Рішення

від 01.08.2019 по справі 903/349/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2019 р. Справа № 903/349/19

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Зварич І.В.- довіреність № 2/84/11/2-19 від 10.07.2019

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) : Тоцький Б.А. - довіреність від 12.12.2017

прокурор відділу прокуратури Волинської області: Рішко А.В. - службове посвідчення № 036292 від 12.11.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/349/19 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС Мотор» про стягнення 898128 грн. та зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС Мотор» до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації про визнання недійсним п.7.3. договору від 06.07.2018 №5,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації на адресу суду направив позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю БАС Мотор про стягнення 898128 грн.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору на закупівлю шкільних автобусів №5 від 06.07.2018, а саме п. 7.3 договору, в якому сторони передбачили, що у разі несвоєчасної поставки товару, заявленої замовником, учасник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад тридцять календарних днів з учасника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) замовником товару.

Доводить, що ТзОВ "БАС МОТОР" до обумовленої у Договорі дати поставки, відповідний товар - шкільні автобуси, до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації не поставив, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Вважає, що ТзОВ "БАС МОТОР" допущено порушення взятих на себе зобов`язань, а саме порушено строки поставки шкільних автобусів: 6 (шість) шкільних автобусів поставлені із затримкою на 10 днів, 3 (три) шкільні автобуси поставлені із затримкою на 72 дні.

Ухвалою суду від 13.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2019 о 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 03.06.2019 суд відклав підготовче засідання на 03.07.2019 о 10:30 год.

26.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «БАС Мотор» на адресу суду направило зустрічну позовну заяву до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації про визнання недійсним п.7.3. договору від 06.07.2018 №5.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Ухвалою суду від 02.07.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БАС Мотор до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації про визнання недійсним п.7.3. договору від 06.07.2018 №5 об`єднано в одне провадження з первісним позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю БАС Мотор про стягнення 898128,00 грн. для спільного розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАС Мотор» 26.06.2019 на адресу суду направило наступні документи:

- клопотання, в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій, які є предметом стягнення у справі на 99%, оскільки позивачем не наведено жодних доказів про наявність та розмір збитків позивача, заподіяних несвоєчасним виконанням робіт за договором. Зазначає, що прострочення постачання сталося не з вини відповідача, а через поломку на заводі-виробнику.

- клопотання про передання справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки у разі подання позову прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор, як особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та не наділена статусом позивача, не має прав позивача, зокрема, щодо вибору територіальної підсудності.

- відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав: прокурором не доведено наявність усіх необхідних умов для представництва інтересів держави у суді; неправомірно нарахована пеня, оскільки пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня; нарахування суми штрафів та пені не є об`єктом опопаткування ПДВ, отже і нараховуватися має не з ціни із включенням ПДВ, а без врахування такого податку.

Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації 03.07.2019 подало:

- заперечення на клопотання відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва, оскільки прокурор діє як представник держави, а у даному випадку уповноваженого органу - Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації і може самостійно приймати рішення про вибір між господарськими судами, яким належить розглядати справу;

- клопотання про розгляд справи у Господарському суду Волинської області, у зв`язку з тим, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Протокольною ухвалою від 03.07.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання, щодо залишення позову без розгляду та клопотання відповідача щодо передачі справи за підсудністю, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 23.07.2019 о 11:30 год. Явку представника позивача визнано обов`язковою.

Прокурор відділу прокуратури Волинської області 10.07.2019 подав відзив на зустрічний позов, в якому вважає, що позовні вимоги ТзОВ БАС Мотор про визнання недійсним п.7.3 договору від 06.07.2018 №5 не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Вказує, що в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У даному випадку не йдеться про притягнення особи до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форм сплати неустойки.

Вважає, що наведені ТзОВ "БАС МОТОР" висновки Верховного суд не можуть бути враховані, оскільки не стосуються аналогічних правовідносин, які виникли між сторонами у справі.

10.07.2019 Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації направило на адресу суду відзив на зустрічний позов ТзОВ БАС МОТОР , в якому вважає вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки договір підписаний без зауважень та будь яких пропозицій, окрім того ТзОВ БАС МОТОР подало відповідний проект договору та зазначило у ньому норми про відповідальність.

Прокурор відділу прокуратури Волинської області подав відповідь (пояснення) на відзив ТзОВ БАС МОТОР від 26.06.2019, в якому зазначає, що підстави для представництва інтересів держави в суді, в особі Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації, прокурором із посиланням на норми матеріального права та судову практику Верховного суду детально обґрунтовано у позовній заяві.

Зокрема, прокурором у позовній заяві зазначено, що несплата ТзОВ "БАС МОТОР" у добровільному порядку пені та штрафних санкцій, беззаперечно порушує економічні інтереси держави, а також порушує права та інтереси окремих незахищених верств населення - дітей, забезпечення додержання яких повинні становити державний інтерес. Тобто, прокурором обґрунтовано наявність порушень інтересів держави, що дає підстави та можливості прокурору звернутись до суду за їх захистом. Також, прокурором у позові обґрунтовано бездіяльність органу, який в першу чергу повинен захищати інтереси держави.

Доводить, що Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вживались заходи до стягнення пені та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору у примусовому порядку, відповідного позову до суду упродовж більше п`яти місяців не пред`явлено, чим не забезпечено належний захист інтересів держави.

На запити прокуратури Волинської області управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації листами від 23.01.2019, 04.03.2019 та 02.05.2019 повідомило прокурора про те, що не буде звертатися до суду з позовною заявою про стягнення пені та суми штрафних санкцій з ТзОВ "БАС МОТОР" у зв`язку із неналежним виконанням умов договору поставки шкільних автобусів № 5 від 06.07.2018.

У зв`язку із цим, зі сторони органу, уповноваженого на виконання функцій держави - управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації, проявлялась пасивна поведінка, а саме: державний орган усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду звертатись не буде. Відповідно до ст. 131 1 Конституції України, зобов`язували органи прокуратури представляти інтереси держави в суді (для того щоб інтереси держави не залишились незахищеними).

Щодо розрахунку розміру пені зазначає, що посилання відповідача на те, що розмір пені не може перевищувати подвійної обліковою ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (0,09863% за день прострочення) не застосовується до спірних правовідносин, що виникли при поставці шкільних автобусів. Відповідачем здійснено посилання на вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до яких розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня - тобто не більше 0,09863% за день прострочення. Разом з тим, відповідачем не враховано, що Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" регулює лише договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Водночас, несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором (невчасне поставлення шкільних автобусів) має негрошовий характер, у зв`язку із чим вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» до вказаних правовідносин застосовуватись не можуть.

Щодо правильності розрахунку штрафних санкцій зазначає, що оскільки у договорі поставки від 06.07.2018 № 5 визначено вартість товару (шкільних автобусів) з врахуванням ПДВ, то до бази нарахування штрафних санкцій включається також сума ПДВ. Зазначає, що сторони у п. 7.3. Договору передбачили нарахування пені та штрафу виходячи із загальної вартості товару, в тому числі суми ПДВ. (наведені положення законодавства знайшли своє закріплення у постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі №909/632/16).

16.07.2019 прокурор відділу Волинської прокуратури подав заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, в яких просить у задоволенні вказаного клопотання відмовити, оскільки відповідачем не наведено достатніх законних підстав, не надано доказів винятковості випадку, який дозволить зменшити розмір штрафних санкцій, як це визначено у ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.

Протокольною ухвалою від 23.07.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 01.08.2019 о 12:00 год.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора та представників сторін додаткові клопотання та заяви не надходили.

Сторони у справі відповідно до ч.6 ст.183 ГПК України не заперечили про перехід до слухання справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, що підтверджується письмовою згодою учасників справи (а.с.209).

В судовому засіданні при розгляді справи по суті прокурор відділу та представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позові. В зустрічному позові просили відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві, у разі задоволення позову зменшити розмір штрафних санкцій до 99%. Зустрічний позов просить задовольнити з підстав викладених в зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2018 між Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАС МОТОР" (далі - Учасник, ТзОВ БАС МОТОР ) укладено договір на закупівлю шкільних автобусів № 5 (далі Договір, а.с.26-30).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. та 1.3. Договору учасник зобов`язувався поставити Замовнику товар згідно з вимогами тендерної документації на закупівлю за кодом ДК 021:2015 (34120000-4) Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб (шкільний автобус), а Замовник зобов`язувався прийняти та оплатити такий Товар. Найменування товару: автобус спеціалізований для перевезення школярів постачається з повним устаткуванням, що визначено технічним завданням тендерної документації на закупівлю за кодом ДК 021:2015 (34120000-4) Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб (шкільний автобус) та відмінним технічним станом, придатним до використання за призначенням. Кількість Товару - 9 одиниць.

Пунктом 2.1 та 2.2. Договору передбачено, що вартість цього Договору становить 16632000,00 грн. (шістнадцять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 2772000,00 грн. (два мільйони сімсот сімдесят дві тисячі грн. 00 коп.). Ціна 1 (однієї) одиниці товару складає 1848000,00 грн. (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 308000,00 грн. (триста вісім тисяч грн. 00 коп.).

Розрахунки за товар, що постачається за даним договором, проводяться шляхом (п.3.1 договору):

- п. 3.1.1. Договору: відповідно пункту 1 підпункту 4 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти попередня оплата здійснюється в розмірі не більше 70 відсотків їх вартості, яку Учасник зобов`язаний погасити протягом 90 днів з дати отримання;

- п. 3.1.2. Договору: решта суми після підписання Акту приймання - передачі Товару, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня виставлення відповідного рахунку Постачальником (у разі наявності фінансування). Підтвердженням факту поставки товару є Акт приймання- передачі Товару, підписаний належним чином Сторонами Договору.

Згідно п. 4.1. Договору місцем поставки (передачі) Товару визначено: Київський майдан, 9, м. Луцьк, Волинська область, 43027. В момент передачі транспортних засобів, Учасник передає Замовнику видаткову накладну, акт приймання-передачі товару, Акт приймання-передачі транспортних засобів, копію сертифікату відповідності, транзитні номери, сервісну книжку, настанову з експлуатації (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 6.3.1. Договору Учасник - ТзОВ "БАС МОТОР зобов`язувався забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Графік (строки) поставки шкільних автобусів обумовлений сторонами у додатку № 1 до Договору (а.с.31), який згідно п. 11.2. Договору, є його невід`ємною частиною. Згідно цього графіку, ТзОВ "БАС МОТОР" зобов`язувався поставити управлінню освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації 9 (дев`ять) шкільних автобусів до 28.09.2018.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що у разі несвоєчасної поставки Товару, заявленої Замовником, Учасник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми непоставленого Товару за кожний день затримки, а за прострочення понад тридцять календарних днів з Учасника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) Замовником Товару.

У відповідності до п.п. 8.1, 8.3. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували рід час укладення Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Доказом виникнення обставини непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи видані Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом, який уповноважений на це.

Сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.1. Договору).

На виконання умов Договору, Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації згідно платіжних доручень №1 від 18.07.2018 (а.с.63) на рахунки ТзОВ "БАС МОТОР" перераховано кошти в сумі 3514750,00 грн. та 8127650, 00 грн., загалом - 11642400,00 грн. - 70% від загальної вартості шкільних автобусів.

Відповідно до видаткової накладної № 86 від 09.10.2018 (а.с.61) ТзОВ "БАС МОТОР" 09.10.2018 передало Управлінню освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації 6 (шість) шкільних автобусів на загальну суму 11088000,00 грн. Отримання замовником 6 шкільних автобусів підтверджується актами приймання-передачі шкільних автобусів від 12.10.2018 (а.с.55-60).

Згідно видаткової накладної №112 від 10.12.2018 (а.с.62) ТзОВ "БАС МОТОР" 10.12.2018 передало Управлінню освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації 3 (три) шкільні автобуси на загальну суму 5544000,00 грн. Отримання замовником 3 (трьох) шкільних автобусів підтверджується актами приймання-передачі шкільних автобусів від 11.12.2018 (а.с. 40-42).

Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації на виконання умов даного Договору, зокрема п. 3.1.2., згідно платіжних доручень № 2 та № 3 від 17.12.2018 на рахунки ТзОВ "БАС МОТОР" перерахувало кошти в сумі 2765850,00 грн. та 2223750,00 грн., загалом 4989600,00 грн. - решта суми від загальної вартості автобусів (а.с.64).

Разом з тим, ТзОВ "БАС МОТОР" до обумовленої у Договорі дати поставки, відповідний Товар - шкільні автобуси до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації не поставило, чим порушило взяті на себе договірні зобов`язання.

Таким чином, ТзОВ "БАС МОТОР" допущено порушення взятих на себе зобов`язань, а саме порушено строки поставки шкільних автобусів: 6 (шість) шкільних автобусів поставлені із затримкою на 10 днів, 3 (три) шкільні автобуси поставлені із затримкою на 72 дні.

З метою досудового врегулювання спору, 20.08.2018 Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації надіслало генеральному директору ТзОВ "БАС МОТОР" лист №2883/11/2-18 (а.с.54), в якому просить повідомити коли буде поставка шкільних автобусів відповідно до договору на закупівлю шкільних автобусів від 06.07.2018 №5.

Як вбачається з відповіді ТзОВ "БАС МОТОР" від 29.08.2018 №908 (а.с.52-53) на лист №2883/11/2-18 (а.с.54) учасник просив перенести строки поставки автобусів Богдан А22412 та внести зміни в графік поставки договору №5 від 06.07.2018, а саме викласти його в наступній редакції: строк поставки товару - 9 одиниць - до 31.10.2018 .

Відповідно до листа від 29.08.2018 №908 Управління 06.09.2018 листом №3113/11/2-18 повідомило ТзОВ "БАС МОТОР", що вихід з ладу устаткування, що бере участь у виробничому циклі виготовлення автобусів, а саме фарбувального комплексу, не є обставиною непереборної сили, оскільки цей факт не підтверджений відповідними документами Торгово-промислової палати України або іншим компетентним органом, який уповноважений на це. Також просить виконати договір в повному обсязі та у визначені терміни (а.с.51).

ТзОВ "БАС МОТОР" 11.09.2018 скерувало лист №916 (а.с.50) Управлінню освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації, в якому повідомив, що завод-виробник ДП АСЗ №1 ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" відновив повноцінне функціонування усіх систем виробництва, після виходу з ладу фарбувального комплексу, також просить погодити поставку автобусів та внести зміни до договору №5 від 06.07.2018 у такі терміни: до 28.09.2018 - 3 автобуси, до 07.10.2018 - 3 автобуси, до 28.10.2018 - 3 автобуси.

28.09.2019 Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації в листі №3477/11/2-18 до ТзОВ БАС МОТОР зазначило, що поломка фарбувального комплексу заводу-виробника - дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" не належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), визначених ч.2 ст.14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні , а тому не є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне чи неналежне виконання або ж невиконання умов договору (а.с.49).

Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації 11.12.2018 надіслало генеральному директору ТзОВ "БАС МОТОР" претензію № 4587/11/2- 18 щодо необхідності сплати пеню в сумі 510048,00 грн. та штрафу в сумі 388080 грн. за неналежне виконання умов договору № 5 від 06.07.2018 щодо поставки шкільних автобусів (а.с.43).

ТзОВ "БАС МОТОР" листом від 11.01.2019 за № 982 повідомив Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації про те, що товариство не вбачає підстав для сплати пені та штрафу за неналежне виконання умов договору № 5 від 06.07.2018 щодо поставки шкільних автобусів у зв`язку із несправністю фарбувального комплексу заводу-виробника (а.с.48).

Разом з цим, прокурор 18.01.2019 та 28.01.2019 звертався з запитами в Торгово-промислову палату України (а.с.65, 68).

На запити прокурора Торгово-промисловою палатою України 25.01.2019 та 31.01.2019 (а.с.66-67,69-70) надано інформацію про те, що ТзОВ "БАС МОТОР" та ДП "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" не отримували відповідні сертифікати, що засвідчують форс-мажорні обставини, а також не отримували висновки про істотні зміни обставини за договором поставки шкільних автобусів № 5 від 06.07.2018, що унеможливлювали його виконання у встановлені строки.

З огляду на викладене, підстави для звільнення ТзОВ "БАС МОТОР" від відповідальності за порушення зобов`язання у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин, на які товариство посилається у відповіді на претензію, відсутні, оскільки вказані "форс-мажорні обставини" не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання ТзОВ БАС МОТОР обов`язку поставити товар встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 та частинами 1, 2 статті 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Разом з тим, слід відзначити, що штрафні санкції, передбачені абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , яким визначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом товару, виконанням poбіт, наданням послуг, з вартості вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-14гс14).

Слід зазначити, що положення пункту 7.3 Договору щодо сплати пені та штрафу за порушення строку поставки продукції узгоджується з приписами частини 2 статті 231 ГК України, відповідно до якої у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 № 910/23600/13|3-204гс14).

У даному випадку позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі N 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі N 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі N 922/1720/17, від 02.04.2019 № 917/194/18).

Перевіривши розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по пені та штрафу, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 388080,00 грн. - штрафу;

- 510048,00 грн. - пені.

Водночас, відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Відповідно до пункту 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 року, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При цьому слід враховувати, що правила ч.3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

В пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Слід зазначити, що поняття значно та надмірно, при застосуванні ч.3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. Правила ч.3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів.

Суд при цьому повинен врахувати, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (частина шоста статті 3 Цивільного кодексу України).

Правова позиція Верховного Суду Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення штрафних санкцій, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість ТзОВ БАС Мотор мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи те, що договір відповідачем за первісним позовом виконано в повному обсязі, приймаючи до уваги подані відповідачем докази, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені прокурором вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на закупівлю шкільних автобусів №5 від 06.07.2018 підлягають задоволенню в сумі 449064,00 грн., в т.ч.: 194040 грн. - штраф та 255024,00 грн. - пеня.

Оскільки первісний позов до розгляду суду доведено з вини Товариства з обмеженою відповідальністю БАС МОТОР , то витрати по сплаті судового збору в сумі 13471,92 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Звернення з позовом до господарського суду заступник прокурора Волинської області обгрунтовує тим, що несплата ТзОВ "БАС МОТОР" у добровільному порядку пені та штрафних санкцій порушує економічні інтереси держави, а також порушує права та інтереси окремих незахищених верств населення - дітей, забезпечення додержання яких повинні становити державний інтерес.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації захисту порушених інтересів держави та наявність підстав для представництва органом прокуратури інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Щодо зустрічного позову ТзОВ «БАС Мотор» до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації про визнання недійсним п.7.3. договору від 06.07.2018 №5 укладеного між Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації та ТзОВ "БАС МОТОР» , яким передбачено, що у разі несвоєчасної поставки Товару, заявленої Замовником, Учасник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми непоставленого Товару за кожний день затримки, а за прострочення понад тридцять календарних днів з Учасника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) Замовником Товару, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

За загальним правилом, викладеним у ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК).

Як зазначено в ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена в договорі й не може бути визначена, виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст.632 цього кодексу, а також учинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Водночас, за приписами ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ч.ч.1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ч.1 ст.203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам.

Крім того, за приписами ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю чи в частині.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року за № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Укладаючи договір №5 від 06.07.2018 на визначених у ньому умовах, сторони врахували за не належне його виконання, або на справедливу компенсацію (штрафні санкції) у випадку порушення його умов, і ці санкції зможуть компенсувати завдану другою стороною шкоду порушенням взятих на себе зобов`язань, а з іншого - стимулювати сторону до належного та вчасного цих зобов`язань виконання.

Договір на закупівлю шкільних автобусів № 5 від 06.07.2018 підписаний та скріплений печаткою ТзОВ "БАС МОТОР" без будь-яких зауважень.

Судом встановлено, що договір на закупівлю шкільних автобусів № 5 від 06.07.2018 повністю виконаний сторонами, однак з порушенням строків поставки.

Окрім того, у складі тендерної пропозиції, ТзОВ "БАС МОТОР" надало гарантійний лист від 08.06.2018 № 145/т щодо погодження з істотними (основними) умовами договору, а також проект договору на закупівлю шкільних автобусів .

Як вбачається із проекту Договору, надано ТзОВ "БАС МОТОР" у складі тендерної пропозиції, в останньому наявний п. 7.3. "у разі несвоєчасної поставки Товару, заявленої Замовником, Учасник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми не поставленого Товару за кожний день затримки, а за прострочення понад тридцять календарних днів з Учасника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) Замовником Товару".

ТзОВ Бас Мотор у зустрічному позові не наведено жодних інших, окрім посилання на ст. 61 Конституції України, законних обставин та підстав для визнання недійсним договору в частині, зокрема пункту 7.3.

Водночас, незважаючи на беззаперечне погодження з усіма істотними умовами договору при поданні тендерної пропозиції, підписання договору без будь-яких зауважень, необхідність визнання недійсним договору в частині у ТзОВ "БАС МОТОР" виникла лише тоді, коли прокурор звернувся із позовом про стягнення із товариства штрафних санкція в сумі 898128,00 грн. за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи викладене та основні положення закону у суду відсутні підстави для визнання п.7.3 договору недійсним, а отже в зустрічному позові ТзОВ «БАС Мотор» до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.129 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, ст. ст. 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАС МОТОР (вулиця Новокостянтинівська, будинок 1а, місто Київ, 04080, код ЄДРПОУ 37741291) на користь Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації (вулиця Лесі Українки, будинок 59, місто Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 39782790) 449064,00 грн. (чотириста сорок дев`ять тисяч шістдесят вісім гривень) (з них: 194040,00 грн. - штраф та 255024,00 грн. - пеня).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАС МОТОР (вулиця Новокостянтинівська, будинок 1а, місто Київ, 04080, код ЄДРПОУ 37741291) на користь прокуратури Волинської області (вулиця Винниченка, будинок 15, місто Луцьк, 43000, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909915) 13471,92 грн. (тринадцять тисяч чотириста сімдесят одна гривня дев`яносто дві копійки) витрат по сплаті судового збору.

4. В решті первісного позову відмовити.

5. В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС Мотор» до Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації про визнання недійсним п.7.3. договору на закупівлю шкільних автобусів від 06.07.2018 №5 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

01.08.2019

Суддя І. О. Гарбар