Постанова

від 01.08.2019 по справі 640/19312/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19312/18 Суддя першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

за участю секретар - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року, яке оголошене о 14 год. 50 хв., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аптеки Фармасіті до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року ТОВ Аптеки Фармасіті звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07 вересня 2018 року № 0046381409 та № 0046371409.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що ТОВ Аптеки Фармасіті 23 березня 2017 року не здійснило оприбуткування готівки в касі у день її надходження, а також перевищило ліміт готівки у касі 04 та 12 лютого 2018 року, у зв`язку з чим штрафні (фінансові) санкції були застосовані до позивача правомірно.

ТОВ Аптеки Фармасіті подало відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, у якому зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про незаконність податкових повідомлень-рішень від 07 вересня 2018 року № 0046381409 та № 0046371409.

Під час судового засідання представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року - змінити в частині виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело фактичну перевірку ТОВ Аптеки Фармасіті , за результатами якої склало акт від 17 серпня 2018 року № 1470/26/15/14/38272248.

На підставі вказаного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2018 року № 0046381409 та № 0046371409.

Вказані рішення контролюючого органу були оскаржені в адміністративному порядку, однак залишені без змін рішенням ДФС України від 17 листопада 2018 року № 36997/6/99-99-11-05-01-25.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Аптеки Фармасіті звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Аптеки Фармасіті , суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення порушень, зазначених в акті перевірки від 17 серпня 2018 року № 1470/26/15/14/38272248 не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Податковим повідомленням-рішенням від 07 вересня 2018 року № 0046371409 до ТОВ Аптеки Фармасіті були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 981621 грн 20 коп.

Підставою для застосування таких санкцій став висновок податкового органу про порушення позивачем п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою НБ України № 637 від 15 грудня 2004 року, норми якого були чинними на час проведення перевірки (далі - Положення № 637), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12 червня 1995 року (далі - Указ).

У відповідності до абз. 1 п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Положеннями абз. 3 ст. 1 Указу установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно з абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Положення книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, згідно абз. 4 п. 4.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 1 грудня 2000 року передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Проаналізувавши вказані норми права колегія суддів дійшла до висновку про те, що суб`єкти господарювання зобов`язані щодня здійснювати оприбуткування готівкових коштів у касі. Оприбуткування готівки в касі здійснюється шляхом вклеювання у КОРО щоденних фіскальних звітних чеків та виконання записів про рух готівки.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 2а-4973/12/2670, від 12 лютого 2019 року у справі № 823/1542/16 та від 16 квітня 2019 року у справі № 804/2054/16, згідно якого у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Згідно з актом перевірки від 17 серпня 2018 року № 1470/26/15/14/38272248 ТОВ Аптеки Фармасіті 23 березня 2017 року здійснило роздрукування щоденного фіскального звітного чеку на суму 196324 грн 24 коп. Разом з тим до розділу 2 КОРО не був внесений запис на підставі вказаного звітного чеку.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не порушував вимог закону щодо оприбуткування готівки у сумі 196324 грн 24 коп. в касі в день її надходження, оскільки здійснив її оприбуткування за прибутковим касовим ордером № 375 від 22 березня 2017 року та здав на інкасацію за видатковим касовим ордером від 22 березня 2017 року, що підтверджується копією супровідної відомості від 22 березня 2017 року до суми з готівкою № 3952.

Також суд першої інстанції врахував, що при внесенні запису в КОРО позивачем було фактично зроблено механічну помилку, а саме замість дати 23 березня 2017 року - дати друкування Z-звіту № 1539 було вказано помилково дату 23 березня 2017 року .

Колегія суддів не вважає, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи.

Як раніше зазначалося, згідно з актом перевірки, вчинене позивачем правопорушення полягає у тому, що він не здійснив оприбуткування готівки у розмірі 196324 грн 24 коп. в касі в день її фактичного надходження, якою, на думку податкового органу, є 23 березня 2017 року.

Разом з тим, приєднані до матеріалів справи письмові докази вказують на те, що кошти у розмірі 196324 грн 24 коп. надійшли у касу товариства саме 22 березня 2017 року, проте Z-звіту № 1539 на зазначену суму був роздрукований 23 березня 2017 року.

Вказана обставина підтверджується записом у розділі 2 КОРО, прибутковим касовим ордером № 375 від 22 березня 2017 року та супровідною відомістю до суми з готівкою № 3952 від 22 березня 2017 року.

Зі змісту Z-звіту № 1539 від 23 березня 2017 року також вбачається, що касу було відкрито 22 березня 2017 року о 08:18 год., проте закрито наступного дня - 23 березня 2017 року о 07:55 год.

Відповідно до наступного Z-звіту (а саме - № 1539 від 23 березня 2017 року), 23 березня 2017 року касу було відкрито о 08:44 год. та закрито 21:07 год. Виручка готівкою за 23 березня 2017 року становила 152233 грн 68 коп.

ТОВ Аптеки Фармасіті було виконано дії щодо роздрукування Z-звіту № 1539 від 23 березня 2017 року, вклеювання його у КОРО та здійснення обліку руху готівки у розділі 2 КОРО.

Отже, оприбуткування готівки в касі за 23 березня 2017 року позивач здійснив у повній відповідності до вимог Положення № 637.

Натомість фактично у даному випадку мало місце порушення вимоги закону, яке полягало у не забезпеченні щоденного роздрукування фіскальних звітного чеку за 22 березня 2017 року, яке призвело до неоприбуткування готівки у касі саме за 22 березня 2017 року у розмірі 196324 грн 24 коп.

Колегія суддів враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 823/1542/16, згідно з яким суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО й у разі недотримання суб`єктом господарювання при здійсненні діяльності п. 9 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та пп. 2.6 Положення 637 до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Аптеки Фармасіті про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2018 року № 0046371409 колегія суддів виходить із того, що Головне управління ДФС у м. Києві, встановивши обставини, які свідчать про порушення Положення № 637 та неоприбуткування готівки, невірно визначила зміст правопорушення і дату його вчинення.

Так, правопорушення у вигляді неоприбуткування готівки в касі за 23 березня 2017 року у розмірі 196324 грн 24 коп., зміст якого полягав у невиконанні запису в розділі 2 КОРО - яке описане в акті перевірки від 17 серпня 2018 року № 1470/26/15/14/38272248 та стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2018 року № 0046371409 - не знайшло свого підтвердження.

Натомість правопорушення у вигляді неоприбуткування готівки в касі за 22 березня 2017 року у розмірі 196324 грн 24 коп., зміст якого полягав у незабезпеченні щоденного друкування фіскальних звітних чеків та вклеюванні їх у розділі 1 КОРО, яке фактично мало місце у даному випадку - не зафіксоване у зазначеному акті перевірки та не було підставою для складення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу виявлення правопорушення, встановлення його змісту та надання правової кваліфікації встановлених обставин є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2018 року № 0046371409 підлягають задоволенню, проте з інших підстав, ніж були зазначені судом першої інстанції.

Податковим повідомленням-рішенням від 07 вересня 2018 року № 0046381409 до ТОВ Аптеки Фармасіті були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72176 грн 22 коп.

Підставою для застосування таких санкцій став висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 15, 27 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою НБ України № 148 від 29 грудня 2017 року, норми якого були чинними на час проведення перевірки (далі - Положення № 148), відповідальність за яке передбачена абз. 2 ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12 червня 1995 року (далі - Указ).

У відповідності до п. 15 Положення 148 установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб. Підприємство здійснює збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Згідно з абз.абз. 1, 2 п. 27 Положення № 148 фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа. Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Положеннями абз. 2 ст. 1 Указу установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Під час проведення перевірки контролюючий орган виходив з того, що наказом № 049.1-ліміт від 05 січня 2018 року у ТОВ Аптеки Фармасіті затверджено ліміт каси у сумі 175013 грн 88 коп.

Відповідачем встановлено, що позивач 04 лютого 2018 року видав готівкові кошти на адміністративно-господарські потреби ОСОБА_1 у розмірі 20000 грн 00 коп. згідно з видатковим касовим ордером від 04 лютого 2018 року № 32. Проте у зазначеному видатковому касовому ордері відсутній підпис одержувача готівкових коштів (натомість міститься підпис касира ОСОБА_2 замість одержувача). Залишок готівки на кінець робочого дня 04 лютого 2018 року в касі підприємства становив 174395 грн 50 коп. Загальна сума готівки, яка не підтверджена підписом одержувача, становила 20000 грн 00 коп., ліміт залишку готівки в касі становить 175013 грн 88 коп. Тобто перевищення встановленого ліміту готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 04 лютого 2018 року становило 19381 грн 62 грн.

Крім того 12 лютого 2018 року видано готівкові кошти на адміністративно-господарські потреби ОСОБА_3 у розмірі 17000 грн 00 коп. згідно з видатковим касовим ордером від 12 лютого 2018 року № 40. Проте у зазначеному видатковому касовому ордері відсутній підпис одержувача готівкових коштів (натомість міститься підпис касира ОСОБА_2 замість одержувача). Залишок коштів на кінець робочого дня 12 лютого 2018 року в касі підприємства становив 174720 грн 37 коп. Загальна сума готівки, яка не підтверджена підписом одержувача становила 17000 грн 00 коп., ліміт залишку готівки в касі становить 175013 грн 88 коп. Тобто перевищення встановлено ліміту готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 12 лютого 2018 року становило 16706 грн 49 коп.

Відсутність у касових ордерах від 04 лютого 2018 року № 32 та від 12 лютого 2018 року № 40 підпису одержувачів коштів позивачем не заперечується та підтверджується копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 17 серпня 2018 року, які були надані Головному управлінню ДФС у м. Києві. Згідно з поясненнями вказаної особи, вона допустила механічні помилки та поставила власний підпис замість одержувачів.

Згідно з п. 3 абз. 4 п. 58 Положення № 148 сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 27 розділу III цього Положення), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що контролюючий орган до фактичного залишку коштів у касі станом на 04 та 12 лютого 2018 року правомірно додав суми у розмірі 20000 грн 00 коп. та 17000 грн 00 коп. відповідно.

Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 815/6669/15, згідно з якими:

- відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на видачу готівки підпису одержувача коштів є порушенням вимог пунктів 3.5 Положення № 637, а сума готівки за такими видатковими документами має додаватися до залишку готівки в касі в день, у якому їх оформлено, та є понадлімітною.

- вимогами Положення № 637 та Указу не передбачено звільнення від відповідальності за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у зв`язку з механічною помилкою, яка виявилась шляхом не заповнення графи підпис одержувача у видатковому касовому ордері; бланки видаткового касового ордеру містять окремі графи, які заповнюються окремо керівником та окремо одержувачем.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2018 року № 0046381409 Головне управління ДФС у м. Києві не врахувало додаткові документи, що були подані разом із запереченнями від 23 серпня 2018 року № 63 на акт фактичної перевірки, які мають істотне значення для вирішення питання про можливість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а саме - наказ № 049.2-ліміт від 01 лютого 2018 року, яким ТОВ Аптеки Фармасіті затверджено ліміт каси у сумі 217275 грн 68 коп.

Листом від 05 вересня 2018 року № 59043/10/26-15-14-09-12 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про відхилення заперечень на акт перевірки, проте не зазначило причин, з яких не прийняло до уваги наказ № 049.2-ліміт від 01 лютого 2018 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючим органом було виявлено перевищення ліміту каси станом на 04 та 12 лютого 2018 року. При цьому контролюючий орган виходив з того, що ліміт каси на підприємстві становить 175013 грн 88 коп. згідно з наказом № 049.1-ліміт від 05 січня 2018 року.

Разом з тим, станом на 04 та 12 лютого 2018 року ліміт каси у ТОВ Аптеки Фармасіті був установлений наказом № 049.2-ліміт від 01 лютого 2018 року та дорівнював 217275 грн 68 коп.

Отже, навіть у разі збільшення фактичного залишку коштів станом на 04 та 12 лютого 2018 року на суми 20000 грн 00 коп. та 17000 грн 00 коп. відповідно - ліміт каси не буде перевищеним.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2018 року № 0046381409.

Суд першої інстанції також зазначив, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до ТОВ Аптеки Фармасіті були застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Указом, в той час як застосуванню підлягав Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Такі доводи суду першої інстанції є необґрунтованими, адже відповідно до ст. 25 Конституційного Договору № 1к/95-ВР від 08 червня 1995 року, прийнятого між Верховною Радою України та Президентом України, про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Указом були врегульовані питання організації готівкового обігу, посилення відповідальності за додержання норм з регулювання обігу готівки, у тому числі відповідальності суб`єктів господарювання за неоприбуткування готівки у касах.

З 11 липня 1995 року набув чинності Закон України Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

У липні 2000 року зазначений Закон викладено у новій редакції та змінено його назву на Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Розділом V вказаного Закону визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції. Разом з тим, Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не встановлює відповідальності за таке порушення як неоприбуткування готівки у касах.

Отже, предмет правового регулювання Указу відрізняється від правовідносин, що врегульовані Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Оскільки правовідносини щодо відповідальності суб`єктів господарювання за неоприбуткування готівки у касах залишилися не врегульованими Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а також іншими законами України, Указ продовжує діяти на даний час.

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає також висновку Верховного Суду, викладеному в постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 2а-4973/12/2670, від 12 лютого 2019 року у справі 823/1542/16 та від 24 квітня 2019 року у справі № 820/2403/18.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача лише частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 08 травня 2019 року та є підставою для його зміни.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року - змінити в частині.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року - змінити, зазначивши, що підставою для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07 вересня 2018 року № 0046371409 є обставини, викладені у мотивувальній частині даної постанови.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку

Постанова складена у повному обсязі 01 серпня 2019 року.