Рішення

від 02.08.2019 по справі 420/2174/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2174/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Баланюк Т.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» Оськін М.Д. - за довіреністю від 28.05.2019р. б/н.

Від відповідача : представник Головного управління Держпраці в Одеській області Кришкевич Д.О. - за довіреністю від 14.01.2019р. №15/01-33-343.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови щодо накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» не знаходиться у трудових відносинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та вказані особи не є працівниками Товариства позивача. Натомість, позивач наголошує, що з означеними особами укладено цивільно-правові договори, копії яких, у тому числі, надавалися в ході проведення інспекційного відвідування фахівцю контролюючого органу. Отже, правовідносини між СТОВ Агрофірма Факел та особами, з якими укладено цивільно-правові договори, є цивільно-правовими, та відповідно не регулюються положеннями Кодексу законів про працю України. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Також, відповідно до пояснень ОСОБА_12 від 09.02.2019р., останній у виробничому приміщенні СТОВ Агрофірма «Факел» знаходився з метою відбору та придбання 20кг. моркви для особистих потреб, та будь-якого відношення до позивача не має взагалі.

Відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 17.05.2019р. вхід.№17801/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення спірної Постанови щодо накладення штрафу уповноваженими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО, оскільки Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» використовується праця найманих працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , без належного оформлення трудових правовідносин.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/2174/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови щодо накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО.

Ухвалою суду від 09.07.2019р. зупинено провадження у справі №420/2174/19, відповідно до п.1 ч.2 ст.236 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2019р., у зав`язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для їх зупинення, провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 26.07.2019р., з урахуванням приписів ч.7 ст.181 КАС України, закрито підготовче провадження, та розпочато розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, головним державним інспектором праці Голінським П.І. (службове посвідчення №1663), відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017року №295, у період з 08.02.2019р. по 20.02.2019р. проведено інспекційне відвідування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» , яке зареєстровано за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Великий Дальник, вул.Маяцька,19.

За наслідками інспекційного відвідування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» фахівцем контролюючого органу складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 20.02.2019р. №ОД/157/1663/АВ, у висновках котрого наголошено на використанні Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» праці найманих працівників, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , без належного оформлення трудових правовідносин, що призвело до порушення вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі Акта інспекційного відвідування №ОД/157/1663/АВ від 20.02.2019р., першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. 14.03.2019р. винесено Постанову №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО про накладення штрафу уповноваженими особами на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» .

Не погодившись з означеною Постановою Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО від 14.03.2019р., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржувану позивачем Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО від 14.03.2019р., контролюючим органом винесено неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» (Замовник) та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 Тетяною В`ячеславівною, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (Виконавці) укладено цивільно-правові договори від 06.02.2019р., від 07.02.2019р., за умовами яких Замовник доручає, а Виконавці беруть на себе зобов`язання виконати наступні роботи: упаковка овочів 265 сіток, протягом 5 днів. Виконавці виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують виконання роботи, не підпадають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

На підтвердження виконання умов вищеозначених цивільно-правових договорів від 06.02.2019р., від 07.02.2019р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» (Замовник) та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 Василівною, ОСОБА_13 Тетяною ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 Ольгою Ігорівною, ОСОБА_17 Олеговичем (Виконавці), 11.02.2019р., та 12.02.2019р. підписано Акти на виконання робіт до цільно-правових договорів від 06.02.2019р. від 07.02.2019р., відповідно до яких Виконавцями виконано роботу, за яку останні отримали винагороду.

Згідно з ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

При цьому, Кодексом законів про працю України визначено правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Відповідно до ч.1 ст.2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не вчиняєтья.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом з`ясовано, що основною ознакою, яка відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою такого договору є отримання конкретного матеріального результату у визначеному сторонами обсязі.

Відтак, враховуючи системний аналіз цивільно-правових договорів від 06.02.2019р., від 07.02.2019р., укладених між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» (Замовник) та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 Василівною, Лошаковою Тетяною В`ячеславівною, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , Ясніцьким ОСОБА_18 (Виконавці), а також, зважаючи, що, серед іншого, окресленими правочинами передбачено, що сума оплати за виконані роботи залежить від їх обсягу, у даному випадку наявні саме цивільно-правові відносини.

Між тим, встановлення контролюючим органом факту вищеокреслених порушень лише на підставі письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , окремо від інших документальних відомостей, на думку суду, не може слугувати безумовним, та належним доказом використання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин.

До того ж, позивачем до суду надані нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , в яких, зокрема, вказаними особами зазначено, що між ними та СТОВ Агрофірма Факел укладено цивільно-правові договори, за умовами яких Виконавці прийняла на себе зобов`язання упаковувати овочі у кількості 265 сіток протягом п`яти днів, за обумовлену договором оплату робіт з пакування овочевої продукції. 08 лютого 2019року, перебуваючи у приміщенні складу СТОВ Агрофірма Факел за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Великий Дальник, вул.Маяцька, 19, з метою виконання умов зазначених цивільно-правових договорів, до складу увійшли декілька незнайомих осіб та нічого не пояснюючи розпочали знімати на відеокамеру телефону присутніх у приміщенні складу осіб, ставлячи при цьому запитання щодо прізвища ім`я та по батькові, а також місця проживання. Після проведення опитування присутніх у приміщенні складу осіб на відеокамеру телефону, дані особи повідомили, що вони є інспекторами, та якщо опитані мають бажання скоріше поїхати додому, то останні повинні написати пояснення з приводу їх знаходження на території складу СТОВ Агрофірма Факел . У іншому випадку вони викличуть поліцію для з`ясування особистостей вже у відділку поліції. Деякі з цих осіб власноручно написали від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 пояснення та запропонували їх підписати. Не читаючи написане, без роздумів опитані все підписали. Що конкретно писали під диктовку та підписували, вони не пам`ятають. У подальшому їм стало відомо про те, що написані від їх імені пояснення, містять інформацію про те, що вони працюють на СТОВ Агрофірма Факел , що не відповідає дійсності, оскільки вони ніколи не працевлаштовувались, та не працювали на СТОВ Агрофірма Факел , а виконували роботи з пакування овочевої продукції згідно цивільно-правових договорів, укладених на певний строк та на певний об`єм робіт.

Також, відповідно до наявних у матеріалах справи письмових пояснень від 09.02.2019р., наданих ОСОБА_21 , котрий представився як ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 він відвідував склад з сільськогосподарською продукцією агрофірми Факел , котра знаходиться в с.Дальник, з метою відібрання та купівлі 20кг. моркви для власних потреб.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем належними, та достатніми доказами не доведено наявність з боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» окреслених у Акті інспекційного відвідування №ОД/157/1663/АВ від 20.02.2019р. порушень трудового законодавства.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача на наявність здійсненої в ході проведення інспекційного відвідування відеофіксації, як на безумовний доказ порушення позивачем вимог трудового законодавства, оскільки означений доказ, на думку суду, не є юридично спроможним, так як жодним чином не свідчить, та не підтверджує перебування окреслених у Акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 20.02.2019р. №ОД/157/1663/АВ, осіб у трудових відносинах з позивачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» .

Не заслуговують на увагу суду також посилання Головного управління Держпраці в Одеській області на наявність у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві кримінального провадження №12018100000000866, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, оскільки належним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, може бути, зокрема, обвинувальний вирок суду.

Суд також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності винесення відповідачем спірної Постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» про визнання протиправною та скасування Постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що решта тверджень, та доводів відповідача - Головного управління Держпраці в Одеській області жодним чином не спростовують вищенаведених висновків суду.

Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, та письмових запереченнях.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови щодо накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО, задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 14.03.2019р. №ОД157/1613/АВ/П/ТД-ФО.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м.Одеса, просп.Шевченка,2, код ЄДРПОУ 39781624) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Факел» (67668, Одеська область, Біляївський район, с.Великий Дальник, вул.Маяцька,19, код ЄДРПОУ 13902543) витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 19210(дев`ятнадцять тисяч двісті десять)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано судом 02 серпня 2019року.

Суддя Харченко Ю.В.

.