Рішення

від 30.07.2019 по справі 120/1236/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 липня 2019 р. Справа № 120/1236/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" (21009, м. Вінниця, вул. Гальчевського Якова, буд. 39, прим. 109) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 12.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем 18.04.2019 подано до суду заяву на усунення недоліків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 12.12.2018 податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0008475005 від 21.01.2019 в сумі 32312,67 грн.

Позивач заперечує щодо включення до акту перевірки податкових накладних, виписаних на контрагентів, які не є платниками ПДВ та не підлягають оподаткуванню. Крім того, наголосив, що пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що за порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкових накладних в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), передбачено застосування штрафних санкцій у відповідних розмірах до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до отриманих квитанцій, податкові накладні №12 від 12.07.2017 та №12 від 27.06.2018 доставлені до ДФС, але не прийняті з тих причин, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні. Натомість, на час реєстрації позивачем 13.07.2018 податкової накладної №12 від 27.06.2018 реєстраційний ліміт позивача мав бути достатнім для реєстрації вказаної податкової накладної.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 22.04.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 22.04.2019 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, з якого слідує, що останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Головним управлінням в ході проведеної камеральної перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН позивачем, встановлено, порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме, №12 від 12.07.2017 та №12 від 27.06.2018, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ вказано, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу. Крім того, наголосив, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 по справі № 816/1488/17 та постанові від 11.12.2018 по справі №807/68/18.

Разом із відзивом представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.

21.05.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що останній не погоджується із наведеними у відзиві запереченнями. Останній, зазначає, що ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН, що не видаються отримувачу (покупцю), які не є платниками ПДВ.

Ухвалою суду від 27.06.2019 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Витребувано у позивача завірені належним чином копії податкових накладних №12 від 12.07.2017 та №12 від 27.06.2018, які не містились в матеріалах справи.

11.07.2019 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, в якому зазначено, що податкові накладні виписані позивачем не відповідають таким, які складені по операціям, що звільнені від оподаткування або по операціям, які оподатковуються за нульовою ставкою, а тому, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області правомірно застосовані штрафні санкції до позивача.

На виконання вимог ухвали суду від 27.06.2019, позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме завірених належним чином копій податкових накладних №12 від 12.07.2017 та №12 від 27.06.2018 з квитанціями про їх реєстрацію.

В подальшому, на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень від позивача (а.с. 103-108), в яких зазначено наступне.

13.07.2018 о 14:49 год в ЄРПН встановлено реєстрацію податкової накладної №11 від 20.06.2018 на загальну суму з ПДВ 70000,00 грн, в якій покупцем зазначений позивач, відтак, реєстраційний ліміт на 14:49 год. мав би складати не 296994,13 грн, а 308662,80 грн.

Натомість, згідно із квитанцією про реєстрацію, податкову накладну №12 від 27.06.2018 доставлено до центрального рівня о 19:45 год, але не прийнято, з причини, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, оскільки, реєстраційний ліміт складає 296994,13 грн, а не 308662,80 грн.

Крім того, реєстраційний ліміт в сумі 308622,80 грн оновлено лише 13.07.2018 о 21:56 год.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що на час реєстрації податкової накладної №12 від 27.06.2018 реєстраційний ліміт мав бути достатнім.

Водночас, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до матеріалів справи, податкові накладні виписані по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) не платникам ПДВ, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним. Разом з тим, позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 16.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.07.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Натомість представником відповідача подано заяву про розгляд справи без її участі.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаркі" 27.03.2012 зареєстровано як юридична особа, номер запису - 11741020000010154, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.05.2014 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, відповідно до витягу №1702284500484 від 07.09.2017 з реєстру платників податку на додану вартість.

12.12.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів юридичних осіб Вінницького управління Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі". За результатами проведеної перевірки, складено акт про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН від 12.12.2018 за №39505/50-05/38135272.

Так, відповідно до акту перевірки позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних позивачем допущено несвоєчасну реєстрацію наступних накладних:№12 від 12.07.2017 та №12 від 27.06.2018.

21.01.2019, на підставі акту від 12.12.2018 за №39505/50-05/38135272, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення №0008475005, яким до позивача застосований штраф на загальну суму 32312,67 грн.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

У даному випадку судом встановлено, що податкові накладні: №12 від 12.07.2017, №12 від 27.06.2018, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять код ставки податку на додану вартість "20", що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року в справі № 816/1488/17 та від 11.12.2018 в справі №807/68/18.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Стосовно тверджень позивача, щодо податкової накладної №12 від 27.06.2018 на загальну суму з ПДВ 1796260,01 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 19.07.2018 із порушення строку реєстрації податкових накладних на 4 дні, передбаченим ст. 201 ПК України, суд вказує наступне.

Так, 13.07.2018 о 19:45 год. позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну №12 від 27.06.2018. Згідно із квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН документ не прийнято, виявлено помилку - сума ПДВ в документі (299376,67 грн) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (296994,13 грн).

Натомість позивач вказує, що станом на час реєстрації податкової накладної №12 від 27.06.2019 операційний ліміт мав складати 308662,80 грн, оскільки, 13.07.20.19 о 14:49 год. ТОВ "Шульц Трейд" зареєструвало податкову накладну №11 від 20.06.2018 на загальну суму з ПДВ - 70000,00 грн, відповідно до якої ТОВ "Шаркі" є покупцем. Тому, за рахунок реєстрації податкової накладної №11 реєстраційний ліміт позивача мав збільшитись.

Як зазначає позивач, реєстраційний ліміт збільшився 13.07.2019 о 21:56 год, тобто, після спливу строку для реєстрації податкових накладних від 27.06.2018, саме тому, 19.07.2019 позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну №12 від 27.06.2019.

Суд не погоджується з вказаною позицією, оскільки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 204 від 21.02.2018 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", п. 3 викладено в наступній редакції: "операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем."

З огляду на викладену норму, останнім днем реєстрації податкової накладної був 15.07.2018, а не 13.07.2018, як на те вказує позивач.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З огляду на вказане вище, оскільки платник не перерахував потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не направив вказану податкову накладну №12 від 27.06.2018 в останній день реєстрації 15.07.2018, неприйняття даної податкової накладної відбулось з вини позивача, а тому, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" необхідно відмовити повністю.

Судові витрати стягненню з відповідача у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін: товариство з обмеженою відповідальністю "Шаркі" (21009, м. Вінниця, вул. Гальчевського Якова, буд. 39, прим. 109, код ЄДРПОУ 38135272); Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Повний текст рішення складено: 02.08.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна