Рішення

від 22.07.2019 по справі 549/177/19

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/177/19

Провадження 2/549/90/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Глущенко Н.М.

з участю секретаря - Міщенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу,

встановив :

20 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок від 20.05.2011 року в сумі 12776 грн. 20 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 105,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 306,62 грн., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які знаходяться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Вказані земельні ділянки перебували в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договорів оренди землі № б/н від 20.05.2011 року, укладених на 7 років та зареєстрованих в порядку, що діяв на час такої реєстрації -територіальним органом Держземагентства. Один з договорів - щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 укладався з спадкодавцем позивача ОСОБА_2 .

Наразі орендні відносини припинилися за спливом строку дії договору.

Відповідно до п.п.4.3., 4.4. договору орендар - відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Така оцінка в 2018 році по земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 складала 127762,00 грн, відповідно, орендна плата - 6388,10 грн., по земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 складала 127762,00 грн, відповідно орендна плата - 6388,10 грн, а загалом заборгованість з виплати орендної плати складає 12776,20 грн.

В порушення умов договору відповідач провів несвоєчасну та неповну виплату в 2016-2017 роках та зовсім не виплатив позивачу орендну плату за 2018 рік.

Тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати, 3% річних від простроченої заборгованості, інфляційні втрати, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка представника відповідача бу визнана судом обов`язковою. Однак, представник СТОВ Дружба в судове засідання не з`явився повторно.

У відзиві, який надійшов на адресу суду 24.05.2019 року та направлений позивачу поштовим зв`язком відповідач зазначає, що предметом спору у вказаній справі є вимога матеріально-правового характеру про стягнення заборгованості з орендної плати за оренду земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 загальною площею 2,85 га та 2,85 га відповідно. Умови договору оренди залишилися незмінними, в тому числі і розмір орендної плати - 5 % від номінальної грошової оцінки земельної ділянки. Тому вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у загальній сумі 12776,20 грн., індексу інфляції, 3% річних на дану суму не підлягають задоволенню як необґрунтовані та безпідставні. Також заперечували проти задоволення вимоги щодо стягнення понесених судових витрат, оскільки вважають їх необгрунтованими та недоведеними позивачем (а.с.37-39).

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши аналіз та оцінку наданим доказам, вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами,

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено , що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 , виданого Чорнухинською РДА 17.06.2005 року (а.с.13).

В судовому засіданні з`ясовано, що ОСОБА_1 28.09.2017 року прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складалася з земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розміром 2,85 га у межах згідно з планом, що розташована на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, НМІ 830228 від 28.09.2017 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 22570167, дата державної реєстрації права власності 28.09.2017 року ( а.с.15,79-81).

Частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть фізичної особи орендодавця за загальним правилом не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення його прав, зокрема в частині невиплати йому з боку відповідача заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_2 за 2018 рік, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Вказані земельні ділянки перебували в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договорів оренди землі № б/н від 20.05.2011 року укладених на 7 років та зареєстрованих в порядку, що діяв на час такої реєстрації -територіальним органом Держземагенства (а.с. 7-12).

Строк дії договорів закінчився 26 жовтня 2018 року.

Згідно п. 4.2 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно п. 4.4 Договору орендна плата вноситься один раз на рік - до 31 грудня

Згідно п. 4.6 Договору розмір орендної плати переглядається у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно довідки № 203/117-19 від 11.07.2019 року, виданої відділом у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області нормативна грошова оцінка земельної частки(паю) станом на 01.01.2018 року на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 127762,00 грн. Середній розмір земельної частки (паю) на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області становить 4,22 га (а.с.84).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення його прав, зокрема в частині невиплати йому з боку відповідача заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками площею по 2,85 га кожна за 2018 рік, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми.

Позивач вважає, що орендна плата повинна бути розрахована виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановленою станом на 01 січня 2018 року.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмові формі ( відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 року у справі № 3-34гс13 від 20.08.2013 року).

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перерахувати розмір орендної плати.

Згідно із статтею 24 Закону України Про орендну землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачу виплачена орендна плата за 2011-2017 роки, як зазначено ним у позовній заяві, то заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,85 га відповідно до договору оренди від 20.05.2011 року становить 6388,10 грн (127762,00х5%=6388,10 грн) та за користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,85 га відповідно до договору оренди від 20.05.2011 року становить 6388,10 грн (127762,00х5%=6388,10 грн).

Пунктом 4.4 укладеного договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня.

Тобто відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за 2018 рік у розмірі 12776,20 грн до 31 грудня 2018 року.

Відповідальність за прострочення зобов`язання настає з 31.12.2018 року по 20.04.2019 року ( згідно розрахунку та заявлених вимог позивача).

Три відсотки річних за період з 31.12.2018 року по 20.04.2019 року внаслідок прострочення виплати орендної плати становлять:12776,20 х3%:365х110 днів = 115,51грн;

Інфляційні втрати за цей період складають: ( виходячи з індексу інфляції за лютий-березень 2019 року 102,4% 306,63 грн.

Отже, за договорами оренди від 20 травня 2011 року рік відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер 5325182100:00:020:0043 за 2018 рік в загальній сумі 12776,20 грн., три відсотки річних ( в межах заявлених вимог по 20.04.2019 рік) 115,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 306,63 грн., а всього в розмірі 13198,34 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року відповідача зобов`язано надати до суду відомості за 2016-2018 роки щодо виплати орендної плати ОСОБА_1 за оренду земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_2 , які знаходяться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, але відповідач надіслав на адресу суду відповідь, в якій вказав, що вищевказані відомості відсутні на підприємстві, що спростовує інформацію, зазначену СТОВ Дружба у відзиві на позовну заяву, щодо виплати орендної плати ОСОБА_3 за 2018 рік наперед.

Необхідно зазначити, що суд критично відноситься до копії таблиці розрахунків, яка була долучена відповідачем до відзиву, оскільки з даного реєстру не вбачається , що це саме орендна плата, яка сплачувалась позивачеві, не зазначено дату коли були здійснені виплати та яким саме підприємством проведено оплату, вказаних у реєстрі сум грошових коштів.

Крім того, до реєстру прикріплена копія фіскального чеку від 22.02.2017 року на суму 272970,56 грн, де платником зазначено СТОВ Дружба-Нова , а не СТОВ Дружба , з якою позивачем укладені договори оренди землі 20.05.2011 року.

Інших належних та допустимих доказів щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 за користування земельними ділянками кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_2 відповідно до договорів оренди землі від 20.05.2011 року СТОВ Дружба суду не надали.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно дост.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Нормами ст.ст. 626,629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписом ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При ухваленні рішення щодо стягнення орендної плати, суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні, а недоведеність заперечень - тягне за собою протилежний результат.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представником відповідача, всупереч вказаним вимогам закону, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було сплачено в повному обсязі орендну плату за 2018 рік за користування земельними ділянками кадастровий номер НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_1.

Щодо вимог сторони позивача про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу і сплату судового збору слід зазначити наступне.

Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Витрати на правничу допомогу стаття 133 ЦПК України відносить до судових витрат.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Згідно з актом виконаних робіт та квитанції, ОСОБА_1 сплатив адвокату Ступніку С.В. за попереднє опрацювання, робота з замовником, попередня консультація матеріалів, складання позовної заяви та подання її до суду, підготовка та виготовлення клопотання про витребування доказів, поїздка за місцем проживання замовника, участь в судових засіданнях, всього 8750 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Зазначені висновки відображені в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №753/15683/15.

Дослідивши акт прийому-передачі виконаних робіт (юридичних послуг), суд критично сприймає наданий стороною позивача розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих юридичних послуг і вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, керуючись вимогами ст. 137 ЦПК України, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а саме - надання консультації, складання позовної заяви, підготовки та виготовлення клопотання та загальний час представництва в судових засіданнях, а також значення справи для сторони, з огляду на принципи обґрунтованості, пропорційності та приходить до висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 8750 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їхнє стягнення становить надмірний тягар для відповідача та вважає за доцільне зменшити суму заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу до 5750 грн.

У відповідності до ч.1,п.1 ч.2 ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (ЄДРПОУ 03770514) на користь ОСОБА_1 (номер картки платника податків НОМЕР_9 ) заборгованість по орендній платі за договорами оренди від 20.05.2011 року земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,85 га та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,85 га в загальній сумі 12776,20 грн., 3 % річних в сумі 115,51 грн., інфляційні втрати в сумі 306,63 грн., а всього в сумі 13198,34 грн.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (ЄДРПОУ 03770514) на користь ОСОБА_1 (номер картки платника податків НОМЕР_9 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5450,00 грн., а всього в сумі 6518,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: