Ухвала

від 31.07.2019 по справі 910/9322/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.07.2019Справа № 910/9322/19

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши

заяву товариства з обмеженою відповідальністю АСТ-Мастер

про забезпечення позову

у справі №910/9322/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР

до товариства з обмеженою відповідальністю "АБС ВЕРФ"

про стягнення 531 891,92 грн.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АБС ВЕРФ" про стягнення 531 891,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 1-17/05 від 17.05.2018р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 470 000,00 грн., за прострочення повернення якої також нараховані інфляційні втрати в сумі 48 410,00 грн. та 3% річних - 13 481,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019р. відкрити провадження у справі №910/9322/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30.07.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю АСТ-Мастер звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, у якій заявник просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю АБС Верф в межах заявленої ціни позову, що становить 531 891,92 грн.

Заява обґрунтована тим, що існує велика загроза ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду у цій справі, оскільки відповідач, дізнавшись про пред`явлення до нього позову, може вчинити недобросовісно та здійснити дії по фактичному виведенню грошових коштів із його поточних рахунків та здійснити дії щодо продажу (іншого відчуження) майна третім особам.

Після виведення грошових коштів та продажу (іншого відчуження) майна третім особам, відповідач фактично може стати неплатоспроможним, а такі дії відповідача призведуть до неможливості виконання рішення суду у цій справі.

Таким чином, існує загроза ускладнення та неможливості виконання рішення суду по цій справі, оскільки відповідач може вчинити дії по виведенню коштів та майна із свого відання, що у свою чергу призведе до неможливості реального стягнення із нього заборгованості на користь позивача.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю АСТ-Мастер про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно зі статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову .

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено жодними засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Натомість, у поданій позивачем заяві про забезпечення позову останнім не наведено належних доводів, які б свідчили про наявність зв`язку між запропонованими ним заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на майно відповідача та предметом позовної вимоги, якою є стягнення грошових коштів.

В той же час, позивачем не доведено відсутності або недостатності грошових коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю АСТ-Мастер , а тому звернення з вимогами про накладення арешту на майно відповідача взагалі є передчасним.

Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю АСТ-Мастер про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю АСТ-Мастер в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Згідно частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано: 31.07.2019.

СуддяА.І. Привалов