Постанова

від 25.07.2019 по справі 826/15073/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15073/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональне охоронне агентство СТАФ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Регіональне охоронне агентство СТАФ (надалі за текстом - ТОВ СТАФ ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00010631402 від 30.08.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 322 175 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Інвест Паверфул , ТОВ Пріст Ком , ТОВ Варта Плюс суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.06.2018 р. по 30.07.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ СТАФ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р.

Результати перевірки оформлено актом № 521/26-15-14-02-01/37046213 від 06.07.2017р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на 257 740 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

За умовами договору № 31/05/16 від 31.05.2016 р. ТОВ Варта Плюс зобов`язалось надати послуги з організації професійної підготовки персоналу, а ТОВ СТАФ - прийняти та оплатити їх.

На підставі цього договору була складена податкова накладна на суму 288 000 грн., у тому числі 48 000 ПДВ.

Відповідно до договору № 31/05/16-1 від 31.05.2016 р. та податкових накладних ТОВ Варта Плюс виконало комплекс робіт по прибиранню приміщень на загальну суму 240 840 грн.

Згідно договору № 30/10/15 від 30.10.2015 р. та податкових накладних ТОВ Інвест Паверфул надало позивачеві послуги з генерального прибирання, чищення та хімчистці на суму 649 200 грн., у тому числі 108 200 грн. ПДВ.

На підставі договору № 01/03/16 від 01.03.2016 р. складено податкові накладні на надання ТОВ Пріст Ком послуг з прибирання приміщень на суму 368 400 грн.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товарів ПДВ, включив до складу податкового кредиту.

Разом з тим, в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2017 р. зазначено, що ТОВ Варта Плюс використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

За даними Єдиного реєстру судових рішень ТОВ Інвест Паверфул фігурує у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 205-1 КК України.

Крім того, згідно наявної податкової інформації товариство не має штатної чисельності працівників.

Інформації щодо наявності у ТОВ Пріст Ком основних фондів та виробничих потужностей відсутня.

На думку відповідача наведене свідчить про те, що ТОВ СТАФ безпідставно сформувало податковий кредит.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00010631402 від 30.08.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 322 175 грн., у тому числі 257 400 грн. за основним платежем та 64 435 грн. за штрафними санкціями.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договорів, специфікацій, протоколу узгодження договірної ціни, актів надання послуг, які свідчать, що зобов`язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ СТАФ наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Факторія Люкс .

Не можуть бути прийняті в якості доказу посилання відповідача на те, що за результатами аналізу податкової інформації не встановлено джерело походження придбаного позивачем товару.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ Інвест Паверфул , ТОВ Пріст Ком , ТОВ Варта Плюс .

Сам по собі факт того, що контрагенти позивача є фігурантами у кримінальному провадженні не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Колегія суддів також зазначає, що вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 24.05.2016 р. не містить жодних посилань на взаємовідносини ТОВ Інвест Паверфул з ТОВ СТАФ .

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 30 липня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук