Постанова

від 29.07.2019 по справі 826/9382/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9382/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судового засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест (далі - позивач, ТОВ Центр сертифікації Центротест ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2017 року №№ 0017281404, 0017291404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Центр сертифікації Центротест з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП Ахілес груп , ТОВ Ком Тех Україна за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року та за період з 01.02.2016 року по 30.03.2016 року, за результатами якої складено акт від 31.03.2017 року №133/26-15-14-04-05/38405971.

В ході перевірки було встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2016 рік на суму 130 409 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 14.04.2017 року: №0017281404, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 370 грн.; № 0017291404, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 163 011 грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між ТОВ Центр сертифікації Центротест та ПП Ахілес Груп було укладено Договір від 01.09.2015 року № 112 про надання послуг з отримання дозвільних документів щодо сертифікації, оцінки відповідності, висновків санітарно-гігієнічної експертизи, декларацій відповідності, тощо.

На виконання вказаного договору було виписано наступні акти здачі приймання наданих послуг: №№ ОУ-0000432 від 03.09.2015 року; ОУ-0000436 від 07.09. 2015 року; ОУ-00004443 від 11.09. 2015 року; ОУ-0000446 від 15.09. 2015 року; ОУ-0000447 від 16.09. 2015 року; ОУ-0000448 від 16.09. 2015 року; ОУ-0000449 від 16.09. 2015 року; ОУ-0000451 від 17.09. 2015 року; ОУ-0000455 від 18.09. 2015 року; ОУ-0000459 від 18.09. 2015 року; ОУ-0000463 від 21.09. 2015 року; ОУ-0000464 від 22.09. 2015 року; ОУ-0000466 від 22.09. 2015 року; ОУ-0000468 від 23.09. 2015 року; ОУ-0000472 від 24.09. 2015 року; ОУ-0000480 від 25.09. 2015 року; ОУ-0000507 від 30.09. 2015 року; ОУ-0000518 від 02.10. 2015 року; ОУ-0000525 від 05.10. 2015 року; ОУ-0000526 від 05.10. 2015 року; ОУ-0000539 від 13.10. 2015 року; ОУ-0000551 від 19.10. 2015 року; ОУ-0000562 від 22.10. 2015 року; ОУ-0000571 від 23.10. 2015 року; ОУ-0000572 від 23.10. 2015 року; ОУ-0000579 від 26.10. 2015 року; ОУ-0000589 від 29.10. 2015 року; ОУ-0000594 від 30.10. 2015 року; ОУ-0000598 від 02.11. 2015 року; ОУ-0000600 від 03.11. 2015 року; ОУ-0000602 від 04.11. 2015 року; ОУ-0000610 від 06.11. 2015 року; ОУ-0000619 від 10.11. 2015 року; ОУ-0000620 від 10.11.12015 року; ОУ-0000630 від 16.11. 2015 року; ОУ-0000634 від 17.11. 2015 року; ОУ-0000698 від 03.12. 2015 року; ОУ-0000715 від 09.12. 2015 року; ОУ-0000716 від 09.12. 2015 року; ОУ-0000741 від 18.12. 2015 року; ОУ-0000744 від 21.12. 2015 року;, ОУ-0000748 від 22.12. 2015 року; ОУ-0000752 від 23.12. 2015 року; ОУ-0000054 від 27.01.2016 року; ОУ-0000065 від 29.01. 2016 року; ОУ-0000072 від 09.02. 2016 року; ОУ-0000075 від 10.02. 2016 року; ОУ-0000081 від 11.02. 2016 року; ОУ-0000083 від 12.02. 2016 року; ОУ-0000089 від 15.02. 2016 року; ОУ-0000096 від 19.02. 2016 року; ОУ-0000108 від 23.02.2016 року.

Всі придбані послуги були реалізовані в подальшому контрагентам-покупцям, що підтверджується відповідними договорами та актами приймання-здачі виконаних робіт, які були додані Позивачем до матеріалів судової справи.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії документів, які були отримані в різних дозвільних органах та в подальшому передані контрагентам-покупцям.

Оплата придбаних послуг підтверджується платіжними дорученнями: №№ 1198 від 18.09.2015 року, 1199 від 18.09.2015 року, 1198 від 18.09.2015 року, 1200 від 18.09.2015 року, 1201 від 18.09.2015 року, 1202 від 18.09.2015 року, 1203 від 18.09.2015 року, 1211 від 22.09.2015 року, 1214 від 23.09.2015 року, 1217 від 25.09.2015 року, 1218 від 25.09.2015 року, 1219 від 28.09.2015 року, 1235 від 06.10.2015 року, 1236 від 06.10.2015 року, 1238 від 06.10.2015 року, 1239 від 06.10.2015 року, 1240 від 06.10.2015 року, 1241 від 07.10.2015 року, 1242 від 07.10.2015 року, 1243 від 08.10.2015 року, 1260 від 20.10.2015 року, 1261 від 20.10.2015 року, 1262 від 21.10.2015 року, 1265 від 26.10.2015 року, 1266 від 26.10.2015 року, 1267 від 26.10.2015 року, 1268 від 26.10.2015 року, 1279 від 02.11.2015 року, 1280 від 02.11.2015 року, 1285 від 05.11.2015 року, 1286 від 05.11.2015 року, 1287 від 05.11.2015 року, 1289 від 06.11.2015 року, 1293 від 10.11.2015 року, 1295 від 10.11.2015 року, 1303 від 16.11.2015 року, 1309 від 18.11.2015 року, 1334 від 10.12.2015 року, 1335 від 10.12.2015 року, 1337 від 15.12.2015 року, 1344 від 24.12.2015 року, 1345 від 24.12.2015 року, 1346 від 24.12.2015 року, 1356 від 11.01.2015 року, 1347 від 24.12.15, 1383 від 05.02.2016 року, 1385 від 05.02.2016 року, 1401 від 23.02.2016 року, 1402 від 23.02.2016 року, 1403 від 23.02.2016 року, 1404 від 23.02.2016 року, 1405 від 23.02.2016 року, 1406 від 23.02.2016 року, 1407 від 23.02.2016 року.

Щодо договору № 120 від 17.09.2015 року, укладеного між ТОВ Центр сертифікації Центротест та ПП Ахілес Груп , позивачем зазначається, а судом першої інстанції підтверджено, що на виконання вказаного договору було складено акти приймання-здачі робіт № ОУ-0000615 від 09.11.2015 року та № ОУ-0000640 від 18.11.2015 року. Вказані послуги оплачені відповідно платіжних доручень №1292 від 10.11.2015 року та №1310 від 18.11.2015 року. Послуги були використані у власній господарській діяльності Підприємства, що підтверджується копіями звітів про рекламну кампанію.

Аналогічні документи були надані позивачем щодо взаємовідносин з ТОВ Ком Тех Україна . Так, на виконання умов усної домовленості, відповідно до рахунку № 67 від 30.11.2015 року було складено акт здачі-приймання послуг №53 від 30.11.2015 року з просування сайту Позивача. Послуги були оплачені в повному обсязі, що підтверджено платіжним дорученням № 1323 від 04.12.2015 року.

На виконання умов договору № 2202/16-01 від 22.02.2016 року розивачем надано всі підтверджуючі документи щодо замовлення послуг, їх оплати та подальшої реалізації контрагентам-покупцям.

Також, на підтвердження факту здійснення підприємницької діяльності з ТОВ Віксар Плюс позивачем надано акти наданих послуг № 77 від 08.06.2016 року, № 91 від 17.06.2016 року, № 98 від 22.06.2016 року, платіжні доручення щодо оплати придбаних послуг № 1549 від 23.06.2016 року, №1550 від 23.06.2016 року та №1555 від 23.06.2016 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що товариством з обмеженою відповідальністю ЦС Центротест надано належні копії первинних документів, які підтверджують вище вказані господарські операції з контрагентами, а тому прийняті Головним управлінням ДФС у місті Києві податкові повідомлення-рішення №0017281404, №0017291404 від 14.04.2017 року є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ключкович В.Ю.

Суддя Парінов А.Б.

Повний текст постанови виготовлено - 01 серпня 2019 року.