Ухвала

від 10.07.2019 по справі 757/35431/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35431/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

09.07.2019 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 проарешт майнау кримінальномупровадженні№42017100000001297від 17.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в протиправній діяльності направленій на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах задіяні ФГ «НЕСКІНЧЕННИЙ ОБРІЙ» (код 23036590), Селянське (Фермерське) Господарство «ОВЕН» (код 30646244), ТОВ «ФГ «РІДНИЙ КРАЙ» (код 35722984), ПП «ОЛІО-ТРЕЙД» (код 39126342), ТОВ «ЕКЛІПС ЦЕНТР» (код 39650348), ТОВ «КВАНТ-ТОРГСЕРВІС» (код 41565875), ТОВ «Рідний край» (код 35722984), ТОВ «Відом Буд» (42057028), ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254).

Так, невстановленими слідством особами були створені або придбані права ряду підприємств, які здійснювали придбання різноманітного товару (іграшок, тканини, одяг, овочі, фрукти та ін.) у підприємств імпортерів, і в подальшому по ланцюгу постачання через ряд пов`язаних підприємств змінювали номенклатуру товару, який в подальшому нібито реалізовувався підприємствам реального сектору економіки, або експортувався за межі митної території України. Серед кінцевих підприємств, які нібито реалізовували сільськогосподарську продукцію підприємствам реального сектору економіки були вищезазначені підприємства.

Проведеним аналізом податкової звітності та інших наявних матеріалів по підприємствам постачальникам вищевказаних підприємств встановлено, що посадовими особами підприємства постачальників є певне коло осіб, на яких зареєстровано по декілька підприємств, на підприємствах відсутні трудові, складські та виробничі потужності не обхідні для повноцінного функціонування підприємств. Дані підприємства мали спільні адреси реєстрації, рахунки відкриті в одних банківських установах, та звітувалися з однієї ІР - адреси.

Крім цього в ході проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_1 були знайдені та вилучені реєстраційні, фінансово господарські документи; печатки; ключі до системи «Клієнт банк» підприємств; копії паспортів та ідентифікаційних номерів посадових осіб підприємств постачальників; чисті листи паперу формату А-4 з підписами та відтисками печаток; телефони з номерами, які вказані в реєстраційних даних підприємств; папка з написом «образцы посдписей» в якій містилися копії банківських карток з зразками підписів посадових осіб підприємств постачальників, що дає підстави вважати, що підписи посадових осіб підроблялися.

Крім цього, в ході аналізу баз даних ГУ ДФ с у м. Києві встановлено, що всі встановлені підприємства пов`язані між собою спільними податковими адресами, банківськими установами, а також одні і ті особи являються керівниками на декількох підприємствах.

Дані вилучені речові докази дають підставу вважати, що фактично посадові особи підприємств постачальників не мають відношення до фінансово господарської діяльності, їх дані могли використовуватися невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності пов`язаної з формування штучного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, а також експорту сільськогосподарської продукції за межі митної території України по трьохстороннім договорам з підприємствами нерезидентами, які зареєстровані на офшорних зонах (печатки та реєстраційні документи яких були вилучені в ході обшуку), з порушенням митного та податкового законодавства України, що призвело до неповернення валютної виручки на територію України. Всі дані протиправні діяння невстановлених осіб, яким підконтрольні вищевказані підприємства, призвели до недонадходження до Держаного бюджету України коштів в особливо великих розмірах

Незаконно сформований податковий кредит з ПДВ після його надходження на рахунки електронного адміністрування ПДВ, відкриті у Держказначействі України (ЄДРПОУ 899998) невідкладно використовується для реєстрації у ЄРПН податкових накладних в адресу підприємств-вигодонабувачів, тобто сума ліміту податкового кредиту, сформованого незаконним шляхом, в подальшому може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки з метою ухилення таких від сплати податків.

Враховуючи вищевикладене,є всіпідстави вважати,що сумиПДВ всистемі електронногоадміністрування ПДВ(лімітуПДВ)ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254) на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Крім того, суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ)ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254) на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визнано речовим доказом, оскільки він отриманий у наслідок неправомірних дій посадових осіб зазначених підприємств.

Прокурор, вказує, що з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансовогосподарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000001297 від 17.10.2017 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами-експортерами та зловживання службовим становищем службовими особами ДФС України та сприяння окремим суб`єктам господарювання в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України.

Слідчим слідчої групи ОСОБА_4 06.06.2019 винесено постанову про визнання речовими доказами кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254).

Матеріалами клопотання доведено, що кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254) мають значення речових доказів в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР. Таким чином, метою арешту сум ПДВ розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254), оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансовогосподарських операцій, не сплати податків, наявна необхідність у накладенні арешту суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Альва-Плюс» (код 21854605), ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Зерноторговая Компания «Промінь» (код 38169254) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Зобов`язати службових осіб та/або працівників Державній фіскальній службі України негайно, після оголошення ухвали слідчого судді надати працівнику правоохоронного органу довідку про виконання зазначеної ухвали із зазначенням суми ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ).

Виконання судового рішення доручити Державній фіскальній службі України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1