Постанова

від 20.11.2019 по справі 120/1236/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1236/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

20 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

представника позивача: Тепак Л.П.,

представника відповідача: Жердєва О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (повний текст якого складено в м. Вінниці 02 серпня 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Шаркі (ТОВ Шаркі ) звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми №0008475005 від 21.01.2019 року.

30 липня 2019 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ Шаркі з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №39505/50-05/38135272 від 12.12.2018 року.

У ході проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних №12 від 12.07.2017 року та №12 від 27.06.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки, 21 січня 2019 року ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0008475005 про застосування до позивача, згідно ст. 120-1.1. ПК України, штрафу на загальну суму 32312 грн. 67 коп.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Так, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні №12 від 12.07.2017 року та №12 від 27.06.2018 року зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість "20", що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем 13.07.2018 о 19:45 год. направлено на реєстрацію податкову накладну №12 від 27.06.2018 року та згідно із квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН документ не прийнято, виявлено помилку - сума ПДВ в документі (299376,67 грн) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (296994,13 грн).

При цьому, реєстраційний ліміт позивача збільшився 13.07.2019 року о 21:56 год, після реєстрації ТОВ "Шульц Трейд" податкової накладної №11 від 20.06.2018 року на загальну суму з ПДВ - 70000,00 грн, відповідно до якої ТОВ "Шаркі" є покупцем, тобто, після спливу строку для реєстрації податкових накладних від 27.06.2018 року, саме тому, 19.07.2019 року позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну №12 від 27.06.2019.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З огляду на викладені вище обставини, оскільки платник не перерахував потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не направив вказану податкову накладну №12 від 27.06.2018 в останній день реєстрації 15.07.2018, неприйняття даної податкової накладної відбулось з вини позивача, а тому колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року справа №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року справа №807/68/18.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркі" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 грудня 2019 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.