Постанова
від 01.08.2019 по справі 240/6101/18
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6101/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

01 серпня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - не зазначено, місце ухвалення рішення - м.Житомир) у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2018 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" про застосування заходів реагування шляхом заборони подальшої експлуатації адміністративно-побутової будівлі Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 10.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року позов задоволено. Застосовано до Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонено подальшу експлуатацію адміністративно-побутової будівлі Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" за адресою: м.Житомир, вул. Промислова, 10

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Кодекс цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗЦУ) та норми Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту-Закон) не передбачають одночасного застосування двох способів реагування на виявлені порушення. В п.11 ст. 7 Закону зазначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Однак, позивач до закінчення строків усунення правопорушень по припису, всупереч вимогам Закону, звернувся до суду. Окрім того, позивач подав до суду завідомо безпідставний позов за відсутності предмету спору, чим допустив зловживання процесуальними правами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим. Крім того вказує, що Управління діяло в межах та спосіб передбачені Кодексом цивільного захисту України, адже виявлені правопорушення створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як встановив суд, в період з 06 грудня 2018 року по 12 грудня 2018 року головним інспектором сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління ДСНС України в Житомирській області Галетко С.А. на підставі наказу Управління ДСНС у Житомирській області від 24.11.2017 №486 та посвідчення на проведення перевірки № 358 від 03.12.2018 (а.с.17) було проведено планову перевірку Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів", розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 10, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Перевіркою було встановлено та зафіксовано в складеному за її результатами акті від 12.12.2018 №342 (а.с.18-27), що Приватним акціонерним товариством "Житомирський комбінат силікатних виробів" допущено порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- з 2-го поверху адміністративно-побутового корпусу не влаштовані запасні евакуаційні виходи відповідно до вимог п. 7.2.4 ДБН ВЛЛ-7:2016, чим порушено ст. 20 Кодексу цивільного захисту України та п. 2.23. Глави 2 Розділу ІІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- адміністративно-побутову будівлю, приміщення їдальні не обладнано системами протипожежного захисту, чим порушено п. 1.2 Глави 1 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні" та додаток А табл. А.1, додаток Б табл. Б1 ДБН В.2.5-56:2014;

- не виконані роботи з вогнезахисту несучих металевих конструкцій сходових кліток (косоури, балки) будівлі адміністративно-побутового корпусу відповідно до вимог п.5.3 табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016 для забезпечення класу вогнестійкості будівельних конструкцій R60МО, чим порушено ст. 20 Кодексу цивільного захисту України та п. 2.23 Глави 2 Розділу ІІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- на в'їзді (виїзді) з підприємства не встановлено схеми території із вказанням на них будівель, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них, чим порушено п. 1.15 Глави 1 Розділу ІІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- пожежну безпеку на підприємстві не забезпечено шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на створення умов для успішного гасіння пожеж, а саме не виконано вимоги ДБН В.2.5-64:2012 (п. 8.1, табл. З), щодо обладнання будівлі адміністративно-побутового корпусу внутрішнім протипожежним водопроводом з кількістю струменів - два струменя, та мінімальною витратою води одним струменем на пожежогасіння - 2,5 л/с, чим порушено ст. 20 Кодексу цивільного захисту України та п. 4 Розділу І Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- пожежну безпеку на підприємстві не забезпечено шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, а саме не виконано вимоги ДБН ВЛ.1-7:2016 (п.7.3.15), щодо забезпечення розміру висоти східця маршу сходової клітки (ліве крило) на рівні 3-го поверху будівлі адміністративно-побутового корпусу не більше 0,22 метра, чим порушено ст. 20 Кодексу цивільного захисту України та п. 2.23 Глави 2 Розділу ІІІ, п. 4 Розділу І Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- приміщення адміністративно-побутового корпусу не забезпечені вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації вогнегасників та типових корм належності вогнегасників затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року №25, чим порушено п. 3.9 Глави 3 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- вбудовані приміщення котельної на твердому паливі не обладнані системами протипожежного захисту, п. 1.2 Глави 1 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні" та додаток А табл. А.2, додаток Б табл. Б1 ДБН В.2.5-56:2014;

- не вжито заходів щодо забезпечення нормованих тиску та витрати води в пожежних гідрантах (2 шт.) встановлених на території підприємства, чим порушено п. 2.1 Глави 2 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- в адміністративно-побутовому корпусі на 3-му поверсі (сходова клітка праве крило) двері виходу з приміщення коридору до сходової клітки не обладнані пристроєм для самозачинення, а в сходовій клітці (ліве крило) на рівні 3-го поверху (сполучення з галереєю), 1-го та 2-го поверхів (сполучення з приміщеннями коридорів) зняті двері, чим порушено п. 2.37 Глави 2 Розділу ІІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- в адміністративно-побутовому корпусі в сходовій клітці (ліве крило) на рівні 3-го та 2-го поверхів прокладено електропроводи та кабелі , які не стосуються забезпечення освітлення сходової клітки, чим порушено п. 1.18 Глави 1 Розділу ІV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- в адміністративно-побутовому корпусі в сходовій клітці (ліве крило) на рівні 1-го поверху, на 2-му поверсі в приміщенні вентиляційної, в приміщенні їдальні, приміщенні кладової автоклавного відділення будівлі заводу силікатної цегли (ЗСЦ) допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідному проводі, чим порушується п. 1.18 Глави 1 Розділу ІV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- на 2-му поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу в приміщеннях коменданта та вентиляційної, приміщенні кладової автоклавного відділення будівлі ЗСЦ з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконані за допомогою опресування , зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6 Глави 1 Розділу ІV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- в адміністративно-побутовому корпусі на 2-му поверсі в приміщенні вентиляційної, приміщенні кладової автоклавного відділення будівлі ЗСЦ допускається експлуатація тимчасової електричної мережі, чим порушується п. 1.8 Глави 1 Розділу ІV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- в приміщенні котельної допускається заставлення пожежних кран-комплектів обладнанням, чим порушено п. 2.2 Глави 2 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- приміщення їдальні не забезпечено знаками безпеки відповідно ДСТУ 180 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76, чим порушено п. 8 Розділу ІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- будівлю ГРП не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:20О8 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", чим порушено п. 1.21 Глави 1 Розділу ІV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- не виконане технічне обслуговування пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі, чим порушено п. 2.2 Глави 2 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- пожежні щити встановлені на території підприємства не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння, чим порушено п. 3.11 Глави 3 Розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- для приміщень ГРП, паливно-заправного пункту не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за ПУЕ та не позначено на вхідних дверях, чим порушено п. 2.9 Глави 2 Розділу ІІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- керівником та відповідальними особами підприємства не пройдене навчання з питань пожежної безпеки, чим порушено п. 16 Розділу ІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим, чим порушено п. 3 Розділу ІІ Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні";

- відповідальними особами підприємства не пройдене навчання з питань цивільного захисту, чим порушено п. 14 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2013 №444.

За наслідками перевірки, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області винесено припис від 12.12.2018 №283, яким Приватне акціонерне товариство "Житомирський комбінат силікатних виробів" зобов'язано усунути виявлені під час перевірки вимог законодавства у сфері цивільного захисті, техногенної та пожежної безпеки. При цьому, для усунення частини з виявлених порушень був встановлений строк до 01.02.2019, а для усунення іншої частини виявлених порушень - до 01.03.2019 (а.с.48-52).

Вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив із правомірності підстав застосування заходів реагування у вигляді заборони подальшої експлуатації адміністративно-побутової будівлі Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 10 через те, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей через експлуатацію приміщення та відсутності доказів усунення порушень норм пожежної та техногенної безпеки, зафіксованому в акті за результатами перевірки суб`єкта господарювання.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статтею 55 Кодексу цивільного захисту України (далі -КЦЗУ) забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 1 та 12 частини першої статті 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За правилами частини 2 статті 68 КЦЗУ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Саттею 70 КЦЗУ передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 1ків усунення правопорушень по припису, всупереч вимогам Закону, звернувся до суду. Окрім того, позивач подав до суду завідомо безпідставний позов за відсутності предмету спору, чим допустив зловживання процесуальними правами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03 листопада 2016 року № 1728-VІІІ до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Абзацом першим частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон - №877-V): виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей і можливо тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що існуючі порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки, можуть кваліфікуватися як такі що створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Поняття загроза життю та здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав передбачених статтею 70 КЦЗУ.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 КЦЗУ є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За своїм змістом і суттю заходи реагування застосовуються до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (частина 5 статті 4 Закону 877-V).

Відповідач не усунув порушення, за результатами перевірки, зафіксованого в акті від 12 грудня 2018 року №342, з матеріалів справи вбачається, що він не оскаржував у судовому порядку протиправність дій позивача щодо проведення такої перевірки із встановленими порушеннями у сфері пожежної та техногенної безпеки, а отже існують правомірні підстави застосування до відповідача заходів реагування у вигляді заборони подальшої експлуатації адміністративно-побутової будівлі Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 10.

Застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером неусунених на час розгляду цієї справи відповідачем порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Щодо доводів апеляційної скарги про передчасність звернення позивача до суду з позов, з огляду на те, що строки усунення виявлених порушень, визначені у Приписі, не сплинули, апеляційний суд їх вважає безпідставними з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 Закону України №877-V).

Відповідно до абз.14 ч.9 ст. 7 Закону України №877-V розпорядчі документи, в даному випадку припис, щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. Аналогічна норма закріплена в ч.3 ст.68 КЦЗУ.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.

Отже, одночасне видання посадовою особою за результатами перевірки припису та звернення до адміністративного суду з позовом про вжиття заходів реагування, не виключається.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Одночасно колегія суддів зазначає, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 серпня 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.

Дата ухвалення рішення01.08.2019
Оприлюднено02.08.2019

Судовий реєстр по справі —240/6101/18

Постанова від 01.08.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Франовська К.С.

Ухвала від 11.07.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Франовська К.С.

Ухвала від 20.06.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Франовська К.С.

Рішення від 07.05.2019

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

Ухвала від 22.01.2019

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

Ухвала від 26.12.2018

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні