Постанова

від 30.07.2019 по справі 673/1960/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 673/1960/17

Провадження № 22-ц/4820/1165/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.В., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю позивача та її представника, представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , з участю Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та Деражнянського реєстратора речових прав ЦНАП при Деражнянській районній державній адміністрації та ПП Абрис як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання недійсними розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації, державного акту на право власності на землю та скасування державної реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області у складі судді Дворніна О.С. від 14 лютого 2019 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 серпня 2009 року державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори, реєстровий номер №1095, вона в порядку спадкування після батька ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай) у розмірі 3,65 умовних кадастрових гектари.

Після оформлення спадщини, відповідно до виготовленої на її замовлення ПП Абрис м. Деражня технічної документації на земельну ділянку, на підставі розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №323/2009-р від 22.09.2009 року їй видано державний акт серія НОМЕР_1 від 07.12.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 3,9308 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010975200035.

Після отримання державного акту позивачка звернулася до орендаря з метою поновлення оренди належної їй земельної ділянки. Однак орендар відмовив у поновленні договору, пославшись на накладення іншої земельної ділянки на ділянку позивачки за даними земельного кадастру.

Згідно повідомлення №29-22-0.23-676/107-17 від 15.12.2017 року Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області належна позивачу на праві власності земельна ділянка площею 3,9309 га, кадастровий номер НОМЕР_2 внесена до Державного земельного кадастру, однак згідно Публічної кадастрової карти України на належну ОСОБА_1 земельну ділянку накладена інша земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 3,9308 га.

Тому позивач просила поновити строк звернення до суду з цим позовом, визнати недійсним виданий ОСОБА_2 13.04.2012 року на підставі розпорядження Деражнянської РДА Хмельницької області №508/2011-р від 05.10.2011 року Державний акт серії НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку площею 3,9308 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158161000893, та скасувати його державну реєстрацію в Державній кадастровій системі; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки; визнати незаконним та скасувати розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації від 05.10.2011 року №508/2011-р в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки (паю) площею 3,9308 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2019 року позов задоволено.

Поновлено строк звернення до суду з даним позовом.

Визнано недійсним виданий ОСОБА_2 13.04.2012 року Відділом Держземагенства у Деражнянському районі Хмельницької області на підставі розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №508/2011-р від 05.10.2011 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 площею 3,9308 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , у межах згідно з планом з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158161000893 та скасовано його державну реєстрацію в Державній кадастровій системі. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації від 05.10.2011 року №508/2011-р в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки (паю) площею 3,9308 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вважає рішення суду незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, державний кадастровий реєстратор діяв згідно вимог закону, оскільки на виконання п. 70 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051, ним було перевірено повноту документів для внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Згідно п.10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується в разі поділу чи об`єднання земельної ділянки, або відсутності щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку з вини заявника. Проте скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за рішенням суду в законодавстві не передбачено, тому такий спосіб захисту не може бути задоволений. Зазначає, що лише після скасування права власності на спірну земельну ділянку може розглядатись питання щодо скасування запису про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В засідання апеляційного суду представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Позивач та її представник просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 серпня 2009 року державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 1095, позивачка в порядку спадкування після батька ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай) у землі, що знаходилася у власності спілки селян Промінь с. Галузинці Деражнянського району Хмельницької області, розміром частки (паю) 3,65 умовних кадастрових гектари.

Після оформлення спадщини, відповідно до виготовленої на її замовлення ПП Абрис м. Деражня технічної документації на земельну ділянку, на підставі розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №323/2009-р від 22.09.2009 року їй видано державний акт серія НОМЕР_1 від 07.12.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 3,9308 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010975200035.

Згідно повідомлення №29-22-0.23-676/107-17 від 15.12.2017 року Відділу у Деражнянському районі Головного управління у Хмельницькій області належна ОСОБА_1 на праві власності земельна ділянка площею 3,9309 га, кадастровий № НОМЕР_2 внесена до Державного земельного кадастру, однак згідно Публічної кадастрової карти України на належну позивачці земельну ділянку накладена інша земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 3,9308 га.

Відповідно до повідомлень Відділу Держземагенства у Деражнянському районі від 16.09.2013 року №01-17/2618, від 02.10.2013 року №01-27/2861, від 20.05.2014 року №01-33/2037 на передану ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку (пай) площею 3,9308 га, що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району, видано два державних акти на право власності на земельну ділянку, а саме, серії НОМЕР_1 - на ім`я ОСОБА_1 та серії НОМЕР_4 - на ім`я ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Національній кадастровій системі за кадастровим номером НОМЕР_3 .

Державний акт серії НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_2 12.04.2012 року відділом Держкомзему у Деражнянському районі на підставі розпорядження Деражнянської РДА від 05.10.2011 року №508/2011-р.

Отже, на одну і ту ж земельну ділянку видано два державних акти на право власності на землю, із яких ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 07 грудня 2009 року, а відповідачці ОСОБА_4 на цю ж земельну ділянку видано державний акт 13.04.2012 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що внаслідок видачі розпорядження Деражнянської райдержадміністрації про передачу права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 та державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , порушуються права та інтереси позивачки, оскільки вона позбавлена можливості реалізувати своє право власності на цю земельну ділянку, а тому зазначені акти є незаконними та підлягають скасуванню.

З таким висновком погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.

Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст.79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно з ч.ч. 9,10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.5 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

За змістом ст.16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналогічну норму закріплено й у ч. 1 ст. 19 ЦПК України, яка передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 16 Цивільного кодексу передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на її думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є належним способом захисту цивільних прав та інтересів.

Апеляційний суд констатує, що в інший спосіб, ніж визначений позивачем, відновити та захистити порушені права позивача на володіння і розпорядження своєю земельною ділянкою неможливо.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними нормами права, з врахуванням зазначених обставин справи позивачем обрано належний спосіб захисту права, який відповідає нормам цивільного та цивільного процесуального права.

Така ж правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 128/3751/14-а від 24 квітня 2019 року, яку відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 30 липня 2019 року.

Судді Л.М. Грох

А.М.Костенко

Т.В.Спірідонова