Постанова

від 31.07.2019 по справі 524/2782/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/2782/19 Номер провадження 22-ц/814/1862/19Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Обідіної О.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

За участю секретаря Кальник А.М.

розглянула в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука в складі судді Предоляк О.С. від 19 квітня 2019 року по справі за поданням державного виконавця Крюківського ВДВС м. Кременчук про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2019 року державний виконавець Крюківського ВДВС м. Кременчук Головного ТУЮ у Полтавської області Яременко О.О. звернувся до суду з клопотанням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов`язань.

Подання вмотивоване тим, що на виконанні у Крюківському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 58821807 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці штрафів на загальну суму 618833 грн. та інших платежів, які в добровільному порядку не сплачуються.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 квітня 2019 року подання державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавської області Яременко О.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань покладених на нього:

постановою №0098/80600/18 від 05.06.20118 р. виданої Полтавською митницею ДФС , про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці штрафу 186351,84грн.

виконавчим листом №553/3464/17 від 12.02.2018 р. виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці штрафу в сумі 432481,50 грн.

виконавчим листом №553/3464/17 від 12.02.2018 р. виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці витрат за зберігання предмету правопорушення в сумі 10 грн.

Виконання ухвали доручено Державній прикордонній службі України.

Ухвала вмотивована доведеністю факту ухилення боржника від виконання зобов`язань по сплаті штрафів, а відтак наявні підстави для тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України в якості заходу забезпечення виконання судового рішення.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6 червня 2019 року виправлено описку в ухвалі від 19.квітня 2019 року та по всьому тексту ухвали зазначено вірне по-батькові боржника ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання.

Зокрема вказує на відсутність доказів щодо його ухилення від виконання зобов`язань. Вважає, що обраний стосовно нього захід обмеження у праві виїзду за межі України, перешкоджає його підприємницькій діяльності та укладенню контрактів з іноземними партнерами.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Крюківському ВДВС міста Кременчук Головного ТУЮ у Полтавської області перебуває зведене виконавче провадження № 58821807, в складі якого знаходиться:

- виконавче провадження № 56706897 з примусового виконання постанови №0098/80600/18 від 05.06.2018 р., виданої Полтавською митницею ДФС , про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці штрафу 186351,84грн.

- виконавче провадження № 58762993 з примусового виконання виконавчого листа №553/3464/17 від 12.02.2018 р., виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці штрафу в сумі 432481,50 грн.

- виконавче провадження № 58762696 з примусового виконання виконавчого листа №553/3464/17 від 12.02.2018 р., виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці витрати за зберігання предмету правопорушення в сумі 10 грн.

5 липня 2018 року та 2 квітня 2019 року головним державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці штрафів.

Постанову про відкриття виконавчого провадження було вручено представнику боржника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Під час примусового виконання, державним виконавцем було здійснено перевірку майнового стану боржника та встановлено відсутність зареєстрованих за ним транспортних засобів та нерухомого майна.

Крім того, державним виконавцем були зроблені запити до ДФС та УПФУ та отримані відповіді про відсутність у боржника розрахункових рахунків у фінансових установах та отримання доходу у ПП Аріадна , засновником та керівником (директором) якого він являється.

В межах примусового виконання, 4 лютого 2019 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Станом на 17.04.2019 року боржником ОСОБА_1 судове рішення та постанова про накладення штрафу в дохід держави не виконані, загальна сума заборгованості, з урахування виконавчого збору та витрат, становить 681167,67 грн.

Встановлене судом ухилення боржника від виконання зобов`язань стало підставою для задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у Судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України , словосполучення "ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В даному випадку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність обставин, які свідчать про свідоме невиконання боржником своїх обов`язків, визначених судовим рішенням та постановою митного органу.

При цьому, вжиті державним виконавцем примусові заходи не забезпечили виконання судового рішення, тому є виправданим застосування до боржника ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо достатності правових підстав для застосування до боржника заходів, визначених ст. 441 ЦПК України.

Так, колегією суддів відхиляються твердження про те, що сам факт оскарження ОСОБА_1 постанови Полтавської митниці ДФС про накладення на нього штрафу за порушення митних правили - є підставою не здійснювати примусове виконання судового рішення, оскільки апелянтом не надано жодних доказів про те, що в провадженні суду дійсно перебуває справа по розгляду такої вимоги, позаяк не надано доказів про вирішення питання про зупинення виконавчого провадження внаслідок розгляду такої справи.

Вказане свідчить про те, що дії державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження, пов`язані з поданням до суду клопотання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, ґрунтуються на положеннях Закону України Про виконавче провадження та спрямовані на спонукання боржника виконати судові.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, шо ним вже частково виконано судове рішення та сплачено суму штрафів.

Так, останній зазначає, що ним після постановлення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження сплачено 10 грн. штрафу за зберігання предмету правопорушення та 4000 грн. на виконання судового рішення.

Між тим, обставини, пов`язані з частковою оплатою визначених судовим рішенням зобов`язань виникли вже після розгляду судом клопотання про тимчасове обмеження, безпосередньо перед подачею апеляційної скарги, а відтак не можуть братись до уваги при вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення.

Разом з цим, апелянтом та його представником апеляційній інстанції докази про здійснення такої оплати так і не були надані.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду як постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 липня 2019 року.

Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.