Ухвала
від 14.08.2019 по справі 757/35431/19-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 серпня 2019 року апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах, кожного окремо, ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ», ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» і ТОВ «АЛЬВА-ПЛЮС», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2019 року,

за участі: прокурора представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «АЛЬВА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 21854605), ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» (код ЄДРПОУ 41014795), ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 38169254), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) згаданих товариств, оскільки при розгляді клопотання було встановлено достатньо даних для висновку, що ці кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відповідають критеріям, визначенимст. 98 КПК України,

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах, кожного окремо, ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ», ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» і ТОВ «АЛЬВА-ПЛЮС», подав апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то автор апеляційних скарг зазначає, що клопотання прокурора розглядалося слідчим суддею за відсутності представника власників майна, а про прийняте рішення останньому стало відомо 22 липня 2019 року, що підтверджується відповідною розпискою.

Автор апеляційної скарги вважає, що слідчим суддею накладено арешт з порушенням кримінального процесуального закону, без урахування принципу верховенства права та практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, представник власників майна зазначає, що кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не є матеріальним об`єктом, і не можуть відповідати критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, з огляду на положення ч. 10 ст. 170 КПК України накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) є неможливим, оскільки жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність такої мети не дає правових підстав накласти арешт на майно.

Також, автор апеляційної скарги звертає увагу на те, що слідчий суддя наклавши арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) згаданих товариств, зупинив їх діяльність, зважаючи на те, що вони не можуть продавати товари та послуги через неможливість реєструвати податкові накладні.

Також, на переконання представника власників майна, слідчим суддею не наведено жодного обґрунтування, як саме ліміт, як розрахунковий показник, може бути використаний як речовий доказ, не зазначено і про розмір шкоди, а також не оцінено розумність, співрозмірність та наслідки арешту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника власників майна підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як убачається з наданих суду матеріалів, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань17 жовтня 2017 року під № 42017100000001297, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в протиправній діяльності направленій на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах задіяні ФГ «НЕСКІНЧЕННИЙ ОБРІЙ» (код ЄДРПОУ 23036590), Селянське (Фермерське) Господарство «ОВЕН» (код ЄДРПОУ 30646244), ТОВ «ФГ «РІДНИЙ КРАЙ» (код ЄДРПОУ 35722984), ПП «ОЛІО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39126342), ТОВ «ЕКЛІПС ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39650348), ТОВ «КВАНТ-ТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41565875), ТОВ «РІДНИЙ КРАЙ» (код ЄДРПОУ 35722984), ТОВ «ВІДОМ БУД» (код ЄДРПОУ 42057028), ПП «АЛЬВА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 21854605), ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» (код ЄДРПОУ 41014795), ТОВ «ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 38169254).

Так, невстановленими слідством особами були створені або придбані права ряду підприємств, які здійснювали придбання різноманітного товару (іграшок, тканини, одяг, овочі, фрукти та ін.) у підприємств імпортерів, і в подальшому по ланцюгу постачання через ряд пов`язаних підприємств змінювали номенклатуру товару, який в подальшому нібито реалізовувався підприємствам реального сектору економіки, або експортувався за межі митної території України. Серед кінцевих підприємств, які нібито реалізовували сільськогосподарську продукцію підприємствам реального сектору економіки були вищезазначені підприємства.

Проведеним аналізом податкової звітності та інших наявних матеріалів по підприємствам постачальникам вищевказаних підприємств встановлено, що посадовими особами підприємства постачальників є певне коло осіб, на яких зареєстровано по декілька підприємств, на підприємствах відсутні трудові, складські та виробничі потужності не обхідні для повноцінного функціонування підприємств. Дані підприємства мали спільні адреси реєстрації, рахунки відкриті в одних банківських установах, та звітувалися з однієї ІР - адреси.

Крім цього в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 були знайдені та вилучені реєстраційні, фінансово - господарські документи; печатки; ключі до системи «Клієнт - банк» підприємств; копії паспортів та ідентифікаційних номерів посадових осіб підприємств постачальників; чисті листи паперу формату А-4 з підписами та відтисками печаток; телефони з номерами, які вказані в реєстраційних даних підприємств; папка з написом «образцы посдписей» в якій містилися копії банківських карток з зразками підписів посадових осіб підприємств постачальників, що дає підстави вважати, що підписи посадових осіб підроблялися.

Крім цього, в ході аналізу баз даних ГУ ДФ с у м. Києві встановлено, що всі встановлені підприємства пов`язані між собою спільними податковими адресами, банківськими установами, а також одні і ті особи являються керівниками на декількох підприємствах.

Дані вилучені речові докази дають підставу вважати, що фактично посадові особи підприємств постачальників не мають відношення до фінансово - господарської діяльності, їх дані могли використовуватися невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності пов`язаної з формування штучного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, а також експорту сільськогосподарської продукції за межі митної території України по трьохстороннім договорам з підприємствами нерезидентами, які зареєстровані на офшорних зонах (печатки та реєстраційні документи яких були вилучені в ході обшуку), з порушенням митного та податкового законодавства України, що призвело до неповернення валютної виручки на територію України. Всі дані протиправні діяння невстановлених осіб, яким підконтрольні вищевказані підприємства, призвели до недонадходження до Держаного бюджету України коштів в особливо великих розмірах

Незаконно сформований податковий кредит з ПДВ після його надходження на рахунки електронного адміністрування ПДВ, відкриті у Держказначействі України (ЄДРПОУ 899998) невідкладно використовується для реєстрації у ЄРПН податкових накладних в адресу підприємств-вигодонабувачів, тобто сума ліміту податкового кредиту, сформованого незаконним шляхом, в подальшому може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки з метою ухилення таких від сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ПП «АЛЬВА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 21854605), ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» (код ЄДРПОУ 41014795), ТОВ «ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 38169254), на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

09 липня 2019 року прокурор третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ПП «АЛЬВА-ПЛЮС»(код ЄДРПОУ 21854605), ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» (код ЄДРПОУ 41014795), ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 38169254), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

10 липня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання прокурора задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94. 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані повинні були міститися і у клопотанні прокурора, який звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З матеріалів провадження вбачається, що прокурор звертаючись до суду з клопотанням визначив метою накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження речових доказів, однак така мета арешту майна ним не доведена.

Так, на переконання колегії суддів, в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), на які останній просить накласти арешт, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 06 червня 2019 року про визнання речовим доказом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування навіть за умови можливості накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не доведено саме законних підстав для їх арешту, а тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) згаданих товариств.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для вищезазначених товариств.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власників майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах, кожного окремо, ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ», ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» і ТОВ «АЛЬВА-ПЛЮС», задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «АЛЬВА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 21854605), ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» (код ЄДРПОУ 41014795), ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 38169254) скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «АЛЬВА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 21854605), ТОВ «ПРИВАТОПТ ЮГ» (код ЄДРПОУ 41014795), ТОВ ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ «ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 38169254), - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/4484/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення14.08.2019
Оприлюднено20.02.2023
Номер документу83774199
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —757/35431/19-к

Ухвала від 14.08.2019

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 10.07.2019

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні