Ухвала

від 26.07.2019 по справі 371/243/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.07.2019 Єдиний унікальний № 371/243/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/243/18

Провадження № 2/371/9/19

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.

за участю:

секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

представника відповідача

Карапищенка ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, поданим в інтересах держави до Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Селянське (фермерське) господарство БАШІ , про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та договору оренди землі,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Миронівського районного суду перебуває цивільна справа, в якій заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури заявив вимоги про визнання недійсними рішень Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, договору оренди землі, укладеного відповідачами 28 березня 2016 року, предметом якого стала земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 4,0052 га, розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 14 березня 2018 року.

В підготовче засідання, призначене на 09 годину 26 липня 2019 року, прокурор не з`явився, про проведення підготовчого засідання повідомлений належно.

Представник відповідача ОСОБА_3 . ОСОБА_2 заявив клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання обґрунтував тими обставинами, що провадження у даній справі відкрито на підставі позовної заяви, поданої особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, тому справа не підлягає розгляду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, зазначив про те, що у Держгеокадастру, який з невідомих причин не залучений ним як учасник судової справи, відсутні повноваження на звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями, договорів оренди землі тощо.

Вказане твердження є хибним, оскільки не відповідає положенням діючого законодавства.

Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відтак, саме Держгеокадастр є органом, який мав би звертатись до суду із позовом.

Частинами 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

З врахуванням вказаного вище, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор не мав підстав для звернення до суду, заява згідно правил п. 1 ч. 1 ст. 185 ЦПК України мала бути повернута.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не наділений правом звернення до суду, або ж не здійснює чи неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.

На підставі правил п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України просив постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, оскільки позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Суд, заслухавши представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 , дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

За правилами ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Питання представництва прокурором в суді законних інтересів держави врегульовано Законом України Про прокуратуру .

Частиною 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 вказаної статті Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частин 3-5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З огляду на рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пункт 4 даного рішення передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та договору оренди землі.

При зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на відсутність у Держгеокадастру та його територіальних органів повноваженнь на звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями, договорів оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Надаючи оцінку доводам прокурора, суд зазначає таке.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції від 31.03.2005).

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звертаючись з позовом за захистом інтересів держави, прокурор має довести: наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах або, в разі відсутності відповідного органу.

У позовній заяві прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави, вказує, що незаконне набуття оскаржуваних рішень та протиправне набуття відповідачем прав на земельну ділянку державної форми власності суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, порушує інтереси держави.

При обгрунтуванні представницьких функцій, прокурор вказав на наявність органу, уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, та одночасно вказав на відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до суду.

Фактично, в порушення правил ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор не вказав конкретну підставу, яка надала право представляти інтереси держави в суді: не вказав про відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; не вказав про факт не здійснення або неналежне здійснення відповідних повноважень.

Органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор вказав Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Прокурором не наведено та судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Держгеокадастром, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

У позовній заяві, на підтвердження бездіяльності органу, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави прокурор вказує на те, що у нього відсутнє право на звернення до суду.

Такі твердження є припущенням і такі припущення не можуть слугувати підставою для звернення прокурора до суду.

Прокурором не додано до позову будь-яких належних доказів, які б свідчили про очевидне невиконання або неналежне виконання Держгеокадастром своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Сама по собі обставина незвернення Держгеокадастру з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.

Обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

У той же час відповідний уповноважений орган держави, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

З огляду на відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, поданий ним позов є таким, що поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності, відтак, підлягає залишенню без розгляду на підставі наведеної норми.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору, прокурору необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 263, 352, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, поданий в інтересах держави до Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Селянське (фермерське) господарство БАШІ , про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та договору оренди землі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури , код ЄДРПОУ 0290996, адреса місцезнаходження : Київська область, місто Кагарлик, вулиця Кооперативна, 3.

Відповідачі:

Юхнівська сільська рада Миронівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362674, адреса місцезнаходження : Київська область, Миронівський район, село Юхни, вулиця Центральна, 23.

ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 .

Третя особа : Селянське (фермерське) господарство БАШІ ,код ЄДРПОУ 24885612, адреса місцезнаходження : Київська область, Миронівський район, село Юхни, вулиця Мічуріна, 16.

Дата складання повного тексту судового рішення 31 липня 2019 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук