Постанова

від 24.07.2019 по справі 925/389/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа№ 925/389/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Сітайло Л.Г.

при секретарі: Чміль Я.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Нужняк А.М.;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі його Чернігівської дирекції

на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 року

у справі 925/389/19 (суддя Дорошенко М.В.)

За позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі його Чернігівської дирекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ ПЛЮС"

про стягнення 144 266,77 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі його Чернігівської дирекції звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ ПЛЮС" про стягнення 144 266,77 грн. штрафних санкцій за укладеним між сторонами договором поставки від 24.12.2018 №21/1-1011, у тому числі: 2 916,68 грн. пені, 7 291,69 грн. 7% штрафу та 134 058,40 грн. 20% штрафу.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки від 24.12.2018 №21/1-1011 щодо поставки позивачу твердого палива в установлений цим договором строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 позовні вимоги було задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ ПЛЮС" на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі його Чернігівської дирекції 2812,51 грн. пені, 7291,69 грн. штрафу та 151,56 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за наявності у договорі від 24.12.2018 спеціальної норми, викладеної у його пункті 7.2, щодо відповідальності постачальника у вигляді пені та штрафу за порушення строку поставки товару, загальна норма цього договору, викладена у його пункті 7.5, щодо відповідальності постачальника за невиконання (неналежне виконання) договору у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає, оскільки стосується усіх інших, крім прострочення поставки товару, порушень договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 року по справі №925/389/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що штраф у розмірі 20 % відноситься до інших порушень договору і не стосується порушення строків поставки, оскільки текст договору не містить обмеження відносно не застосування вказаного штрафу при порушенні строків поставки, або залежність його застосування від інших штрафних санкцій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями, справу №925/389/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л.Г., Мальченко А.О. призначено справу №925/389/19 до розгляду на 24.07.2019 року

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 року, враховуючи перебування у відпустці судді Мальченко А.О., яка не є головуючим суддею, справу №925/389/19 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 24.07.2019 року, справу №925/389/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сітайло Л.Г., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 року прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі його Чернігівської дирекції на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 року у справі № 925/389/19 у складі колегії суддів: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Сітайло Л.Г., Смірнова Л.Г. до свого провадження.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 24.07.2019 року не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24.07.2019 за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 24.07.2019 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Біоенерджі Плюс як постачальник і Публічне акціонерне товариство Укрпошта в особі Чернігівської філії як покупець уклали між собою договір поставки №21/1-1011 (далі - договір від 24.12.2018), згідно з пунктами 1.1 та 1.2 якого постачальник зобов`язався передати у власність замовника тверде паливо (дров`яні брикети) відповідно до вимог державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015 - 09110000-3 для потреб Чернігівської дирекції ПАТ "Укрпошта", а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах цього договору. Найменування товару (асортимент, технічні характеристики, кількість та ціна) наведені у додатку №1 до цього договору (Технічна специфікація), який є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 5.1 і 5.2 договору передбачено, що поставка товару (відпуск товару) здійснюється за заявкою покупця за рахунок постачальника на склади замовника. Постачальник зобов`язаний поставити товар протягом 5-ти календарних днів після отримання заявки на окрему партію.

Відповідно до пункту 5.3 договору заявка на поставку товару подається покупцем в особі Чернігівської дирекції ПАТ "Укрпошта" шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту постачальника Kostuninsergiy@ukr.net з подальшим надсиланням оригіналу письмової заявки на адресу постачальника, зазначену у розділі 15 цього договору. Електронний лист зі скан - копією заявки підтверджує факт подачі покупцем такої заявки та має юридичну силу для постачальника до заміни її оригіналом.

У пункті 7.2 договору його сторони передбачили, що за порушення строків поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого/невчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що за невиконання (неналежне виконання) умов договору, у тому числі відмову від виконання договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 відсотків від ціни договору.

24 грудня 2018 року відповідач як постачальник і позивач як покупець уклали між собою додаткову угоду №1 до договору від 24.12.2018, якою внесли зміни до пункті 3.1 та 5.1 цього договору щодо його ціни та складів покупця, на які постачальник має здійснювати поставку товару, а також виклали у новій редакції додаток №1 до договору від 24.12.2018 (Технічна специфікація).

27 грудня 2018 року позивач у відповідності до пункту 5.3. договору від 24.12.2018 на електронну адресу відповідача надіслав електронний лист-заявку на отримання 148 тонн дерев`яних брикетів, а 30.01.2019 цю ж заявку надіслав відповідачу поштою.

28 грудня 2018 року на виконання договору від 24.12.2018 та заявки позивача відповідач передав позивачу, а останній прийняв за накладними від 28.12.2018 №509, №513, №514 і №515 125 тонн брикетів паливних PINI KAY (дубові) загальною вартістю 566 125,00 грн.

Решту передбачених заявкою позивача брикетів паливних PINI KAY (дубові) у кількості 23 тонни вартістю 104 167,00 грн. відповідач передав позивачу, а останній прийняв 30.01.2019 за накладною від 30.01.2019 №523.

За порушення встановленого договором від 24.12.2018 строку поставки 23 тонн брикетів паливних PINI KAY (дубові) за накладною від 30.01.2019 №523 вартістю 104167,00 грн. позивач нарахував відповідачу до сплати передбачені п.7.2 договору від 24.12.2018 пеню у сумі 2 916,68 грн. за 28 днів прострочення з 02.01.2019 по 30.01.2019 та штраф у сумі 7 291,69 грн., а також передбачений п. 7.5 договору від 24.12.2018 штраф у сумі 134 058,40 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню та штрафи за порушення строків поставки товару.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 5.1 і 5.2 договору передбачено, що поставка товару (відпуск товару) здійснюється за заявкою покупця за рахунок постачальника на склади замовника. Постачальник зобов`язаний поставити товар протягом 5-ти календарних днів після отримання заявки на окрему партію.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 27 грудня 2018 року позивач у відповідності до пункту 5.3. договору 24.12.2018 на електронну адресу відповідача надіслав електронною поштою заявку на отримання 148 тонн дерев`яних брикетів.

28 грудня 2018 року на виконання договору відповідач передав позивачу, а останній прийняв за накладними від 28.12.2018 №509, №513, №514 і №515 125 тонн брикетів паливних PINI KAY (дубові) загальною вартістю 566 125,00 грн., тобто частину товару, передбаченою заявкою позивача.

В той же час, відповідно до умов пункту 5.2 договору від 24.12.2018 відповідач мав поставити всю передбачену заявкою позивача кількість товару - 148 тонн протягом 5-ти календарних днів після одержання заявки, тобто протягом періоду з 28.12.2018 по 01.01.2019.

Але, враховуючи, що на 01.01.2019 року припадає встановлений ст. 73 Кодексу законів про працю України святковий день "Новий рік", днем закінчення вказаного п`ятиденного строку поставки є 02.01.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, решту передбачених заявкою позивача брикетів паливних PINI KAY (дубові) у кількості 23 тонни вартістю 104 167,00 грн. відповідач передав позивачу, а останній прийняв 30.01.2019 за накладною від 30.01.2019 №523, тобто з порушенням строків, встановлених п. 5.2. договору.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідачем не було здійснено поставку товару у строки, передбачені умовами договору, будь-яких доказів на спростування доводів позивача, зазначених у позові, а саме доказів на підтвердження виконання договору щодо поставки товару у визначений договором строк, відповідачем не надано.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем було порушено зобов`язання, яке є предметом договору, щодо поставки товару у строк, встановлений таким договором.

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 договору його сторони передбачили, що за порушення строків поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого/невчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що за невиконання (неналежне виконання) умов договору, у тому числі відмову від виконання договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 відсотків від ціни договору.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.

Суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. № 3-24гс12, від 09.04.2012 р. №3-88гс11, від 06.11.2013 р. № 116цс13, та підтверджено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17 та від 29.03.2018 у справі № 911/1351/17.

Судом першої інстанції правомірно було застосовано до спірних правовідносин п. 7.2. договору у вигляді нарахування пені та штрафу за невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасного строку поставки товару та нараховано з 03.01.2019 по 29.01.2019 пеню у сумі 2812,51 грн. та штраф у розмірі 7 291,69 грн.

В той же час, одночасне застосування на підставі п. 7.2. договору та п. 7.5. договору штрафу за одне і теж правопорушення - порушення строків поставки товару, є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення .

Як вірно зазначив суд першої інстанції, за наявності у договорі спеціальної норми, викладеної у його пункті 7.2, щодо відповідальності постачальника у вигляді пені та штрафу за порушення строку поставки товару, загальна норма цього договору, викладена у його пункті 7.5, щодо відповідальності постачальника за невиконання (неналежне виконання) договору у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає, оскільки стосується усіх інших, крім прострочення поставки товару, порушень договору.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.08.2018 у справі № 902/1054/17.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції правомірно було застосовано до спірних правовідносин п. 7.2. договору у вигляді нарахування пені та штрафу за невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасного строку поставки товару та нараховано з 03.01.2019 по 29.01.2019 пеню у сумі 2812,51 грн. та штраф у розмірі 7 291,69 грн. та обґрунтовано відмовлено у нарахуванні штрафу на підставі п. 7.5. договору.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 року у справі № 925/389/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі його Чернігівської дирекції на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 року у справі № 925/389/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2019 року у справі № 925/389/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 925/389/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 29.07.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.Г. Смірнова

Л.Г. Сітайло