Постанова

від 31.07.2019 по справі 540/374/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/374/19

Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 17 квітня 2019 року об 11 год. 24 хв. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІН АГРО-ТЕХ до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній фіскальній службі України та Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а саме: визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1010814/38152146 від 03 грудня 2018 року, № 1020354/38152146 від 11 грудня 2018 року, № 1020353/38152146 від 11 грудня 2018 року, № 1020352/381521146 від 11 грудня 2018 року, № 1020351/38152146 від 11 грудня 2018 року; зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 16 жовтня 2018 року № 221, від 17 жовтня 2018 року № 222 та № 223, від 18 жовтня 2018 року № 224 та № 225.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації надісланих товариством податкових накладних, оскільки ним не надано у встановлені строки копій належних первинних документів, що підтверджують реальність проведених господарських операцій.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки встановленому факту участі товариства у схемах з ухилення від сплати податків.

В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято правомірне рішення про задоволення позовних вимог, так як позивачем виконано усі обов`язки для прийняття рішення про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ІН АГРО-ТЕХ перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як платник податків.

При цьому, товариством 23 жовтня 2018 року та 14 листопада 2018 року для реєстрації в ЄРПН направлено наступні податкові накладні: № 221 від 16 жовтня 2018 року, № 222 та № 223 від 17 жовтня 2018 року, № 224 та № 225 від 18 жовтня 2018 року, що виписані за результатами проведення господарської операції з поставки товару ТОВ СІЛЬПО ФУД .

В свою чергу, ДФС України 24 жовтня 2018 року та 15 листопада 2018 року зупинено реєстрацію отриманих накладних в ЄРПН.

Так, у якості підстави зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена, так як ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 критеріїв ризиковості платника податку .

Крім того, податковим органом запропоновано товариству надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПП/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (копія квитанції додається до кожної накладної)".

В свою чергу, товариством направлено на адресу контролюючого органу документи на підтвердження господарських операцій, а саме: пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій; копії договорів поставки, копії товаротранспортних накладних, копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії протоколів досліджень проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів.

За результатами розгляду наданих позивачем додаткових пояснень та документів, комісією ГУ ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: від 03 грудня 2018 року № 1010814/38152146 (ПН № 221); від 11 грудня 2018 року № 1020354/38152146, № 1020353/38152146, № 1020352/38152146, № 1020351/38152146 (ПН № 222, №223, №224, №225).

В даному випадку, рішення від 03 грудня 2018 року № 1010814/38152146 (ПН № 221) обґрунтоване тим, що податковим органом не встановлено походження товару за ланцюгом постачання. Постачальник не є виробником сільгосппродукції та надані копії документів не дають можливості встановити походження товару. Відсутні специфікації та додатки до договорів поставки, які є невідємною його частиною. Частина документів не доступна для перегляду (розрахункові документи)".

При цьому, рішення від 11 грудня 2018 року № 1020354/38152146, № 1020353/38152146, № 1020352/38152146, № 1020351/38152146 (ПН № 222, №223, №224, №225) обґрунтоване тим, що товариством не надано документи щодо підтвердження відповідності (сертифіката якості), протоколи випробувань надано частково, не на всю реалізовану продукцію. Не встановлено походження товару за ланцюгом постачання. Відсутні специфікації та додатки до договору поставки, які є невідємною його частиною. Відсутні розрахункові документи, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В абзаці 1 пункту 6 Критеріїв зазначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за таким критерієм: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

При цьому, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених у листі ДФС України № 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій, що затверджені ДФС України 05 листопада 2018 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію податкових накладних товариства № 221 від 16 жовтня 2018 року, № 222 та № 223 від 17 жовтня 2018 року, № 224 та № 225 від 18 жовтня 2018 року, що складені за результатами проведення господарської операції з поставки товару ТОВ СІЛЬПО ФУД .

Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні, підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

При цьому, встановлений ПК України обов`язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись відповідними платниками податків.

В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій.

Проте, всупереч вищевикладеним вимогам, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних.

Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.

В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної.

При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні пояснення та документи, із зазначенням обставин придбання та продажу спірного товару.

Проте, за наслідком отримання відповідних пояснень та документів, податковим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції.

Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, податковим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначено, з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.

В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).

Крім того, варто зазначити, що з метою доведення обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, останнім надано до суду копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій з відповідним контрагентом.

Так, між ТОВ ІН АГРО-ТЕХ (в особі постачальника) та ТОВ СІЛЬПО-ФУД (в особі покупця) укладено договір поставки № 6164Р від 30 березня 2018 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар.

При цьому, зазначений товар придбаний ТОВ ІН АГРО-ТЕХ у своїх контрагентів - ПП ЛАЙТНОУТ (договір поставки № 18-9-1 від 25 вересня 2018 року), ФГ АГРОЛАЙФ (договір поставки № 18-5-2 від 14 травня 2018 року).

В даному випадку, на підтвердження виконання умов вказаних договорів товариством надано видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні

В свою чергу, оцінюючи надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що з останніх можливо встановити зміст та обсяг проведених операцій, що є достатнім для здійснення реєстрації спірних податкових накладних.

Між тим, умовами укладеного договору з ТОВ СІЛЬПО-ФУД передбачено, що обов`язковою умовою для оплати поставленого товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Внаслідок чого, розрахункові документи або банківські виписки не могли бути надані позивачем фіскальному органу через їх відсутність, оскільки оплата вартості товару покупцем не здійснена за наслідком відмови податковим органом в реєстрації податкових накладних виписаних під час здійснення господарських операцій із поставки товарів ТОВ СІЛЬПО ФУД в ЄРПН.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність додатків та специфікації до договору жодним чином не може свідчити про відсутність реальної господарської операції, як і відсутність сертифікатів відповідності (якості) щодо сільськогосподарської продукції, які не є обов`язковими.

При цьому, щодо неможливості встановлення походження товару за ланцюгом постачання, колегія суддів зазначає, що позивачем надано документи, з яких можливо встановити обставини придбання спірного товару.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.