Постанова

від 30.07.2019 по справі 815/1626/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1626/18 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Брижкіній І.О.,

за участю представника апелянта - Яковлєва А.В.,

представника позивача - Рудольф К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Д» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа Авангардівська селищна об`єднана територіальна громада про визнання незаконними та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2018 року ТОВ «Авангард-Д» звернулось з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення відділу в Овідіопольському районі міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам № НОМЕР_1 0114, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вчинити дії щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Однак, 06.04.2018 під час перегляду Публічної кадастрової карти України позивачем було виявлено, що поверх земельних ділянок, які є власністю позивача, безпідставно, на його думку, були зареєстровані земельні ділянки меншої площі та з іншими кадастровими номерами, а саме, поверх земельної ділянки позивача з кадастровим номером НОМЕР_8 була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 ; поверх земельної ділянки позивача з кадастровим номером НОМЕР_6 була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 ; поверх земельної ділянки позивача з кадастровим номером НОМЕР_7 була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 . При цьому, позивач наголошував, що на момент прийняття рішення про внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів №№ НОМЕР_4 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , права позивача на земельні ділянки з кадастровими номерами №№ НОМЕР_8 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , вже були зареєстровані що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме чайно про реєстрацію права власності. За таких обставин, на думку позивача, відповідач прийняв незаконне рішення про внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , грубо порушивши вимоги ч.6 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр , оскільки земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами, знаходяться в межах земельних ділянок з кадастровими номерами №№ НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_7 , які є власністю позивача, та були сформовані раніше.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року визнано незаконним та скасовано рішення Відділу в Овідіопольському районі міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вчинити дії щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, м. Одеса, вул. Канатна,83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Д» (код ЄДРПОУ 33424167, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська,1) сплаченого судового збору у розмірі 3524,00грн.(три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні).

Скасовано заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 27.04.2018.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року - зупинено до набрання законної сили рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.08.2017 у цивільній справі № 509/718/17, яким визнано право власності за ТОВ «Авангард-Д» на спірні земельні ділянки.

08 квітня 2019 року Одеським апеляційним судом було ухвалено рішення та закрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у цивільній справі № 509/718/17.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 поновлено провадження у справі № 815/1626/18 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 по справі № 815/1626/18.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 була зареєстрована Відділом в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 30.03.2018, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 була зареєстрована Відділом в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 29.03.2018, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 була зареєстрована Відділом в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 29.03.2018, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з незаконності прийняття рішення Відділу в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України Про Державний земельний кадастр .

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 №3613-VI визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

На підставі статті 2 Закону України Про Державний земельний кадастр Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

За правилами частини 5 статті 5 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки визначені частиною 6 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , зокрема підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначено Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012.

Згідно пункту 4 зазначеного Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Водночас, відповідно до пункту 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру.

З огляду на те, що земельні ділянки за кадастровими номерами № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 були зареєстровані 01.02.2018 за ТОВ Авангард Д , суд першої інстанції правильно дійшов висновку про незаконність рішення Відділу в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у межах земельних ділянок ТОВ Авангард Д , чим порушено порядок проведення реєстрації земельних ділянок.

Рішенням 12 сесії XXII скликання Овідіопольської районної ради народних депутатів від 29.08.1997 №133 було передано землі Овідіопольської рай ШРБД, землі Авангардівської селищної ради, землі КЕЧ Одеського району у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва-колективному сільськогосподарському підприємству Авангард смт. Авангард, зокрема і землі, які є предметом розгляду у вказаній справі, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю від 05.11.1997 із планом зонування земель, переданих у колективну власність.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2006 по справі №15/191-06-4946, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2006, встановлено, що у 1997 році КСП „Авангард» було реорганізовано у закрите сільськогосподарське акціонерне товариство „Авангард» , яке стало правонаступником КСП „Авангард» , а у 2005 році ЗСАТ „Авангард» було перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю „Авангард-Д» , яке є правонаступником ЗСАТ „Авангард» .

За змістом частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-XII (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно статті 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.12.1992 №2114-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

За правилами частини 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Таким чином на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність прийняття рішення Відділу в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вчинити дії щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 також підлягають задоволенню.

Крім того колегія суддів при вирішенні справи враховує, що в даному випадку, з огляду на висновки Одеського апеляційного суду (ухвала від 18.04.2019, по справі №509/718/17) та господарського суду Одеської області (рішення від 15.06.2006 по справі №15/191-06-4946) приватноправовий спір між учасниками справи вирішений.

За таких обставин з огляду на наявність вирішеного спору про право власності на спірні земельні ділянки, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області діє як суб`єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права. Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу державної реєстрації, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, оскільки він уже вирішеним наведеними вище рішеннями судів, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 78376852.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта на те, що, на його думку, ТОВ Авангард Д не набуло права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відхиляються апеляційним судом, оскільки на момент прийняття відповідачем оскаржених рішень право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано за ТОВ Авангард Д відповідно до вимог діючого законодавства та вказані рішення про реєстрацію були чинними та обов`язковими для відповідача.

Крім того посилання апелянта на розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації №1385 від 02.11.2007р. Про зменшення площі земель колективної власності ЗСАТ Авангард на території Авангардівської селищної та Прилиманської, Сухолиманської сільських рад Овідіопольського району Одеської області , також відхиляються, адже до суду не було надано ні доказів реалізації вказаного розпорядження ні доказів його відношення до вказаних земельних ділянок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Також посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад колегія суддів вважає безпідставним, оскільки доказів того, що вказані земельні ділянки відносились до земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності до суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Д» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 815/1626/18 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 02 серпня 2019 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк