Постанова

від 29.07.2019 по справі 914/929/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Справа №914/929/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Данко Л.С.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 27.05.2019 (вх. №01-05/2071/19 від 04.06.2019),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2019

про відмову у відкритті провадження

у справі №914/929/19 (суддя Морозюк А.Я.)

за позовом: ОСОБА_1 , м. Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе", м.Сколе Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , м. Сколе Львівської області

про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе" від 23.03.2018 року в частині внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе" майна, належного ОСОБА_2

За участю представників від:

позивача: Крестовнікова О.В.; Пошивак Ю.П. - адвокат;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе" від 23.03.2018 в частині внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе" майна, належного ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі №914/929/19 на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГРК України.

Ухвала суду мотивована тим, що даний спір не являється корпоративним спором, а за суб`єктним складом сторін, згідно п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарського суду, та має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи, яка не є підприємцем, а саме позивача.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2019 у справі №914/929/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що в ГПК України при визначенні кола справ, що виникають з корпоративних правовідносин, наведено невичерпний перелік можливих справ. Відтак, ключовою ознакою у визначенні юрисдикції господарського суду з розгляду корпоративних спорів є предмет спору, а не суб`єктний склад учасників спірних правовідносин. З огляду на наведене, апелянт вважає, що відповідно до положень ГПК України ОСОБА_1 має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач та третя особа відзиву та письмових пояснень на апеляційну скаргу не подали.

Однак, відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/929/19 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 27.05.2019 (вх. №01-05/2071/19 від 04.06.2019), на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2019 у справі №914/929/19 залишено без руху та зобов`язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

27.06.2019 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої скаржником додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги ( квитанція №ПН836070 від 24.06.2019).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2019 у справі №914/929/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 29.07.2019.

У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Орищин Г.В., з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених господарським процесуальним кодексом України, 29 липня 2019 року згідно розпорядження №604 керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 до складу колегії замість суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Орищин Г.В введено суддів - членів колегії Данко Л.С. та Мирутенка О.Л.

В судове засідання прибули позивач (особисто) та представник позивача.

Відповідач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2019 у справі №914/929/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає наступне:

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відтак, поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Статтею 1 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому фізична особа може звернутися з позовом до господарського суду у разі, якщо розгляд такого спору в господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України чи відповідним законом.

З наведеного вбачається, що правильне визначення юрисдикційності спору в цій справі за участю фізичної особи, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності залежить від установлення наявності чи відсутності господарських (у тому числі, корпоративних) відносин між сторонами в цій справі та (або) від установлення наявності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, чи відсутності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої, зокрема, цивільної юрисдикції.

Разом з тим відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

Відтак, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то цей спір є спором про право управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарських судів .

Предметом спору в цій справі є визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе" від 23.03.2018 в частині внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-Сколе" майна, належного ОСОБА_2 .

Підставою для звернення з позовом у даній справі слугувало те, що ОСОБА_1 відповідно до договору позики грошей (нотаріально посвідченого 06.07.2013 р. та зареєстрованого в реєстрі за №592) позичила ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США із строком повернення до 01.05.2015 р. (згідно договору про внесення змін до договору позики нотаріально посвідченого 08.12.2014 р.).

Станом на 01.05.2015 р. ОСОБА_2 усю суму боргу не повернув і його заборгованість складала 140000 доларів США.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 р. у справі №453/233/18 позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 376 694,67 грн. (рішення набрало законної сили).

Починаючи з 01.05.2015 р. ОСОБА_2 кошти за договором позики не сплачував та відповідно до протоколу №1 Загальних зборів засновників (учасників) ТзОВ Сателіт-Сколе від 23.03.2018 р., з метою не повернення коштів позикодавцю та невиконання рішення суду у майбутньому, відчужує майно, яке міг продати самостійно та погасити борг, або яке могло бути реалізовано після відкриття виконавчого провадження.

Протоколом №1 Загальних зборів засновників (учасників) ТзОВ Сателіт-Сколе від 23.03.2018 р. затверджено Статутний капітал ТзОВ Сателіт-Сколе в розмірі 500 874,28 грн., зокрема Загальні збори вирішили, що ОСОБА_2 вносить в Статутний капітал вклад у вигляді земельної ділянки, нежитлових приміщень, нежитлової будівлі-контори, загальною вартістю 465 675,28 грн.

Як вбачається з одержаних судом першої інстанції на підставі ст.11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованих стосовно відповідача (ТзОВ Сателіт-Сколе ) станом на 26.03.2018 р. (дата реєстрації даної юридичної особи) на запит судді №1005344125, та станом на 16.05.2019 р. на запит судді №1005344057, за критеріями пошуку Код ЄДРПОУ: 42020946, ОСОБА_1 у переліку засновників (учасників) юридичної особи - ТзОВ Сателіт-Сколе відсутня.

Отже, позивач у даній справі не є та ніколи не була учасником (засновником, акціонером, членом) відповідача, а підставою для звернення з позовом у даній справі не було порушення корпоративних прав позивача.

Окрім того, як вбачається з одержаних судом першої інстанції на підставі ст.11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованого стосовно позивача станом на 16.05.2019 р. на запит судді №1005344155, за критеріями пошуку Прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи підприємця: ОСОБА_1 , у державному реєстрі відсутні записи щодо позивача.

Відтак, позивач не являється фізичною особою-підприємцем, а спірні правовідносини не пов`язані із здійсненням позивачем підприємницької діяльності.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір не являється корпоративним спором, а за суб`єктним складом сторін, згідно п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарського суду, та має розглядатися за правилами цивільного судочинства, та відхиляє доводи апелянта про наявність права на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав як безпідставні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського Львівської області від 17.05.2019 у справі №914/929/19 відсутні.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського Львівської області від 17.05.2019 у справі №914/929/19 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

2. Порядок і строк подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції встановлені ст. ст. 288- 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.08.2019.