Постанова

від 30.07.2019 по справі 913/159/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/159/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Луганської області

(суддя - Шелехіна Р.М.)

від 31.05.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шутенко І.А.; судді: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.)

від 12.12.2018

у справі № 913/159/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Ровенькитеплокомуненерго"

про стягнення 2 141 809, 20 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Лисенко В.О.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Ровенькитеплокомуненерго" (далі - КП "Ровенькитеплокомуненерго") про стягнення інфляційних втрат у сумі 1 982 103, 66 грн за період з жовтня 2014 по грудень 2016 року та 3% річних від простроченої суми основного боргу у розмірі 159 705, 55 грн за період з 24.10.2014 по 07.02.2017 за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 №13/3719-БО-20.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою боргу, стягнутого рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 у справі №922/1116/15.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 31.05.2018 позов задоволено частково. Суд стягнув з КП "Ровенькитеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 159 514, 96 грн за період з 24.10.2014 по 07.02.2018, інфляційні втрати в сумі 1 694 216, 15 грн за період з жовтня 2014 по грудень 2016. В решті вимог відмовлено.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 рішення Господарського суду Луганської області від 31.05.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Ровенькитеплокомуненерго" (покупець) 31.01.2013 укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3719-БО-20, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ за ціною, у кількості та за якістю, вказаних в договорі, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - остаточний розрахунок здійснити до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору);

- рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 у справі №922/1116/15, яке набрало законної сили, встановлено факт поставки продавцем покупцеві природного газу за укладеним між сторонами у справі договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 №13/3719-БО-20 та стягнуто з КП "Ровенькитеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" борг в сумі 2 318 716, 17 грн, пеню в сумі 253 986, 55 грн, 3% річних в сумі 94 773, 78 грн та інфляційні втрати в сумі 394 004, 82 грн, а всього - 3 061 481, 32 грн;

- присуджений згаданим судовим рішенням до стягнення борг КП "Ровенькитеплокомуненерго" не сплачений, тобто обов`язок за договором поставки газу в частині оплати газу не виконаний, у зв`язку з чим, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як кредитор, права якого порушені, звернулося з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача інфляційні втрати 1 982 103, 66 грн за період з жовтня 2014 по грудень 2016 року та 3% річних у сумі 159 705, 55 грн від простроченої суми основного боргу за період з 24.10.2014 по 07.02.2017.

2.4. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:

- доказів часткової або повної сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано;

- обов`язок боржника відшкодувати кредитору завдані інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог статті 625 Цивільного кодексу України;

- за таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача є правомірними, але ним невірно розраховано розмір заявлених до стягнення вимог. Тому позов в частині 3% річних підлягає до задоволення частково за період з 24.10.2014 по 07.02.2018 у сумі 159 514, 97 грн, оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 у справі №922/1116/15 задоволено вимоги про стягнення 3% річних по 23.10.2014;

- позов в частині інфляційних втрат задоволено частково на суму 1 694 216, 18 грн, що підлягають нарахуванню на суму боргу 2 318 716, 17 грн за період з жовтня 2014 року по грудень 2016 року (включно).

У задоволенні решти вимог на суму 288 078, 05 грн відмовлено, оскільки 3% річних позивач розрахував помилково, а заявлені до стягнення інфляційні нарахування в сумі 1 982 103, 66 грн позивач розрахував на суму 2 712 720, 99 грн, що вже є сумою боргу з урахуванням індексу інфляції, яка стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 у справі №922/1116/15 ("інфляція на інфляцію").

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Луганської області від 31.05.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 287 887, 51 грн втрат від інфляції скасувати, прийняти нове, яким позов в цій частині задовольнити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відповідно до положень Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97-р. при здійсненні розрахунку інфляційних втрат використовує методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожен місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

4.2. Також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

4.3. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" здійснено правильний розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня 2014 року по грудень 2016 року (включно) з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця - вересня 2014 року, оскільки заборгованість за природний газ станом на вересень 2014 року вже існувала, інфляційні втрати за вересень 2014 року нараховані на суму основного боргу і стягнуті за рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 у справі № 922/1116/15, яке набрало законної сили.

Отже, позовні вимоги в частині нарахування 287 887, 51 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. Відповідно до положень статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

5.3. Оскільки судам попередніх інстанцій неправильно застосовано норму частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, постанова Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та рішення Господарського суду Луганської області від 31.05.2018 у справі № 913/159/18 в частині відмови у стягненні 287 887, 51 грн інфляційних втрат підлягають скасуванню, з прийняттям у зазначеній частині нового рішення про задоволення позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Ровенькитеплокомуненерго" про стягнення 287 887, 51 грн інфляційних втрат.

В іншій частині постанова Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та рішення Господарського суду Луганської області від 31.05.2018 у справі № 913/159/18 не оскаржуються, а відтак відповідно до статті 300 Господарського кодексу України, не є предметом касаційного перегляду.

6. Судові витрати

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із скасуванням судових рішень попередніх інстанцій в оскаржуваній частині та ухваленням нового рішення, підлягають перерозподілу і судові витрати, а саме підлягають стягненню з відповідача - КП "Ровенькитеплокомуненерго" на користь позивача - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрати із сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 4 318, 31 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 6 477, 47 грн та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги 8 636, 62 грн.

Керуючись статтями 300, 301, 302, 308, 311, 314, 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та рішення Господарського суду Луганської області від 31.05.2018 у справі № 913/159/18 в частині відмови у стягненні 287 887, 51 грн інфляційних втрат скасувати.

3. Прийняти у скасованій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

4. Стягнути з Комунального підприємства спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Ровенькитеплокомуненерго" (94700, Луганська обл., м. Ровеньки, Квартал Шахтарський, код ЄДРПОУ 31500378) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 287 887 (двісті вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 51 коп інфляційних втрат.

5. Стягнути з Комунального підприємства спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Ровенькитеплокомуненерго" (94700, Луганська обл., м. Ровеньки, Квартал Шахтарський, код ЄДРПОУ 31500378) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 4 318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) грн 31 коп. витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви; 6 477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн 47 коп. витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 8 636 (вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн 62 коп. витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Луганської області у справі №913/159/18 видати відповідні накази.

7.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко