Рішення

від 02.08.2019 по справі 910/7037/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019Справа № 910/7037/19 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМУ "ПІДРЯД" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-ШАТЛ" (04070, м. Київ, вул. Волоська, 51/27, к. 59)

про стягнення 116 603,39 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМУ "ПІДРЯД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-ШАТЛ" про стягнення 116 603,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки нафтопродуктів № 28/03-14 від 28.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМУ "ПІДРЯД" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.06.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7037/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 18.06.2019 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

28.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СБМУ "ПІДРЯД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКВ-ШАТЛ" (постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 28/03-14 (далі також - Договір), за умовами п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов`язується приймати ці нафтопродукти (в подальшому поіменовані - Продукція) та повністю оплачувати їхню ціну (вартість).

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачальник може здійснювати поставку Продукції на одній з таких умов: FCA (пункт (станція) відвантаження) або СРТ - (пункт (станція) призначення), або EXW - (місце зберігання) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Конкретні умови поставки вказуються в Заявці Покупця та фіксуються в тексті відповідного Додатку до цього Договору та/або вказуються в документах Постачальника що підтверджують поставку. При цьому фактичним Вантажоотримувачем Продукції може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору.

За приписами п.п. 4.9, 4.10 Договору, постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання щодо постачання Продукції з моменту передачі Продукції Покупцю (представнику Покупця) або транспортній організації, в залежності від умов поставки, вказаних у відповідній Заявці Покупця та/або Додатку до цього Договору. Факт передачі продукції підтверджується відповідними відмітками в накладній (залізничній, товаро-транспортній) та підписанням акту прийому-передачі. Датою поставки (передачі у власність) Продукції (нафтопродуктів) вважається дата вказана в Актах прийому-передачі Продукції та/або видатковій накладній.

Право власності на Продукцію переходить до Покупця з дати поставки (передачі у власність) Продукції у відповідності до п. 4.9. цього Договору. З моменту поставки Покупець несе всі ризики випадкового знищення або пошкодження Продукції.

Як вказано у п. 5.5 Договору, оплата Продукції здійснюється на умовах повної передоплати (авансу) продукції (партії продукції), якщо інше не встановлено у Додатках до цього Договору або не погоджено Постачальником іншим чином.

Згідно з п. 6.7 Договору, якщо після закінчення терміну (строку) поставки Постачальник не виконав свої зобов`язання повністю або частково, Покупець, що здійснив передоплату, має право вимагати повернення грошових коштів у сумі непоставленої Продукції, а Постачальник зобов`язаний на письмову вимогу Покупця протягом 3 банківських днів повернути зазначені кошти.

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором. Поставка (передача у власність) Продукції за цим Договором здійснюється протягом 1 (одного) року з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо протягом ЗО (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонговується (продовжується) ще на 1 (один) рік. (п. 9.1 Договору)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що ним було здійснено оплату товару за Договором у загальному розмірі 25 884 495,14 грн, а відповідачем в свою чергу було поставлено товару на суму 25 733 134,66 грн та повернуто кошти за непоставлений товар у розмірі 34 727,28 грн. За твердженнями позивача, відповідачем не було поставлено товар, попередньо оплачений позивачем за Договором у повному обсязі та не повернуто здійснену за нього оплату у розмірі 116 603,39 грн, яку й просить стягнути з відповідача за даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору у 2014-2015 р.р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в якості авансу за нафтопродукти у загальному розмірі 25 935 495,14 грн., що підтверджується довідкою АТ Укрсоцбанк .

Протягом 2014-2015 років відповідачем було поставлено позивачу, а останнім в свою чергу прийнято нафтопродукти, що підтверджується доданими до позову видатковим накладними № 83 від 04.04.2014, № 84 від 04.04.25014 на суму 183 337,20 грн, № 85 від 07.04.2014, № 86 від 07.04.2014 на суму 186 080,40 грн, № 87 від 08.04.2014, № 88 від 08.04.2014, № 89 від 09.04.2014, № 90 від 09.04.2014, № 94 від 10.04.2014, № 95 від 10.04.2014, № 100 від 11.04.2014, № 103 від 14.04.2014, № 104 від 14.04.2014, № 105 від 15.04.2014, № 106 від 15.04.2014, № 109 від 16.04.2014, № 110 від 17.04.2014, № 111 від 17.04.2014, № 112 від 18.04.2014, № 113 від 18.04.2014, № 114 від 23.04.2014, № 120 від 07.05.2014, № 124 від 16.05.2014, № 130 від 21.05.2014, № 131 від 24.05.2014, № 132 від 28.05.2014, № 136 від 03.06.2014, № 141 від 10.06.2014, № 147 від 23.06.2014, № 153 від 17.07.2014, № 159 від 07.08.2014, № 164 від 30.08.2014, № 169 від 19.09.2014, № 175 від 02.10.2014, № 176 від 02.10.2014, № 177 від 04.10.2014, № 181 від 18.10.2014, № 182 від 22.10.2014, № 183 від 22.10.2014, № 185 від 29.10.2014, № 186 від 04.11.2014, № 188 від 10.11.2014, № 195 від 19.12.2014, № 8 від 11.02.2015, № 18 від 24.03.2015, № 26 від 27.04.2015, № 31 від 08.05.2015, № 34 від 28.05.2015, № 40 від 18.06.2015, № 44 від 25.06.2015, № 49 від 26.06.2015, № 52 від 03.08.2015, № 68 від 31.08.2015, а загалом на суму 25 733 164,69 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Також довідкою АТ Укрсоцбанк підтверджується, що відповідач повернув відповідачу кошти за непоставлений товар за Договором у загальному розмірі 90 227,28 грн.

З наведеного вбачається, що загалом відповідачем було поставлено товару та повернуто передплати позивачу у розмірі 25 823 391,97 грн., в той час, як позивачем було здійснено попередню оплату товару вартістю 25 935 495,14 грн.

При цьому, Суд зазначає, що у позові позивачем невірно визначено загальну суму сплачених позивачем коштів, поставленого товару та повернутих відповідачем коштів.

Отже, як встановлено Судом з поданих доказів, відповідачем не було поставлено оплачений позивачем за Договором товар на суму 112 103,17 грн.

Як встановлено у п. 6.7 Договору, якщо після закінчення терміну (строку) поставки Постачальник не виконав свої зобов`язання повністю або частково, Покупець, що здійснив передоплату, має право вимагати повернення грошових коштів у сумі непоставленої Продукції, а Постачальник зобов`язаний на письмову вимогу Покупця протягом 3 банківських днів повернути зазначені кошти.

24.04.2019 позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 116 603,39 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком, яка залишилася без відповіді та реагування.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу у згаданому розмірі.

За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 112 103,17 грн.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-ШАТЛ" (04070, м. Київ, вул. Волоська, 51/27, к. 59, ідентифікаційний код 38668967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМУ "ПІДРЯД" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31-А, ідентифікаційний код 25298093) борг у розмірі 112 103 (сто дванадцять тисяч сто три) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 846 (одна тисяча вісімсот сорок шість) грн. 86 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.08.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко