ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року Справа № 906/519/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Філіпова Т.Л.
судді Бучинська Г.Б.
без повідомлення учасників справи
розглянувши у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центральна районна аптека №118" Житомирської районної ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі № 906/519/19 (суддя Кудряшова Ю.В., м.Житомир, повний текст складено 01.08.2019)
за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9"
до Комунального підприємства" Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради
про стягнення 21282,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.
1. Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства" Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради про стягнення 21282,47 грн. заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не оплачувались послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі №906/519/19 позов Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради на користь Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" 21282,47 грн. заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, а також 1921,00 грн. судового збору.
4. Рішення господарського суду мотивоване тим, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 №422 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", а також рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" було затверджено тарифи та перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема і для мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 . З 10.06.2018 вартість послуг з утримання будинку та прибудинкових територій вираховувалась на підставі Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, у відповідності до переліку послуг, які фактично отримує суб`єкт підприємницької діяльності, пропорційно займаній площі. Також суд прешої інстанції відзначив, що рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" передбачало встановлення тарифів на послуги цього підприємства двічі, зокрема з 01.09.2017 та з 01.12.2017. Таким чином, нарахування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території: за період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 року відповідачу нарахована сума 4219,06 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 № 422; за період з 01.09.2017 року по 30.11.2017 року відповідачу нарахована сума 2726,10 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687; за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року відповідачу нарахована сума 942,41 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687; за період з 01.01.2018 року по 09.06.2018 року відповідачу нарахована сума 4994,75 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 р. № 687; за період з 10.06.2018 року по 31.12.2018 року відповідачу нарахована сума 5802,17 грн. згідно Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.06.2018 року №9-110; за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року відповідачу нарахована сума 2597,99 грн. згідно Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.06.2018 року №9-110. З такими нарахуваннями суд першої інстанції погодився та вважав їх вірними. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 року №906/519/19 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволені позову Комунальному підприємству Виробниче житлове ремонтно- експлуатаціи?не підприємство №9 .
6. Вважає, що позивачем не надано належних доказів укладання та оформлення між сторонами договору, а також позивач не надав доказів надання будь-яких послуг, які б підтверджувалися документально і були прии?няті відповідачем.
7. Зазначає, що відповідач не є співвласником багатоквартирного будинку, про що сам позивач зазначає в позовній заяві. Крім того, згідно рішення Житомирської районної ради №105 від 22.03.2007 Про передачу будівлі по АДРЕСА_1 на праві господарського відання (на баланс) комунальному підприємству Центральна районна аптека №118 нежитлове приміщення разом із власним підвалом перебувало на балансі відповідача і позивач до нього не має жодного відношення.
8. Скаржник звертає увагу суду на те, що розрахунок ціни позову здійснюється починаючи з 01.01.2017 року, а не з 07.06.2018 року, так як позивач у позові посилався на договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 за №9-110 від 07.06.2018 року, що був підписании? уповноваженою особою співвласників та КП ВЖРЕП . Отже, вважає розрахунок ціни також є безпідставним і надуманим.
9. Також скаржник зазначає, що приміщення аптеки не є невідокремленою частиною багатоквартирного будинку, а є прибудовою з окремою прибудинковою територією. В підтвердження того додаємо скріншот супутникової карти, де виділено приміщення відповідача.
10. Вважає посилання суду першої інстанції на Закон Украі?ни Про житлово-комунальні послуги у даному випадку та в межах позовних вимог безпідставним , виходячи із того, що відповідач ніяких житлово-комунальних послуг не отримував від позивача.
11. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Центральна районна аптека №118" Житомирської районної ради на рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі №906/519/19 та постановлено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Центральна районна аптека №118" Житомирської районної ради на рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі № 906/519/19 здійснювати без повідомлення учасників справи.
ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
12. На адресу суду 26.09.2019 від Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення Господарського суду Житомирськоі? області від 26.07.2019 р. по справі №906/519/19 без змін, а апеляціи?ну скаргу КП Центральна раи?онна аптека №118 Житомирської? раи?онної ради без задоволення.
13. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
14. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Центральна районна аптека №118" Житомирської районної ради слід відмовити, а рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі № 906/519/19 залишити без змін, виходячи з наступного.
ІV. Мотивувальна частина постанови.
15. Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської районної ради (попередня назва - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9) є управителем житлового багатоквартирного будинку №12 по вул. Вокзальній в місті Житомирі, в якому Комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради займає нежитлове приміщення, загальною площею 532 м кв. для здійснення господарської діяльності.
16. 03.01.2012 між Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційне підприємство №9 (далі за текстом - КВЖРЕП-9) та Комунальним підприємством "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради (орендар (власник) та суб`єкт підприємницької діяльності) укладено договір участі орендарів, власників та суб`єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплат комунальних послуг(а.с. 39-40).
17. Згідно розділу 1 даного договору Предмет договору , орендар (власник) (СПД), який згідно договору-оренди (правовстановлюючого документа про право власності на приміщення) рішення Житомирської районної ради №105 від 22 березня 2007 року займає приміщення для виробництва та роздрібної торгівлі лікарськими засобами за адресою: м.Житомир, вул.Вокзальна, 12, загальною площею 532 кв.м. і сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі, вартість наданих комунальних послуг, податок на землю та вартість довідки Житомирського міського відділу земельних ресурсів. КВЖРЕП-9 забезпечує надання експлуатаційних послуг з утримання приміщення, прибудинкової території.
18. КВЖРЕП-9 зобов`язане своєчасно нараховувати плату за експлуатаційні витрати та надавати орендарю (суб`єкту підприємцької діяльності) відповідні рахунки(п.2.2.2. договору).
19. Відповідно до пунктів 2.4, 2.4.1 Орендар, власник, СПД зобов`язаний сплачувати КВЖРЕП-9 відповідну частину експлуатаційних витрат в терміни, встановлені договором.
20. Строк дії договору встановлений: початок 3 січня 2012 року, закінчення 31 грудня 2012 року(п. 3.1 договору).
21. Розмір плати за експлуатаційні витрати визначається КВЖРЕП-9 самостійно, на підставі розрахунку фактичних витрат за кожний квартал (кошторисом фактичних витрат). При закінченні терміну дії договору та його достроковому припиненні плата за послуги сплачується орендарем, що орендує не житлове приміщення на день фактичної здачі приміщення по акту прийому-передачі(п.п.4.4, 4.5 договору).
22. Рішенням Житомирської міської ради № 434 від 30.08.2012 було змінено найменування Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 9 на Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно- експлуатаційне підприємство № 9" Житомирської міської ради(а.с. 97-99).
23. З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року оплачував послуги з утримання будинку та прибудинкової території, дані обставини підтверджуються банківськими виписками по рахунку КП ВЖРЕП №9 Житомирської міської ради (а.с. 43-85).
24. Однак, починаючи з січня 2017 року відповідач жодних платежів не здійснював, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 21282,47 грн.
25. Крім того, з метою досудового врегулювання спору, 22.09.2017 та 25.10.2018 позивачем на адресу відповідача було направлені претензії №3/458, №3/641 про сплату заборгованості за договором про участь орендарів, власників та суб`єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території (а.с.94, 95-96), які залишилась без відповіді та задоволення.
26. Разом з тим, 07.06.2018 між Комунальним підприємством Виробниче житлове ремотно-екплуатаційне підприємство №9 Житомирської міської ради (управитель) та від імені співвласників уповноваженою особою, яка обрана на загальних зборах співвласників житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 укладено договір №9-110 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 107-112). Згідно п.1 договору, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: вулиця Вокзальна, 12, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління, згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
27. Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території , виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги за умовами, яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівля електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Послуга з управління багатоквартирним будинком надається відповідно до переліку складових послуги та періодичності їх надання згідно з додатком 3 до договору, що є його невід`ємною частиною(п.3 договору).
28. Згідно п.6 договору, кожен із співвласників зобов`язаний, зокрема: оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
29. Управитель зокрема має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором та вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надану послугу з управління в порядку і строки, встановлені законодавством та/або договором (п.7 договору).
30. Враховуючи вищевикладене, Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства" Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради про стягнення 21282,47 грн. заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
31. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
32. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість виникла у відповідача за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, тобто під час дії Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким регулювалися на час виникнення спірних відносин основні засади організаційних, господарських відносин, що виникали у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.
33. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України Про житлово-комунальні послуги .
34. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
35. Відповідно до статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875-IV від 24.06.2004 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
36. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875-IV від 24.06.2004 споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
37. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875-IV від 24.06.2004 обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
38. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
39. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити послуги, зокрема, з утримання будинку та прибудинкової території, виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року в справі № 3-184гс14.
40. Відповідач у відзиві на позовну заяву погодився, що між позивачем та відповідачем були договірні відносини, які закінчилися 31.12.2012 року, водночас відповідачу не зрозуміло з яких підстав 09.11.2018 позивач направив претензію №3/641 від 25.10.2018 та додав до неї проект договору датований 02.01.2013, оскільки потреби у даних договірних відносинах відповідач немає.
41. Проте, колегія суддів відзначає, що обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та статей 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц.
42. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2016 року позивач надавав послуги з утримання житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується регулярною оплатою відповідачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надавав позивач з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року (копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи) та свідчить про те, що відповідач продовжував приймати участь у витратах на утримання будинку вже після 31.12.2012 року.
43. Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004, норми якого щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, діяли до 10.06.2018, встановлення цін/тарифів на житлово- комунальні послуги, належало до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
44. Відповідно до Закону України від 24.06.2004 року № 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги" та наказу № 76 від 17.05.2005 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, позивач, діючи як балансоутримувач, зобов`язаний укласти зі споживачем договір надання певних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розрахувавши тарифи на надання відповідних послуг згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків ті споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.
45. Згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.
46. Рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 №422 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (а.с. 100-102), від 02.08.2017 № 687 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" було затверджено тарифи та перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема і для мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 .с. 103-105).
47. Згідно із ч 3 ст.11 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
48. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
49. Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2018 року, на підставі рішення загальних зборів співвласників, між Комунальним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради та уповноваженою особою від імені співвласників житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 Тетяною ОСОБА_2 , було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 9-110, який вступив в дію з 10.06.2018(а.с. 107-114).
50. Договір № 9-110 від 07.06.2018 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
51. Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
52. Згідно з ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
53. Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
54. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
55. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
56. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
57. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
58. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
59. Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
60. Щодо, позовних вимог про стягнення з відповідача кошти за послуги за період з 10.06.2018 по 31.03.2019, які передбачені договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 9-110, колегія суддів зазначає наступне.
61. Згідно статей 1, 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017, який згідно пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3 -1 , 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
62. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
63. Водночас, за змістом ч. 2 ст. 8 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 такому праву відповідає обов`язок виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Виконавець також має право вимагати від споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
64. Таким чином, з аналізу зазначених норм слідує, що виконавці послуг повинні надавати передбачені чинним законодавством та рішеннями місцевих органів влади послуги, а споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, які їм надавалися за затвердженими тарифами.
65. Водночас, відсутність Договору про надання житлово-комунальних послуг чи невнесення змін до договору щодо послуг, які повинні надаватися і фактично надаються виконавцем згідно вимог законодавства та рішень місцевих органів влади, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.
66. З матеріалів справи вбачається, з 10.06.2018 вартість послуг з утримання будинку та прибудинкових територій вираховувалась на підставі Договору №9-110 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, у відповідності до переліку послуг, які фактично отримував відповідач, пропорційно займаній площі.
67. В розрахунку суми боргу, що додається до цієї позовної заяви, відображено суми, що обчислені на підставі тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, визначеному рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 № 422 та від 02.08.2017 р. № 687 для мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 , без врахування послуг прибирання сходових клітин (нежиле приміщення, що займає відповідач має окремий вхід); прибирання прибудинкової території (відповідач самостійно виконує прибирання прибудинкової території біля нежитлового приміщення, яке займає); обслуговування димових та вентиляційних каналів(а.с. 92-93).
68. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що згідно наказу Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9 від 01.09.2017 №134 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687 "Про встановлення тарифів на послуги КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачало встановлення тарифів на послуги цього підприємства двічі, зокрема з 01.09.2017 та з 01.12.2017(а.с. 106).
69. Положеннями ч. 1-2 ст. 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-III встановлено, що частка в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Частка в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб.
70. При цьому, приписами ч. 6, 7 ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об`єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.
71. Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така суму боргу підлягає стягненню (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №916/2197/13, від 11.11.2015 у справі №914/189/14, від 27.01.2016 у справі №904/8242/14, від 17.05.2016 у справі №910/25295/15).
72. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що зобов`язання відповідача оплатити послуги, зокрема, з утримання будинку та прибудинкової території виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
73. В підтвердження виконання зобов`язань по наданню послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивач надав суду копіі? нарядів-завдань за період 2017-2018 рр. про виконання ремонтних робіт на спільних з співвласниками житлового будинку внутрішньобудинкових мережах(а.с.86-91).
74. Водночас відповідачем не спростовано факту надання послуг позивачем щодо утримання будинку та прибудинкової території. Відтак, в силу наведених норм Комунальне підприємство Центральна районна аптека №118 зобов`язане було оплачувати надані позивачем послуги.
75. Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
76. Відповідно до статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
77. Враховуючи вищевикладене, позивачем нараховано вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території, наступним чином: за період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 року відповідачу нарахована сума 4219,06 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.05.2016 № 422; за період з 01.09.2017 року по 30.11.2017 року відповідачу нарахована сума 2726,10 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687; за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року відповідачу нарахована сума 942,41 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 687; за період з 01.01.2018 року по 09.06.2018 року відповідачу нарахована сума 4994,75 грн. згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 р. № 687; за період з 10.06.2018 року по 31.12.2018 року відповідачу нарахована сума 5802,17 грн. згідно Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.06.2018 року №9-110; за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року відповідачу нарахована сума 2597,99 грн. згідно Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.06.2018 року №9-110.
78. Дослідивши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з даними нарахуваннями та вважає їх арифметично вірними, тому позовні вимоги про стягненню з Комунального підприємства Центральна районна аптека №118 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що утворилась за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 у сумі 21282,47 грн., підлягають задоволенню.
79. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що відповідачем не було надано доказів неотримання останнім вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, а також не спростовано належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості.
80. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що позовні вимоги в даній справі повинні підтверджуватись актами здачі-приймання виконаних робіт, оскільки ні Договором №9-110 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, ні Законом Украі?ни Про житлово-комунальні послуги , ні Правилами надання послуг з управління багатоквартирним будинком не передбачено складання між виконавцем послуги з управління багатоквартирним будинком та споживачем актів здачі-приймання виконаних робіт.
81. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
82. Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
83. Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
78. Отже, з огляду на вищенаведені законодавчі приписи відповідачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.
79. Доводи апелянта з приводу, порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
80. Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
81. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
82. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
83. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
84. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі № 906/519/19 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
85. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центральна районна аптека №118" Житомирської районної ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2019 у справі №906/519/19 без змін.
2. Справу №906/519/19 повернути господарському суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "22" жовтня 2019 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2019 |
Оприлюднено | 22.10.2019 |
Номер документу | 85079361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні