Постанова

від 31.07.2019 по справі 369/4232/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019року м. Київ

Справа № 369/4232/19

Провадження: № 22-ц/824/10078/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2019 року, постановлену під головуванням судді Медведського М.Д., у справі за позовом ОСОБА_2 до Садового товариства Петрушків Яр в особі голови правління Садового товариства Петрушків Яр Владімірова Миколи Харитоновича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 квітня 2019 року електрик садового товариства Петрушків Яр за вказівкою голови правління товариства ОСОБА_3 здійснив відключення електроенергії від садового будинку АДРЕСА_6 , який знаходиться на території даного садового товариства та належить йому на праві власності. Вказував, що відключення електроенергії обґрунтовано несплатою ним податку на землю згідно статуту садового товариства. Оскільки, він є споживачем електроенергії як член товариства, тому на спірні правовідносини поширюється дія Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, які мають вищу силу над Статутом даного товариства. Відключення електроенергії у зв`язку із несплатою податку на землю, а не у зв`язку із несплатою ним за спожиту електроенергію, є порушенням його права як споживача згідно зазначених Правил. Вказав, що Згідно ЗУ Про електроенергетику та Правил користування електричною енергією для населення правом відключення споживача від системи енергопостачання наділений лише енергопостачальник.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Садового товариства Петрушків Яр в особі голови правління Владімірова М.Х. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю на розгляд до Святошиського районного суду міста Києва (вул. Якуба Коласа, 27 А, м. Київ, 03148).

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що даний позов стосується порушених прав ОСОБА_2 як споживача електричної енергії, а тому позов повинен розглядатися відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 ЦПК України (за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача, за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору).

Ухвалами Київського апеляційного суду від 21 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Правом відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 360 ЦПК України Садове товариство Петрушків Яр в особі ОСОБА_3 не скористалось.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є не об`єкт нерухомого майна, а визнання протиправними дій садового товариства та зобов`язання вчинити певні дії, що виникли з договірних правовідносин, а саме постачання електроенергії, а тому виключна підсудність у даному випадку не застосовується. Відповідачем у даній справі є юридична особа садове товариство Петрушків Яр ( м . Київ, вул. Верховинна, 82, кв. 41).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що він просить визнати дії садового товариства Петрушків Яр в особі голови правління Владімірова М . Х . по відключенню енергопостачання від будинку АДРЕСА_6 , який відповідно до свідоцтва про право власності належить позивачу, та зобов`язати садове товариство в особі голови правління Владімірова М.Х. відновити електропостачання до вказаного будинку.

Заявлені позивачем вимоги є вимогами немайнового характеру і до них підлягають застосуванню правила підсудності визначені ч. 2 ст. 27 ЦПК України .

При цьому, позовна заява містить твердження щодо порушення прав позивача як споживача електроенергії.

Отже, поза увагою суду залишились наявні ознаки спору щодо захисту прав споживача .

Натомість, судом першої інстанції надано перевагу правилам загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України) над нормами альтернативної підсудності (ч. 5 ст. 28 ЦПК України), якими апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 вмотивовано цілком обгрунтовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, та те, що право обрання підсудності справ за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору належить позивачеві, як споживачу, в силу ч. 5 ст. 28 ЦПК України , колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 скористався своїм правом вибору між судами, яким підсудна справа.

Слід відмітити, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань Садове товариство Петрушків Яр є юридичною особою, місцезнаходження якої є: 08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петрушки. Така інформація є у вільному доступі.

Дана інформація також залишилась поза увагою суду першої інстанції, який застосовуючи принцип загальної підсудності, помилково вважав місцем розташування товариства місто Київ.

Окрім того, колегія суддів також відмічає наступне.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

При цьому, якщо визначений позивачем зміст позовних вимог є незрозумілим, то відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу , постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на такі норми процесуального законодавства, та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для направлення справи за підсудністю до суду за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2019 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль