Постанова

від 29.10.2019 по справі 580/1382/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1382/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 17 квітня 2019 року № 0000774057 та № 0000784057.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного від 29 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем факт продажу алкогольних напоїв до початку дії ліцензії на їх реалізацію. Наголосив, що недоліки оформлення та дотримання строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення не спростовують факт допущеного позивачем порушення вимог законодавства.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідач прийняв оскаржувані повідомлення-рішення з пропуском встановленого законодавством строку. Звертає увагу, що прийняті ГУ ДФС у Черкаській області повідомлення-рішення не відповідають затвердженій формі.

У межах встановленого строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 31 березня 2011 року та взята на облік 01 квітня 2011 року за № 5621.

Відповідно до наказу від 06 грудня 2018 року № 2468, направлень на проведення фактичної перевірки від 06 грудня 2018 року № 289, № 290, № 288 06 грудня 2018 року працівниками ГУ ДФС у Черкаській області проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину-кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 .

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено наступні порушення:

-реалізацію 1 пачки цигарок Winston Blue по ціні 37 грн. 00 коп. та 1 пляшки горілки PRIME об`ємом 0,2л 40% по ціні 36 грн.

-реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій.

-зберігання для подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей відповідно до акту ТМЦ.

Відповідно до акту зняття залишків ТМЦ в складських приміщеннях магазину - кафе яке належить ФОП ОСОБА_1 виявлено алкогольні напої та тютюнові вироби на суму 40 742,80 грн.

При цьому, за результатами перевірки контролюючим органом складений акт від 14 грудня 2018 року № 106/23-00-40-0224/ 2356322061 , згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року зі змінами та доповненнями, ч. 11 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон України №481/95-ВР).

Суд зауважив, що Акт від 14 грудня 2018 року № 106/23-00-40-0224/2356322061 ФОП ОСОБА_1 відмовилась підписувати, про що свідчить акт відмови від підписання акта відмови від проведення фактичної перевірки від 14 грудня 2019 року № 41.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки ГУ ДФС у Черкаській області 16 грудня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми С :

- № 0000084057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону № 481/95-ВР , відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 27906,00 грн.;

- № 0000074057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 53579,76 грн.

Поряд з викладеним суд встановив, що позивачем вказані рішення було оскаржено у адміністративному порядку 30 січня 2019 року.

Рішенням ДФС України від 05 квітня 2019 року № 16044/6/99-99-11-06-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Черкаській області від 16 січня 2019 року № 0000084057, № 0000074057 в частині застосованих фінансових санкцій у сумі 47485,76 грн.

Разом з тим, ГУ ДФС у Черкаській області 17 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми С :

№ 0000784057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону № 481/95-ВР , відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000грн.;

№ 0000774057, яким за порушення ч. 11 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000грн.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем вимог законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити фактичні перевірки.

У силу приписів пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК Уккраїни фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявності встановлених цим кодексом підстав. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПКУ. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

При цьому, правові засади організації та діяльності щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481), який діяв на час проведення перевірки.

У силу приписів до ч. 11 ст. 15 Закон № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями(крім столових вин або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно ч. 17 ст. 15 Закон № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами даються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приймаючи рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2018 року позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23260308201800956 термін дії з 07 грудня 2018 року по 07 грудня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , магазин-кафе, 315,4 кв.м., ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами реєстраційний номер 23260311201800885, термін дії з 07 грудня 2018 року по 07 грудня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , магазин-кафе, 315,4 кв.м.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції,що здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями 06 грудня 2018 року відбувалося без відповідної ліценції, чим порушено вимоги зазначених вище норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішшення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Крім того, відповідно до п.1 розділу 1 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі-Порядок) цей Порядок розроблено відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку визначено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: С - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що оскаржувані повідомлення-рішення відповідають встановленій зазначеним вище додатком 10 формі та містять усі необхідні реквізити, відтак твердження апелянта про недотримання податковим органом форми податкового-повідомлення рішення є помилковим.

Відповідно до п. 5 розділу 2 Порядку, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Пунктом 7 розділу 2 Порядку визначено, що податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

З аналізу зазначених вище приписів законодавства вбачається, що контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення протягом трьох робочих днів, що настає за днем саме отримання таким органом рішення за результатами адміністративного оскарження раніше прийнятого повідомлення-рішення, а не протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку.

Викладене, на думку судової колегії, свідчить про передчасність твердження апелянта про те, що податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року було прийнято з пропуском строку, визначеного п. 7 розділу 2 Порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних повідомлень-рішень, а відтак відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2019 року.