Рішення

від 29.07.2019 по справі 580/1382/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року справа № 580/1382/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером),

представника відповідача - Крицького Ю.Г.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець Ахтоян ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому, з урахуванням зміни, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.04.2019 року № 0000774057 та № 0000784057.

Ухвалою суду від 10.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС України у Черкаській області проведено фактичну перевірку з питань додержання ФОП ОСОБА_2 вимог встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами і складено акт №106/23-00-40-0224/2356322061 від 14.12.2018, а 21.01.2019 позивачем отримано ППР від 16.01.2019 №0000084057 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі - 27 906 грн. 00 коп. та № 0000074057 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі - 53 579 грн. 76 коп. з підстав порушення вимог ч. 11 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР із змінами та доповненнями та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95-ВР із змінами та доповненням. Позивачем оскаржено прийняті рішення до ДФС України. Рішенням ДФС України від 05.04.2019 скаргу позивача частково задоволено, ППР № 0000084057 та № 0000074057 скасовано в частині застосування фінансових санкцій в сумі 47 485,76 грн. 27.04.2019 позивачем отримано ППР від 17.04.2019 № 0000774057 та № 0000784057 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн. 00 коп. з підстав порушення вимог ч. 11 ст. 15 Закону України Про державне ювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та нових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР із змінами та доповненнями та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, відповідно до якого пояснює, що в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення ч. 14 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів : роздрібна торгівля алкогольними та тютюновими виробами без наявності ліцензії, відповідальність за що передбачена абз. 5 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону. Вказує, що за результатами перевірки складено акт від 14.12.2018 №106/23-00-40-0224/2356322061 у якому засвідчила своїм підписом факт зберігання для подальшої реалізації алкогольних та тютюнових виробів. Зазначає, що на підставі акту фактичної перевірки 17.04.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення форми С № 0000084057 та № 0000074057. Крім того зазначив, недоліки в дотриманні строків прийняття ППР не можуть бути підставою для їх скасування. Таким чином, вважає, що при оформленні результату перевірки дотримано всіх вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 31.03.2011 та взята на облік у ДПС 01.04.2011 за № 5621.

Відповідно до наказу від 06.12.2018 №2468, направлень на проведення фактичної перевірки від 06.12.2018 № 289, № 290, № 288 06.12.2018 працівниками ГУ ДФС у Черкаській області проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину-кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2

Перевіркою встановлено:

-реалізацію 1 пачки цигарок Winston Blue по ціні 37 грн. 00 коп. та 1 пляшки горілки PRIME об`ємом 0,2л 40% по ціні 36 грн.

-реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій.

-зберіганнядля подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей відповідно до акту ТМЦ.

Відповідно до акту зняття залишків ТМЦ в складських приміщеннях магазину - кафе яке належить ФОП ОСОБА_2 виявлено алкогольні напої та тютюнові виороби на суму 40742грн. 88коп.

Під час проведення перевірки позивач надала пояснення щодо виявлених фактів порушень.

За результатами перевірки контролюючим органом складений акт від 14.12.2018 №106/23-00-40-0224/2356322061, згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями, ч. 11 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон України №481/95-ВР).

Акт від 14.12.2018 №106/23-00-40-0224/2356322061 ФОП ОСОБА_2 відмовилась підписувати, про що свідчить акт відмови від підписання акта відмови від проведення фактичної перевірки від 14.12.2019 № 41.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Черкаській області 16.01.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення форми С :

№0000084057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону №481/95-ВР , відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 27906,00 грн.;

№0000074057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону №481/95-ВР, відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 53579,76 грн.

Позивачем вказані рішення було оскаржено у адміністративному порядку 30.01.2019.

Рішенням ДФС України від 05.04.2019 № 16044/6/99-99-11-06-01-25 скасовано ППР ГУ ДФС в Черкаській області від 16.01.2019 №0000084057, №0000074057 в частині застосованих фінансових санкцій у сумі 47485,76 грн.

ГУ ДФС у Черкаській області 17.04.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення форми С :

№0000784057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону №481/95-ВР , відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000грн.;

№0000774057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону №481/95-ВР, відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем 03.05.2018 видано позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами реєстраційний номер 182319-66-2291, дійсна з 12.05.2018 по 11.05.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , магазин-кафе, ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями реєстраційний номер 182319-64-2290, дійсна з 12.05.2018 по 11.05.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , магазин-кафе. Відповідно до заяв на одержання ліцензії від 03.05.2018 вх. № 2921/АП та вх. № 2922/АП площа магазину - кафе становить 120 кв.м., а термін дії ліцензії позивачем визначено самостійно.

Також відповідачем 30.11.2018 видано позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами реєстраційний номер 23260311201800885, термін дії з 07.12.2018 по 07.12.2019 за адресою: АДРЕСА_3 Д, магазин-кафе, 315,4 кв.м., ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями реєстраційний номер 23260308201800956 термін дії з 07.12.2018 по 07.12.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , магазин-кафе, 315,4 кв.м. Відповідно до заяв на одержання ліцензії від 29.11.2019 вх. № 11186/АП та вх. № 11187/АП площа магазину - кафе становить 315,4кв.м., а термін початку дії ліцензії позивачем визначено самостійно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 14 Господарського кодексу України правові засади ліцензування певних видів господарської діяльності визначаються, виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 (Далі - ПКУ).

Відповідно до ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються юридичні особи, які мають об`єкти оподаткування і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПКУ визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявності встановлених цим кодексом підстав. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПКУ. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПКУ ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) ППР, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п.1 розділу 1 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254(далі-Порядок) цей Порядок розроблено відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Митного кодексу України, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 2 р. 2 Порядку визначено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: С - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

Відповідно до п. 5 р. 2 Порядку, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Пунктом 7 р. 2 Порядку визначено, що податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

За таких обставин відповідач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення -рішення діяв у відповідності до вимог Закону та встановленого Порядку.

Правові засади організації та діяльності щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон № 481), який діяв на час проведення перевірки.

Відповідно до ч. 11 ст. 15 Закон № 481роздрібна торгівля алкогольними напоями(крім столових вин або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 17 ст. 15 Закон № 481 визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами даються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.11.2018 позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23260308201800956 термін дії з 07.12.2018 по 07.12.2019 за адресою: АДРЕСА_3 Д, магазин-кафе, 315,4 кв.м., ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами реєстраційний номер 23260311201800885, термін дії з 07.12.2018 по 07.12.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , магазин-кафе, 315,4 кв.м.

Таким чином, 06.12.2018 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині-кафе позивача за адресою: АДРЕСА_3 була відсутня.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факт здійснення реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів 06.12.2018.

Частиною 1 ст. 17 Закону № 481 визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Також суд відхиляє доводи позивача стосовно недоліків оформлення та дотримання строків прийняття податкового повідомлення-рішення, які не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки не спростовують факту допущеного порушення вимог Закону № 481 за які вказаним законом передбачена відповідальність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд, за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлену позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Підстави для стягнення з відповідача суми судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 02.08.2019