Рішення

від 26.07.2019 по справі 906/519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/519/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Свинарчук А.С. - адвокат, довіреність від 02.07.2019,

від відповідача: Стретович Н.В. - керівник, розпорядження №170/1-к від 03.11.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9"

до Комунального підприємства" Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради

про стягнення 21282,47 грн.

Позивач звернуся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21282,47 грн. заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не оплачувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві та доповненнях до відзиву.

У відзиві відповідач акцентував увагу на тому, що строк дії попереднього договору участі орендарів, власників та суб`єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплат комунальних послуг від 03.01.2012 закінчився 31.12.2012, нових договорів між сторонами укладено не було, пролонгації дії договору сторони не узгодили. Також відповідач зазначав, що послуги КП "ВЖРЕП №9" фактично не надаються, жодного документу, підтверджуючого надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території сторонами у справі не підписано. Разом з тим, відповідач зауважив, що він не є співвласником багатоквартирного будинку.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської районної ради (попередня назва - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9) є управителем житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому КП "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради займає нежитлове приміщення, загальною площею 532 м кв. для здійснення господарської діяльності.

03.01.2012 між КВЖРЕП № 9 (балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 ) та КГІ "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради укладено договір про участь орендарів, власників та суб`єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплат комунальних послу, згідно умов якого КВЖРЕП № 9 забезпечує надання експлуатаційних послуг з утримання приміщення, загальною площею 532 м кв. та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , а КП "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі.

В послідуючому, 30.08.2012 Рішенням Житомирської міської ради № 434 (а.с. 97-99) було змінено найменування Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 9 на Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно- експлуатаційне підприємство № 9" Житомирської міської ради.

Згідно п. 3.1. договору від 03.01.2012 строк його дії закінчився 31.12.2012.

До кінця 2016 року відповідач оплачував послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Починаючи з січня 2017 року відповідач жодних платежів не здійснював, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 21282,47 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача виникла за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, тобто під час дії Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№1875-IV від 24.06.2004) (Закон), яким регулювалися на час виникнення спірних відносин основні засади організаційних, господарських відносин, що виникали у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Статтею 12 Закону визначено, що житлово-комунальні послуги поділяються за:

1) функціональним призначенням;

2) порядком затвердження цін/тарифів.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№1875-IV від 24.06.2004) (чинний на момент виникнення правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити витрати на управління багатоквартирним будинком на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

В частині 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII законодавець передбачив: зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здавання в найм (оренду) квартир і/або нежитлових приміщень державної чи комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир і/або приміщень.

В ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" вказано, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 2).

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 3).

Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності н е с у т ь н а й м а ч і (о р е н д а р і) таких квартир та/або приміщень (ч. 4).

Також пунктом 5 статті 11 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 р. № 417-VIII передбачено що у випадку, якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги у формі послуги з управління багатоквартирним будинком. Відсутність письмового договору щодо окремого споживача при наявності підписаного співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників, договору сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

За таких обставин зобов`язання на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Разом з тим, суд при обрахуванні заборгованості звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (від 24.06.2004 № 1875-ІV), норми якого щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, діяли до 10.06.2018, встановлення цін/тарифів на житлово- комунальні послуги, належало до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Так, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 №422 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (а.с. 100-102), а також рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" було затверджено тарифи та перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема і для мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 .

Також слід відзначити, що 07.06.2018 року, на підставі рішення загальних зборів співвласників, між КП "ВЖРЕП №9" Житомирської міської ради та уповноваженою особою від імені співвласників житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 9-110 (а.с. 107-114), який вступив в дію з 10.06.2018.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Тому з 10.06.2018 вартість послуг з утримання будинку та прибудинкових територій вираховувалась на підставі Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, у відповідності до переліку послуг, які фактично отримує суб`єкт підприємницької діяльності, пропорційно займаній площі.

Отже в розрахунку суми боргу, що додається до цієї позовної заяви, відображено суми, що обчислені на підставі тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, визначеному рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 № 422 та від 02.08.2017 р. № 687 для мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 , без врахування послуг прибирання сходових клітин (нежиле приміщення, що займає відповідач має окремий вхід); прибирання прибудинкової території (відповідач самостійно виконує прибирання прибудинкової території біля нежитлового приміщення, яке займає); обслуговування димових та вентиляційних каналів.

Також слід відзначити, що рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" передбачало встановлення тарифів на послуги цього підприємства двічі, зокрема з 01.09.2017 та з 01.12.2017.

Таким чином, нарахування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території:

- за період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 року відповідачу нарахована сума 4219,06 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 № 422;

- за період з 01.09.2017 року по 30.11.2017 року відповідачу нарахована сума 2726,10 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687;

- за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року відповідачу нарахована сума 942,41 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687;

- за період з 01.01.2018 року по 09.06.2018 року відповідачу нарахована сума 4994,75 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 р. № 687;

- за період з 10.06.2018 року по 31.12.2018 року відповідачу нарахована сума 5802,17 грн. згідно Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.06.2018 року №9-110;

- за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року відповідачу нарахована сума 2597,99 грн. згідно Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.06.2018 року №9-110.

З такими нарахуваннями суд погоджується та вважає їх вірними.

У відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення судом не досліджувались докази, які очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованими або неприйнятними з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради (12460, Житомирська область, Житомирський район, с. Троянів, вул. Войтицького, 9, ід. код 05484965)

- на користь Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" (10001, м. Житомир, вул. Київська, 104, ід. код 13555863) 21282,47 грн. заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, а також 1921,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.08.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)