Ухвала

від 30.07.2019 по справі 280/5044/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 липня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5044/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Новікова І.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семілла Агро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019 Державною фіскальною службою України подано до суду апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строків, із зазначенням поважних підстав для його поновлення та документу про сплату судового збору у розмірі 2643 грн.

Судом встановлено строк десять днів з моменту отримання заявником апеляційної скарги копії ухвали від 12 червня 2019 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 18 червня 2019 року.

Державною фіскальною службою України вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання до суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі не виконано, натомість, подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що на момент виконання вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відсутня можливість сплати судового збору у зв`язку із блокуванням рахунків. Податковим органом вживаються заходи для отримання коштів на сплату судового збору, у зв`язку із чим, останній просить продовжити строк для вирішення питання в подальшому щодо судовий збір.

На підтвердження обставин викладених у клопотанні податковим органом надано копію листа щодо безспірного списання коштів від 29.05.2019 №13-06-06/9419.

Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Положеннями статті 169 КАС України передбачено, зокрема, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.

Зважаючи на те, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судом апеляційної інстанції було надано строк десять днів у відповідності до вимог встановлених частиною 2 статті 169 КАС України, проте відповідачем вимоги ухвали в частині надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору не виконано та подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, при цьому не зазначено граничного строку в який можуть бути виконані вимоги ухвали у вказаній частині, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що представник ДФС України своєчасно не направив апеляційну скаргу у строк визначений законом з причин виходу на строкову службу до Збройних сил України 14.03.2019 року. Виявлення не подачі апеляційної скарги потребувало певного часу з огляду на участь представника відповідача в інших судових справах. Після виявлення даних порушень апеляційна скарга була негайно направлена до суду.

Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення від 21 січня 2019 отримано Державною фіскальною службою України 04.02.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 132)

Отже, строк для звернення до суду з апеляційною скаргою починається 04.02.2019 та закінчується 06.03.2019.

З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 21.01.2019 представник відповідача звернувся до суду апеляційної інстанції 17.05.2019, тобто поза межами строків встановлених статтею 295 КАС України.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Суд також зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання апеляційної скарги визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вказані у клопотанні доводи не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження встановленого чинним законодавством, оскільки процес внутрішньої організації роботи підприємств, установ, організацій не звільняє сторін у справі від обов`язку дотримуватись вимог встановлених чинним законодавством, зокрема, своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій та дотримання встановлених строків при зверненні до суду. Відсутність створення умов для організації праці управління та своєчасного звернення до суду для вирішення спірних питань, не відноситься до поважних причин, що унеможливлювали звернення до суду в межах строків встановлених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання зазначених заявником причин для поновлення строку на апеляційне оскарження поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній фіскальній службі України у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семілла Агро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з 30.07.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко