Рішення

від 30.07.2019 по справі 588/1608/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1608/18

2/588/35/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2019 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Ноздріної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки про визнання недійсним додаткового договору до договору оренди землі, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, який мотивувала тим, що вона є власницею земельної ділянки загальною площею 3,23 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

18.10.2006 вона уклала із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передала у оренду земельну ділянку площею 2,9249 га строком на 10 років.

Після закінчення строку дії договору у січні 2017 року позивач звернулася до відповідача з приводу повернення їй земельної ділянки, на що відповідач усно повідомив, що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 20 років, розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки з нею відповідач уклав додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, а тому він використовує її земельну ділянку у своїй господарській діяльності і повертати її не збирається.

Додатковий договір від 01.12.2015 був зареєстрований 15.12.2016 державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Корж Вікторією Олександрівною.

Позивач указує, що додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі вона не підписувала, із умовами такого договору її ніхто не знайомив та примірник договору вона не отримувала, а відповідно і участі у державній реєстрації такого додаткового договору не приймала та нікого не уповноважувала на його реєстрацію. Хто за неї поставив підписи у даних договорах їй не відомо.

Позивач зазначає, що підпис у додатковому договорі від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ (правонаступником якого є ТОВ "АФ Семереньки") та нею, за неї виконала зовсім інша особа, а відповідач таку додаткову угоду без її згоди та відома надав на реєстрацію та її було зареєстровано 15.12.2016, без її згоди та участі.

Позивач вважає, що шляхом підроблення додаткового договору від 01.12.2015 до договору оренди, відповідач позбавив її, як власника земельної ділянки, права самостійно розпоряджатися своєю земельною ділянкою на власний розсуд, та таке право у незаконний спосіб перейшло до відповідача.

З огляду на зазначене, позивач просила:

1) визнати недійсним додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, укладений між нею та ПП ПЕЧИНСЬКЕ , щодо передачі у оренду земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрований 15.12.2016 державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Корж Вікторією Олександрівною;

2) зобов`язати ПП ПЕЧИНСЬКЕ повернути їй земельну ділянку площею 2,9249 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області;

3) судові витрати покласти на відповідача.

У відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, представник відповідача 01.11.2018 подала відзив на позов, у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилалася на те, що додатковий договір є чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України. Жодного факту вчинення фізичного чи психологічного впливу на позивача в своїй позовній заяві позивач не виклала. Так само, відсутні докази застосування заходів фізичного чи психологічного тиску з боку відповідача і у вигляді заяв чи скарг, поданих із даного приводу до правоохоронних органів, що свідчить про те, що додатковий договір був укладений між сторонами добровільно, а його зміст та правові наслідки відповідають її вільному волевиявленню. Головним фактом, що спростовує відсутність такого волевиявлення позивача є те, що з моменту підписання додаткового договору позивач у період 2015-2017 років отримувала орендну плату за землю у збільшеному розмірі, вчасно, без затримки у повному обсязі і регулярно. Отже, передача земельних ділянок позивачем у оренду відповідачу, який сплачував орендну плату та належним чином використовував земельну ділянку, тобто фактичне тривале виконання умов договору оренди землі з урахуванням додаткової угоди, є підтвердженням того, що їх укладення відповідало внутрішній волі позивача, а тому підстав для визнання додаткового договору недійсним немає. Земельна ділянка передана у користування орендарю на підставі чинного договору та відповідних актів приймання-передачі, а отже, перебуває у його правомірному використанні, тому відповідно до ст.396 ЦК України і ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Позбавлення відповідача права оренди після десяти років фактичних орендних відносин, проти яких позивач не виловлював жодних заперечень також буде свідчити про порушення принципу правової визначеності , оскільки орендар, який належним чином виконує протягом багатьох років свої зобов`язання перед орендодавцем, має законне право очікувати і в подальшому розраховувати на збереження свого права орендаря, яке встановлено договором, який є обов`язковим для обох сторін. Також представник відповідача звертав увагу на відсутність у позивача порушених прав, що є також окремою підставою для відмови у позові (а.с.29-31).

У відповіді на відзив, поданої 20.12.2018 представником позивача, остання указала, що представник відповідача у відзиві не спростувала тверджень позивача. Отримання орендної плати позивачем з 2015 року по 2017 рік у збільшеному розмірі жодним чином не свідчить про обізнаність позивача із наявністю додаткової угоди. Отримання орендної плати за користування земельною ділянкою у збільшеному розмірі, а також подальші за часом події, що відбувалися після підробки спірного документа, не можуть свідчити про укладання (підписання) чи схвалення позивачем оспорюваного додаткової угоди і жодним чином не спростовує відсутність волевиявлення позивача на укладання оспорюваного договору. Відповідачу із самого початку було відомо про порушення прав позивача, що виразилось у реєстрації спірного договору, який позивач не підписувала. У зв`язку із такими активними та умисними діями відповідача, спрямованими на приховання порушеного права позивача, позивач не знав та не міг знати про порушення свого права (а.с.67-70).

Під час розгляду справи судом було залучено як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , оскільки відповідно до Статуту ТОВ АФ Семереньки , затвердженого протоколом загальних зборів учасників 28.01.2019, ТОВ АФ Семереньки є правонаступником Приватного підприємства Печинське , яке було приєднане до товариства, у результаті чого ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ПП ПЕЧИНСЬКЕ згідно з передавальним актом, затвердженим рішення власника ПП ПЕЧИНСЬКЕ від 02.02.2018 (а.с.105-115).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без сторони позивача, позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити та стягнути з відповідача також судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 2250,24 грн. (а.с.226).

Представник відповідача у судове засідання також не з`явилися, подала клопотання про розгляд справи без її участі, повідомила, що ТОВ "АФ "Семереньки" у повному обсязі заперечує проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позові .

Ураховуючи заяви представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

На підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12.08.2002, судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,23 га, у т.ч. рілля -2,9249 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с.10).

18.10.2006 ОСОБА_1 уклала із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передала у оренду земельну ділянку площею 2,9249 га строком на 10 років. Договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №040663501569 (а.с.42-43,55-56).

Строк дії договору оренди землі від 18.10.2006 закінчився 22.12.2016, після закінчення якого позивач звернулася до відповідача із приводу повернення їй земельної ділянки, на що відповідач усно повідомив, що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 20 років, розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки з нею відповідач уклав додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006.

На підставі копії додаткового договору від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006 судом установлено, що 01.12.2015 між ОСОБА_1 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ був укладений даний додатковий договір, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити строк дії договору оренди землі на 20 років, збільшити розмір орендної плати та змінити інші умови договору оренди землі (а.с.44-47, 51-54).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 04.09.2018, право оренди за даним додатковим договором було зареєстроване 15.12.2016 державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Корж Вікторією Олександрівною (а.с.11).

Даний додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006 оспорюється позивачем із підстав відсутності її волевиявлення на укладення цього договору. При цьому, позивач стверджує, що підпис у договорі, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та нею, від її імені виконала інша особа, яку вона не уповноважувала на підписання та реєстрацію цього договору.

За клопотанням сторони позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу щодо належності позивачу підпису у графі Орендодавець у додатковому договорі від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006 (а.с.190-191).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи за №19/119/6-6/40е від 05.06.2019 підписи від імені ОСОБА_1 у графах Орендодавець у двох примірниках додаткового договору оренди від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, який укладений між ОСОБА_1 та ПП Печинське , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою згідно зразків, наданих на дослідження (а.с.193-204).

З огляду на вказаний висновок експерта, суд приходить до висновку, що спірний додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2016, який укладено між ПП Печинське та ОСОБА_1 , останньою не підписувався, що свідчить про порушення вимог щодо форми договору і укладення його без вільного і дійсного волевиявлення.

Відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладання договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Частиною першою ст.205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, зважаючи на те, що додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, позивачем не підписувався, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд вважає достовірним доказом, посилання позивача на те, що було відсутнє її вільне волевиявлення на укладення цього додаткового договору, є таким, що ґрунтується на законі, а тому заявлена нею вимога про визнання недійсним зазначеного додаткового договору підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про наявність у позивача такого вільного волевиявлення, із огляду на отримання ним орендних платежів у збільшеному розмірі у період 2015-2017 років. При цьому, суд виходить із того, що по-перше, судом встановлено відсутність підпису позивача на додатковій угоді, що є свідченням відсутності її вільного волевиявлення на укладення додаткового договору, а по-друге, позивачем не було надано належних доказів, які б вказували на те, що у зазначений період (2015-2017 роки) позивачу було відомо про укладений додатковий договір, хоча позивач, у ході судового розгляду справи спростовує посилання представника відповідача про його обізнаність із цим додатковим договором, зазначаючи про те, що їй стало відомо про нього лише на початку травня 2018 року, коли представник відповідача усно повідомив його, про те що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено згідно з укладеним додатковим договором.

З огляду на викладене, продовження користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , після закінчення 22.12.2016 строку дії договору оренди землі від 18.10.2006 є безпідставним і порушує права позивача як власника цього нерухомого майна.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, використання відповідачем після 22.12.2016, всупереч волі ОСОБА_1 як власника земельною ділянкою на підставі угоди, яка підлягає визнанню недійсною, є безпідставним, земельна ділянка підлягає поверненню із незаконного володіння відповідача, а тому заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідно до ст.141 ЦПК України. Із огляду на те, що у задоволенні позову задоволено повністю, судові витрати, понесені позивачем (1409,60 грн. сплата судового збору та 2250,24 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи, а.с.3,216) підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством ПЕЧИНСЬКЕ (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки ), щодо передачі у оренду земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрований 15.12.2016 державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Корж Вікторією Олександрівною;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,9249 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки" на користь ОСОБА_1 у відшкодування судового збору 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп. та у відшкодування витрат за проведення судової експертизи 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.С.Линник