Постанова

від 22.02.2010 по справі 2а-27399/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                       Справа № 2а-27399/09/1270

Категорія № 6.12

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2010 року                                                                    місто Луганськ                                

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

            судді: Шембелян В.С.,

           при секретарі: Бородіної І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства „Ровенькиантрацит” про стягнення заборгованості  по страховим внескам, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2009 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому зазначила, що у відповідності ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що роботодавці як страхувальники зобов’язані  своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

Згідно ст. 47 Закону України № 1105 – XIV від 23.09.1999 р. та п. 4.1. Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 20.04.2001 р. № 12, сума страхового внеску, що підлягає сплаті, розраховується згідно зі страховим тарифом, встановленим Законом, виходячи з класу професійного ризику галузі національної економіки, до якого віднесений страховик.

Станом на 01.10.2009 року заборгованість підприємства Відокремленого підрозділу „Центральна збагачувальна фабрика „Комендантська” державного підприємства „Ровенькиантрацит” по страховим внескам перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області становить 75380,57 грн., ця заборгованість виникла за 3 квартал 2009 року. Тому позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник  позивача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.  

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

 В судовому засіданні встановлено,  що Відокремлений підрозділ Центральної збагачувальної фабрики «Комендантська» Державного підприємства «Ровенькиантрацит»  зареєстровано у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.  

Частиною 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч.1 ст. 47 зазначеного Закону, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва,  встановлюються  законом.

Порядок узяття  на  облік  та  набуття роботодавцями   статусу   страхувальників,   обчислення  і  сплати страхових внесків до Фонду соціального  страхування  від  нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними  особами  -   підприємцями,   фізичними   особами,   які використовують  працю  найманих  працівників,  а також добровільно застрахованими особами,  порядок обліку  та  витрачання  страхових коштів,  здійснення  платежів,  ведення  бухгалтерського  обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12.07.2007  № 36.  

Згідно з п.4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.07 № 36 (далі – Інструкція) сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).

Розміри страхових внесків  страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що  включають витрати на виплату основної та  додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Пунктом 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями — у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно п. 3.13 Інструкції страхові внески сплачуються страховикам шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок.

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов’язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Згідно з розрахунковою відомостю за 3 квартал 2009 року та актом звірки від 01.10.2009 року що підписаний сторонами, Відокремлений підрозділ Центральної збагачувальної фабрики «Комендантська» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» має заборгованість перед відділенням по страховим внескам у розмірі 75380,57 грн.(а.с.5-6).

Сума заборгованості по сплаті страхових внесків  підтверджена матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості  по страховим внескам у розмірі 75380,57 грн. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству, тому суд вважає, що позов підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.47 «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», від 23.09.1999 № 1105-ХІV, ст.45 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», від 23.09.1999 № 1105-ХІV, п.4.1, п.4.12, п. 3.13 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 12.07.07 № 36, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит” (ідент.код 26349444) на користь відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області  заборгованість по страховим внескам у розмірі 75380,57 грн. (сімдесят п’ять тисяч триста вісімдесят грн. 57 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови  складено  27 лютого 2010 року

Суддя          В.С. Шембелян