Рішення

від 23.07.2019 по справі 922/591/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/591/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", м. Харків до Приватного підприємства "Полтавський будівельний центр", м. Полтава про стягнення 1 355 347,62 грн. за участю представників:

позивача - Корольчука Ю.А. (ордер Серія РН-335 №51 від 18.12.2018 р.)

відповідача - Петраков ОСОБА_1 .А. (договір № 06/05-19-г від 06.05.2019 р.)

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" 28 лютого 2019 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Полтавський будівельний центр" про стягнення 1 355 347,62 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2019 у справі №922/591/19 передано матеріали справи №922/591/19 за позовом АТ "Укрпошта" в особі Харківської дирекції АТ "Укрпошта" до ПП "Полтавський будівельний центр" про стягнення 1355347,62 грн. за підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укрпошта в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.03.2019 у справі № 922/591/19 було задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 04.03.2019 у справі №922/591/19 скасовано, а справу №922/591/19 направлено для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

Ухвалою від 22.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі розгляд, якої призначено за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін щодо підготовчого засідання на "07" травня 2019 р. о 10:40.

Ухвалою суду від 11.06.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "04" липня 2019 р. о 10:20.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.07.2019р., представник Позивача підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, а також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд оголосив перерву до 18 липня 2019 року до 10:20, а ухвалою суду від 18.07.2019р. розгляд справи було відкладено на 23.07.2019р. на 10:30.

Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити їх. Також надав заперечення на клопотання (вх. № 17838 від 23.07.2019р.).

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Позивач при звернені до суду з позовом у позовних вимог визначає наступне.

14 вересня 2018 року укладено договір надання послуг №15/1742 Поточний ремонт ЦОП Харківської дирекції ПАТ Укрпошта , м. Харків, Привокзальний майдан,2 (поточний ремонт побутових приміщень та санвузлів) (надалі - договір надання послуг від 14.09.2018 №15/1742) між приватним підприємством Полтавський будівельний центр (надалі - Виконавець) та Публічним акціонерним товариством Укрпошта в особі Харківської дирекції ПАТ Укрпошта (надалі - Замовник).

Відповідно до п.1.1 Договору надання послуг від 14.09.2018 №15/1742 на умовах визначених цим договором Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується своїми силами і засобами забезпечити надання послуг з: Поточного ремонту ЦОП Харківської дирекції ПАТ Укрпошта , м. Харків, Привокзальний майдан, 2 (поточний ремонт побутових приміщень та санвузлів), код державного класифікатору: 021.2015 - 45450000-6 в обсязі договірної ціни, якісно виконати послуги відповідно до затвердженого в установленому порядку дефектного акту (Додаток №1), здати їх в обумовлені строки, вчасно звітувати про використання коштів, а Замовник зобов`язується здійснювати контроль і технічний нагляд за ходом надання послуг, своєчасно перераховувати кошти за надання послуг та прийняти його в обумовлені строки.

Згідно з п.3.1 договору надання послуг від 14.09.2018 №15/1742 розрахунок за надання послуг здійснюється поетапно в наступному порядку: - протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору Замовник перераховує Замовнику авансовий платіж на придбання матеріалів у розмірі 30% від загальної вартості надання послуг по ньому, а саме 82142,28 грн. в тому числі ПДВ 13690,38 грн.; - остаточна оплата за надані послуги проводиться після виконання усіх наданих послуг за Договором протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання форми КБ-3 та форми КБ-2в.

Відповідно до п.3.1 договору надання послуг від 14.09.2018 №15/1742: Виконавець зобов`язується використати одержаний авансовий платіж і надати Замовнику Акти приймання виконаних послуг за формами КБ-3 та КБ-2в, оформлені належним чином, та підтверджуючі документи (накладні) про кількість і ціну придбаних ресурсів; по факту виконання кожного з етапів надання послуг згідно Календарного графіка надання послуг (Додаток №2 до цього договору) Виконавець надає Замовнику Акти приймання виконаних послуг за формами КБ-3 та КБ-2в, оформлені належним чином. Також, відповідно до п.5.2 договору надання послуг від 14.09.2018 №15/1742 строки надання послуг: 50 календарних днів згідно календарного графіку надання послуг. Початок виконання робіт: протягом двох днів після отримання авансового платежу.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання, передбачені п.1.1 та 3.1 договору надання послуг від 14.09.2018 №15/1742 Замовник виконав належним чином - своєчасно 21.09.2018 здійснив авансовий платіж на суму 82142,28 грн., а Виконавець порушив умови п. 1.1, п.3.1 та п.5.2 договору надання послуг від 14.09.2018 №15/1742: - послуги надавав не якісно та повільно, що унеможливило належне надання та завершення надання послуг не тільки до кінцевої дати строку - 05 листопада 2018 року, а й на даний час; - не надав Замовнику Акти приймання виконаних послуг за формами КБ-3 та КБ-2в. Відповідно до ч. З ст.849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, Замовник має право призначити Виконавцеві строк для усунення недоліків, а в разі невиконання Виконавцем цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок Виконавця.

Виконавцем надавалися Замовнику дефектні акти виявлених недоліків та дефектів при виконанні робіт, виконаних приватним підприємством Полтавський будівельний центр по об`єкту: Поточний ремонт ЦОП Харківської дирекції ПАТ Укрпошта , м. Харків, Привокзальний майдан, 2 (поточний ремонт приміщень та санвузлів): від 05.11.2018 з переліком недоліків та строком їх усунення до 12.11.2018, який Виконавець отримав 09.11.2018;

від 03.12.2018 з переліком недоліків та строком їх усунення до 07.12.2018, який Виконавець відмовився отримувати.

Також на адресу Виконавця були надіслані претензії: №01-20/437 від 05.11.2018, №01- 20/471 від 26.11.2018, №01-20/488 від 30.11.2018, №01-20/491 від 04.12.2018 та листи №01- 20/436 від 02.11.2018 й №01-20/492 від 05.12.2018, які залишилися без належного реагування та відповіді з боку Виконавця - на даний час Виконавець так і не виконав свої зобов`язання за договором - не здійснив поточний ремонт ЦОП Харківської дирекції ПАТ Укрпошта , м. Харків, Привокзальний майдан,2 (поточний ремонт побутових приміщень та санвузлів).

Так, на підставі п.8.2 договору від 14.09.2018 №15/1742 в зв`язку з простроченням виконання зобов`язань Виконавцем, останній: сплачує Замовнику пеню у розмірі 5% (п`ять відсотків) від загальної вартості послуг за Договором за прострочення виконання зобов`язання 10 робочих днів; сплачує Замовнику пеню у розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) від загальної вартості послуг за Договором за прострочення виконання зобов`язання 15 робочих днів; сплачує Замовнику пеню у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості послуг за Договором за прострочення виконання зобов`язання 30 робочих днів; сплачує Замовнику штраф у розмірі десяти відсотків від загальної суми договору за прострочення понад тридцять днів; у разі здійснення попередньої оплати Виконавець, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику всі не використані кошти.

Згідно з п.8.6 договору від 14.09.2018 №15/1742, за невиконання строку надання послуг, Виконавець зобов`язаний сплатити пеню Замовнику у розмірі 5 (п`яти) відсотків від загальної договірної ціни за кожний день прострочення терміну до дня повного виконання зобов`язання.

Загальна сума штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з Виконавця на користь Замовника, згідно з Розрахунком штрафних санкцій за договором надання послуг від 14.09.2018 №15/1742 Поточний ремонт ЦОП Харківської дирекції ПАТ Укрпошта , м. Харків, Привокзальний майдан, 2 (поточний ремонт побутових приміщень та санвузлів (додається до цієї позовної заяви) станом на 31 січня 2019 року, враховуючи, що Виконавець повинний був надати послуги за цим договором до 04.11.2018, складає 1273205 грн. 34 коп. (де: відповідно п.8.2 договору від 14.09.2018 №15/1742 пеня - загальна вартість послуг - 273807 грн. 60 коп. х 20 % = 54761 грн. 52 коп. та штраф - загальна сума договору - 273807 грн. 60 коп. х 10 % = 27380 грн. 76 коп.; відповідно до п.8.6 договору від 14.09.2018 №15/1742 у зв`язку з простроченням Виконавцем 87 днів надання послуг за вказаним договором пеня - загальна договірна ціна - 273807 грн. 60 коп. х 5% х 88 = 1191063 грн. 06 коп.).

Крім того, відповідно до п.8.2 договору від 14.09.2018 №15/1742 з Виконавця на користь Замовника підлягає стягненню невикористаний авансовий платіж на суму 82142 грн. 28 коп., а суму всіх штрафних санкцій та невикористаного Виконавцем авансового платежу: 1273205 грн. 34 коп. + 82142 грн. 28 коп. = 1355347 грн. 62 коп.

Відповідач не надав до суду відзив, але надав пояснення (вх. № 17378 від 18.07.2019р.) де заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що порушень умов договору надання послуг № 15/1742 від 14.09.2018р. зі сторони Відповідача не відбулося та належним чином виконував умови, що передбачені, п.п.1.1., 3.1., та 5.2, на які посилається Позивач. Використав гроші авансового платежу у розмірі 82 142,28 грн., у відповідності до умов договору, закрив форми КБ-2в, КБ-3, та направив їх поштою позивачу, проте, останній ухилився від їх отримання.

Після підписання вищевказаного договору, відповідач одразу приступив до підготовки та виконання проведення робіт поточний ремонт ЦОП Харківської дирекції ПАТ Укрпошта по ремонту побутових приміщень та санвузлів 021.2015-45450000-6, проте з боку позивача одразу виявилось упереджене відношення до позивача, та недобросовісність у сприянні стороною Замовника умов договору. Неодноразово, відбувалися перепони по звільненню приміщень, що потребували поточного ремонту від меблів, шаф, та іншого майна, що заважало, проведенню робіт. В подальшому неодноразово працівники Виконавця послуг по договору не допускались до приміщень для проведення ремонту, у зв`язку з чим Виконавець не зміг своєчасно виконати всі роботи згідно із графіком, але проведено робіт на всю суму договору - 273 807,60 грн., однак, форми КБ-2в, та КБ-3 та посилається на те, що Позивач ухиляється отримувати та продовжує конфлікт.

Відповідача зазначає, що проведення робіт підтверджується складанням вказаних форм, та фотознімками, а також поясненнями свідків. Відтак посилання позивача на невиконання умов договору надання послуг є необґрунтованим, та сума авансу в розмірі 82 142,28грн. не підлягає поверненню.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, суд зазначає, що всі докази були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розглядаючи вимогу про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3600,00 грн. суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Суд зазначає, що матеріали справи містять детальний розрахунок витрат за надані послуги.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу в сумі 3600,00 грн. покладаються на відповідача як й судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

За таких обставин, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов.

Стягнути з Приватного підприємства Полтавський будівельний центр (36028, м. Полтава, вул. Івана Мазепи 42, кв. 37; код ЄДРПОУ 34825656) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; код ЄДРПОУ 21560045) в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (61052, м. Харків, Привокзальний майдан, 2; код ЄДРПОУ 22721970) 1355347,62 грн. (штрафних санкцій на суму 1273205,34 грн. та авансового платежу на суму 82142,28 грн.); витрати на професійну правничу допомогу адвокат у розмірі 3600,00 грн., а також суму судового збору у розмірі 20330,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "01" серпня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін