Ухвала
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/5745/18
провадження № 61-10891 ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Релігійна організація Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об`єднання християнських церков України Слово Життя про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просила визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_4 разом із головним рейдером країни ОСОБА_2 , Я хочу сказати, що храм був захоплений і нас, церкву Слово Життя , викинули ці рейдери , Я б просив Вас дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання, рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , Але поліція Печерського району куплена ОСОБА_2 , приїжджають по п`ять машин поліції і охороняють ОСОБА_4 та зобов`язати ОСОБА_1 спростувати вказану інформацію, яка є недостовірною, протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили тим самим шляхом, яким вона була поширена.
В обґрунтування вимог зазначала, що вказана недостовірна інформація міститься у відеоматеріалах, розміщених ІНФОРМАЦІЯ_1 року на веб-сайті https ://www.yutube.com під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю 20 хвилин 38 секунд та продовження відеоматеріалу тривалістю 24 хвилин 16 секунд під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , автором яких є сам ОСОБА_1 . Звертала увагу на те, що вказані відеоматеріали містять недостовірну інформацію відносно ОСОБА_2 , а саме прояви зневажливого ставлення до його особистості з боку ОСОБА_1 , які принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Однак, позивач є добропорядним громадянином та віруючою людиною, а тому твердження відповідача підлягають спростуванню.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та апеляційну скаргу представника Релігійної організації Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об`єднання християнських церков України Слово Життя - Ніколави Нелі Анзорівни задовольнено частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року скасовано.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Релігійна організація Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об`єднання християнських церков України Слово Життя про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_4 разом із головним рейдером країни ОСОБА_2 , Я б просив Вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати інформацію, яка є недостовірною, а саме: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу
євангельських християн-баптистів ОСОБА_4 разом із головним рейдером країни ОСОБА_2 , Я б просив Вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_4 та ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня набрання постановою законної' сили тим самим шляхом, яким вона була поширена.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року, відповідач ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків. В строк визначеним судом заявником недоліки касаційної скарги усунуто, надано докази дати отримання ним оскаржуваної постанови.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦП К України).
Станом на 01 січня 2019 року п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 960 500 грн (1 921* 500).
Предметом спору у даній справі є вимоги немайнового характеру-визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації шляхом зобов`язання вчинити дії по спростуванню інформації.
Вимоги майнового характеру в позові відсутні.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої' статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справ.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя- доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої' інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Суди ухвалювали рішення відповідно до усталеної судової практики, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України). Таким чином, за встановленими фактичними обставинами, справи та правовідносинами; правовим регулювання спору, справа не представляє значної складності, не належить до виключень із категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Релігійна організація Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об`єднання християнських церков України Слово Життя про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2019 |
Оприлюднено | 02.08.2019 |
Номер документу | 83387617 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні