Постанова

від 31.07.2019 по справі 420/939/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/939/19Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

19 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:

визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що дії відповідача щодо непроведення індексації грошового забезпечення є протиправними та не відповідають вимогам законодавства України, оскільки проведення індексації у зв`язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що відповідно до роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Законодавством України передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. В межах наявного фінансового ресурсу можливостей виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ в період січня 2016 року - лютого 2018 року у Міністерства оборони України не було. Крім того, індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення в розумінні ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, наводить доводи, що містилися у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ), на грошовому забезпеченні знаходився при військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №216 від 18.12.2017 року ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом а (у зв`язку із закінченням строку контракту) (а.с. 10).

Наказом командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) №261 від 26.12.2017 року підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу (а.с. 11).

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по грудень 2017 року (а.с. 8).

11 лютого 2019 року військова частина НОМЕР_1 надіслала відповідь на заяву позивача №213, з якої вбачається, що відповідно до листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення (із змінами), індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження, а отже, за вказаний період, індексація грошового забезпечення не нараховувалася (а.с. 9).

Позивач не погодився з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення та звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог законодавства проведення індексації у зв`язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Посилання відповідача на відповідні роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України не можуть бути підтвердженням правомірності його дій. Крім того, військова частина НОМЕР_1 не довела вжиття заходів для виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до Закону України № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон України № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабміну України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п.6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Посилання апелянта на положення ч.6 ст.5 Закон України № 1282-XII, як на підставу не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, є необґрунтованими.

Судова колегія відхиляє вищенаведені доводи, адже вони не відповідають нормам Закону № 1282-XII та п. 11 Порядку №1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина НОМЕР_3 , відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення.

Крім того, безпідставними є посилання апелянта на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, згідно яких визначено не нараховувати індексацію до окремого роз`яснення.

Як вже зазначалось, обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та Законом України Про індексацію грошових доходів населення. В свою чергу, роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації.

Вищевикладене в сукупності свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що проявилася в не проведенні індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року та необхідності поновлення відповідного права ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 25 лютого 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко