Рішення

від 23.07.2019 по справі 910/5342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2019Справа № 910/5342/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/5342/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БВС-Групп

До Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія

Про стягнення заборгованості у розмірі 22 544,66 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БВС-Групп (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, а саме інфляційних втрат у розмірі 16 293,18 грн та 3% річних у розмірі 6 251,48 грн за прострочення оплати товарів за договором поставки, а також позивач просить стягнути з відповідача витрата на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного договору поставки №ВТ376-09/3 від 31.03.2017 відповідач не належним чином виконав свої зобов`язання за договором в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар, у зв`язку з чим позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків 5 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання: письмової заяви із доданням до неї позовної заяви, яка б відповідала положенням статті 162 Господарського процесуального кодексу України з повним правильним найменуванням відповідача та зазначенням його коду ЄДРПОУ та викладом позовних вимог щодо нього; обґрунтованого розрахунку за кожною накладною окремо, з урахуванням часткових оплат, у відповідності до рекомендацій наданих в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013; всіх наявних доказів (засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

10.05.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків у спосіб визначений в ухвалі суду від 26.04.2019, якою останній усунув недоліки позовної заяви, у спосіб запропонований судом та зазначив, що 06.05.2019 з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо про ухвалу суду від 26.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5342/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано надати відповідачу відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, в свою чергу, позивачу відповідь на відзив та повідомлено сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 20.06.2019.

11.06.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява, в якій зазначено, що докази, на підставі яких суд зможе встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, будуть подані після ухвалення рішення суду та просить при ухваленні рішення в резолютивній частині вказати про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу), дату, час і місце його проведення.

13.06.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог. Так, відповідач вказує, що позивачем на підтвердження обставин порушення строків здійснення оплат мали б бути подані банківські виписки та/або платіжні доручення обслуговуючого банку, а не місячні виписки з його рахунку. Окрім того, зазначено, що позивачем не вірно здійснено обрахунок інфляційних нарахувань та неправильно прораховано 150 банківських днів для відстрочення платежу, як то узгоджено сторонами у пункті 8.2 договору, а також заперечує щодо вимог про стягнення (відшкодування) витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2017 між Публічним акціонерним товариством Об`єднана гірничо-хімічна компанія , від імені якого виступає філія Іршанський гірничо-збагачуваний комбінат Публічного акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БВС-Групп (далі - постачальник) укладено договір поставки №ВТ376-09/3 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця підшипники кочення (далі - товар) (код 44440000-6 Вальниці відповідно до ДК 021:2015), а покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього договору.

Номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю зазначається у специфікації (додаток 1), яка після її підписання є невід`ємною частиною договору. Поставка кожної партії товару здійснюється за заявками покупця, у яких зазначається номенклатура, асортимент та кількість товару (п. 1.2 договору).

Специфікацією, що є додатком №1 до договору сторони погодили найменування товару, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість. Так, загальна сума договору становить 7 329 260, 91 грн, у тому числі ПДВ - 1 221 543, 49 грн.

Пунктом 3.1 договору унормовано, що постачальник зобов`язаний поставити покупцю партію товару у повному обсязі протягом 7 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця але у будь-якому разі не раніше отримання від покупця повідомлення про готовність прийняти товар. Постачальник має право на дострокову поставку товару за погодженням з покупцем. Так, поставка товару здійснюється постачальником за адресою: вул. Шевченка , буд. 1, смт Іршанськ, Хорошівський район, Житомирська обл. (п. 3.2 договору).

Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, відповідно до накладної на відпуск товару (видаткової накладної) (п. 3.3 договору).

У відповідності до пункту 6.1 договору, передача постачальником та приймання покупцем товару за кількістю, якістю та комплектністю здійснюється уповноваженими особами постачальника та покупця на підставі товаросупровідних документів.

У розділі 8 договору сторони погодили порядок здійснення оплати. Так, оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений в цьому договорі (п. 8.1 договору). Оплата за товар здійснюється в порядку відстрочення платежу термін до 150 банківських днів з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної, на підставі виставленого постачальником рахунку (п. 8.2 договору). Днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 8.3 договору).

За приписами пункту 10.1 договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність за ним та (або) за чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 (п. 14.1 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну із сторін договору від виконання своїх зобов`язань та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору (пункт 14.2 договору).

За приписами пункту 15.7, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі №922 від 25.12.2015, а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, цей договір поставки є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивачем поставлено товар згідно видаткових накладних: № 68 від 18.04.2017 на суму 121 431,46 грн; № 70 від 21.04.2017 на суму 50 144,15грн; № 118 від 24.05.2017 на суму 22 381,22 грн; № 134 від 29.05.2017 на суму 71 450,27 грн; № 139 від 08.06.2017 на суму 13 199,16 грн; № 151 від 16.06.2017 на суму 81 619,79 грн; № 158 від 26.06.2017 на суму 30 547,44 грн; № 161 від 27.06.2017 на суму 7 433,44 грн; № 163 від 04.07.2017 на суму 4 703,33 грн; № 172 від 07.07.2017 на суму 96 251,66 грн; № 173 від 17.07.2017 на суму 51 275,40 грн; № 175 від 18.07.2017 на суму 9 998,64 грн; № 176 від 20.07.2017 на суму 35 484,72 грн; № 178 від 25.07.2017 на суму 6 239,26 грн; № 180 від 27.07.2017 на суму 60 263,71 грн; № 182 від 31.07.2017 на суму 1 848,00 грн; № 190 від 14.08.2017 на суму 4 838,63 грн; № 192 від 16.08.2017 на суму 1 187,16 грн; № 207 від 21.08.2017 на суму 2 288,98 грн; № 212 від 28.08.2017 на суму 4 593,50 грн; № 220 від 04.09.2017 на суму 89 132,50 грн; № 226 від 13.09.2017 на суму 55 405,13 грн; № 229 від 19.09.2017 на суму 42 979,46 грн; № 241 від 22.09.2017 на суму 1 247,42 грн; № 242 від 22.09.2017 на суму 6 229,13 грн; № 244 від 26.09.2017 на суму 12 474,00 грн; № 253 від 03.10.2017 на суму 11 644,39 грн; № 260 від 10.10.2017 на суму 21 358,07 грн; № 263 від 12.10.2017 на суму 57 562,46 грн; № 272 від 19.10.2017 на суму 37 866,46 грн; № 273 від 24.10.2017 на суму 16 632,00 грн; № 282 від 06.11.2017 на суму 16 632,00 грн; № 287 від 15.11.2017 на суму 38 808,00 грн; № 295 від 17.11.2017 на суму 4 748,09 грн; № 314 від 22.11.2017 на суму 24 595,79 грн; № 316 від 24.11.2017 на суму 8 810,05 грн; № 329 від 13.12.2017 на суму 1 695,19 грн; № 337 від 19.12.2017 на суму 36 785,03 грн; № 345 від 22.12.2017 на суму 45 324,55 грн; № 6 від 03.01.2018 на суму 25 787,06 грн; № 25 від 03.01.2018 на суму 6 804,16 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Однак, за виставленими рахунками № 70 від 18.04.2017 на суму 121 431,46 грн; № 72 від 21.04.2017 на суму 50 144,15 грн; № 125 від 24.05.2017 на суму 22 381,22 грн; № 141 від 29.05.2017 на суму 71 450,27 грн; № 147 від 08.06.2017 на суму 13 199,16 грн; № 159 від 16.06.2017 на суму 81 619,79 грн; № 167 від 26.06.2017 на суму 30 547,44 грн; № 170 від 27.06.2017 на суму 7 433,44 грн; № 172 від 04.07.2017 на суму 4 703,33 грн; № 181 від 07.07.2017 на суму 96 251,66 грн; № 182 від 17.07.2017 на суму 51 275,40 грн; № 184 від 18.07.2017 на суму 9 998,64 грн; № 185 від 20.07.2017 на суму 35 484,72 грн; № 187 від 25.07.2017 на суму 6 239,26 грн; № 189 від 27.07.2017 на суму 60 263,71 грн; № 193 від 31.07.2017 на суму 1 848,00 грн; № 199 від 14.08.2017 на суму 4 838,63 грн; № 201 від 16.08.2017 на суму 1 187,16 грн; № 217 від 21.08.2017 на суму 2 288,98 грн; № 222 від 28.08.2017 на суму 4 593,50 грн; № 230 від 04.09.2017 на суму 89 132,50 грн; № 236 від 13.09.2017 на суму 55 405,13 грн; № 239 від 19.09.2017 на суму 42 979,46 грн; № 251 від 22.09.2017 на суму 1 247,42 грн; № 252 від 22.09.2017 на суму 6 229,13 грн; № 254 від 26.09.2017 на суму 12 474,00 грн; № 263 від 03.10.2017 на суму 11 644,39 грн; № 269 від 10.10.2017 на суму 21 358,07 грн; № 272 від 12.10.2017 на суму 57 562,46 грн; № 280 від 19.10.2017 на суму 37 866,46 грн; № 281 від 24.10.2017 на суму 16 632,00 грн; № 290 від 06.11.2017 на суму 16 632,00 грн; № 295 від 15.11.2017 на суму 38 808,00 грн; № 303 від 17.11.2017 на суму 4 748,09 грн; № 322 від 22.11.2017 на суму 24 595,79 грн; № 324 від 24.11.2017 на суму 8 810,05 грн; № 337 від 13.12.2017 на суму 1 695,19 грн; №345 від 19.12.2017 на суму 36 785,03 грн; № 353 від 22.12.2017 на суму 45 324,55 грн; № 6 від 03.01.2018 на суму 25 787,06 грн; № 26 від 03.01.2018 на суму 6 804,16 грн оплата відповідачем здійснена була несвоєчасно, з порушення приписів пункту 8.2 договору, а саме з пропуском 150-ти банківських днів з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної.

Несвоєчасний розрахунок відповідача за отриманий товар і став підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат у розмір 16 293, 18 грн та 3% річних у розмірі 6 251,48 грн., що і є предметом спору у даній справі.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає про не вірне визначення позивачем періоду виникнення заборгованості та обрахунку інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлений договором строк, оплату отриманого товару не здійснив, доказів протилежного до суду не надав.

Тоді як, статтею 530 ЦК України визначено таке. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з виписки по рахунку позивача, розрахунок відповідачем здійснено оплату за отриманий товар з простроченням, а саме: - за видатковою накладною № 68 від 18.04.2017 на суму 121 431,46 грн - на суму 10 000,00 грн від 14.07.2017, на суму 20 000,00 грн від 20.09.2017, на суму 21 431,46 грн від 21.09.2017, на суму 20 000,00 грн від 20.10.2017, на суму 20 000,00 грн від 26.10.2017, на суму 20 000,00 грн від 30.10.2017, на суму 5 000,00 грн від 09.11.2017, на суму 5 000,00 грн від 15.11.2018; - за видатковою накладною № 70 від 21.04.2017 на суму 50 144,15 грн від 30.11.2017; - за видатковою накладною № 118 від 24.05.2017 - на суму 16 840,00 від 27.12.2017 та на суму 5 541,22 грн від 04.01.2018; - за видатковою накладною № 134 від 29.05.2017 на суму 71 450,27 грн від 13.03.2018; - за видатковою накладною № 139 від 08.06.2017 на суму 13 199,16 грн від 17.05.2018; - за видатковою накладною № 151 від 16.06.2017 на суму 81 619,79 грн від 22.03.2018; - за видатковою накладною № 158 від 26.06.2017 на суму 30 547,44 грн від 18.05.2018; - за видатковою накладною № 161 від 27.06.2017 на суму 7 433,44 грн від 20.03.2018; - за видатковою накладною № 163 від 04.07.2017 на суму 4 703,33 грн від 08.02.2018; - за видатковою накладною №1 72 від 07.07.2018 - на суму 46 251,66 грн від 27.03.2018 та на суму 50 000,00 грн від 02.05.2018; - за видатковою накладною № 173 від 17.07.2017 на суму 51 275,40 грн від 25.05.2018; - за видатковою накладною № 175 від 18.07.2017 на суму 9 998,64 грн від 18.05.2018; - за видатковою накладною № 176 від 20.07.2017 на суму 35 484,72 грн від 25.05.2018; - за видатковою накладною № 178 від 25.07.2017 на суму 6 239,26 грн від 23.05.2018; - за видатковою накладною № 180 від 27.07.2017 на суму 60 263,71 грн від 25.05.2018; - за видатковою накладною № 182 від 31.07.2017 на суму 1 848,00 грн від 10.07.2018; - за видатковою накладною № 190 від 14.08.2017 на суму 4838,63 грн від 11.12.2018; - за видатковою накладною № 192 від 16.08.2017 на суму 1 187,16 грн від 11.12.2018; - за видатковою накладною № 207 від 21.08.2017 на суму 2 288,98 грн від 11.12.2018; - за видатковою накладною № 212 від 28.08.2017 - на суму 292,41 грн від 11.12.2018 та на суму 4 301,09 грн від 13.12.2018; - за видатковою накладною № 220 від 04.09.2017 на суму 89 132,50 грн від 18.05.2018; - за видатковою накладною № 226 від 13.09.2017 на суму 55 405,13 грн від 25.05.2018; - за видатковою накладною № 229 від 19.09.2017 на суму 42 979,46 грн від 25.05.2018; - за видатковою накладною № 241 від 22.09.2017 - на суму 698,91 грн від 13.12.2018 та на суму 548,51 грн від 18.12.2018; - за видатковою накладною № 242 від 22.09.2017 - на суму 4 451,49 грн від 18.12.2018 та суму 1 777,64 грн від 20.12.2018; - за видатковою накладною № 244 від 26.09.2017 - на суму 3 222,36 грн від 20.12.2018 та на суму від 9 251,64 грн від 08.01.2019; - за видатковою накладною № 253 від 03.10.2017 - на суму 748,36 грн від 08.01.2019, на суму 10 000,00 грн від 10.01.2019 та на суму від 896,03 грн від 15.01.2019; - за видатковою накладною № 260 від 10.10.2017 - на суму 4 103,97 грн від 15.01.2019, на суму 10 000,00 грн від 22.01.2019 та на суму від 7 254,10 грн від 24.01.2019; - за видатковою накладною № 263 від 12.10.2017 на суму 57 562,46 грн від 05.07.2018; - за видатковою накладною № 272 від 19.10.2017 на суму 37 866,46 грн від 24.01.2019; - за видатковою накладною № 273 від 24.10.2017 на суму 16 632,00 грн від 24.01.2019; - за видатковою накладною № 282 від 06.11.2017 на суму 16 632,00 грн від 05.07.2018; - за видатковою накладною № 287 від 15.11.2017 - на суму 5 808,00 грн від 26.10.2018, на суму 7 000,00 грн від 31.10.2018, на суму 6 000,00 грн від 16.11.2018, на суму 5 000,00 грн від 21.11.2018, на суму 5 000,00 грн від 22.11.2018, на суму 5 000,00 грн від 27.11.2018 та на суму 5 000,00 грн від 04.12.2018; - за видатковою накладною № 295 від 17.11.2017 на суму 4 748,09 грн від24.01.2019; - за видатковою накладною № 314 від 22.11.2017 на суму 6 595,79 грн від 18.10.2018 та на суму 18 000,00 грн від 23.10.2018; - за видатковою накладною № 316 від 24.11.2017 на суму 8 810,05 грн від 27.09.2018; - за видатковою накладною № 329 від 13.12.2017 на суму 1 695,19 грн 24.01.2019; - за видатковою накладною № 337 від 19.12.2017 - на суму 10 785,03 грн від 28.08.2018, на суму 6 000,00 грн від 30.08.2018, на суму 5 000,00 грн від 07.09.2018, на суму 5 000,00 грн від 11.09.2018, на суму 5 000,00 грн від 13.09.2018 та на суму 5 000,00 грн від 20.09.2018; - за видатковою накладною № 345 від 22.12.2017 - на суму 5 324,55 грн від 07.08.2018 та на суму 40 000,00 грн від 09.08.2018; - за видатковою накладною № 6 від 03.01.2018 - на суму 5 787,06 грн від 05.09.2018, на суму 5 000,00 грн від 25.09.2018, на суму 5 000,00 грн від 02.10.2018, на суму 5 000,00 грн від 09.10.2018 та на суму на суму 5 000,00 грн від 11.10.2018; - за видатковою накладною № 25 від 03.01.2018 на суму 6 804,16 грн від 24.01.2019.

Позивачем вірно визначено 150-й банківський день за видатковими накладними № 163 від 04.07.2017 є 05.02.2018; № 172 від 07.07.2017 є 08.02.2018; № 272 від 19.10.2017 є 25.05.2018; № 6 від 03.01.2018 та № 25 від 03.01.2018 є 10.08.2018.

В той же час, суд не погоджується з твердження позивача, що 150-м банківським днем за видатковими накладними № 68 від 18.04.2017 є 22.11.2017, тоді як вірним є 23.11.2017; № 70 від 21.04.2017 є 27.11.2017, тоді як вірним є 28.11.2017; № 118 від 24.05.2017 є 25.12.2017, тоді як вірним є 26.12.2017; № 134 від 29.05.2017 є 02.01.2018, тоді як вірним є 29.12.2017; № 139 від 08.06.2017 є 12.01.2018, тоді як вірним є 11.01.2018; № 151 від 16.06.2017 є 24.01.2018, тоді як вірним є 19.01.2018; № 158 від 26.06.2017 є 02.02.2018, тоді як вірним є 29.01.2018; № 161 від 27.06.2017 є 03.02.2018, тоді як вірним є 30.01.2018; № 173 від 17.07.2017 є 19.02.2018, тоді як вірним є 16.02.2018; № 175 від 18.07.2017 є 20.02.2018, тоді як вірним є 19.02.2018; № 176 від 20.07.2017 є 22.02.2018, тоді як вірним є 21.02.2018; № 178 від 25.07.2017 є 27.02.2018, тоді як вірним є 26.02.2018; № 180 від 27.07.2017 є 01.03.2018, тоді як вірним є 28.02.2018; № 182 від 31.07.2017 є 07.03.2018, тоді як вірним є 02.03.2018; № 190 від 14.08.2017 є 28.03.2018, тоді як вірним є 19.03.2018; № 192 від 16.08.2017 є 30.03.2018, тоді як вірним є 21.03.2018; № 207 від 21.08.2017 є 05.04.2018, тоді як вірним є 27.03.2018; № 212 від 28.08.2017 є 13.04.2018, тоді як вірним є 30.03.2018; № 220 від 04.09.2017 є 24.04.2018, тоді як вірним є 06.04.2018; № 226 від 13.09.2017 є 17.04.2018, тоді як вірним є 18.04.2018; № 229 від 19.09.2017 є 24.05.2018, тоді як вірним є 24.04.2018; № 241 від 22.09.2017 є 18.04.2018, тоді як вірним є 27.04.2018; № 242 від 22.09.2017 є 18.04.2018, тоді як вірним є 27.04.2018; № 244 від 26.09.2017 є 24.04.2018, тоді як вірним є 03.05.2018; № 253 від 04.10.2017 є 04.05.2018, тоді як вірним є 11.05.2018; № 260 від 10.10.2017 є 14.05.2018, тоді як вірним є 17.05.2018; № 263 від 12.10.2017 є 16.05.2018, тоді як вірним є 21.05.2018; № 273 від 24.10.2017 є 01.06.2018, тоді як вірним є 31.05.2018; № 282 від 06.11.2017 є 19.06.2018, тоді як вірним є 13.06.2018; № 287 від 15.11.2017 є 02.07.2018, тоді як вірним є 22.06.2018; № 295 від 17.11.2017 є 04.07.2018, тоді як вірним є 25.06.2018; № 314 від 22.11.2017 є 11.07.2018, тоді як вірним є 02.07.2018; №329 від 13.12.2017 є 25.07.2018, тоді як вірним є 23.07.2018; № 337 від 19.12.2017 є 02.08.2018, тоді як вірним є 27.07.2018; № 345 від 22.12.2017 є 02.08.2018, тоді як вірним є 01.08.2018.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлений договором строк, оплату отриманого товару не здійснив, про наявність у нього заборгованості перед позивачем не спростував у своєму відзиві.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Саме таку правову позицію викладено у пунктах 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013.

Оскільки, позивачем невірно було визначено початок виникнення заборгованості за окремими видатковими накладними судом самостійно здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

В той же час, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних є більший, ніж у визначеному позивачем розмірі. Однак, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, судом встановлено, що позивач у позовній заяві посилається на видаткову накладну № 324 від 24.11.2017 та на виставлений рахунок № 324 від 24.11.2017 на суму 8 810,05 грн, оплата за якою здійсненна відповідачем від 27.09.2018, однак в обґрунтованому розрахунку індексу інфляції та 3% річних позивачем не здійснено нарахування інфляційних витрат 3% річних за даною видатковою накладною.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 16 293, 18 грн втрат від інфляції та 6 251,48 грн 3% річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Окрім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що в обґрунтування обставин порушення строків здійснення оплат обов`язково позивач мав надати до суду банківські виписки та/або платіжні доручення, а не виписки зі свого рахунку, оскільки відповідачем взагалі це не спростовано та не надано жодного документу, який би підтверджував здійснення вчасних оплат, як то передбачено умовами договору чи свідчив про належне виконання своїх зобов`язань за укладеним договором. В той же час, судом прийнято до уваги висновки відповідача про невірний обрахунок інфляційних втрат позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати отриманого товару та належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, та враховуючи невірне визначення початку виникнення заборгованості за окремими видатковими накладними з урахуванням приписів ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Також позивачем у позовній заяві зазначено, що окрім сплаченого судового збору він просить покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.

В той же час, ним подано заяву в якій зазначено, що докази, на підставі яких можна встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, будуть подані після ухвалення рішення суду та просив при ухваленні рішення в резолютивній частині вказати про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) з посиланням на частину 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат , які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду , за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

На переконання суду, подання стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду додаткових доказів, що підтверджують понесений розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) для вирішення питання про судові витрати (витрат на професійну правничу допомогу) можливо лише за умови розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Поряд з цим, ухвалою суду від 20.05.2019 ухвалено розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Так, за приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене та враховуючи, що розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін, у позивача була наявна можливість подати відповідні докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом даної справи до суду у строк до 20.06.2019, як то ухвалено судом, відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі.

Однак, позивачем подано до суду разом з позовною заявою лише договір про надання професійної правничої допомоги №11/04 від 11.04.2019, перелік та вартість послуг за договором, будь-яких інших документів, що підтверджують фактичну оплату за отримані послуги професійний правничої допомоги у розмірі 20 000,00 не було надано.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що позивачем отримані юридичні послуги не підтверджено належними та допустимими доказами.

В той же час, суд звертає увагу, що професійна правнича допомога здійснена не належним чином, помилки допущені при розрахунку початку виникнення заборгованості (відлік 150 банківських днів з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної) та неврахування у обґрунтованому розрахунку індексу інфляції та 3% річних за видатковою накладною № 316 від 24.11.2017 на суму 8 810,05 грн.

З огляду на вищевикладене, не подання позивачем у встановлені строки доказів фактичної сплати витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про призначення судового засідання для визначення розміру понесених судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу).

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БВС-Групп до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про стягнення заборгованості у розмірі 22 544,66 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; код ЄДРПОУ 36716128) в особі філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (12110, Житомирська обл., Хорошівський район, смт Іршанськ, вул. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 39391950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БВС-Групп (88000, м. Ужгород, вул. Романа Шухевича, 31; код ЄДРПОУ 40290140) інфляційні втрати у розмірі 16 293 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто три) грн 18 коп., 3% річних у розмірі 6 251 (шість тисяч двісті п`ятдесят одна) грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 31.07.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко