрема в тому, що у разі відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, остання без руху не залишається і у скаржника в силу вимог закону відсутній час на усунення недоліків такої апеляційної скарги.

За таких обставин, реалізація проголошеного частиною 8 статті 169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою могла бути вчинена у строк, який не перевищував десять днів з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України.

Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, первинна апеляційна скарга була подана відповідачем у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, що також було встановлено і судом апеляційної інстанції. Отримавши 28 листопада 2018 року ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги, Міністерство аграрної політики та продовольства України вже 30 листопада 2018 року (відповідно до штемпелю на конверті), тобто без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористалось своїм правом на повторне подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, додавши до останньої довіреність на підтвердження повноважень ОСОБА_1 .

При цьому суд касаційної інстанції також звертає увагу на помилковість твердження апеляційного суду про повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою 04 грудня 2018 року, оскільки відповідно до штемпелю на конверті остання була направлена засобами поштового зв`язку 30 листопада 2018 року (том 3 а.с.95).

Вказане свідчить про вжиття апелянтом невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги.

Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження Міністерством аграрної політики та продовольства України, вищезазначених обставин не врахував.

У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

На думку колегії суддів, в даному конкретному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Отже, Верховний Суд знаходить помилковими висновки апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

Крім того, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) у суді першої або апеляційної інстанцій ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, вони містили довіреність на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , засвідчену у відповідності до приписів статті 59 КАС України суддею Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабком О.І. (том 2 а.с.11). Під час вирішення питання про повернення апеляційної скарги відповідні матеріали справи були у розпорядженні апеляційного суду, а тому у останнього наявною була можливість перевірити повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Крім того, у додатках до апеляційної скарги, вперше поданої Мінагрополітики, зазначено про долучення довіреності (том 2 а.с.209). Разом з тим, суд, повертаючи апеляційну скаргу, вказав на відсутність такої довіреності, але будь-якого акта про нестачу документів, складеного працівниками суду, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, направивши справу до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Окрім наведеного, слід зауважити, що у даній справі стосовно поданого з апеляційною скаргою клопотання про поновлення строку суддя-доповідач одноособово зробив висновок про неповажність наведених у ньому причин відповідно до мотивувальної частини ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Проте, в резолютивних частинах як зазначеної ухвали, так і ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження не міститься вирішення судом цього клопотання. При цьому, виходячи з положень частин 1 та 3 статті 121, пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, питання поновлення пропущеного процесуального строку, визнання наведених у відповідному клопотанні підстав поважними або неповажними, вирішується саме судом, який у суді апеляційної інстанції діє у складі колегії з трьох суддів. Вказані обставини мають враховуватись під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №821/35/18 скасувати, а справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду