Рішення

від 22.07.2019 по справі 916/1127/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1127/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/1127/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор»

про зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю представників :

від позивача: Марков О.В., ордер серії КС №289502 від 17.04.2019р.;

від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП «Україна» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор» з позовом, в якому просить господарський суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор» вчинити дії - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна) наступний товар загальною вартістю 17 570 182,70 грн. що перебуває на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор» на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, відповідно до договору складського зберігання зерна №10/Т/18 від 12 липня 2018 року:

- пшениця м`яка (3 класу) - 2 500 000 кг (загальна вартість 16 000 000 грн.);

- пшениця м`яка (6 класу) - 257 407 кг (загальна вартість 1 570 182,70 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором складського зберігання зерна №10/Т/18 від 12.07.2018р. щодо повернення (відвантаження) товару.

Ухвалою від 24.04.2019р. задоволено заяву ТОВ «Енгельхарт СТП «Україна» про забезпечення позову за вх. № 2-1857/19 від 22.04.2019р. шляхом накладення арешту на 2 500 000 кг пшениці м`якої (3 класу) вартістю 16 000 000 грн. та 257 407 кг пшениці м`якої (6 класу) вартістю 1 570 182, 70 грн., що перебуває на зберіганні у ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор» на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, відповідно до договору складського зберігання зерна №10/Т/18 від 12.07.2018р.

26.04.2019р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 12.06.2019р. підготовче провадження закрито та справу № 916/1127/19 призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 22.07.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив та відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

При цьому, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 26.04.2019р., про відкладення підготовчого засідання від 27.05.2019р., про призначення справи до судового розгляду по суті від 12.06.2019р., про оголошення перерви у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 24.06.2019р., які відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причин повернення „організація не зареєстрована» .

Отже, із врахуванням строку розгляду даної справи, який закінчується 24.07.2019р., враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 22.07.2019р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

12.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор» (Зерновий склад, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)» (Поклажодавець, позивач) укладений договір складського зберігання зерна № 10/Т/18, згідно з яким Поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (надалі - зерно) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Відповідно п. 2.1. Договору, зерно, що приймається на зберігання повинно відповідати вимогам діючих ДСТУ або ГОСТів.

П. 2.6 Договору встановлено, що зерно на Зерновому складі зберігається знеособлено. В процесі зберігання допускається змішування партій зерна з однорідним, що знаходиться на складі.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 10/Т/18 Зерновий склад зобов`язаний забезпечити доступ Поклажодавцю та вказаним ним у відповідному листі до елеватора сюрвеєрським компаніям з переліком конкретних представників до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

Згідно п. 3.3. Договору № 10/Т/18 Поклажодавець зобов`язаний своєчасно, не пізніше ніж за 7 календарних днів повідомити зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно.

Відповідно до п. 3.4. Договору № 10/Т/18 Поклажодавець має право проводити огляд зерна протягом строку його зберігання.

Згідно п. 5.1. Договору № 10/Т/18 зерно, передане на зберігання Зерновому складу згідно з цим Договором, залишається власністю Поклажодавця протягом усього часу знаходження його на зберіганні Зернового складу. Право власності на зерно Поклажодавця до Зернового складу не переходить, та Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) Поклажодавця крім випадків, передбачених законодавством та цим Договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору № 10/Т/18 строк зберігання зерна становить до 30.04.2019р.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивач 31.07.2018р. передав на зберігання відповідачу пшеницю м`яку (3 класу) у кількості 2 500 000 кг та пшеницю м`яку (6 класу) у кількості 257 407 кг на Зернові склади за адресою: м АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Бірюзова, АДРЕСА_3 , що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 543, № 544 від 31.07.2018р. та витягами з Реєстру складських документів на зерно № 14153 від 06.02.2019р., № 14218 від 15.02.2019р.

Згідно з довідкою ТОВ УкрАгроКонсалт № 25/1/19 від 26.03.2019р. діапазон ринкових цін на пшениць 3 класу станом на 25.03.2019р. становить 6200-6400 грн. за тону, на пшеницю 6 класу станом на 25.03.2019р. становить 5900-6100 грн.

04.02.2019р. інспектором ТОВ „CISS GROUP UKRAINE» на підставі договору про надання послуг по перевірці товарів, які зберігаються на складі №21/07 від 21.02.2017р., укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ «СІСС ГРУПП УКРАЇНА» (Виконавець) складений акт про не допуск до здійснення перевірки, згідно з яким 04.02.2019р. інспектора не допущено до здійснення перевірки на Білгород-Дністровському елеваторі за адресою вулиця маршала Бірюзова, 16.

08.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з заявою (вимогою) повернути зерно, передане на складське зберігання за вих. № 07/02-2019-2/1, про що свідчать наявні у справі описи вкладення у цінний лист та накладні, згідно з якими заяву (вимогу) позивач надіслав відповідачу як на адресу місцезнаходження зернового складу, так і на адресу місцезнаходження відповідача.

В свою чергу відповідач відповіді на заяву позивача не надав та передане на зберігання зерно не повернув, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, 05.02.2019р. позивач звернувся до Національної поліції України з заявою (повідомленням) про вчинення злочину, переученого ст. 191 КК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір складського зберігання зерна, на підставі якого позивач передав на зберігання відповідачу зерно, а відповідач зобов`язався зберігати зерно протягом строку, визначеного у договорі, тобто до 30.04.2019р.

Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 ЦК України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Приписами ст. 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Згідно до ст. 953Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач не повернув позивачу зерно за вимогою останнього від 07.02.2019р.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем порушені умови договору складського зберігання зерна №10/Т/18 від 12.07.2018р. та не виконані зобов`язання щодо повернення позивачу переданого на зберігання зерна, а саме: пшениці м`якої з класу у кількості 2 500 000 кг загальною вартістю 16 000 000 грн. та пшениці м`якої 6 класу у кількості 257407 кг загальною вартістю 1 570 182,70 грн.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2881,50 грн., які складаються із суми судового збору, оплаченого за подання позовної заяви до суду та суми судового збору оплаченого за подання заяви про забезпечення позову, покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Окрім того, із врахуванням заяви представника позивача під час судових дебатів у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 22.07.2019р. про неможливість надання доказів, в підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у даному судовому засіданні, господарським судом призначено судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)» задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Білгород-Дністровський елеватор (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Чигоріна, 18, ЄДРПОУ 40043961) вчинити дії - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Енгельхарт СТП (Україна) (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-й поверх, ЄДРПОУ 39112319) наступний товар загальною вартістю 17 570 182,70 грн. що перебуває на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю Білгород-Дністровський елеватор на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, відповідно до договору складського зберігання зерна №10/Т/18 від 12 липня 2018 року:

- пшениця м`яка (3 класу) - 2 500 000 кг (загальна вартість 16 000 000 грн.);

- пшениця м`яка (6 класу) - 257 407 кг (загальна вартість 1 570 182,70 грн.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білгород-Дністровський елеватор (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Чигоріна, 18, ЄДРПОУ 40043961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-й поверх, ЄДРПОУ 39112319) судовий збір за подання позову у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 05 серпня 2019р. о 12:00 год., з повідомленням учасників справи.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі суд. засідань №16 (5 поверх), тел.0(482)307-957.

5. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)» (Україна)» строк для подання до суду доказів щодо розміру понесених судових витрат до 29.07.2019р. включно.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 31 липня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець