Рішення

від 30.07.2019 по справі 922/1518/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1518/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи за правилами загального позовного провадження

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, будинок 3-5, м. Київ, 04053) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (вул. Монастирська, 3-5, м. Полтава, 36000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілана Вест" (вул. Шевченка, 239, офіс 23, м. Харків, 61033) простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Овсепян А.Г. довіреність № 01/01/07-267/д від 02.04.2019 року;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілана Вест" про стягнення заборгованості у розмірі 13 116 207,58 грн., з яких: сума боргу у розмірі 9 748 935,42 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2 710 220, 62 грн., 3 % річних у розмірі 657 051, 54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № НП-0106 від 31.01.2016 року в частині повного та своєчасного здійснення оплати за товар (нафтопродукти). Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які на час подання позову поніс позивач складається з суми судового збору у розмірі 196 743,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у дев`ять днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

04.06.2019 через канцелярію суду від позивача надійшов супровідний лис (вх. № 13698) з доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2019 року о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх. № 13699 від 04.06.2019 року).

Ухвалою суду від 18.06.2019 року без виходу до нарадчої кімнати, яку занесено до протоколу судового засідання відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання за відсутності представника позивача. Та зазначено, що ухвалою суду від 05.06.2019 року про відкриття провадження у справі участь учасників справи у підготовчому засіданні є обов`язковою. Також відкладено підготовчого засідання на 09.07.2019 року на 14 годину 30 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 922/1518/19. Призначено справу № 922/1518/19 до судового розгляду по суті на 30.07.2019 р. о(б) 10:30 год.

30.07.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання вх. № 18302 про долучення документів до матеріалів справи. Судом досліджено надані документи та протокольною ухвалою долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник позивача у судовому засіданні 30.07.2019 року з розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 30.07.2019 року з розгляду справи по суті не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/1518/19 від 05.06.2019 року, копія ухвали від 18.06.2019 року, копія ухвали від 09.07.2019 року які були направлена на юридичну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 239, офіс 23. Вказана ухвала суду була повернута підприємством зв`язку до господарського суду з посиланням "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (т. 1, а.с. 45-49, 61-64)

Згідно вимог частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до вимог частини 3 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, заслухавши представника позивача та дослідивши подані суду докази, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 31.01.2016 року між Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілана Вест" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №НП-0106 (т. 1, а.с. 15).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2016 року, а що стосується взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити договір за 30 днів до завершення його дії, цей договір вважається пролонгованим на 1 рік на тих же умовах (пункт 11.1. договору).

Відповідно до пункту 1.1. договору, сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що номенклатура, кількість, ціна товару визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору, постачальник зобов`язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, покупець зобов`язується своєчасно і в повному об`ємі сплатити вартість товару.

Поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами додаткової угоди до договору протягом місяця з дати підписання даної додаткової угоди (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31 грудня 2016 року.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з діючим законодавством України, а також згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього.

01.02.2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки нафтопродуктів № НП-0106 від 31.01.2016 року, якою сторони узгодили умови та строк поставки, номенклатуру, кількість та ціну нафтопродуктів (товару) (т. 1, а.с. 16).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 9 748 935, 42 грн., що підтверджується копією акту приймання - передачі нафтопродуктів №1 від 29.02.2016 року. Вищезазначений акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень (т. 1, а.с. 16 зворот).

Також між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2016 року з якого вбачається, що за відповідачем наявна заборгованість за договором №НП-0106 від 31.01.2016 року у розмірі 9 748 935, 42 грн. (т. 1, а.с. 17)

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на адресу відповідача було направлено претензію № 08-3256 від 10.08.2017 року (т. 1, а.с. 18-19). Яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір № НП-0106 від 31.01.2016 року є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № НП-0106 від 31.01.2016 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 9 741 935, 42 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивачем було нараховано: 3% річних у розмірі - 657 051, 54 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 2 710 220, 62 грн.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 657 051, 54 грн. за період з 01.01.2017 року по 31.03.2019 року нарахованих на суму боргу 9 748 935, 42 грн., та інфляційні нарахування у розмірі 2 710 220, 62 грн. нарахованих за період з 01.01.2017 року по 31.03.2019 року на суму боргу 9 748 935, 42 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних у розмірі 657 051, 54 грн. за період з 01.01.2017 року по 31.03.2019 року та інфляційних втрат у розмірі 2 710 220, 62 грн. за період з 01.01.2017 року по 31.03.2019 року, суд дійшов висновку, що такі нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам закону та відносинам що складися між сторонами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 196 743, 15 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України; статтею 193 Господарського кодексу України; статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 183, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мілана вест (61033, Харківська обл., м. Харків, вул., Шевченка, 239, офіс 23, ЄДРПОУ 39798837) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, будинок 3-5, ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, ЄДРПОУ 22525915) 13 116 207,58 грн., з яких: сума боргу у розмірі 9 748 935,42 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2 710 220, 62 грн., 3 % річних у розмірі 657 051, 54 грн. та 196 743, 15 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "01" серпня 2019 р.

Суддя О.О. Ємельянова