Ухвала

від 30.07.2019 по справі 299/2664/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

30 липня 2019 року

м. Київ

справа № 299/2664/16-ц

провадження № 61-13692ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною скаргою, в якій просив поновити йому строк для подання скарги, визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Чейпеш М. М. про закінчення виконавчого провадження від 31 травня 2018 року у виконавчому провадження № 55510126, зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження ВП № 55510126 по виконанню виконавчого листа Виноградівського районного суду від 16 листопада 2017 року в частині поновлення його на роботі на посаді машиніста бульдозера Колективного підприємства Агрошляхбуд з 17 серпня 2016 року.

Скарга обґрунтована тим, що Виноградівським районним судом видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 16 листопада 2017 року у даній справі щодо поновлення його на роботі в Колективному підприємстві Агрошляхбуд . 12 січня 2018 року постановою державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Чейпеш М. М. від 31 травня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 16 листопада 2017 року закінчено у зв`язку із повним фактичним його виконанням. Однак, фактично рішення суду про поновлення його на роботі виконано не було, оскільки наказ про поновлення на роботі йому не пред`являвся, із записами до трудової книжки не ознайомлювали, допуску до роботи не відбулося. Згідно з трудовою книжкою він не поновлений на роботі на підставі рішення суду та вимог виконавчого листа з 17 серпня 2016 року, запис про поновлення міститься з 24 листопада 2017 року. Враховуючи наведене, просив задовольнити його скаргу.

Виноградівський районний суд Закарпатської області ухвалою від 31 жовтня 2018 року поновив ОСОБА_1 строк для подання скарги на рішення державного виконавця. У задоволенні скарги відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем виконані всі вимоги Закону України Про виконавче провадження , що передбачають порядок поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Закарпатський апеляційний суд постановою від 21 травня 2019 року ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2019 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою.

10 липня 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 31 травня 2019 року, а отримано ним 11 червня 2019 року, що підтверджується копією супровідного листа апеляційного суду від 03 червня 2019 року про направлення копії постанови апеляційного суду від 21 травня 2019 року та копією поштового конверта.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням матеріального та процесуального права, зокрема суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з вимогами пункту 9 статті 39 Закону України Про виконавче провадження не відбулося. Видача наказу, а також проведення запису в трудову книжку із забезпеченням додержання законодавства про працю, як того вимагає пункт 2 статті 65 Закону України Про виконавче провадження , не відбулося. Оцінка додержання законодавства про працю, зокрема вимог статей 29, 235 КЗпП України судами не надавалася. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому факту, що за приписами пунктів 1, 3 статті 63 Закону України Про виконавче провадження на державного виконавця покладається обов`язок перевірити виконання рішення боржником, чого не було зроблено. Після першої перевірки 23 січня 2018 року державний виконавець встановив невиконання рішення суду (наказ про поновлення від 24 листопада 2017 року відсутній) із застосуванням штрафних санкцій. Після надходження копії наказу 31 травня 2018 року державний виконавець не виконав приписи закону щодо необхідності перевірки виконання рішення боржником на місці.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 65 Закону України Про виконавче провадження рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Встановивши, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 55510126 від 31 травня 2018 року винесена на підставі наказу керівника Колективного підприємства Агрошляхбуд від 24 листопада 2017 року № 32 про поновлення на роботі ОСОБА_1 на попередній посаді машиніста бульдозера з 17 серпня 2016 року та внесено запис у трудову книжку, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Керуючись статтею 390, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2018 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М. М.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило